Всесвітня історія. Профільний рівень. 11 клас. Ладиченко

§ 16. Румунія

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Яку роль відіграла Румунія у Другій світовій війні? За яких обставин вона стала союзницею Гітлера? А за яких - перестала нею бути?

1. Встановлення комуністичного режиму після війни. З 1948 до кінця 1989 р. в Румунії існувала однопартійна система. Компартія, зосередивши в своїх руках усю повноту влади, проголосила будівництво в країні соціалістичного суспільства. У червні 1948 р. було здійснено націоналізацію основних засобів виробництва, розпочалося кооперування сільського господарства. До 1962 р. було завершено суцільну колективізацію.

Після смерті в березні 1965 р. Г. Георгіу-Дежа першим секретарем ЦК РКП (у липні 1965 р. партію перейменовано на Румунську комуністичну партію) було обрано Ніколає Чаушеску. Він же обійняв посаду голови Державної ради, а в 1974 р., після внесення відповідних змін до конституції, - президента Румунії. Родичі нового лідера посіли високі посади в партії, армії, профспілках, держплані, засобах інформації. Головним і чи не єдиним радником Чаушеску в усіх державних і партійних справах була його дружина Єлена, яка обіймала посаду першого заступника прем’єр-міністра.

Чаушеску намагався здійснювати незалежну зовнішню політику. Зокрема:

  • у 1968 р. він відмовився підтримати введення військ ОВД до Чехословаччини;
  • у 1979 р. засудив вторгнення до Афганістану;
  • у 1984 р. Румунія була єдиною країною РЕВ, яка не бойкотувала олімпіаду в Лос-Анджелесі.

Це не могло не позначитися на відносинах з країнами РЕВ. Втрати Румунії від скорочення обсягу торгівлі з СРСР лише за п’ять років (1980-1985) перевищили 3 млрд доларів.

Натомість опозиційність Чаушеску дістала цілковиту підтримку на Заході. З 1975 по 1987 р. Румунія отримала звідти близько 22 млрд доларів кредитів і позик, причому 10 з них - від США. Проте Чаушеску не погодився на пропозиції вийти з ОВД чи Ради економічної взаємодопомоги.

Зліва: Є. і Н. Чаушеску. Справа: пам’ятник на їхній могилі.

На початок горбачовської «перебудови» Чаушеску відреагував негативно, відверто стверджуючи, що вона веде до загибелі соціалізму. Його переговори з керівниками Болгарії, Чехословаччини та НДР про створення своєрідної опозиції викликали незадоволення як у Москві, так і у Вашингтоні. Відтепер в обох наддержавах Чаушеску почали називати не інакше як диктатором і тираном. Важелі кредитного тиску на опального лідера були вже втрачені: хоч і ціною значного погіршання економічного становища у країні, Чаушеску достроково виплатив усі борги. У ті роки населення гостро відчуло нестачу харчів, вечорами в країні вимикалась електрика, лише кілька годин на день працювало телебачення, практично відсутня була гаряча вода.

2. Падіння і смерть Чаушеску. Румунія виявилась єдиною з країн-членів РЕВ, де технологія здійснення мирних, «оксамитових» революцій не спрацювала. Першими симптомами наближення кризи стали заворушення в м. Брашів восени 1987 р., де робітники захопили приміщення місцевого комітету партії і мерії. Під час придушення безпорядків загинуло 7 осіб і близько 200 було заарештовано.

16—17 грудня 1989 р. у Трансільванії, у Тимішоарі, відбулися криваві зіткнення демонстрантів з міліцією. Детальні подробиці тих подій невідомі й досі. Звинувативши у трагедії іноземні спецслужби, Чаушеску негайно перервав свій візит до Ірану. Повернувшись до країни, він спробував виступити перед багатолюдною маніфестацією на Палацовій площі в Бухаресті. Проте під час його виступу несподівано почались заворушення і стрілянина.

Подружжя Чаушесків залишило Бухарест на вертольоті. Тим часом перестрілки в місті тривали. По телебаченню повідомлялося, що опір чинять співробітники Секуритате (органів державної безпеки). Але жоден з цих «терористів» так і не був схоплений, пред’явлений громадськості і покараний.

Активний учасник повалення Чаушеску і безпосередній організатор його страти генерал В. Станкулеску у грудні 2010 р. публічно визнав, що румунський комуністичний лідер став жертвою змови за участі спецслужб наддержав, а імітація стрілянини в Бухаресті й Тимішоарі, що мала спровокувати народне повстання, була справою рук радянської військової розвідки (ГРУ).

Н. і Є. Чаушеску, після пошуків притулку, дістались міста Тирговіште і там були заарештовані та ув’язнені в казармі місцевого гарнізону, де вони перебували до 25 грудня, коли над ними було організовано імпровізований судовий процес.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Я міг слухати все крізь двері, тому й дізнався, що із цим судом щось не так... Так звані адвокати не захищали, а звинувачували. Але я був солдатом, який мав підкорятися наказам... То була лише видимість суду... Це було... політичне вбивство. (Із спогадів учасника страти подружжя Чаушеску Д. Чірлана, грудень 2010 р.).

• Прокоментуйте наведений документ.

Увесь суд тривав менше трьох годин. Подружжя Чаушеску засудили до страти. Підсудним не дали часу на оскарження - вирок було негайно виконано. Ставлення румунського суспільства до страти подружжя Чаушеску було неоднозначним: багато людей висловлювали свою незгоду з вироком трибуналу.

3. Нове співвідношення суспільно-політичних сил. Створена в перші години повстання рада Фронту національного порятунку оголосила про розпуск усіх державних структур, у тому числі й компартії. Декретом ради ФНП від 29 травня 1990 р. Соціалістична Республіка Румунія зветься просто Румунією.

На парламентських виборах у травні 1990 р. ФНП завоював абсолютну більшість місць у парламенті. Президентом Румунії було обрано Й. Ілієску. Опозиція не змирилася з поразкою, неодноразово виникали гострі конфлікти. Кульмінація протистояння припала на 13 червня 1991 р. Університетську площу в Бухаресті, що стала місцем масових маніфестацій противників ФНП, за наказом влади було силою очищено від демонстрантів. У відповідь на це вони підпалили кілька урядових будинків. Уряд залучив до придушення опозиції 10 тис. шахтарів, які, діючи з винятковою жорстокістю, розгромили штаб-квартири опозиційних партій. Однак ті самі шахтарі пізніше, в умовах зростання економічної кризи, озброївшись сокирами, ланцюгами, пляшками з бензином, розпочали штурм будинку уряду. Сили безпеки не дозволили захопити будинок, але уряд пішов у відставку.

У 1991 р. парламент ухвалив конституцію Румунії, однак до стабільності було ще далеко. ФНП роздирали глибокі протиріччя, які призвели до його розколу. На виборах у вересні 1992 р. перемогу здобув Демократичний фронт національного спасіння - політичний блок лівих сил, незабаром перейменований на соціал-демократичну партію. Президентом країни знову було обрано Й. Ілієску. Після поразки на наступних виборах він у 2000 р. ще раз повертався до влади.

З 1 січня 2007 р. Румунія входить до складу Євросоюзу. У травні того ж року країну очолив колишній мер Бухареста Траян Бесеску, переобраний у грудні 2009 р. Він є прихильником об’єднання Молдови і Румунії.

На сьогодні у країні налічується понад 8 % безробітних, нижче рівня бідності перебуває 25 %. Основними торговельними партнерами є Німеччина, Італія, Франція, Туреччина і Угорщина. Зовнішній борг у 2010 р. становив 108,9 млрд доларів.

Зберігається напруженість у відносинах з Угорщиною через задавнену трансільванську проблему. Угорське населення у Трансільванії зазнає, хоча й меншого, ніж за режиму Чаушеску, обмеження національних прав і свобод.

Президентом республіки у 2014 р. став німець Клаус Йоханніс.

К. Йоханніс.

4. Українсько-румунські відносини. Українці мешкають у Румунії в різних регіонах: Південній Буковині, Добруджі, Марамуреші, Банаті. Їхнє соціально-економічне й національне становище порівняно з українською діаспорою в інших країнах Східної Європи протягом багатьох років залишалося найбільш складним. Керівництво Румунії цілеспрямовано провадило політику створення «єдиної румунської соціалістичної нації», насильницьки асимілюючи всі національні меншини, зокрема й українців.

Одразу ж після повалення режиму Чаушеску було створено громадську організацію - Союз українців Румунії (СУР), яка представляла інтереси всього українства країни. Відкрились українські школи. Українська молодь Румунії здобуває освіту у вишах Львова, Івано-Франківська, Чернівців, Тернополя. З 1990 р. виходить літературний щомісячник «Наш голос», видається газета «Вільне слово». В Україні існують школи, де етнічні румуни здобувають освіту рідною мовою.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

23 серпня 1944 р. - антифашистське повстання в Бухаресті

30 грудня 1947 р. - король Міхай І зрікся престолу

25 грудня 1989 р. - страта Н. та Є. Чаушеску

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Вирахуйте, скільки часу минуло з моменту обрання Н. Чаушеску першим секретарем ЦК РКП до його страти.

Просторову. Вкажіть на карті Трансільванію, частину Румунії, заселену переважно угорцями.

Інформаційну. Знайдіть інформацію про діяльність нових антикорупційних органів у Румунії та успіхи в їх діяльності.

Логічну. 1. Що спричинило повалення режиму Чаушеску? 2. У чому виявлялась особлива роль Румунії у Варшавському договорі?

Мовленнєву. Попрацюйте в парах: одні аналізують становище українців у Румунії, а інші - румунів в Україні. Зробіть висновки.