Всесвітня історія. Профільний рівень. 11 клас. Ладиченко

ДОРОГІ ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИКИ ТА ОДИНАДЦЯТИКЛАСНИЦІ!

Сьогодні ви розпочинаєте вивчати чи не найскладніший період всесвітньої історії. Він особливо складний тому, що йдеться в ньому не про якесь далеке, тим більше абстрактне для вас минуле. Історичний процес є стрункою, цілісною системою. Його важливо розуміти в контексті окремих фактів, епізодів, діяльності багатьох людей у конкретних історичних реаліях. Події, висвітлювані в підручнику, багато в чому безпосередньо торкаються саме вас і ваших близьких, а також позначатимуться на вашому житті в майбутньому. Адже кожна людина - творець історії. Автори намагалися показати її всебічно й неупереджено.

Користуватися підручником досить легко, оскільки він містить різноплановий документальний, фактичний, ілюстративний та картографічний матеріал. Радимо вам використовувати додаткові джерела інформації, що не лише допоможуть вивчати історію, а й нададуть змогу безпосередньо зануритися у вир зображуваних подій за допомогою відеоматеріалів, іншої цікавої пізнавальної інформації. Усе це сприятиме вам у навчанні й особистому саморозвитку.

Важливим інструментом навчання є рубрики підручника, зорієнтовані на ефективне формування ключових та предметних компетентностей. Зокрема, за допомогою рубрики «Говорять учасники подій» ви зможете ознайомитися з думками таких історичних осіб, як У Черчілль, Дж. Кеннан, Ш. де Голль, Ф. Міттеран, Дж. Кеннеді; рубрики «Документ» і «Факт» доповнять загальну картину описуваного; рубрика «Історичний портрет» коротко схарактеризує історичних діячів періоду другої половини XX - початку XXI ст. Окрему рубрику присвячено найважливішим датам («Запам’ятаймо дати»). Зміст рубрик «Аналізуємо» та «Набуваємо компетентностей» допоможе осмислити нові відомості та перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу.

Маємо надію, що історичні знання, вміння та ціннісні орієнтації, які ви отримаєте за допомогою цього підручника, не тільки сприятимуть становленню вас як успішних особистостей, але й слугуватимуть вам надалі своєрідним дороговказом у нашому суперечливому і динамічному світі.

З повагою і найкращими побажаннями - Автори

РОЗДІЛ 1

Облаштування повоєнного світу

§ 1. Зміни у світі внаслідок Другої світової війни

АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Пригадайте матеріал, вивчений у 10-му класі, назвіть причини та підсумки Другої світової війни.

1. Суперечності всередині антигітлерівської коаліції. Чим швидше наближалася до кінця війна, тим складнішими ставали стосунки між основними учасниками антигітлерівської коаліції. Скориставшись послабленням своїх європейських конкурентів - Німеччини, Італії та Франції, - Велика Британія й США прагнули переділити світ по-своєму.

Вже в 1944 р. Велика Британія здійснила агресію у Греції проти учасників антинацистського Руху Опору, що спричинило там багаторічну громадянську війну. Так само у Бельгії окупаційні англо-американські війська сприяли утвердженню при владі еміграційного уряду П’єрло та роззброєнню і розпуску сил Опору. І навіть активна участь у коаліції не захистила від спроб усунення тимчасовий французький уряд Ш. де Голля. Уся влада на звільнених землях Франції початково була передана генералові Д. Ейзенхауеру. Також і до участі в роботі Потсдамської конференції Францію не запрошували, і лише потім де Голлю надіслано було текст основних угод з пропозицією засвідчити їх підписом.

Усвідомлення того факту, що в геополітичні наміри лідерів західної моделі світу може втрутитися Радянський Союз, прийшло із значним запізненням, коли американський Комітет начальників штабів у доповідній записці держдепартаменту (аналог міністерства закордонних справ) змушений був констатувати «революційні зміни», що відбулись у військовій потужності Червоної армії, яка перетворилася на найсильнішу армію світу.

Просуваючись у бік Берліна, радянські війська одну за одною звільняли від німецьких загарбників країни Східної Європи, передаючи там управління в руки представників місцевих Рухів Опору, які практично скрізь очолювалися комуністами. А це, у свою чергу, робило неминучими докорінні зміни в цих країнах, що мали здійснюватися за радянським зразком. Крім того, комуністичні сили перемагали в Югославії, Албанії і Китаї. Відбувалося народження двополюсного (біполярного) світу - світу, поділеного між двома основними системами держав з різним суспільним устроєм.

У керівництві Великої Британії й США думки із цього приводу розділилися. Перспективу появи нових соціалістичних країн одні розглядали як трагедію, інші ж, навпаки, виявляли схильність до співробітництва. Саме тому в американсько-британській політиці періоду закінчення Другої світової війни одночасно яскраво виявлялись дві різні лінії - лінії на конфронтацію й пошуків компромісів.

Зустріч, радянських і американських військ на р. Ельба.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Конфронтація (від франц. confrontation) - протиборство, протиставлення, зіткнення соціальних систем, інтересів, поглядів тощо (наприклад, політика конфронтації, ідеологічна конфронтація, військова конфронтація).

Більшість країн Східної та Центральної Європи традиційно перебували під впливом Великої Британії. Тому втрату контролю над ними У Черчілль сприймав особливо болісно, намагаючись підштовхнути Ф. Рузвельта до спільного військового виступу проти СРСР з метою витіснити його з Європи. Проте американський президент вважав інакше.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Ми у жодному випадку не повинні роздмухувати протиріччя між нами і нашими союзниками, особливо у тому, що стосується долі народів, звільнених від фашистської тиранії. Навпаки, слід прагнути до залагодження подібних протиріч, а потім створити міжнародний механізм, за допомогою якого можна було б виправляти зроблені помилки. (Із звернення до народу Ф. Д. Рузвельта).

Висловте своє ставлення до цих слів. Аргументуйте.

Така позиція Ф. Рузвельта пояснювалась не тільки особистими, але й об’єктивними міркуваннями: експерти підрахували, що без допомоги СРСР після завершення війни в Європі бойові дії американців проти Японії триватимуть не менше 18 місяців, а кількість загиблих має перевищити 1 млн осіб.

Також помірковані сили у США:

  • загалом не претендували на Східну й Центральну Європу;
  • прагнули уникнути розпаду світу на два ворогуючі табори;
  • були зацікавлені в обмеженні впливу Великої Британії;
  • розуміли безперспективність застосування сили проти СРСР.

Раптова смерть Ф. Рузвельта, що сталася 12 квітня 1945 р., призвела до зміни не тільки влади, але й зовнішньополітичного курсу США. На останніх виборах керівництво демократичної партії замість ліберального Генрі Уоллеса нав’язало Ф. Рузвельту на посаду віце-президента сенатора від штату Міссурі Г. Трумена, відомого прихильника взаємознищення СРСР і Німеччини.

Г. Трумен - президент США в 1945-1953 рр.

Прагнув до гегемонії США у світі. Санкціонував скидання атомних бомб на японські міста Нагасакі і Хіросіму, що коштувало життя не менше 200 тис. мирних жителів. Автор доктрини (теорії) «стримування комунізму», так званої «доктрини Трумена».

ДОКУМЕНТ

Якщо ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам необхідно допомагати Росії (так Трумен називав Радянський Союз. - Прим. авт.), а якщо перемагатиме Росія, то нам слід буде допомагати Німеччині, й у такий спосіб нехай вони вбивають якомога більше. Хоча мені не хотілося б бачити Гітлера переможцем за жодних обставин. (З висловлювання Г. Трумена, оприлюдненого в газеті «Нью-Йорк таймс» від 24 червня 1941 р.).

Спробуйте пояснити причини такої позиції. Чому ви так вважаєте? Свою думку аргументуйте.

З перших же днів перебування в Білому домі Трумен одразу почав твердити, що США повинні «взяти на себе керівництво розвитком світу по шляху, яким його треба вести». 23 квітня 1945 р. на нараді в Білому домі він заявив, що США віднині більше не зацікавлені у союзі з СРСР і тому можуть не виконувати попередніх домовленостей. 7 травня 1945 р. у м. Реймс (Франція) США і Велика Британія, порушуючи коаліційні угоди, підписують сепаратний (без участі СРСР) акт про капітуляцію Німеччини. І лише жорстка позиція, зайнята з цього приводу радянським військовим командуванням, змусила до повторного підписання цього документа пізно ввечері 8 травня. Звістка про це досягла радянської території лише 9 травня. Тому День Перемоги над гітлерівською Німеччиною в СРСР і союзників почали відзначати у різні дні - 9 травня в СРСР і 8-го у країнах Заходу. З 12 травня 1945 р. США припинили постачання товарів СРСР за ленд-лізом.

Зміни в політиці США були з радістю сприйняті У. Черчіллем, який усе ще сподівався на участь США у здійсненні силового повернення під протекторат Великої Британії країн Східної та Центральної Європи. Апелюючи до американського керівництва, він стверджував, що лише із солідарності з ним виступав за безумовну капітуляцію Німеччини, хоча у будь-який час міг підписати мир з Гітлером.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Я(...) був надзвичайно враженим, зустрівши настільки несамовитий і розлючений настрій і з’ясувавши, наскільки разючих перемін зазнала його позиція щодо СРСР. Це жахливо. Я охоплений страхом, що віднині не може бути миру. Мені доводилось чути, що такі настрої є в Англії, але я цьому не вірив. Щоправда, недавно банкір із Сан-Франциско повідомив мені, що член англійської делегації на конференції публічно заявив (...), що англійські й американські армії не повинні зупинятися, а йти далі, розгромити Червону армію і знищити радянську загрозу. (З інформації для уряду США спеціального представника президента Трумена Д. Девіса про зустріч з У. Черчіллем).

2. Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Фундамент майбутнього вигляду світу було закладено на Ялтинській конференції керівників держав СРСР, США та Англії, що відбулася 4—11 лютого 1945 р. Вони прибули у супроводі численних делегацій, які складалися з дипломатів та військовиків. Разом з допоміжним персоналом кількість учасників конференції становила до 1 тис. осіб. Графік роботи був вкрай напруженим: у першій половині дня працювали експерти, а починаючи від 16-ї години дня у Лівадійському палаці Й. Сталін, Ф. Рузвельт та У Черчілль узгоджували остаточні варіанти рішень. У підсумковій заяві було зазначено, що метою союзників є «знищення німецького мілітаризму й нацизму і забезпечення гарантій, що Німеччина ніколи більше не буде здатною порушити мир в усьому світі». Для цього союзниками було узгоджено застосування до Німеччини після війни:

  • демілітаризації;
  • денацифікації;
  • демократизації.

Лідери великих країн ділять світ. Карикатура.

Прокоментуйте зображене на карикатурі. Чи правильно відображає вона, на вашу думку, загальний зміст того, що відбувалося на конференції? Свою точку зору аргументуйте.

У Ялті було оцінено загальну суму безпосередніх збитків, завданих війною з Гітлером, основним учасникам коаліції. У доларовому еквіваленті вони складали:

  • для СРСР - 128 млрд;
  • для Франції - 21 млрд;
  • для Англії - 6 млрд 383 млн;
  • для США - 1 млрд 267 млн.

Усі погодилися, що Німеччина має принаймні частково (в обсязі 20 млрд тодішніх доларів) компенсувати матеріальні втрати шляхом репарацій, здійснюваних у трьох формах:

  • вилучення впродовж двох перших післявоєнних років промислового обладнання, капіталів, транспортних засобів;
  • щорічних товарних поставок продукції протягом пізніше визначеного періоду;
  • використання праці німців.

Половину суми, призначеної для репарацій, мав отримати СРСР.

ОСНОВНІ РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ:

  • післявоєнний поділ Німеччини на чотири зони окупації (радянську, американську, французьку й британську);
  • поділ міжнародних конфліктів на дві категорії: тих, що вимагали від створеної у майбутньому міжнародної організації (ООН) застосування військових, політичних й економічних заходів, та тих, які потребували лише здійснення відповідних дипломатичних кроків;
  • визнання права вето на рішення ООН будь-якої з великих держав (постійних членів прописаної в проекті Статуту ООН Ради Безпеки) при вирішенні конфліктів першої категорії, навіть у разі, якщо ця країна була безпосереднім учасником конфлікту. При вирішенні конфліктів другої категорії член Ради Безпеки - учасник спору - зобов’язувався просто утриматись при голосуванні;
  • прийняття заяви про «Єдність в організації миру, як і у веденні війни»;
  • домовленість про скликання 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско конференції Об’єднаних Націй.

У якості плати за участь у майбутній війні з Японією до складу СРСР відходили: Південний Сахалін з усіма прилеглими до нього островами та Курильські острови, відновлювалося управління Порт-Артуром (втраченим після поразки у російсько-японській війні 1904-1905 рр.), передбачалася спільна китайсько-радянська експлуатація Східної та Південно-Маньчжурської залізниць.

На підставі досягнутих домовленостей західним кордоном Польщі ставали Одер та Західна Нейсе (з приєднанням частини колишньої німецької території), а східний - проходив лінією Керзона (з відхиленням від неї від 5 до 8 кілометрів на користь Польщі).

Незважаючи на певні ознаки зближення думок трьох лідерів (Рузвельт навіть назвав відносини між союзниками стосунками між членами однієї сім’ї), У Черчілль залишився на конференції у меншості, оскільки, навіть власноруч підвівши теоретичну базу під включення частини польської території до складу СРСР, він так і не зумів домогтися гарантій встановлення в цій країні прийнятної для Великої Британії системи влади.

ФАКТ

Після тієї трагедії, яку пережила Росія, коли вона захищала себе від німецької агресії, після всіх тих зусиль, які Росія доклала до звільнення Польщі, претензії росіян на Львів і на кордон за лінією Керзона засновуються не на силі, а на праві. (У. Черчілль).

• Скориставшись відомостями з курсу «Правознавство», спробуйте дати правову оцінку аргументації британського лідера. Із чим ви погоджуєтесь, із чим - ні? Чому? Свою думку аргументуйте.

Питання Польщі для британського прем’єр-міністра було винятково принциповим. Адже в Англії проживало чимало заможних поляків, які традиційно надавали значну матеріальну підтримку партії консерваторів, до якої належав Черчілль. Напередодні парламентських виборів він не міг повернутися до них з порожніми руками, про що відверто сказав Й. Сталіну, запропонувавши створити польський уряд негайно, на конференції.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Мене називають диктатором, а не демократом, але у мене достатньо демократичних почуттів, аби відмовитися створювати уряд без участі самих поляків (Й. Сталін).

Учасники конференції у Лівадійському палаці.

Розгляньте фото. Чи можете ви впізнати когось із учасників? Кого саме? У чому, на вашу думку, переваги засідання саме за круглим столом? Чому ви так вважаєте? Аргументуйте.

Насправді за красивими словами на конференції ховаються інтереси, якими ні зараз, ні у майбутньому (після створення ООН) великі держави не збираються поступатися. Так, американці розраховують зберегти свій військовий контроль над колишніми британськими колоніальними територіями і не планують передавати їх «під опіку Об’єднаних Націй». «Я за жодних обставин ніколи не дозволю, щоб незграбні пальці сорока чи п’ятдесяти народів втручалися в життя Британської імперії», - говорить У Черчілль. Й. Сталін, у свою чергу, здивований тим, що «деякі із звільнених країн, вочевидь, думають, що якщо великі держави проливали свою кров за їхнє визволення, то тепер вони можуть собі дозволити дорікати цим великим державам, що вони не беруть до уваги права цих малих країн». «Ми троє, - підсумовує він, - повинні вирішувати, як забезпечити мир на землі». Але вже Версальським договором було засвідчено, що методи диктату сильніших країн стабільності у світі не створюють. Історія другої половини XX - початку XXI ст. є дуже яскравим тому прикладом.

Формування післявоєнного балансу сил продовжилося на Потсдамській конференції, яка проходила з 17 по 25 липня та з 28 липня до 2 серпня 1945 р. Крім Сталіна і Трумена, у ній взяли участь два прем’єр-міністри Великої Британії - після поразки У Черчілля на виборах у другій половині конференції його змінив новообраний К. Еттлі. Це була остання зустріч лідерів великих держав у якості союзників.

Напередодні відкриття конференції у США відбулося перше випробування ядерної зброї. Трумен розраховував використати цей факт у ролі вагомого аргументу в переговорах з метою зробити СРСР поступливішим. Так само вважав і Черчілль, який, за свідченням англійського фельдмаршала Аланбрука, «вже бачив себе спроможним знищити всі центри російської промисловості і населення (...). Він негайно намалював себе як єдиного володаря цих бомб, який кидає їх там, де заманеться, і тому всемогутнього». Проте повідомлення про випробування, несподівано для обох, не справило на Сталіна жодного враження.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ПОДІЙ

Не пам’ятаю точно, якого числа після засідання глав урядів Г. Трумен повідомив Й. В. Сталіну про наявність у США бомби надзвичайно великої сили, не назвавши її атомною зброєю. У момент цієї інформації, як потім писали за кордоном, У. Черчілль вп’явся очима в Й. В. Сталіна, спостерігаючи за його реакцією. Але той нічим не видав своїх почуттів (...). Як Черчілль, такі багато інших англо-американських авторів уважали згодом, що, ймовірно, Й. В. Сталін (...) не зрозумів, про що йде мова. Насправді (...) вийшовши із засідання, Й. В. Сталін у моїй присутності розповів В. М. Молотову про розмову, що відбулася з Г. Труменом. В. М. Молотов одразу сказав: «Ціну собі набивають». Й. В. Сталін розсміявся: «Нехай набивають. Треба буде переговорити з Курчатовим про прискорення нашої роботи». Я зрозумів, що мова йшла про атомну бомбу. (Зі спогадів маршала Г. Жукова).

ОСНОВНІ ДОМОВЛЕНОСТІ, ДОСЯГНУТІ НА КОНФЕРЕНЦІЇ:

  • про створення спільної Ради міністрів закордонних справ у складі представників Англії, СРСР, Китаю, Франції й США для підготовки пропозицій з врегулювання невирішених територіальних проблем у зв’язку із закінченням війни в Європі;
  • про підписання мирних договорів з Італією, Болгарією, Фінляндією, Угорщиною й Румунією;
  • про переселення до Німеччини близько 6 млн німців, які залишалися на територіях, що відійшли до Польщі, а також перебували в Чехословаччині та Угорщині;
  • про переоблаштування політичного життя Німеччини на демократичних засадах (відновлення партій і профспілок), ліквідацію націонал-соціалістичної партії Німеччини та мілітаристських військових монополістичних об’єднань;
  • про поділ між трьома державами німецького військового флоту.

Пропозиції Великої Британії й США розчленувати Німеччину на кілька частин після тривалих дискусій були відхилені. Домовленість про відмову СРСР від усіх репараційних претензій на золото, захоплене англо-американськими військами в Німеччині, акції німецьких підприємств у західних зонах окупації, а також на німецькі закордонні активи, а Великої Британії й США - від репараційних претензій на акції німецьких підприємств у радянській зоні окупації, а також на німецькі закордонні активи в Болгарії, Фінляндії, Угорщині, Румунії та Східній Австрії опосередковано засвідчила поділ на сфери впливу великих держав різних частин Європи.

Водночас не вдалося врегулювати питання:

  • створення загальнонімецького демократичного уряду;
  • засудження фашистського режиму Франко в Іспанії;
  • долі колишніх італійських колоніальних володінь у Африці та на Середземномор’ї, а також колишніх мандатних територій Ліги Націй;
  • встановлення чотиристороннього контролю над Руром (постійним осередком німецького мілітаризму).

Отже, у цілому, долаючи протиріччя, партнерам по антигітлерівській коаліції, хоч і не без труднощів, і цього разу вдалося знайти взаємоприйнятні рішення і щодо майбутнього Німеччини, і щодо західних та східних кордонів Польщі, і навіть щодо Італії, яку США і Велика Британія намагалися поставити в привілейоване становище відносно інших країн-агресорів, запропонувавши не брати з неї репарацій й одразу ж прийняти в члени ООН.

ЗАПАМ'ЯТАЙМО ДАТИ

4-11 лютого 1945 р. - Ялтинська конференція

12 квітня 1945 р. - початок президентства Г. Трумена

17-25, 28 липня - 2 серпня 1945 р. - Потсдамська конференція

НАБУВАЄМО КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Хронологічну. Визначте, скільки часу (років, місяців, днів) минуло між Комп'єнським перемир'ям та завершенням Другої світової війни в Європі.

Просторову. 1. Покажіть на карті, які території мали відійти до СРСР за його участь у війні з Японією. 2. Покажіть кордони Польщі відповідно до рішень Ялтинської конференції.

Інформаційну. Використавши додаткові джерела, складіть історичний портрет У. Черчілля.

Логічну. 1. Назвіть головні причини погіршання стосунків усередині антигітлерівської коаліції. 2. Завдяки чому на вашу думку на Потсдамській та Ялтинській конференціях учасникам антигітлерівської коаліції успішно вдалося подолати розбіжності? 3. Назвіть причини виникнення «біполярної» моделі світу.

Аксіологічну. Висловте свою думку щодо ставлення лідерів антигітлерівської коаліції до прав та інтересів малих країн.

Мовленнєву. Наведіть приклади територіальних змін у світі за результатами Потсдамської конференції.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст