Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 62. Платіжний баланс країни

Більшість країн світу беруть активну участь у міжнародному поділі праці. Економічні зв'язки країн здійснюються в різноманітних формах: експорт та імпорт товарів і послуг, позики коштів в іноземців і надання їм позик, створення підприємств за кордоном, поїздки громадян одних країн до інших тощо.

Для характеристики сфери зовнішньоекономічних відносин використовують різні показники. Офіційним показником, у якому відображаються всі форми зовнішньоекономічних зв'язків країни, є її платіжний баланс. Аналіз платіжного балансу дає можливість робити висновки щодо стану зовнішньоекономічних зв'язків, тобто про те, наскільки ефективно країна може управляти своєю зовнішньоекономічною діяльністю.

Платіжний баланс — це систематизований запис усіх економічних угод між резидентами країни (домашніми господарствами, фірмами й урядом) і зовнішнім світом протягом певного періоду часу (зазвичай року).

Макроекономічне призначення платіжного балансу полягає в тому, щоб у лаконічній формі показати стан міжнародних економічних відносин країни з її закордонними партнерами як індикатора вибору грошово-кредитної, валютної, податково-бюджетної, зовнішньоторговельної політики й управління державною заборгованістю. Платіжний баланс складається в національній або іноземній валюті, наприклад у євро або доларах США.

Будь-яка угода має дві сторони, тому в платіжному балансі реалізується принцип подвійного запису. Суть цього принципу полягає в тому, що кожна операція має два записи. Один із них реєструється як кредит зі знаком «+», а інший — як дебет зі знаком «-».

Більшість записів у платіжному балансі відображає зовнішньоекономічні операції, у яких одні економічні цінності обмінюються на інші. Тому в рахунках платіжного балансу роблять подвійний запис.

Кредит — це відплив вартостей, за яким має відбутися їх компенсація, тобто приплив до певної країни. Тут відображається потік цінностей із країни, за які її резиденти згодом отримають платежі в іноземній валюті.

Дебет — це приплив вартостей до певної країни, за які її резиденти мають згодом платити, можливо, готівкою, тобто витрачати іноземну валюту.

Таким чином, загальна сума дебету має дорівнювати загальній сумі кредиту платіжного балансу. Тому сальдо платіжного балансу дорівнює нулю.

Припустімо, вітчизняне підприємство експортувало товарів на суму 20 млн дол. У цьому випадку в розділі платіжного балансу «Кредит» буде записаний експорт у розмірі 20 млн дол., а в розділі «Дебет» — збільшення іноземної валюти на ту саму суму.

Усі угоди між певною країною й зовнішнім світом містять поточні операції та операції з капіталом. У більшості країн платіжні баланси складаються за схемою, рекомендованою МВФ (табл. 2).

Рахунок поточних операцій містить у собі експорт товарів і послуг (зі знаком «+»), імпорт товарів і послуг (зі знаком «-»), чисті доходи від інвестицій і чисті трансферти.

Товарний експорт (і всі експортоподібні операції) ураховуються зі знаком «+» і виступають як кредит, оскільки створюють запаси іноземної валюти в національних банках.

Імпорт товарів (і всі імпортноподібні операції) ураховуються в графі «Дебет» зі знаком «-», оскільки вони скорочують запаси іноземної валюти в країні.

Сальдо торговельного балансу — це різниця між експортом та імпортом:

Xn = X - M,

де Xn — чистий експорт; X — експорт; M — імпорт, або:

Xn = Y - (C + I + G),

де Y — ВВП; (C + I + G) — частина ВВП, реалізована вітчизняним домашнім господарствам, фірмам та уряду певної країни.

Баланс послуг включає платежі та надходження зі страхування, транспортних перевезень, міжнародного туризму, експортних послуг, обміну науково-технічним і виробничим досвідом, реклами тощо. Додатне сальдо торговельного балансу існує тоді, коли вартість експорту (сума надходжень) більша за вартість імпорту (сума витрат), якщо навпаки — сальдо буде від'ємним.

Таблиця 2

СТАНДАРТНА СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

I. Рахунок поточних операцій

1. Експорт товарів

2. імпорт товарів

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі (торговельний баланс)

3. Експорт послуг (доходи від туризму, транспортних послуг, послуг зв'язку тощо, крім кредитних послуг)

4. імпорт послуг (платежі за туризм за кордоном, послуги зв'язку тощо, крім кредитних послуг)

5. Чисті доходи від інвестицій (чисті доходи від кредитних послуг)

6. Чисті поточні трансферти

Сальдо балансу за поточними операціями

II. Рахунок операцій із капіталом і фінансовими інструментами

7. Чисті капітальні трансферти

8. Приплив капіталу (довгострокові й короткострокові кредити — отримані)

9. Відплив капіталу (довгострокові й короткострокові кредити — надані)

10. Чисті пропуски й помилки

Сальдо балансу офіційних розрахунків

III. Зміна офіційних резервів

Чисті доходи від інвестицій (чисті факторні доходи з-за кордону) — це доходи від кредитних послуг, оскільки вони пов'язані з експортом послуг, а також вкладеного за кордоном національного грошового капіталу.

Якщо національний капітал, вкладений за кордоном, дає більший обсяг відсотків і дивідендів, ніж іноземний капітал, інвестований у цій країні, то чисті доходи від інвестицій будуть додатними, в іншому випадку — від'ємними.

Чисті трансферти включають перекази приватних і державних коштів до інших країн (пенсії, подарунки, грошові перекази за кордон, безкоштовна допомога іноземним державам).

У платіжному балансі країн також ураховуються зовнішньоекономічні операції, які не супроводжуються зустрічним потоком цінностей, а є просто одностороннім переданням товарів, списанням боргів тощо. Такі операції називають односторонніми трансфертами.

Коли в країні виникає дефіцит балансу за поточними операціями, це означає, що її витрати з оплат імпорту перевищують доходи, отримані від експорту.

Цей дефіцит фінансується за допомогою закордонних позик шляхом продажу активів іноземцям, що відображається в рахунку руху капіталів. Ці угоди ведуть до скорочення чистих закордонних активів.

Чисті закордонні активи — це різниця між обсягом закордонних активів, якими володіють вітчизняні резиденти, та обсягом національних активів, якими володіють іноземці.

Вичерпання кредиту й активів, що мають попит, веде до макроекономічного коригування поточного рахунка платіжного балансу. Коригування передбачає збільшення доходів від експорту товарів і послуг за кордон або скорочення витрат з імпорту, у тому числі за допомогою зовнішньоторговельних обмежень (уведення тарифів на імпорт, імпортних квот тощо).

Додатне сальдо рахунка поточних операцій протилежне дефіциту: у цьому випадку країна отримує іноземної валюти більше, ніж витрачає за кордоном, а отже, може надавати кредити іноземцям або накопичувати закордонні активи.

Баланс фінансових операцій ураховує надходження коштів за такими категоріями:

1. Міжнародний рух підприємницького капіталу.

2. Міжнародний рух позикового капіталу.

Підприємницький капітал включає прямі іноземні та портфельні інвестиції.

Міжнародний рух позикового капіталу класифікується за терміном дії (довго-, середньо- та короткострокові операції).

У рахунку руху капіталу відображаються всі міжнародні угоди з активами: доходи від продажу акцій, облігацій, нерухомості тощо іноземцям і витрати, що виникають у результаті купівлі цих активів за кордоном. Продаж іноземних активів збільшує запаси іноземної валюти, а купівля — зменшує. Тому баланс руху капіталу показує чисті надходження іноземної валюти від усіх угод з активами.

Дефіцит платіжного балансу може бути профінансований за рахунок скорочення офіційних резервів центрального банку.

Офіційні валютні резерви включають золото, іноземну валюту, кредитну частку країни в МВФ, SDR тощо. Оскільки в цьому випадку пропозиція іноземної валюти на внутрішньому ринку збільшується, ця операція є експортоподібною й ураховується в кредиті зі знаком «+» (хоча запаси іноземної валюти в центральному банку при цьому знижуються). Однак пропозиція національної валюти на внутрішньому ринку відносно зменшується, а її обмінний курс відносно підвищується, що є механізмом стримуючої політики.

Активне сальдо платіжного балансу супроводжується зростанням офіційних валютних резервів у центральному банку. Це відображається в дебеті зі знаком «-», оскільки така операція зменшує пропозицію іноземної валюти на внутрішньому ринку. Сума дебету ідентична сумі кредиту, а алгебраїчне підсумування сальдо поточного рахунка, рахунка руху капіталів та офіційних резервів дорівнює нулю. Поточний платіжний баланс має завжди дорівнювати балансу руху капіталу плюс офіційні резерви (з оберненим знаком), оскільки платіжний баланс складається як бухгалтерська форма. У показниках економічних трансакцій це означає, що коли зростання вимог до іноземців переважатиме зобов'язання перед іноземцями хоч на мінімальну величину, тобто коли країна спроможна інвестувати за кордоном, то експорт має переважати над імпортом. Якщо ж країна має дефіцит поточного рахунка, він має перекриватися інвестицією з-за кордону і/або за рахунок втрати резервів.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Платіжний баланс країни Альфа за поточний період характеризується такими даними (млрд дол.): експорт товарів — 40; імпорт товарів — 30; експорт послуг — 15; імпорт послуг — 10; чистий дохід від інвестицій — 5; чисті грошові перекази — 10; приплив капіталу — 10; відплив капіталу — 40; офіційні резерви — +10.

Визначте: 1) торговельний баланс країни; 2) баланс товарів і послуг; 3) баланс поточного рахунка; 4) баланс рахунка капіталу; 5) чи має країна Альфа дефіцит або надлишок платіжного балансу.

Розв'язання.

1) Торговельний баланс = Експорт товарів - - імпорт товарів; 40 - 30 = 10.

2) Баланс товарів і послуг = Експорт товарів і послуг - імпорт товарів і послуг; (40 + 15) - (30 + 10) = 15.

3) Баланс поточного рахунка = Кредит на суму 65 (Експорт товарів + Експорт послуг + Чисті грошові перекази: 40 + 15 + 10) - Дебет на суму 45 (Імпорт товарів + Імпорт послуг + Чистий дохід від інвестицій: 30 + 10 + 5) = 20 (надлишок).

4) Баланс рахунка капітала = Приплив капіталу - Відплив капіталу; 10 - 40 = -30 (дефіцит).

5) Платіжний баланс має дефіцит у розмірі 10 (дорівнює зменшенню офіційних резервів на 10).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Яке сальдо платіжного балансу (додатне чи від'ємне) призводить до збільшення курсу національних грошей?
  • 2. Які угоди відбиваються в рахунку руху капіталу?
  • 3. Розкрийте сутність принципу подвійного запису в платіжному балансі.
  • 4. Які рахунки включаються до балансу фінансових операцій?