Всесвітня історія. Профільний рівень. 11 клас. Ладиченко

§ 2. Створення ООН та її діяльність

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Спробуйте дати оцінку історичного значення та діяльності попередниці ООН - Ліги Націй. Чому вона не виконала свою функцію?

1. Конференція в Сан-Франциско (25 квітня - 26 червня 1945 р.). Відповідно до досягнутих у Ялті домовленостей, конференція в Сан-Франциско (США) відкрилася 25 квітня 1945 р. - у день, коли радянські й американські війська з’єдналися на Ельбі. Держави-ініціатори створення OOH (СРСР, США, Республіка Китай, Велика Британія) запросили до участі в конференції 42 країни. 30 квітня на конференцію були запрошені делегації Білоруської та Української РСР й Аргентини, 5 червня - Данії. З різних причин на конференції не були представлені Польща (Велика Британія і США мали застереження до її тимчасового уряду), а також Монгольська Народна Республіка та Албанія, що зробили вагомий внесок у боротьбу з нацизмом. Таким чином, у Сан-Франциско зібралися 282 делегати від 50 держав. Разом з допоміжним персоналом кількість учасників досягала 1,5 тис. Американську делегацію очолював державний секретар Е. Стеттініус, радянську - В. Молотов, британську - Е. Ідей, китайську - Сун Цзивень.

Українська делегація в Сан-Франциско. Сидять (зліва направо ): О. Палладін, Д. Мануїльський, І. Сенін.

На конференції обговорювались:

  • загальні положення Статуту ООН;
  • повноваження і обов’язки Генеральної Асамблеї;
  • функції Ради Безпеки;
  • проект Статуту Міжнародного суду.

25 червня 1945 р. в оперному театрі відбулося останнє пленарне засідання конференції, на якому було затверджено остаточну редакцію Статуту ООН, а вже наступного дня в Будинку ветеранів делегати підписали одночасно Статути ООН і Міжнародного суду. Першими поставили свій підпис делегати Китаю - країни, яка стала першою жертвою Другої світової війни, оскільки Японія була союзницею Німеччини. Від української делегації Статут підписали троє: академік О. Палладін, перший народний комісар (міністр) закордонних справ Д. Мануїльський та заступник голови Раднаркому (Ради міністрів) УРСР І. Сенін.

ДОКУМЕНТ

«(...) Організація Об'єднаних Націй сприяє: (...) Підвищенню рівня життя, повній зайнятості населення й умовам економічного й соціального прогресу й розвитку; (...) міжнародному співробітництву в галузі культури й освіти; (...) повазі й дотриманню прав людини та основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови й релігії». (З 55-ї ст. Статуту ООН, внесеної туди з ініціативи української делегації).

У документі було залишене місце для підпису Польщі, поставленого 15 жовтня 1945 р. Завдяки цьому й Польща увійшла до складу перших членів ООН.

24 жовтня 1945 р., після ратифікації Статуту ООН Радянським Союзом, Англією, Францією, Китаєм і США, а також більшістю країн-учасників конференції в Сан-Франциско, документ набув чинності. Відтоді саме цього дня у світі щороку відзначається День Об’єднаних Націй. Першим генеральним секретарем ООН став Трюгве Хальвдан Лі, один із лідерів Норвезької робітничої партії. Його було офіційно введено на посаду 2 лютого 1946 р. Із січня 2017 р. ООН очолює португальський політичний діяч Антоніу Гутерреш.

ООН має власну емблему й прапор, головний офіс розташований у Нью-Йорку, а додаткові - у Відні, Женеві та Найробі. Нині до складу організації входять 193 країни. Останніми до ООН вступили Східний Тимор, Швейцарія (2002 р.), Чорногорія (2006 р.) та Південний Судан (2011 р.). Офіційними мовами є англійська, російська, китайська, французька, іспанська й арабська.

Підписи членів української делегації в Статуті ООН

МЕТА ТА ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ООН:

  • підтримання миру й безпеки у світі;
  • запобігання актам агресії;
  • втручання у внутрішні справи країн тільки з метою підтримання миру;
  • вирішення міжнародних конфліктів мирними засобами;
  • розвиток дружніх стосунків та культурного співробітництва між народами;
  • формування поваги до прав та основних свобод людини.

2. Структура ООН. Статут ООН зобов’язував вирішувати всі суперечки в мирний спосіб, дотримуватися міжнародних договорів і зобов’язань. Основне призначення ООН, згідно зі Статутом, - забезпечення загального миру.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

На форзацах книжки (сторінках, що скріплюють блок з палітуркою) ви зможете ознайомитися зі схемами структури ООН.

ГОЛОВНІ ОРГАНИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ:

1. Генеральна Асамблея

Генеральна Асамблея складається з представників майже всіх націй світу. З цієї трибуни держави можуть публічно висловлювати свої тривоги та застереження. Кожна країна - член ООН має лише один голос, незалежно від її розмірів та рівня економічного розвитку. Генеральна Асамблея збирається в Нью-Йорку. Кожна країна репрезентована дипломатом високого рангу, але час від часу міністри закордонних справ або навіть глави держав також присутні на засіданнях Генеральної Асамблеї. Ці засідання відбуваються зазвичай з вересня до середини грудня, а надзвичайні сесії - за потреби. Генеральна Асамблея є форумом, на якому країни-члени можуть обговорювати будь-які питання глобального значення. Вона виступає за співробітництво між націями в соціальних та економічних питаннях і закликає країни дотримуватися прав кожної окремої людини. Генеральна Асамблея має спеціальні комітети з питань роззброєння й фінансів, гуманітарних, соціальних та економічних проблем. Обговорення, що ведуться на сесіях Генеральної Асамблеї, знаходять відображення в підписаних угодах і в створенні нових міжнародних законів. Ці угоди або прийняті резолюції є рекомендаційними, відтак не мають сили законів.

2. Рада Безпеки

Головним обов’язком Ради Безпеки є підтримка міжнародного миру. Вона проводить свої засідання в Нью-Йорку, коли в цьому виникає потреба. Рада складається з 15 членів, п’ять з яких є постійними: Китай (з 1971 р., до цього часу його представляв Тайвань), Франція, Російська Федерація, Велика Британія та Сполучені Штати Америки. Інші 10 членів вибираються Генеральною Асамблеєю за географічною ознакою терміном на два роки, п’ять з них переобираються щороку. За Статутом Організації Об’єднаних Націй усі її члени повинні погоджуватися з рішеннями, ухваленими Радою Безпеки.

У той час як інші органи ООН, такі як Генеральна Асамблея, можуть надавати тільки рекомендації урядам, Рада Безпеки має повноваження ухвалювати рішення, які зобов’язують країни-члени виконувати їх. Проте кожен з п’яти постійних членів може накласти вето на будь-яке рішення, навіть якщо інші чотири схвалюють його.

3. Міжнародний суд

Суд складається з 15 суддів, вибраних Генеральною Асамблеєю. Судді вибираються за рівнем кваліфікації, а не за національною ознакою. Проте не може бути вибрано двоє суддів з однієї країни. Штаб-квартирою суду є Гаага (Нідерланди). Країни-члени можуть передавати на розгляд Міжнародного суду такі справи, як прикордонні суперечки, право на рибальство, право на корисні копалини та інші спірні питання, які згадуються Статутом. Генеральна Асамблея або Рада Безпеки можуть консультуватися із судом із будь-якого питання.

ФАКТ

Починаючи з 1946 р. постійні члени Ради Безпеки користувалися правом вето близько 250 разів (найбільше - Радянський Союз і США, найменшу кількість вето наклав Китай). 41 раз із них це стосувалося прийняття нових членів ООН і майже стільки само - блокування призначення Генерального секретаря.

4. Економічна та соціальна рада (ЕКОСОР)

ЕКОСОР, як її часто називають, вирішує багато питань. Рада складається з 54 членів, які обираються на три роки. Щороку обирається 18 нових членів. Голосування відбувається простою більшістю. Рада проводить щороку місячні сесії. Вона обговорює і вивчає питання та надає рекомендації Генеральній Асамблеї щодо економічного розвитку, екологічних питань, прав людини та інших економічних проблем. Рада також координує роботу комісій та спеціалізованих організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Організація ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО).

5. Секретаріат

Секретаріат - це «громадянська служба» ООН. Він має міжнародний штат кількістю 15000 осіб, які працюють у різних комісіях та організаціях. Штаб-квартира Секретаріату знаходиться в Нью-Йорку. Інші центри ООН розташовані в Женеві та Відні. Головою Секретаріату є Генеральний секретар.

3. Спеціалізовані організації ООН. ООН має досить розгалужену структуру різноманітних спеціалізованих міжнародних інституцій, головне призначення яких - сприяти взаємодопомозі та налагодженню співробітництва всіх країн світу. Фінанси ООН створюються за рахунок відрахувань з ВНП країн-членів. Що більший валовий національний продукт, то більші відрахування на рахунок ООН.

Найстаршою спеціалізованою організацією при ООН є МОП - Міжнародна організація праці (штаб-квартира - Женева), яка діє починаючи з 1919 р. в межах організаційної системи Ліги Націй.

Завданнями МОП є:

  • сприяння покращанню умов праці і соціального забезпечення населення світу;
  • ухвалення рекомендацій щодо вдосконалення правових норм;
  • подання членам ООН конвенцій для ратифікації.

У 1945 р., одночасно з Міжнародним валютним фондом, було засновано Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР, головний офіс - у Вашингтоні), завдання якого надавати допомогу в розвитку і реконструкції країн із середнім і низьким доходом, стимулювати отримання ними приватних інвестицій. Кількість голосів країн тут не однакова - вона визначається розміром їхнього внеску; з причини цього напрями діяльності МБРР (а відповідно, і країни, яким надається фінансова підтримка) визначаються США, Канадою, ФРН, Францією, Італією, Японією та Великою Британією.

Вирішенню питань використання атомної енергії в мирних цілях присвячена діяльність Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ, рік заснування - 1957) із штаб-квартирою у Відні.

МАГАТЕ займається:

  • обміном і поширенням інформації, пов’язаної з розвитком атомної енергетики;
  • пошуком нових шляхів застосування атомної енергії;
  • розробкою норм і обмежень для різного виду робіт у галузі атомної енергетики;
  • наданням допомоги країнам, які не мають власних спеціалістів та центрів ядерних досліджень.

Важко переоцінити значення існування при ООН такої впливової організації, як ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, заснована 44 державами у 1946 р., із штаб-квартирою в Парижі). Рішення, які раніше приймалися більшістю голосів, останнім часом приймаються шляхом консенсусу. Станом на кінець 2018 р. до складу ЮНЕСКО входили 195 держав-членів (зокрема - з 1954 р. - Україна) та 11 асоційованих членів. Проте ряд країн з політичних причин відмовляються сплачувати членські внески. США та Ізраїль беруть участь у роботі ЮНЕСКО як спостерігачі.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ЮНЕСКО:

  • ініціювання та координація міжнародного співробітництва в галузі освіти, науки й культури;
  • розвиток освіти у країнах Третього світу, подолання неписьменності;
  • надання технічної допомоги при пошуку і використанні природних ресурсів;
  • захист навколишнього середовища та збереження об’єктів культурної спадщини людства.

У грудні 1946 р. рішенням Генеральної Асамблеї ООН було створено ЮНІСЕФ (Міжнародний надзвичайний дитячий фонд), покликаний захищати здоров’я й права дітей та їхніх матерів, надавати допомогу найбільш знедоленим дітям та їхнім родинам, які опинились у кризових ситуаціях. У 1965 р. ЮНІСЕФ було удостоєно Нобелівської премії миру. З 1997 р. представництво фонду працює в Києві, сприяючи проведенню заходів уряду у створенні програм з охорони здоров’я, харчування, освіти та захисту дітей, а також здійснюючи низку інших, власних програм.

Головний офіс ЮНЕСКО.

Виходячи із засади про пріоритетну цінність людського життя, улітку 1946 р. на Міжнародній конференції з охорони здоров’я було прийнято рішення про створення ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я). Датою заснування цієї організації вважається день ратифікації її статуту - 7 квітня 1948 р. У календарі міжнародних свят цей день відзначається як Всесвітній день здоров’я.

Відповідно до статуту діяльність ВООЗ присвячена:

  • питанням зміцнення й удосконалення національних, служб охорони здоров’я;
  • попередженню неінфекційних та інфекційних захворювань і боротьбі з ними;
  • охороні здоров’я та екології;
  • збереженню здоров’я матері та дитини;
  • підготовці медичних кадрів, здійсненню медичних досліджень;
  • збиранню й аналізу медичної статистики.

4. Права людини. Статут ООН проголошував рівноправність, повагу до прав і основних свобод людини. Згодом цей розділ було доповнено ухваленою в грудні 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН Загальною декларацією прав людини. Декларація приймалася з метою спонукати держави світу ставитись до людей на своїх територіях відповідно до проголошених у ній норм. Досить швидко зміст декларації почав закладатися в основу трьох основних груп міжнародних та регіональних документів:

  • актів, присвячених захисту базових прав і свобод людини;
  • актів, присвячених захисту прав окремих категорій населення;
  • актів, що захищають права людини при настанні надзвичайних обставин (війна, гуманітарна катастрофа, масові заворушення тощо).

Чому права людини юридично були закріплені в другій половині XX ст.? Висловте свої судження.

З огляду на те що резолюції ООН мають винятково рекомендаційний характер, у грудні 1966 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права та Міжнародний пакт про громадянські й політичні права, а також декілька протоколів до них. Ці пакти стали першими міжнародно-правовими документами, які встановлювали юридичні зобов’язання держав (що ратифікували пакти) з дотримання прав і свобод людини. На сьогодні учасниками цих пактів є переважна більшість країн світу.

Міжнародний пакт про громадянські й політичні права набув чинності в березні 1976 р. Держави, що ратифікували його, зобов’язалися забезпечувати:

  • право на життя, свободу і особисту недоторканність;
  • право на свободу думки і совісті, на мирні зібрання і на створення організацій;
  • заборону рабства, катувань, право не перебувати в рабстві;
  • право на правовий захист та справедливий суд;
  • право на недоторканність житла, листування тощо.

Контроль над виконанням цих вимог здійснює спеціальний Комітет з прав людини.

Дотримання положень Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права здійснюється Комітетом експертів, що діє при Економічній і соціальній раді ООН. Пактом проголошено забезпечення всім, без винятку:

  • права на працю, на справедливі й сприятливі умови праці;
  • права на створення профспілок;
  • права на соціальне забезпечення та освіту;
  • права на достатній життєвий рівень;
  • права жінок і дітей на особливий захист.

5. Значення й місце ООН у сучасному світі. За роки свого існування ООН відіграла велику роль у залагоджуванні міжнародних конфліктів, подоланні неписьменності у світі, сприянні економічному розвитку країн «третього світу», збереженні культурної спадщини людства. З 1948 р. відбулося понад сімдесят миротворчих операцій, ініційованих цією організацією. У 1956 р. створено надзвичайні збройні сили ООН (спочатку - у складі 10 держав). Тоді ж уперше були використані блакитні берети й каски, що стали символами миротворців. Загалом до миротворчих акцій залучалося понад мільйон військових, поліцейських та цивільних осіб, зокрема й з України. Близько 3,5 тис. миротворців загинули.

Миротворці ООН з Монголії.

Дізнайтеся з додаткових джерел, у яких операціях нині беруть участь миротворці ООН.

У 1988 р. миротворчим силам ООН було присуджено Нобелівську премію миру. Генеральна Асамблея ООН заснувала свято - Міжнародний день миротворців ООН.

Міжнародні миротворчі операції поділяють на:

  • операції зі встановлення, сприяння миру;
  • операції з підтримання миру;
  • операції з примушення до миру;
  • пошуково-рятувальні операції;
  • гуманітарні операції;
  • електоральні операції (з метою створення умов та надання допомоги в проведенні демократичних виборів до органів влади).

Одним з інструментів впливу ООН є застосування міжнародних санкцій. До 1990 р. це відбувалося лише двічі (у 1966 р. проти Родезії (нині - Зімбабве) й у 1977 р. - проти Південно-Африканської Республіки). Проте починаючи з 1991 р. під санкції потрапляло аж 23 країни, практично всі - з ініціативи США.

Проте, так само, як і її попередниця Ліга Націй, ООН з об’єктивних причин не завжди може достатньою мірою виконати свою миротворчу та інші функції. Виникнення ТНК (транснаціональних корпорацій), економічна та політична залежність від них й великих держав менш розвинутих країн Європи та «третього світу» впливають на діяльність структур ООН, гальмують спільні досягнення в різних галузях.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Транснаціональна корпорація - об’єднання підприємств, що мають бізнес-інтереси та розміщують капітал одразу в багатьох країнах світу. Найбільша кількість таких корпорацій є у США. Зокрема Apple, Exxon Mobile, Microsoft, IBM. Решта корпорацій засновані в Китаї, Японії, Індії, Великій Британії, Росії, Бразилії, Франції та Італії.

Однак найбільш ефективним органом, що позитивно впливає на міжнародну ситуацію, є Рада Безпеки ООН, рішення якої є вирішальними в міжнародних спорах і можуть включати як економічні санкції, так і застосування збройної сили проти країни-агресора.

Засідання Ради Безпеки ООН, 2019 р.

Невиконання Іраком цієї вимоги міжнародного співтовариства призвело до введення всеосяжних економічних санкцій проти Іраку. Щоправда, водночас США та деякі інші західні країни без погодження із Радою Безпеки ООН направили в регіон Перської затоки свої збройні сили, які встановили блокаду морського узбережжя Іраку. Тільки після цього США повідомили Раді Безпеки ООН про свої дії, пославшись на «невід’ємне право на індивідуальну та колективну самооборону», а також на звернення до них Кувейту й Саудівської Аравії щодо надання їм воєнної допомоги.

Участь України в міжнародних миротворчих операціях ООН дає вагомі позитивні результати, як от: зміцнення авторитету нашої держави, створення сприятливого клімату для налагодження та активізації двостороннього економічного співробітництва з відповідними державами, а також набуття військовослужбовцями значного професійного досвіду.

Україна, незважаючи на агресію Росії, продовжить свою участь у діяльності ООН з підтримання миру. Наша держава, яка здійснила вагомий внесок у миротворчу діяльність Організації та залишається надійним партнером у цій діяльності, має намір розширювати географію залучення українських миротворців до місій ООН.

Обговоріть у класі діяльність ООН щодо налагодження миру, проведення миротворчих місій у кінці XX - на початку XXI cт.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

25 квітня - 26 червня 1945 р. - конференція в Сан-Франциско

Грудень 1966 р. - прийняття Міжнародних пактів про економічні, соціальні, культурні, громадянські й політичні права

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Доберіть дати до подій: створено МАГАТЕ, засновано ЮНЕСКО, створено надзвичайні збройні сили ООН, засновано ВООЗ.

Просторову. Покажіть на карті країни - донори МБРР.

Інформаційну. 1. Використавши текст підручника й додаткові джерела, визначте місце і роль України в системі ООН. 2. З додаткових джерел дізнайтеся, чому Тайвань був членом Ради Безпеки ООН замість Китаю до 1971 р.

Логічну. 1. Які інструменти має ООН для здійснення впливу на окремі країни та для розв'язання міжнародних конфліктів? 2. Обговоріть у групах, як вплинуло на становище у світі створення ООН. Свою точку зору аргументуйте.

Аксіологічну. Висловте своє ставлення до миротворчої діяльності ООН.

Виконайте проект у групах: представте діяльність і значення для світового співтовариства окремих спеціалізованих структур ООН.