Підручник з Правознавства. 10 клас. Лук’янчиков - Нова програма

§ 72. Міжамериканська та європейська системи захисту прав людини

1. Коли і з якою метою було створено ООН?

2. Які органи входять до складу ООН?

Міжнародна система захисту прав людини — це сукупність способів, за допомогою яких держави або інші суб’єкти міжнародних відносин визначають і забезпечують права людини. Ця система включає:

• норми, якими закріплено міжнародні стандарти в галузі прав людини. Ці норми містяться у всесвітніх та регіональних договорах (деклараціях, пактах, конвенціях);

• міжнародні контрольні й правозахисні органи.

Крім всесвітніх міжнародних організацій захисту прав людини, існують регіональні міжнародні організації. Міжнародна організація має статус регіональної, якщо її учасниками є держави, розташовані в межах певного регіону земної кулі, наприклад Європи, Африки, або Південної Америки.

На сьогодні у світі існують три дієздатні регіональні системи захисту прав людини: міжамериканська, африканська та європейська.

Міжамериканська система захисту прав людини діє в межах Організації Американських Держав (держави Північної та Південної Америки) і налічує дві регіональні організації: Міжамериканська комісія з прав людини (заснована в 1959 р.) і Міжамериканський суд із прав людини (заснований у 1978 р.).

Органи ООН із прав людини

Статутні органи

Договірні органи

• Рада з прав людини

• Універсальний періодичний огляд

• Комісія з прав людини (тепер — Рада з прав людини)

• Спеціальні процедури Ради з прав людини

• Комітет із прав людини

• Комітет з економічних, соціальних і культурних прав

• Комітет із ліквідації расової дискримінації

• Комітет із ліквідації дискримінації щодо жінок

• Комітет проти тортур

• Підкомітет із недопущення катувань

• Комітет із прав дитини

• Комітет із захисту прав трудових мігрантів

• Комітет із прав інвалідів

• Комітет із насильницьких зникнень

В основі функціонування міжамериканської системи захисту прав людини лежать три документи: Статут Організації Американських Держав, Американська декларація прав та обов’язків людини та Міжамериканська конвенція з прав людини.

Особливістю діяльності міжамериканської системи захисту прав людини є те, що в межах цієї системи діють одночасно дві підсистеми: у відносинах із державами, які ратифікували Міжамериканську конвенцію з прав людини, Міжамериканська комісія з прав людини застосовує зазначену конвенцію, а у відносинах із державами, які не ратифікували її, застосовується Американська декларація прав та обов’язків людини.

Міжамериканський суд із прав людини — автономний судовий орган, який має функції застосування та тлумачення Міждержавної конвенції. Право передачі справ до Суду мають тільки держави-учасниці Конвенції та Міжамериканська конвенція з прав людини.

Африканська система захисту прав людини складається з Африканської комісії прав людини і народів, що є органом Організації Африканської Єдності. Вона діє на підставі Африканської хартії прав людини і народів. Комісія кожні два роки заслуховує звіти держав про законодавчі й інші заходи для захисту прав людини. Також Комісія розглядає заяви громадян і недержавних організацій про масові й систематичні порушення прав людини. Комісія із цього приводу формулює судження й пропозиції.

Україна як європейська держава є членом Ради Європи, у межах якої діє європейська система захисту прав людини.

Нормативними складовими цієї системи є:

• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.);

• Протоколи до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Організаційною складовою європейської системи захисту прав людини є:

• Європейський суд із прав людини;

• Комітет міністрів Ради Європи.

Європейський суд із прав людини — постійний самостійний орган, створений державами-учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у 1950 р.

ВАЖЛИВО!

До Європейського суду з прав людини можуть звертатися держави, фізичні особи, неурядові організації або групи осіб.

Суд може розглядати лише ті заяви, у яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав — одного або кількох.

Рішення Європейського суду з прав людини обов’язкові для держав-учасниць Конвенції про захист прав людини, про що зазначено у статті 46 Конвенції.

Серед існуючих систем захисту прав людини найбільш ефективною виявилася європейська система.

ВАЖЛИВО!

Відповідно до частини 4 статті 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися по захист своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Із цього конституційного положення випливає, що право звертатися зі скаргою до міжнародних організацій обумовлено наявністю відповідних міжнародних договорів України й може бути використане лише після того, як буде вичерпано всі національні засоби правового захисту.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке міжнародна система захисту прав людини? Які складові вона містить? 2. Назвіть органи ООН із прав людини. 3. Які ви знаєте регіональні системи захисту прав людини? 4. Назвіть складові європейської системи захисту прав людини. 5. Хто може бути суб'єктом звернення до Європейського суду з прав людини?

Європейський суд із прав людини — міжнародна судова установа, заснована в 1959 р. Суд розміщується у Страсбурзі (Франція), у будинку Палацу прав людини, що був спроектований у 1994 р. британським архітектором Річардом Роджерсом