Підручник з Правознавства. 10 клас. Лук’янчиков - Нова програма

§ 48. Склад правопорушення

1. Що таке правопорушення?

2. Наведіть приклади правопорушень, із якими вам доводилося стикатися у житті.

Фактичною підставою юридичної відповідальності є правопорушення. Визнання діяння правопорушенням можливе, якщо воно містить у собі всі складові частини того правопорушення, яке передбачено нормою права.

Склад правопорушення — сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння визнається правопорушенням.

СКЛАД ПРАВОПОРУШЕННЯ

Об'єкт

Права, на які посягають

Об'єктивна сторона

• Діяння

• Шкода

• Необхідний причинний зв'язок (обов'язкові елементи)

• Спосіб

• Місце

• Час і обстановка (факультативні елементи)

Суб'єкт

Фізична або юридична особа

Суб'єктивна сторона

Вина

(обов'язковий елемент)

• Мотив

• Мета (факультативні елементи)

Склад правопорушення містить чотири елементи: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт і суб’єктивну сторону правопорушення.

Об'єкт правопорушення — ті суспільні відносини та цінності, на які посягає правопорушник.

Не існує правопорушень, у яких був би відсутній об’єкт. Об’єктом правопорушення є права особи — майнові, трудові, політичні та ін. Наприклад, об’єктом такого злочину, як убивство, є право на життя, об’єктом крадіжки — право власності.

Об'єктивна сторона правопорушення — зовнішній прояв протиправного вчинку.

До обов’язкових елементів об’єктивної сторони правопорушення належать: діяння (дія або бездіяльність), шкідливі наслідки (шкода майну, шкода здоров’ю тощо), необхідний причинний зв’язок між діянням і наслідками, які настали (саме вчинене діяння викликало ці наслідки). Крім обов’язкових, будь-яке правопорушення має факультативні (необов’язкові) елементи: спосіб (наприклад, убивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб: у місці, де перебуває багато людей, було використано гранату), місце (наприклад житло, повітряне або морське судно), обстановка й час вчинення правопорушення (наприклад бойова обстановка; час виконання робіт із підвищеною небезпекою). Кожен із цих елементів додатково характеризує суб’єкта правопорушення, ступінь суспільної небезпеки його посягання.

Суб'єкт правопорушення — фізична чи юридична особа, яка вчинила правопорушення.

Суб’єктами кримінального, дисциплінарного, матеріального правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні та юридичні особи, адміністративного — переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, і юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог до охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.).

Правопорушення, суб’єктом якого є юридична особа, являє собою не що інше, як винну дію конкретних фізичних осіб, яка призвела до заподіяння певної шкоди. Хоча суб’єктом відповідальності в таких випадках виступає юридична особа, це не виключає можливості відшкодування збитків, заподіяних організації внаслідок притягнення її до юридичної відповідальності, саме винною фізичною особою.

Суб'єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його негативних наслідків, а саме: вина, мотив, мета правопорушення.

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони правопорушення є вина, тобто психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Умисел поділяється на прямий і непрямий.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була й могла їх передбачити.

ЗАВДАННЯ. Подискутуйте! Як із точки зору правового розуміння вини слід тлумачити такі висловлювання? 1) «Вчинки — плоди помислів. Якщо помисли розумні, то й вчинки гарні (Б. Грасіан)»; 2) «Правильні міркування ведуть до правильних вчинків; правильність розуму веде до справедливості серця» (В. Гюго); 3) «Не зі страху, але з почуття обов'язку слід втримуватися від дурних вчинків» (Демокрит).

Додатковими ознаками суб’єктивної сторони є мотив та мета правопорушення.

Мотив — це той внутрішній стимул, який спонукав особу на вчинення правопорушення. Мотив розкриває рушійну силу неправомірної поведінки людини. Мотиви правопорушення можуть бути найрізноманітнішими — користь, заздрість, ревнощі, помста тощо.

Мета є кінцевим результатом, якого прагне досягти особа шляхом вчинення правопорушення. Мета, таким чином, прямо пов’язана з вольовим ставленням особи до суспільно небезпечних наслідків свого діяння. Якщо мета й наслідки збігаються, то однозначно особа бажає цих наслідків і наявний прямий умисел.

Залежно від виду мети її значення змінюється: мета може бути як обставиною, що пом’якшує відповідальність, так і обставиною, що обтяжує відповідальність.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке склад правопорушення? Назвіть елементи складу правопорушення. 2. Що таке об'єкт правопорушення? 3. Якими можуть бути суб'єкти правопорушення? 4. Назвіть обов'язкові та факультативні елементи об'єктивної сторони правопорушення. 5. Назвіть обов'язкові та факультативні елементи суб'єктивної сторони правопорушення.

Завдання для самоперевірки до теми 7 «Правомірна поведінка і правопорушення»

1. Визначте ознаку правопорушення, за допомогою якої правопорушення можна завжди відмежувати від гріха.

2. Наведіть приклади зловживання правом, які не можуть бути підставою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

3. Спробуйте визначити критерії, за якими відбувається розмежування зловживання правом на таке, що не породжує юридичної відповідальності, і таке, що тягне за собою юридичну відповідальність.

4. На думку деяких правників, заподіяння шкоди є факультативною ознакою правопорушення. Спробуйте довести або спростувати це твердження.

5. Порівняйте: правомірну та протиправну поведінку; злочин та інші види правопорушення; мотив та мету правопорушення; умисну та необережну форми вини.

6. Визначте вид правопорушення в кожній із наведених ситуацій.

Ситуація 1. Оксана запізнилася на роботу.

Ситуація 2. Водій Гаврило перевищив швидкість.

Ситуація 3. Павло передав секретну інформацію іноземній розвідці. Ситуація 4. Микита не повернув Олені борг.