Хімія. 8 клас. Лашевська

§ 26. Взаємодія нерозчинних основ з кислотами. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання

Кожне дослідження ґрунтується на порівнянні і використовує спосіб зіставлень.

Микола Кузанський

Після опрацювання параграфа ви зможете:

  • характеризувати хімічні властивості нерозчинних основ і складати відповідні рівняння реакцій;
  • обґрунтовувати залежність між складом, властивостями та застосуванням основ.

Взаємодія нерозчинних основ з кислотами та розкладання під час нагрівання. Під час вивчення хімічних властивостей лугів ви пересвідчилися, що луги й нерозчинні основи виявляють подібні хімічні властивості. Однак нерозчинні основи мають й особливі властивості, не характерні для лугів. У цьому ви можете пересвідчитися, проаналізувавши зміст таблиці 26.1.

Таблиця 26.1

Переважно луги стійкі до термічного розкладання. А нерозчинні основи за нагрівання легко розкладаються на відповідний оксид і воду. Наприклад, за підвищеної температури об’ємний драглистий яблучно-зелений осад нікель(ІІ) гідроксиду розкладається з утворенням твердої речовини чорного кольору - нікель(ІІ) оксиду - і водяної пари:

Щоб дослідити властивості деяких нерозчинних основ, виконаємо досліди. Добудемо ферум(ІІІ) гідроксид Fe(OH)3взаємодією розчинів ферум(ІІІ) хлориду FeCl3 і натрій гідроксиду NaOH:

FeCl3 + NaOH → Fe(OH)3↓ + NaCl.

Випадає бурий осад ферум(ІІІ) гідроксиду. Чи реагує він з кислотами? Добавимо до нього хлоридної кислоти:

Fe(OH)3 + НСl → FeCl3 + Н2О.

Осад ферум(ІІІ) гідроксиду розчиняється, утворюється бурий розчин ферум(ІІІ) хлориду (рис. 26.1).

Рис. 26.1. Розчинення осаду ферум(ІІІ) гідроксиду (1) під дією хлоридної кислоти (2) з утворенням прозорого бурого розчину ферум(ІІІ) хлориду (3)

Рис. 26.2. Розкладання купрум(ІІ) гідроксиду за нагрівання. А. Купрум(ІІ) гідроксид. Б. Реакційна суміш після нагрівання. 1. Купрум(ІІ) гідроксид, що не розклався. 2. Сконденсована водяна пара. 3. Завись купрум(ІІ) оксиду.

Завдання. Перетворіть схеми реакцій на хімічні рівняння. Визначте, до якого типу належать ці реакції

Застосування нерозчинних основ зумовлене їхніми фізичними й хімічними властивостями. Наприклад, купрум(ІІ) гідроксид використовують для надійної дезінфекції кореневих каналів зубів, як засіб захисту рослин від шкідників та мікроскопічних грибів, пігмент для скла, емалей та полив, протраву під час фарбування, у виробництві деяких волокон.

Ферум(ІІІ) гідроксид застосовують як пігмент для очищення газів від гідроген сульфіду (сірководню), як антидимову присадку для дизельного пального. Нікель(ІІ) гідроксид - складова лужних залізо-нікелевих або кадмій-нікелевих акумуляторів.

• Поміркуйте й висловіть припущення, чому луги застосовують значно ширше, ніж нерозчинні основи.

ПРО ГОЛОВНЕ

• Луги й нерозчинні основи виявляють подібні хімічні властивості: і луги, і нерозчинні основи реагують з кислотами з утворенням відповідних солей і води.

• Нерозчинні основи мають й особливі властивості, не характерні для лугів.

• За нагрівання нерозчинні основи розкладаються з утворенням оксиду і води.

• Застосування нерозчинних основ зумовлене їхніми фізичними й хімічними властивостями.

Перевірте себе

Наведіть приклади нерозчинних основ.

Застосуйте свої знання й уміння

  • 1. Виберіть з переліку хімічні формули нерозчинних основ (за потреби скористайтеся таблицею розчинності): Fe(OH)2, NaOH, Cu(OH)2, KOH, Fe(OH)3, Ni(OH)2, Pb(OH)2.
  • 2. Схарактеризуйте хімічні властивості нерозчинних основ на прикладі: а) купрум(ІІ) гідроксиду; б) ферум(ІІІ) гідроксиду. Складіть відповідні хімічні рівняння, назвіть реагенти і продукти хімічних реакцій.
  • 3. Проаналізуйте зміст таблиці 26.1 і назвіть властивості нерозчинних основ: а) спільні з лугами; б) індивідуальні. Розв’язок завдання оформіть як діаграму Венна.
  • 4. Відтворіть за наведеними фрагментами схем хімічних реакцій хімічні рівняння:

  • 5. Складіть рівняння хімічних реакцій, які відповідають схемам послідовних перетворень:

  • 6. Ферум(ІІІ) гідроксид використовують у виробництві складних фарб (коричнева Ван Дейка, червона Ван Дейка, «англійська коричнева», «шведська коричнева»). Поміркуйте й висловіть припущення, які властивості ферум(ІІІ) гідроксиду зумовили таке його застосування.
  • 7. Оцініть і порівняйте значення лугів і нерозчинних основ.
  • 8. Обчисліть кількість речовини (моль) нікель(ІІ) оксиду, який є продуктом термічного розкладання нікель(ІІ) гідроксиду кількістю речовини 6 моль.
  • 9. Обчисліть масу (г) ферум(ІІІ) хлориду, який можна добути дією достатньої кількості хлоридної кислоти на ферум(ІІІ) гідроксид кількістю речовини 2,5 моль.
  • 10. Обчисліть масу (г) сульфатної кислоти, яка витратиться на повну нейтралізацію купрум(ІІ) гідроксиду кількістю речовини 4 моль.
  • 11. Обчисліть масу (г) купрум(ІІ) оксиду, який можна добути термічним розкладанням купрум(ІІ) гідроксиду масою 49 г.
  • 12. Обчисліть масу (г) магній гідроксиду, необхідного для добування магній оксиду масою 80 г.

Творча майстерня

Складіть сенкан на тему «Нерозчинні основи».

Дізнайтеся більше:

https://www.youtube.com/watch?v=4-QSmsaiR-Y

https://www.youtube.com/watch?v=3PLcEj3F1Z8

https://www.youtube.com/watch?v=I_50Yj-ZVKU

https://www.youtube.com/watch?v=qFy5lX6yHP0