Всесвітня історія. Профільний рівень. 11 клас. Ладиченко

РОЗДІЛ 5

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

§ 26. Динаміка «холодної війни». Протистояння НАТО і ОВД

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

На які «три світи» після завершення Другої світової війни поділилося світове співтовариство?

1. Причини та періоди «холодної війни». Оголошення «холодної війни» для багатьох було несподіваним - воно викликало подив навіть у деяких членів американського уряду, зокрема в міністра торгівлі (колишнього віце-президента в уряді Ф. Рузвельта) Генрі Уоллеса.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Ми мусимо визнати, що наш інтерес до справ Східної Європи є таким же обмеженим, як інтерес Росії до Латинської Америки, Західної Європи і Сполучених Штатів... Наші дії наводять на думку: 1) що ми готуємося... щоб перемогти у війні, яка видається нам неминучою; 2) або що ми збираємось накопичити переважаючі сили, щоб залякати решту людства. Як би почувалися ми, якби Росія мала атомну бомбу, а ми - ні, якби Росія мала 10 тис. бомбардувальників і повітряні бази поблизу наших берегів, а ми - ні? (З листа Г. Уоллеса до президента США Трумена у вересні 1946 р.).

• Прочитавши лист, спробуйте відповісти на запитання: чи була «холодна війна» об’єктивною необхідністю? Чому?

В основу доктрини «холодної війни» було покладено три взаємопов’язані програми:

  • постійне створення вогнищ напруженості й балансування на межі «гарячої війни» між США та Радянським Союзом;
  • гонка звичайних і ядерних озброєнь;
  • психологічно-інформаційна та культурна війна.

Ще одним напрямом стало створення і фінансування різного роду підривних і терористичних організацій на зразок італійських «Червоних бригад» тощо.

«Холодна війна» мала як внутрішні, так і зовнішні причини.

До внутрішніх причин належать:

  • зростання впливу військовиків та представників спецслужб на внутрішньо- та зовнішньополітичний курс США;
  • мілітаризація економіки, що відбулася за роки Другої світової війни (створення військово-промислового комплексу);
  • пошук зовнішньополітичного «ворога» як засіб консолідації суспільства.

До зовнішніх причин належать:

  • перетворення СРСР і США на наддержави і виникнення між ними гострих протиріч із питань повоєнного устрою світу;
  • встановлення радянської моделі суспільства в країнах Східної Європи і протидія цьому процесу з боку Великої Британії і США;
  • боротьба за «сфери впливу» між СРСР і США в різних регіонах світу;
  • цивілізаційне протистояння культур Сходу і Заходу.

ОСНОВНІ ЕТАПИ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ» :

  • 1946-1955 рр. - період створення військових блоків (НАТО, СЕНТО, СЕАТО, ОВД), поділу Німеччини на ФРН і НДР, розробки планів ядерного нападу на СРСР («Дропшот» та інші), війни в Кореї;
  • 1955-1960 рр. - період спроб пошуку діалогу (Женевська нарада керівників СРСР, США, Великої Британії і Франції), призупинення ядерних випробувань, візит М. Хрущова до США;
  • 1960-1975 рр. - період криз і розрядки міжнародної напруженості (будівництво Берлінського муру, Карибська криза, конфлікт у В’єтнамі, підписання договорів про заборону ядерних випробувань у атмосфері та їх припинення в космосі і під водою та про обмеження стратегічних озброєнь - ОСВ-1, Заключного акту Ради Безпеки і співробітництва у Європі;
  • 1979-1991 рр. - період завершення «холодної війни» (підписання договору ОСВ-2, не ратифікованого сенатом США, конфлікт у Афганістані та його припинення, знищення ракет середньої дальності, ліквідація ОВД, розпад СРСР і європейського соціалістичного табору);
  • з 2018 р. - період відновлення «холодної війни», тепер уже між РФ та її союзниками й країнами НАТО.

Заручниками і жертвами «холодної війни» стало немало політичних, військових діячів та держав світу, оскільки під приводом боротьби з комуністичною (чи антикомуністичною) активністю скрізь здійснювалося придушення національно-визвольних рухів у країнах, які прагнули позбутися економічної, військової або політичної залежності від наддержав.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Враховуючи події, що сталися в Чилі, Греції та інших країнах, англійці сьогодні дуже стурбовані можливістю того, що Сполучені Штати зможуть використовувати ЦРУ для прямого втручання в англійську політику... Ясно, що не тільки країни «третього світу» ризикують стати жертвою такої підривної діяльності. Від неї не застрахована жодна країна... Ми повинні вжити заходів, щоб ніколи у майбутньому наша країна не стала об’єктом дій, які мали місце в Чилі. (Із телевізійного виступу члена парламенту Великої Британії С. Невінса, 1978 р.).

• Прокоментуйте наведений текст.

Проте швидка втрата країнами Заходу монополії на володіння ядерною зброєю так і не дозволила перетворити «холодну війну» на «гарячу».

«Холодна війна» охопила не тільки сфери, прямо чи опосередковано пов’язані із виробництвом озброєння, - вона дістала широкий вияв навіть у спорті, де нагороди почали розглядатися як ознака переваги однієї суспільної формації над іншою. Сполучені Штати і деякі країни Західної Європи в 1980 р. вдалися до бойкоту Олімпійських ігор, що проводилися в Москві. У відповідь СРСР і країни Східної Європи бойкотували Олімпіаду 1984 р. в Лос-Анджелесі.

Одне з приміщень радіо «Вільна Європа» в період розпалу «холодної війни».

Протистояння охопило публіцистику, живопис, кінематограф і, навіть, комп’ютерні ігри, що призвело до появи специфічних культових персонажів на зразок Джеймса Бонда та Рембо.

Одразу по закінченні Другої світової війни виникла проблема заборони «безвідповідальних радіопередач з однієї країни до громадян інших країн», з приводу чого Генеральна Асамблея ООН тричі (у 1947, 1949 та 1950 рр.) змушена була приймати відповідні резолюції. Відтак, з ініціативи президента США Д. Ейзенхауера, було створено мережу секретних приватних радіостанцій за кордоном, «на які б не поширювалися обмеження, властиві для урядових радіостанцій». Найбільш відомими з них є радіо «Вільна Європа» та «Звільнення» (з 1959 р. - «Свобода»). Перша з них вела радіопропаганду для населення Східної та Центральної Європи, сферою інтересів другої визначався Радянський Союз. Також у програмі «Голос Америки» - офіційного «рупору» уряду США - 40 % часу відводилося передачам на соціалістичні країни.

Зверніть увагу!

Засобами «холодної війни» США і їх союзники сподівалися завдати глобальної поразки СРСР, підірвавши його зсередини («розклавши» еліту) та одночасно загрожуючи ззовні. Тоді як у СРСР вважали за основну лише зовнішню загрозу, забувши про зміцнення основ державності, проти яких спрямовувався основний удар.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Деякі з нас - до їхнього числа належав і я - сподівались, що те історичне і символічне рукостискання, яким обмінялися росіяни й американці сорок років тому на Ельбі, матиме далекосяжні наслідки... У нас з’явився б шанс зберегти єдність, створити спільний уряд і відпала б необхідність у швидкій ремілітаризації. У пожежі «холодної війни» загинуло те, що вимагало систематичного зміцнення довіри, дій, спрямованих на подолання минулого. Замість того щоб демонструвати вільнолюбство, гуманний спосіб життя, деякі задовольнилися антикомунізмом...

Надії, що покладалися на ООН, не виправдалися. І не тому, що задум її виявився неправильним... Але... виник такий порядок, з яким недовго мирилася красива ідея плідного, вільного від агресій співробітництва Об’єднаних Націй. (Із виступу колишнього канцлера Німеччини, лауреата Нобелівської премії миру Віллі Брандта).

• Прокоментуйте слова відомого політика. Чи погоджуєтесь ви з ним?

2. Міжнародні конфлікти. Першою серйозною сутичкою в Європі стала так звана «берлінська криза». Вона виникла 1948 р. після того, як американці в односторонньому порядку відмовилися від узгодженого раніше між союзниками по антигітлерівській коаліції чотиристороннього плану управління окупованою Німеччиною. Зони окупації США, Великої Британії і Франції були об’єднані, і там почалося формування уряду, а потім і запровадження нової грошової одиниці. 23 червня 1948 р. було оголошено, що нові грошові знаки поширюються також на західні сектори Берліна. Радянська сторона розцінила цю акцію як крок, що веде до відродження німецького мілітаризму і розколу країни.

Скориставшись із того, що в угоді про статус окупованого Берліна не були передбачені конкретні зобов’язання СРСР із забезпечення транспортним зв’язком західних секторів міста, 24 червня 1948 р. Радянський Союз перекрив транспортні артерії Західного Берліна і Західної Німеччини, водночас відключивши енергопостачання. Фактично було встановлено блокаду Західного Берліна.

ФАКТ

Очевидним здається намір Радянського Союзу витіснити нас із Берліна, оскільки чотиристоронній контроль над Берліном і над Німеччиною більше не діє. У радянських є певні підстави вважати так, беручи до уваги тристоронні дії, які ми здійснили стосовно Німеччини... Вони можуть аргументувати, що тристоронні переговори щодо Німеччини, розпочаті у Лондоні в лютому, є доказом наших намірів відмовитися від чотиристороннього контролю... Козирні карти росіян полягають у контролі над залізничними і шосейними магістралями, що ведуть до Берліна, у контролі над тепловою станцією, що постачає в місто електрику. (Із листа воєнного міністра США Ройола).

• Прокоментуйте наведений документ. Висловте своє ставлення до слів Ройола.

У дні «берлінської кризи» постачання двохмільйонного міста всім необхідним взяла на себе англо-американська авіація. Було встановлено «повітряний міст», завдяки якому мешканці Західного Берліна отримували продовольство, медикаменти, паливо та інші товари.

Блокада тривала 324 дні - з 24 червня 1948 р. до 12 травня 1949 р., коли на конференції у Нью-Йорку колишні союзники домовилися про компромісні умови її скасування.

Тогочасна західна карикатура.

Але конфлікт довкола Західного Берліна цим остаточно не було вичерпано. Адже, незважаючи на пізніше утворення двох німецьких держав - НДР і ФРН і їх ворожі відносини одна з одною, - кордони між ними були «прозорими». Для переходу із Східного Берліна до Західного навіть не потрібні були документи. Чимало «східних» німців працювали на Заході, і навпаки.

Маленькі мешканці Західного Берліна радіють закінченню блокади.

Висловте власну точку зору: чи варто було радянському керівництву вдаватися до блокади Західного Берліна? Чому? А як би вчинили ви?

ДОКУМЕНТ

Становище, що склалося, створювало великі труднощі для НДР. Східна Німеччина і в минулому була менше розвинутою з економічного погляду, ...сильніше постраждала від воєнних дій... Загальний рівень життя в НДР був нижчим, ніж у ФРН... З НДР до ФРН переходили кваліфіковані робітники... і спеціалісти, де отримували значно вищу зарплату... У НДР існували низькі роздрібні ціни на основні продукти харчування. Чимало жителів ФРН вважали вигідним... купувати ці товари в НДР... Оскільки... ціни на споживчі товари дотувалися з державного бюджету, економіка НДР зазнавала великих збитків... Загальні втрати від... відкритих кордонів становили до 15 млрд марок на рік. (Із книги історика Р. Медвєдєва «Хрущов»).

• Прокоментуйте наведений текст. Запропонуйте свій вихід із ситуації.

12 серпня 1961 р. Радою Міністрів НДР було прийнято рішення про запровадження контролю на кордонах республіки. Протягом однієї ночі на 13 серпня 1961 р. була побудована потужна стіна, яка переділила Берлін на Східний і Західний. Її будівництво здійснювало близько 30 тис. військовослужбовців східнонімецької армії.

Реакція США на цю акцію була надзвичайно різкою. Американське командування почало перекидати додаткові частини на територію ФРН і Західного Берліна. 27 жовтня американські танки було підтягнуто до контрольно-пропускного пункту на Фрідріхштрасе, навпроти них на відстані 200 м зупинилися радянські танки. Цілу добу тривало протистояння. Напружена ситуація в місті зберігалася до укладення 3 серпня 1971 р. чотиристоронньої угоди щодо Західного Берліна.

Війна в Кореї. З 1948 р. на Корейському півострові існували дві держави: Республіка Корея зі столицею в Сеулі та Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) зі столицею у Пхеньяні. Згідно з домовленістю СРСР і США кордон проходив по 38-й паралелі. Збройний конфлікт між двома державами розпочався 25 червня 1950 р. нападом військ КНДР на Республіку Корея. Армія останньої виявилася небоєздатною і почала відступати. Майже вся територія Південної Кореї була зайнята військами КНДР.

27 червня, коли Рада Безпеки ООН зібралася для обговорення ситуації, що склалася, радянський делегат несподівано не з’явився на це засідання. Таким чином, СРСР не скористався своїм правом накласти вето на резолюцію, яка засудила агресію КНДР і на підставі якої війська США та деяких інших країн у вересні 1950 р. вступили у війну. Наприкінці жовтня вони захопили Пхеньян і вийшли до китайського кордону.

Здавалося, що війна завершиться для США успішно, але тут на допомогу КНДР прийшов північний сусід - Китай. 26 листопада 1 млн китайських добровольців за підтримки радянських танків та авіації перейшов у наступ і змусив американців відступити. Радянські льотчики під командуванням І. Кожедуба прикривали небо.

30 листопада 1950 р. президент Трумен виступив з погрозою використати будь-які військові засоби, у тому числі ядерну зброю. Вперше виникла небезпека переростання локального конфлікту в ядерну війну. І все ж здоровий глузд виявився сильнішим від воєнних і політичних амбіцій.

Наприкінці 1950 р. фронт стабілізувався в районі 38-ї паралелі. Два роки тривала позиційна війна. У 1953 р. було підписано перемир’я, яке зафіксувало існування двох держав на Корейському півострові.

Карибська криза. Ще одна серйозна загроза світові виникла 1962 р. під час Карибської кризи. Бізнесові кола у США вкрай негативно сприйняли прихід до влади у 1959 р. революційного уряду Ф. Кастро, який здійснив широку націоналізацію іноземної власності. Відносини між сусідніми країнами різко загострились. 2 січня 1961 р. США розірвали дипломатичні відносини з Кубою і розпочали проти неї економічну блокаду. Неподалік від Куби, у штаті Флорида, при підтримці американських спецслужб почали формуватись диверсійні групи кубинських емігрантів. У квітні 1961 р. ними був здійснений морський десант, який завершився невдачею.

Погіршання стосунків із США сприяло швидкому зближенню Ф. Кастро з Радянським Союзом. У липні-серпні 1962 р. було досягнуто домовленості про розміщення на території Куби радянської атомної зброї. Довідавшись про це, президент Дж. Кеннеді оголосив про встановлення з 22 жовтня 1962 р. морської блокади Куби і про огляд усіх радянських кораблів, які пливли до острова. Водночас радянські та американські війська були приведені у стан бойової готовності. Ніколи раніше небезпека ядерної війни не була настільки реальною, як тоді. Вторгнення на Кубу вимагала більшість американських військових і навіть лідери конгресу. Войовничі заклики лунали і після того, як виявилось, що лише залп радянських ракет коштуватиме життя близько 20 млн американців.

Тогочасна карикатура: Хрущов і Кеннеді.

ФАКТ

Президент сказав, що... біда у тім, що варто лише зібрати групу сенаторів, як серед них домінує той, хто пропонує найсміливішу, тверду лінію... Варто лише поговорити з ними окремо, як виявиться, що в них є розум... Сподіваюсь, ви розумієте, що для всіх не вистачить місця у сховищі Білого дому. (Зі спогадів помічника президента Кеннеді Т. Соренсена).

• Що, на вашу думку, хотів сказати цим президент? Чи мав він рацію?

Завдяки зваженій позиції керівників обох держав урешті-решт було досягнуто взаємоприйнятне рішення.

Американсько-в’єтнамська війна. Ще в 1952 р. президент США Г. Трумен проголосив Індокитай найважливішим регіоном для нерозповсюдження комунізму на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії. Малася на увазі, у першу чергу, допомога антикомуністичному режиму у В’єтнамі, де ще в 1946 р. розпочалася громадянська війна. Вже у 1953 р. 80 % військових ресурсів, використовуваних демократичним профранцузьким режимом Південного В’єтнаму, постачалося американцями. Війська Північного В’єтнаму (комуністів), своєю чергою, забезпечували Китай та СРСР. Французькі війська невдовзі залишили територію своєї колишньої колонії, і генерал де Голль радив американцям теж дати країні спокій.

ФАКТ

Інтервенція в цьому районі призведе до того, що ви безнадійно зав’язнете у цій безкінечній війні. Я вас запевняю, що ви будете крок за кроком загрузати у бездонній військовій і політичній трясовині. Незважаючи на всі свої втрати і витрати. (Президент де Голль - президенту Кеннеді).

• Прокоментуйте висловлювання французького лідера. Свою точку зору аргументуйте.

Однак у 1964 р. президент США Л. Джонсон санкціонував широкомасштабне застосування американських військ у В’єтнамі. «Інформаційним приводом» для агресії став начебто обстріл північнов’єтнамськими торпедними катерами американського есмінця «Меддокс». Проте пізніше виявилось, що насправді ніякого обстрілу не було.

Війна у В’єтнамі велася з неабиякою жорстокістю, оскільки, крім наземних операцій і бомбардувань (загалом, було скинуто 17 млн авіаційних бомб та вистрілено 217 млн артилерійських снарядів), американські війська широко застосовували хімічні речовини. Зокрема над територією В’єтнаму було розпилено 72 млн літрів дефоліантів, що містили:

  • «Agent Orange» — призначений для знищення лісових насаджень;
  • «Agent Blue» — проти посівів рису та інших сільськогосподарських культур;
  • Тетрахлородибензодіоксин — речовину, яка, потрапивши до організму людини, спричиняє захворювання внутрішніх органів і крові.

Дуже широко застосовувалися різні форми отруйних газів та напалм.

Унаслідок усього цього практично повністю було знищено більше 1,5 млн га лісів, від 40 до 100 % бананів, рису, картоплі, папайї та помідорів, а з 150 видів птахів залишилося лише 18. Різко скоротилася кількість риб.

Також в’єтнамська війна стала однією з найбільш кровопролитних воєн XX ст.

У ній загинуло або пропало безвісти:

  • 8220 американців,
  • 1 млн 100 тис. бійців регулярної армії Північного В’єтнаму,
  • понад 2 млн мирного населення.

Бойові дії на вулицях вьєтнамського міста.

Проте, незважаючи ні на що, підтвердилося передбачення президента де Голля. Волелюбний в’єтнамський народ переміг - у 1973 р. американські війська зрештою змушені були залишити Індокитай.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

24 червня 1948 р. - 12 травня 1949 р. - блокада Західного Берліна

25 червня 1950 р. - напад КНДР на Південну Корею

22 жовтня 1962 р. - початок Карибської кризи

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Скільки часу минуло від фултонської промови У. Черчілля до початку корейської війни?

Просторову. Покажіть на карті країни-учасниці блоків НАТО і ОВД.

Інформаційну. 1. Поясніть значення терміна «холодна війна». 2. Проаналізуйте причини, хід та наслідки американсько-в'єтнамської війни.

Логічну. Поясніть виникнення «берлінської кризи».

Аксіологічну. Висловте своє ставлення до застосування в ході військових дій отруйних речовин.

Мовленнєву. Обговоріть у групах питання, чи можна було уникнути «холодної війни». Свою думку аргументуйте.