Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 58. Міжнародна міграція робочої сили: зміст, причини та види

До традиційних спонукальних мотивів і причин міжнародної міграції трудових ресурсів належать: різниця в рівнях економічного розвитку окремих країн; нерівномірність у темпах та обсягах накопичення капіталу в різних регіонах світового господарства; наявність національних відмінностей в розмірах заробітної плати; діяльність ТНК і пов'язана з нею міжнародна мобільність капіталу; масове хронічне безробіття в слаборозвинених країнах; поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції; зростання попиту на інтелектуальну робочу силу з боку лідерів світової економіки; стрімкий розвиток сучасних засобів зв'язку, комунікацій і транспорту; інформаційний чинник, а також чинники неекономічного характеру: військові та релігійні конфлікти, розпад федеративних держав, національні, сімейні та етнічні проблеми.

Міграція робочої сили — переселення працездатного населення з одних держав до інших терміном більше ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру. Вона існує в таких формах:

  • імміграція — в'їзд населення однієї країни в іншу на тимчасове або постійне проживання;
  • еміграція — переселення з однієї країни в іншу через економічні, політичні та інші причини;
  • «відплив умів» — міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;
  • рееміграція — повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;
  • маятникова міграція — регулярні поїздки населення з однієї країни до іншої (як правило, прикордонної) на роботу й назад;
  • нелегальна міграція — самовільний перетин населенням кордонів країни всупереч законодавству;
  • організована міграція — переміщення населення згідно з національним законодавством (наприклад візовий режим);
  • постійна міграція — виїзд (в'їзд) населення в іншу країну на постійне місце проживання;
  • примусова міграція — виселення громадян зі своєї країни на основі рішення судових організацій;
  • сезонна міграція — щорічна міграція на період певного сезону (як правило, для збирання врожаю сільськогосподарських культур) із подальшим поверненням на батьківщину;
  • тимчасова міграція — робота за кордоном протягом певного обмеженого часу з подальшим поверненням на батьківщину або переїздом до іншої країни.

Сальдо міграції — різниця між імміграцією до країни та еміграцією за її межі. Географічними центрами імміграції є найбільш розвинені країни, такі як США, Канада, Австралія, більшість західноєвропейських країн, а також країни з високими доходами від продажу нафти та швидким економічним зростанням (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати та інші).

За допомогою графічної моделі попиту й пропозиції розглянемо, як міграційні потоки (еміграція та імміграція) впливають на середній рівень заробітної плати та рівень зайнятості.

Якщо з країни виїздять робітники, і кількість емігрантів дорівнює L0 — L1, то пропозиція на ринку робочої сили в країні зменшується, і на графіку SL0 зсувається ліворуч у положення SL1 (мал. 2). За такої ситуації середня заробітна плата (у країні або в галузі) збільшиться з W0 до W1. Якщо країна відкриває кордони для робітників, то імміграція збільшує пропозицію, крива SL0 зсувається праворуч, а величина заробітної плати зменшується (мал. 3).

Мал. 2. Еміграція робочої сили

Найбільш прийнятними кількісними показниками міждержавного переміщення трудових ресурсів є показники, що фіксуються в платіжному балансі. Як і в інших випадках, нерезидентом вважається приватна особа, що перебуває в країні менше року. Якщо людина перебуває в країні більше року, то з метою статистичного обліку вона перекласифіковується в резидента. У статистиці платіжного балансу показники, пов'язані з міграцією робочої сили, є частиною балансу поточних операцій і класифікуються за трьома статтями:

1. Трудовий дохід, виплати зайнятим — зарплати та інші виплати готівкою чи натурою, отримані приватними особами-нерезидентами за роботу, виконану для резидентів та оплачену ними. До цієї категорії включаються також усі відрахування резидентів у пенсійні, страхові й інші фонди, пов'язані з найманням на роботу нерезидента. До кола приватних осіб-нерезидентів належать усі іноземні працівники, що перебувають у цій країні менше року, у тому числі сезонні робітники, робітники з прикордонних країн, що приїздять до країни на тимчасові заробітки, а також місцевий персонал іноземних посольств.

2. Переміщення мігрантів — оціночний грошовий еквівалент вартості майна мігрантів, яке вони перевозять із собою, переміщуючись до іншої країни. При цьому вивезення майна емігрантів у натурі показується як експорт товарів із країни, а його грошовий еквівалент (ніби оплата за цей експорт) — за цією статтею.

3. Перекази працівників — пересилання грошей і товарів мігрантами своїм родичам, що залишилися на батьківщині. У разі пересилання товарів ураховується їх оцінна вартість. Найбільші виплати трудового доходу приватним особам-нерезидентам здійснюють Швейцарія, Німеччина, італія, японія, Бельгія, США. Найбільш активно іноземну робочу силу використовують ПАР, ізраїль, Малайзія, Кувейт. Найбільші перекази приватного характеру здійснюються з основних розвинених країн (США, Німеччина, японія, Велика Британія) і нових індустріальних і нафтодобувних країн, що розвиваються (Південної Кореї, Саудівської Аравії та Венесуели). Основними одержувачами переказів із-за кордону є розвинені країни, переважно за рахунок переказу частини зарплат працівників іноземних підрозділів ТНК, військовослужбовців, розміщених за кордоном, тощо. У багатьох країнах, що розвиваються, масштаби переказів приватного характеру становлять 25—50 % доходів від товарного експорту (Бангладеш, єгипет, Греція, ямайка, Малаві, Марокко, Пакистан, Португалія, Шри-ланка, Судан, Туреччина). У Йорданії, лесото, ємені перекази сягають 10—50% ВНП.

Мал. 3. Імміграція робочої сили

із теоретичної точки зору доходи країни-експортера робочої сили далеко не обмежуються переказами емігрантів із-за кордону, хоча вони й складають їх основну частку. Серед інших доходів, що збільшують ВНП і сприятливо впливають на платіжний баланс, — податки, якими обкладаються фірми з працевлаштування за кордоном, прямі та портфельні інвестиції емігрантів в економіку країни, скорочення витрат на освіту, охорону здоров'я та інших витрат соціального характеру, що покриваються для емігрантів іншими країнами. Повертаючись на батьківщину, емігранти, за оцінками експертів, привозять із собою таку саму кількість заощаджень, скільки ними було переказано через банки. Більше того, країна безкоштовно отримує додаткові кваліфіковані кадри, оскільки мігранти набули досвіду роботи за кордоном і підвищили свою кваліфікацію.

Еміграція має відчутний позитивний вплив на економіку країн із надлишком трудових ресурсів, оскільки від'їзд працівників за кордон скорочує масштаби безробіття. Не можна, зрозуміло, заперечувати й негативні наслідки імміграції, які в розвинених країнах пов'язані насамперед зі зниженням у результаті припливу іммігрантів реальних зарплат некваліфікованої робочої сили.

Через економічні причини основні потоки мігрантів завжди спрямовувалися з країн із низькими особистими доходами до країн із більш високими доходами.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

За допомогою моделі попиту та пропозиції визначте напрямки міграційних потоків за умов, що мінімальна заробітна плата в Україні становить 100 євро за місяць, а в іспанії — 733 євро.

Розв'язання. Міграція робочої сили з країни з низьким доходом (Україна) до країни з високим доходом (іспанія) збільшує пропозицію робочої сили в країнах із високим доходом (від SL0 до SL1 на графіку ліворуч) і зменшує пропозицію робочої сили в країні з низьким доходом (від SL0 до SL1 на графіку праворуч).

Заробітна плата працівників обох країн має тенденцію до вирівнювання на рівні WE.

Обсяг продукції та дохід підприємців збільшуються у країнах, які приймають мігрантів, і знижуються в країнах, звідки вони виїхали.

Світове виробництво збільшується — приріст ВВП у країнах, які приймають мігрантів, перевищує зменшення ВВП у країнах, із яких вони виїхали.

Грошові перекази мігрантів на батьківщину зменшать приріст доходу в країні, що приймає мігрантів, і зменшать втрату доходу в країні — батьківщині мігрантів.

Якщо мігранти, які повертаються на батьківщину, підвищили рівень своєї кваліфікації, їхній тимчасовий від'їзд може дати довгострокову вигоду їхній батьківщині.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Що являє собою міжнародна міграція робочої сили, які існують її види?
  • 2. Якими є основні причини існування міжнародної трудової міграції?
  • 3. Укажіть позитивні та негативні сторони від участі країн у процесах трудової міграції.
  • 4. Попит і пропозицію на ринку праці в галузі будівництва умовної країни можна записати такими рівняннями: LD= 7 - W; LS = -5 + 2W, де L — кількість працівників (тис. осіб); W — це заробітна плата за годину (грош. од.). 12 % працівників цієї галузі емігрували. Як зміниться середня заробітна плата в галузі будівництва в цій країні? Обчисліть і покажіть графічно за допомогою моделі попиту й пропозиції.