Хімія. 9 клас. Лашевська

Тлумачний словничок

А

Алгоритм (від algorithmi - латинської форми написання імені великого математика IX ст. Аль Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій) - точний набір інструкцій, які описують послідовність дій виконавця для досягнення результату, розв’язування завдання.

Аналог (від грец. άναλογία - відповідність, подібність) - те, у чому виявляється схожість, подібність до іншого предмета або явища.

Антифриз (від грец. άντι... - проти і англ. freeze - замерзати) - рідини, що замерзають за низьких температур, застосовувані для охолодження двигунів внутрішнього згоряння й різних установок, що працюють за температур нижче від 0 °С.

Б

Бактерицидний (від бактерії й лат. caedo - вбиваю) - такий, що вбиває бактерії; антисептичний.

Бензен - безбарвна горюча рідина зі своєрідним запахом, яку добувають з продуктів сухої перегонки кам’яного вугілля або з нафти.

Біогаз - різновид біопалива. Газ, який утворюється внаслідок мікробіологічного розкладання метановим угрупованням біомаси чи біовідходів, побутових відходів природного походження.

Біогеохімія - наука про хімічний склад живих організмів та їхню роль у нагромадженні і міграції хімічних елементів у земній корі.

Біосфера (від грец. bios - життя і sphaira - куля) - оболонка Землі, яку заселяють живі організми.

Г

Газобетон - різновид пористого бетону; будівельний матеріал, штучний камінь з рівномірно розподіленими по всьому об’єму сферичними порами діаметром 1-3 мм.

Галуни - мінерали, подвійні водні сульфати Алюмінію (найчастіше) і катіонів Na+, К+, NH+4.

Гелі (від лат. gelo - застигаю) - дисперсні системи з рідким або газуватим дисперсійним середовищем, які мають деякі властивості твердих тіл: здатність зберігати форму, міцність, пружність, пластичність. Ці властивості гелів зумовлені існуванням у них структурної сітки (каркаса), утвореної частинками дисперсної фази, які зв’язані між собою молекулярними силами різної природи.

Генна інженерія - комплекс технічних прийомів перенесення у структуру клітини живої істоти деяких видів генетичної інформації, якої попередньо там не було.

Гетерогенний (від грец. έτερος - інший і όμός - рівний, однаковий + γένος - рід, походження) - складений з різних за походженням і складом частин; неоднорідний.

Гігроскопічний (від грец. ύγρός - вологий і σκοπέω - спостерігаю) - здатний легко вбирати в себе вологу.

Гідрофільний (від грец. ύδωρ - вода і φιλία - любов) - здатність деяких речовин змочуватися водою, просочуватися нею, розчинятися у воді.

Гідрофобний (від грец. ύδωρ - вода і грец. φόβος - боязнь, страх) - той, що має властивість не змочуватися (не просочуватися) водою або не розчинятися у воді.

Гіпотеза (від грец. ύπόθεσις - підстава, припущення) - можливе судження про закономірні зв’язки явищ; форма розвитку науки.

Гомогенний (від давньогрец. ομογενής - одного походження, роду і όμός - рівний, однаковий + γένος - рід, походження) - однорідний за складом, походженням, властивостями.

Д

Денатурація спирту (від лат. de... - префікса, що означає: видалення, знищення і natura - природні властивості) - добавляння до етилового спирту отруйних речовин, денатурантів.

Дискусія (від лат. discussio - розгляд, дослідження) - обговорення будь-якого спірного питання, проблеми на зборах, у пресі, у бесіді тощо.

Дисоціація (від лат. dissociatio - розділення, роз’єднання) - розклад молекул і кристалів на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони.

Дисперсія світла (від лат. dispersio - розсіювання) - розсіяння, розходження світла під час проходження крізь прозоре призматичне тіло.

Дифузія (лат. diffusio - поширення, розтікання, розсіювання, взаємодія) - процес взаємного проникнення молекул або атомів однієї речовини поміж молекул або атомів іншої, що зазвичай приводить до вирівнювання їхніх концентрацій в усьому об’ємі, який вони займають.

Діелектрична проникність - величина, що показує, у скільки разів взаємодія між зарядами в однорідному середовищі менша, ніж у вакуумі. Відносна діелектрична проникність повітря й більшості інших газів близька до одиниці. Для більшості твердих або рідких діелектриків відносна діелектрична проникність становить від 2 до 8. Діелектрична проникність води досить висока - близько 80.

Е

Екзо (від грец. έξο - поза, зовні) - частина складних слів, що означає: зовнішній, сторонній, що вказує на зв’язок із зовнішнім середовищем.

Експеримент (від лат. experimentum - проба, дослід) - метод пізнання, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджують явища природи й суспільства.

Екстракція (від пізньолат. extractio - вилучення) - 1. Вилучення з водного розчину розчинених речовин розчинником, який не змішується з водою, але в якому вони розчиняються краще, ніж у воді. 2. Вимивання компонентів із твердих сумішей обробленням їх розчинниками чи розчинами.

Електрод (від грец. ήλεκτρον - бурштин і οδος - шлях) - провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора.

Електроліз (від грец. ήλεκτρον - бурштин і λύσις - розкладання, розпад) - процеси електрохімічного окиснення-відновлення, що відбуваються на занурених в електроліт електродах унаслідок проходження електричного струму.

Емульгатори - речовини, які сприяють утворенню і підвищенню стійкості емульсії.

Емульсія (від лат. emulsus - видоєний) - суміш двох незмішуваних рідин, з яких одна розподілена в іншій у вигляді дрібних краплинок.

Ендо (від грец. ένδον - усередині) - частина складних слів, що означає внутрішній, усередині.

Ерудиція (від лат. eruditio - ученість, пізнання) - глибокі всебічні пізнання, широка поінформованість.

Ефект Тіндаля - виникнення світного конуса на темному тлі під час розсіювання світла в каламутному середовищі з розмірами частинок, на порядок менших за розміри довжини хвилі світла.

З

Закон - необхідне, суттєве, стійке, повторюване відношення між явищами у природі й суспільстві. Пізнання закону становить завдання науки.

Закономірність - повторюваний, суттєвий зв’язок явищ.

І

Інгібітор (від лат. inhibeo - зупиняю, стримую) - 1. Речовина, яка уповільнює перебіг хімічних реакцій аж до повного їхнього припинення. 2. Речовина, яка пригнічує активність ферментів.

Індикатор (від пізньолат. indicator - указівник) - речовина, яка після введення до розчину змінює свій колір або колір розчину й таким чином дає змогу визначити його хімічну природу.

Інсулін (від лат. insula - острів) - гормон підшлункової залози і мозку, що регулює вуглеводний обмін в організмі; застосовується для лікування діабету й шизофренії.

IЮПАК (англ. і франц. IUPAC) - Міжнародний союз теоретичної (чистої) і прикладної хімії (International Union of Pure and Applied Chemistry) - організація, яка координує дослідження, що вимагають міжнародного узгодження, контролю й стандартизації, рекомендує (затверджує) хімічну термінологію, назви елементів тощо.

К

Каталізатор (від грец. κατάλυσις - руйнування) - речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але кількість і хімічний склад її при цьому не змінюються.

Катод (від грец. κάθοδος - рух донизу) - негативно заряджений електрод.

Класифікація (від лат. classis - розряд, клас і ...праця) - система розподілу предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.

Колоїдний розчин (від грец. κολλά — клей і είδος — вид) - проміжний стан між суспензією і розчином найдрібніших, але більших, ніж молекули, частинок у рідині.

Колоїдні системи - колоїдно-дисперсні системи, колоїди, традиційні назви високодисперсних (мікрогетерогенних) систем. Частинки дисперсної фази в колоїдній системі, колоїдні частинки зазвичай мають розмір від 10-7 до 10-5 см.

Компетентний (від лат. competо - домагаюся; відповідаю, підходжу) - той, який володіє компетенцією або компетентністю, спроможний.

Компетенція (від лат. competо - домагаюся; відповідаю, підходжу): - 1. Коло повноважень, наданих законом, уставом або іншим актом конкретному органу або посадовій особі. 2. Знання, досвід у тій або іншій галузі.

Консерванти (від. лат. conservans, conservantis - той, що зберігає) - речовини, які здатні збільшувати термін зберігання харчових та інших продуктів (наприклад, косметики) шляхом захисту їх від мікробіологічного псування.

Кристал (від грец. κρύσταλλος - лід, гірський кришталь) - тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: упорядкованість будови полягає в певній повторюваності в просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення кристалічних ґраток.

Л

Ладан (від грец. λήδανον, λάδανον) росний - смола, яка швидко твердне на повітрі, одержувана шляхом надрізів стовбура й гілок стіраксового дерева. Має приємний запах, зумовлений ваніліном, коричною та (у деяких сортів) бензоатною кислотою в її складі.

М

Макро... (від грец. μάκρος - великий, довгий) - частина складних слів, що вказує на великі розміри або величину будь-чого.

Марковання - нанесені на виріб знаки, які характеризують цей виріб. До марковання належить текст, умовні позначення та малюнки на упаковці та (чи) продукції.

Маркування - процес нанесення марковання. Нанесення тексту, умовних позначень та малюнків на упаковку та (чи) продукцію.

Метод (від грец. μέθοδος - шлях дослідження, теорія, навчання) - спосіб досягнення якої-небудь мети, розв’язання конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності.

Мікро... (від грец. μικρός - малий, маленький) - 1. Складова частина складних слів, що вказує на малі розміри або малу величину будь-чого. 2. Префікс для утворення найменувань часткових одиниць, за розміром рівних одній мільйонній частці вихідних одиниць.

Моделювання (від нім. markieren, від франц. marquer, англ. mark - відмічати, ставити знак) - дослідження явищ, процесів або систем об’єктів шляхом побудови й вивчення їхніх моделей; використання моделей для визначення або уточнення характеристик і раціоналізації способів побудови нових об’єктів.

Модель (від лат. modulus - міра, зразок) - у широкому сенсі: будь-який образ, аналог (уявний або умовний: зображення, опис, схема, креслення, графік, план, карта тощо ) якого-небудь об’єкта, процесу або явища («оригіналу» моделі), використовуваний як його «заступник», «представник».

Η

Нанотехнологія (від англ. nanotechnology) - технологія об’єктів, розміри яких порядку 1 нм (атоми, молекули). Нанотехнологія включає складання молекул з атомів, нові методи запису й зчитування інформації, місцеву стимуляцію хімічних реакцій на молекулярному рівні тощо.

Нанотрубки карбонові - видовжені циліндричні структури діаметром від одного до декількох десятків нанометрів, завдовжки до декількох сантиметрів, складаються з однієї або декількох згорнутих у трубку гексагональних графітових площин (графенів) і закінчуються звичайно напівсферичною головкою.

П

Презентація (від англ. presentation) - 1. Спосіб наочного подання інформації з використанням аудіовізуальних засобів. Зазвичай презентація містить у собі текст, ілюстрації до нього й витримана в єдиному графічному стилі. Використання інформаційних технологій розширює форми й методи подання матеріалу. 2. Захід, проведений з метою поширення деякої інформації й/або демонстрації деяких товарів, послуг тощо.

Р

Рециклізація - повторне використання будь-якого ресурсу після його оброблення, що робить його придатним для такого використання.

С

Сенкан дидактичний (від франц. cinquains - п’ять) - вірш, що складається з п’яти рядків. Схема створення дидактичного сенкану: 1. Іменник (тема). 2. Два прикметники (яке воно?). 3. Три дієслова (що воно робить?). 4. Фраза-висновок із чотирьох слів. 5. Іменник-синонім до теми або ж слово-асоціація до теми.

Спостереження - цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності. Головна умова наукового спостереження - об’єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного спостереження, або застосування інших методів дослідження (напр., експерименту).

Стабілізатор (від лат. stabilis - стійкий, сталий) - речовина, яка затримує зміну властивостей іншої речовини, дисперсної системи тощо (стабілізатори піни, пластмас).

Сталий (стійкий) розвиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному та здоровому довкіллі.

Сурогат (від лат. surrogatus - замість чогось) - замінник натурального продукту, який має лише деякі його властивості.

Суспензія (пізньолат. suspensio, дослівно - підвішування, від лат. suspendo - підвішую) - 1. Суміш рідини або газу з твердими частинками, які перебувають у завислому стані; змучення. 2. Рідка лікарська форма, що утворюється внаслідок змішування нерозчинних речовин з водою, оліями, гліцеролом тощо.

Т

Теорія (від грец. θεωρία - дослідження) - 1. Логічне узагальнення досвіду, суспільної практики, яке ґрунтується на глибокому проникненні в суть досліджуваного явища та розкриває його закономірності. 2. Учення про певну сукупність явищ, галузь знань, створене на підставі такого узагальнення. 3. Сукупність узагальнених положень, які становлять певну науку чи розділ науки.

Термічний (від грец. θέρμη - гарячий) - пов’язаний з теплотою, з використанням теплової енергії; тепловий.

Технологія (від грец. τέχνη - мистецтво, майстерність, уміння) - 1. Сукупність методів оброблення, виготовлення, змінювання стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва продукції. 2. Наукова дисципліна, яка вивчає закономірності технологічних процесів.

Тривіальний (від лат. trivium - досл. - трьохпуття) - позбавлений новизни, оригінальності, звичайний, простий.

У

Ультра... (від лат. ultra - понад, за межами, по той бік) - частина складних слів, яка означає: за межами (за кількісними або якісними показниками), граничний.

Утилізація (від лат. utilis - корисний) - уживання з користю, напр. утилізація відходів.

Ф

Фломбер (від франц. flambe - палати, полум’яніти) - кулінарний пальник.

Флуоресценція (від назви мінералу флюориту, у якого вперше було виявлено Ф., і лат. -escent - суфікс, що означає слабку дію) - один із двох видів люмінесценції; явище короткочасного свічення деяких речовин після припинення освітлювання їх, опромінювання рентгенівським промінням тощо.

Фундаментальний (від лат. fundamentum) - ґрунтовний, позитивний, солідний, головний.

Ц

Центрифуга (від. лат. centrum - центр і fuga - утеча) - апарат для поділу в рідкому середовищі компонентів неоднорідної суміші на складові частини різної щільності, заснований на впливі відцентрової сили. Рідина заливається у спеціальні контейнери, які обертаються з великою швидкістю навколо центральної осі.

Ю

ЮНЕСКО (англ. UNESCO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.