Всесвітня історія. Профільний рівень. 11 клас. Ладиченко

§ 21. Китай

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Пригадайте, що вам відомо про революційні події в Китаї 1925-1927 рр. Які держави підтримували учасників протистояння?

1. Проголошення КНР. Після завершення Другої світової війни в Китаї склалася ситуація, коли за владу розпочали боротьбу дві впливові сили - гоміндан і компартія Китаю. Ця боротьба між ними тривала вже протягом 20 років, і лише японська окупація змусила їх тимчасово об’єднатися проти спільного ворога. Після війни боротьба розгорілася з новою силою. За гомінданом і КПК стояли наддержави - США та СРСР, які надавали своїм друзям усіляку допомогу: постачали озброєння, боєприпаси, продовольство, надсилали інструкторів, навчали керівні кадри тощо.

Громадянська війна в Китаї тривала з 1946 по 1949 р. Спершу перевага була на боці гоміндану, але в середині 1947 р. становище військ Чан Кайші різко погіршилося. До середини серпня комуністи оволоділи майже всією Маньчжурією. Незважаючи на допомогу, яка надійшла від США у квітні 1948 р. в розмірі 570 млн доларів, уряд гоміндану продовжував здавати позиції. У першій половині 1949 р. комуністи захопили Пекін, Шанхай, Нанкін, Гуаньчжоу. Війська гоміндану практично були розгромлені.

У вересні 1949 р. в Пекіні відбулася перша пленарна сесія Народної політичної консультативної ради Китаю (НПКРК). Перебравши функції Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП), сесія ухвалила Загальну програму, яка відіграла роль тимчасової конституції КНР.

1 жовтня 1949 р. на площі Тяньаньмень у Пекіні відбулася урочиста церемонія проголошення Китайської Народної Республіки. Однак Чан Кайші 28 лютого 1950 р. поновив за собою титул президента Китайської Республіки. Разом із більшістю членів уряду Чан Кайші вилетів літаком на о. Тайвань, де вже зібралися сотні тисяч його прихильників. На карті світу з’явилася на певний час друга китайська держава - Китайська Республіка.

2. Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю. На сесії було обрано Центральну народну урядову раду, головою якої став Мао Цзедун.

Мао Цзедун.

Після смерті Й. Сталіна Мао Цзедун почав претендувати на першу роль у комуністичному русі. Наприкінці 1950-х рр. він відійшов від погодженого з СРСР курсу і розпочав форсовану індустріалізацію з метою наздогнати передові країни світу. Цей експеримент з ініціативи Мао Цзедуна було названо «великим стрибком» і розпочато 1958 р.

«Великий стрибок» повинен був перетворити Китай протягом дуже короткого часу на одну з найбільш економічно розвинених країн світу. Перед народним господарством було поставлено нездійсненні завдання з різкого збільшення виплавки чавуну і сталі, видобутку вугілля. Якщо в первісному варіанті другого п’ятирічного плану передбачалося виплавити до кінця п’ятирічки, тобто у 1962 р., 10-12 млн тонн сталі, то в затвердженому 1958 р. плані ця цифра сягнула 100 млн тонн. У країні почалося масове спорудження примітивних доменних печей, що виплавляли крихкий, непридатний для промислового використання чавун. У той час з’явилося гасло: «Три роки наполегливої праці - 10 тисяч років щастя!».

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Мао Цзедун - китайський політичний лідер і теоретик маоїзму. Засновник Комуністичної партії Китаю. Учасник Другої світової війни. Очолив визвольну війну проти японської окупації, яка завершилася проголошенням Китайської Народної Республіки (КРН) і встановленням комуністичного режиму в Китаї. Беззмінний, до смерті, керівник Компартії та уряду КНР. Натхненник «великого стрибка» та «культурної революції».

Для здійснення «великого стрибка» в сільському господарстві ставилося завдання створити замість колективних господарств (аналогів радянських колгоспів) комуни і зібрати фантастичний урожай у 500 млн тонн, тобто в 3,5 раза більший, ніж зібрали в 1957 р.

ОСОБЛИВОСТІ «ВЕЛИКОГО СТРИБКА»:

  • 740 тис. кооперативів було перетворено на 23,6 тис. «народних комун», які за земельною площею і кількістю робочих рук у 20-30 разів переважали кооперативи;
  • у власність комун перейшли всі засоби виробництва з усуспільненням навіть домашньої птиці та посуду;
  • працю було організовано на основі військової дисципліни;
  • здійснювався безплатний розподіл продовольства без урахування кількості та якості праці;
  • було ліквідовано ринки в містах і селах, заборонено торгівлю.

Зрівнялівка остаточно знищила стимули до покращання праці, і замість отримання великого урожаю, на що сподівалися китайські керівники, урожайність у країні різко впала. «Великий стрибок» закінчився повним провалом.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Я не претендую на право автора ідеї створення народних комун, я лише вніс пропозицію... Я... закликав до масової виплавки 10,7 млн тонн сталі, і якщо ви схвалювали це, теж можете розділити зі мною частину провини... Весь світ проти досвіду народних комун... Може, ми зазнали цілковитої поразки? Ми зазнали лише часткової поразки. (Із виступу Мао Цзедуна на нараді політбюро ЦК КПК 23 липня 1959 р.).

• Спробуйте пояснити, чому китайський лідер заявляв, що поразка «великого стрибка» є лише частковою.

На ліквідацію тяжких наслідків «великого стрибка» було витрачено кілька років. За цей час Мао Цзедун підготував новий експеримент під назвою «культурна революція» (1966-1976 рр.).

Нічого спільного ані з культурою, ані навіть з революцією ця акція, що розбурхала цілий світ, не мала. Під вивіскою «культурної революції» нове покоління прихильників китайського вождя провадило відвертий геноцид колишніх сподвижників Мао, що намагалися виступити з критикою режиму. Першими жертвами репресій стали лідери КПК: голова КНР Лю Шаоці, генеральний секретар ЦК КПК Ден Сяопін та ін. Після багатотисячного мітингу в серпні 1966 р. в Пекіні було створено спеціальні каральні загони «культурної революції». У вогнищах, розпалених на міських майданах, як у 1930-ті рр. в Німеччині, палали книги Шекспіра і Драйзера, Пушкіна і Достоєвського. Розлючені й засліплені цитатниками Мао, «червоні охоронці» (хунвейбіни) і «бунтівники» (цзяофані), керовані безпосередньо «великим керманичем» і його найближчими поплічниками, громили партійні комітети і міністерства, захоплювали підприємства і вищі навчальні заклади. Так китайська молодь стала основним провідником «великої пролетарської культурної революції».

«Культурна революція» у дії. Хунвейбіни палять «шкідливі» книжки.

Як ви ставитеся до подібних методів боротьби з інакодумцями? Чому? Аргументуйте.

Крім молоді, головну роль у проведенні «культурної революції» відіграла армія. Структуру державної влади було зруйновано. У країні утвердилася військово-бюрократична диктатура. Боротьба за вплив і владу між різними угрупованнями діячів «культурної революції» тривала аж до смерті Мао Цзедуна в 1976 р. Загалом «культурна революція» ще більше погіршила економічну ситуацію в країні.

3. Реформи Ден Сяопіна. Наприкінці 70-х рр. до влади в Пекіні повернувся Ден Сяопін, репресований під час «культурної революції». У 1973 р. він був поновлений на верхівці влади, однак 1976 р. знову зазнав переслідувань. Після смерті Мао Цзедуна його реабілітували, і з 1978 р. він став найвпливовішим політичним діячем Китаю, ініціатором і головним архітектором реформ, хоча й не обіймав найвищих посад у КПК і державі.

Д. Сяопін.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Ден Сяопін - партійний і державний діяч КНР, учасник громадянської війни і народної революції. Активний прихильник перетворення Китаю до кінця XX ст. в передову державу з потужним економічним і ракетно-ядерним потенціалом. У 1956-1966 рр. - генеральний секретар ЦК КПК. Голова комісії радників КПК у 1982-1987 рр., голова Центральної воєнної ради в 1983-1990 рр.

Цей маленький на зріст чоловік відіграв дуже важливу роль у житті сучасного Китаю. У грудні 1978 р. під його керівництвом було проведено пленум ЦК КПК, який поставив завдання радикальним чином змінити внутрішню і зовнішню політику країни.

Отже, реформи в Китаї почали втілюватися в життя з 1979 р. Першою з них стала перебудова сільського господарства:

  • кооперативи було розпущено;
  • селяни отримали землю в довгострокову оренду;
  • дозволялося реалізовувати більшу частину врожаю за вільними цінами, і лише певну кількість вони здавали на державне замовлення.

Прибутки селян значно зросли. Держава стимулювала сільськогосподарську реформу, зокрема піднявши закупівельні ціни на 18 видів продукції села. У 1984 р. врожай зерна в Китаї сягнув 407 млн тонн - удвічі більше, ніж 1958 р. Це дозволило не тільки «нагодувати народ», а й перетворити Китай з імпортера продовольства на його експортера.

Майже одночасно розпочалося створення спеціальних економічних зон. На узбережжі було виокремлено 4 такі зони й 14 районів, до яких увійшли найбільші промислові міста країни - Шанхай, Тяньцзінь, Гуанджоу та ін. Через ці економічні зони до Китаю надходять іноземні інвестиції, сучасні технології, досвід модернізації сучасного виробництва. Усього з 1979 по 1995 р. іноземні капіталовкладення становили понад 181 млрд доларів, причому від 2/3 до 3/4 (за різними оцінками) з них надійшло від китайської діаспори. Вони стали важливим чинником піднесення китайської економіки.

З 1984 р. розгорнулася реформа системи управління державною промисловістю, мета якої - відмова від централізованого директивного плану й перехід до ринкових відносин. На початку 1995 р. 85 % державних підприємств працювали за підрядними формами роботи. У березні 1998 р. на сесії вищого законодавчого органу Китаю пролунали такі цифри: в недержавному секторі економіки країни зайнято понад 200 млн осіб, що на 80 млн більше, ніж на підприємствах і в установах державного сектору. У березні 1985 р. було вирішено реформувати систему управління у сфері науки і техніки для її якнайскорішої модернізації відповідно до вимог науково-технічної революції.

Реформи у сфері освіти передбачали:

  • передання відповідальності за початкову освіту місцевій владі;
  • сприяння розвиткові професійно-технічної освіти;
  • введення 9-річного обов’язкового навчання;
  • збільшення фінансування освіти;
  • розширення самостійності вишів.

Наприкінці 1993 р. керівництво вдалося до нових реформ, найбільш значних після 1978 р. Ці реформи консолідували і зміцнили національну валюту, поліпшили податкову систему, яка почала давати більше прибутку, посилили повноваження центрального банку й водночас передбачили велику кількість заходів, що зміцнювали права корпорацій і громадян, право власності.

Наметове містечко на площі Тяньаньмень.

Важливою рисою досить успішних економічних реформ у країні було те, що вони здійснювалися не «за будь-яку ціну», а супроводжувалися покращанням життєвого рівня населення. З 1979 р. середньорічний приріст прибутків міського населення становив 6,5 %, сільського - 8,2 %, а обсяг ощадних вкладів населення збільшився в 103 рази.

Навесні 1989 р. в Китаї, як і в країнах європейського соціалістичного блоку, було здійснено спробу «оксамитової» революції, формальним приводом для якої стала смерть колишнього генерального секретаря ЦК КПК Ху Яобана. Починаючи з 18 квітня 1989 р. на центральній площі Пекіна Тяньаньмень почали безперервно відбуватися студентські маніфестації, спершу з вимогами скасувати постанову про зняття Ху Яобана з посади. Кількість маніфестантів із кожним днем збільшувалась і невдовзі досягла кількох сотень тисяч осіб. Мітинги під гаслами демократизації за західним зразком пройшли в Шанхаї, Нанкіні та інших містах.

ДОКУМЕНТ

30 травня влада здійснила спробу мирно витіснити людей з площі, але маси людей просто зупинили колони бронетехніки своїми тілами. Увечері 4 червня... відбулося крупномасштабне застосування збройних сил, з великою кількістю загиблих і поранених. Площу було очищено, наметове містечко ліквідоване, частина демонстрантів заарештована. Генсек ЦК КПК Чжао Цзіян, який... особисто вийшов до мітингуючих, був позбавлений усіх партійних і державних посад і відправлений під домашній арешт... Знаючи, що сталося з СРСР, легко уявити собі, яка доля очікувала Китай, якби влада... капітулювала перед натовпом, у якому зібралося 0,01 % населення країни.

(Із праці С. Телєгіна, О. Александрова, М. Мурашкіна, С. Кара-Мурзи «Експорт революцій»).

АНАЛІЗУЄМО

Висловте свою думку з приводу подій, описаних авторами. Чи вважаєте ви, що існували інші методи вирішення конфлікту?

На початку XXI ст. Китай перетворився на провідну державу світу. У 2010 р. він став найбільшим у світі експортером і з 2014 р. першою країною за розвитком економіки. Китай має найбільші запаси золота та іноземної валюти. Серед негативних наслідків бурхливого розвитку є значне забруднення повітря, ерозія землі, скорочення кількості і погіршення якості питної води, особливо на півночі. Інфляція, у цілому, незначна - вона не перевищує 5 %. У Китаї налічується близько 4,5 % безробітних. За межею бідності перебувають майже 3 % населення.

Досвід Китаю особливо корисний для України. Встановлення дружніх відносин з КНР, виведення їх на рівень стратегічного партнерства - одне з істотних досягнень зовнішньої політики незалежної України. Потенціал українсько-китайської співпраці в найрізноманітніших галузях промисловості, сільського господарства, науки і техніки - величезний, і його успішна реалізація залишається одним із найважливіших завдань двосторонніх відносин.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

1 жовтня 1949 р. - проголошення КНР

Грудень 1978 р. - пленум ЦК КПК, що розпочав реформи

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Визначте, скільки років минуло між проголошенням КНР і пленумом ЦК КПК, який поклав початок реформам.

Просторову. Покажіть на карті о. Тайвань, де була розташована друга Китайська Республіка.

Інформаційну. Використавши додаткові джерела, складіть історичний портрет Мао Цзедуна.

Логічну. 1. За яких обставин комуністи прийшли до влади в Китаї? 2. Визначте сутність експерименту «великий стрибок». 3. Які сили брали участь у здійсненні «культурної революції»? 4. Визначте напрямки економічних реформ у Китаї останніх десятиріч. 5. Яких успіхів в економіці досяг Китай протягом останніх десятиріч?

Аксіологічну. Висловте своє ставлення до подій у травні 1989 р. на площі Тяньаньмень. До яких наслідків могло дійти, якби влада пішла на поступки студентам?

Мовленнєву. У класі обговоріть питання щодо перспектив подальшого розвитку Китаю.