Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 52. Глобалізація: причини та наслідки

На початку XXI ст. глобалізація стала, мабуть, найголовнішою тенденцією в розвитку світової економіки. При цьому роль глобалізації в житті людства не обмежена тільки зміною структури економіки — її прояви ми випробовуємо на собі і в соціальній, і в культурній сфері, їй присвячені десятки конференцій і симпозіумів, сотні книг, тисячі статей. Про неї говорять і сперечаються вчені, політики, бізнесмени, релігійні діячі, люди мистецтва, журналісти. Термін «глобалізація» вперше був уведений у науковий обіг у 1983 р. Як феномен злиття ринків окремих продуктів у процесі діяльності ТНК.

Під глобалізацією можна розуміти поступове перетворення світового простору на єдину зону, де безперешкодно переміщуються капітали, товари, послуги, вільно поширюються ідеї та пересуваються їх носії. Глобалізація, таким чином, передбачає утворення міжнародногоправового й культурно-інформаційного поля, свого роду інфраструктури міжрегіональних, зокрема інформаційних, обмінів. Глобалізація суспільного життя разом з економікою, політикою, міжнародними відносинами, соціальною сферою, культурою, екологією, безпекою вносить значні корективи в подальший розвиток усієї світової спільноти.

Темпи глобалізації стрімко розвинулися в останні два-три десятиліття, що було спричинено дією низки глобальних чинників. Серед них:

  • НТП, революція в інформаційних технологіях;
  • розвиток міжнародної інфраструктури, нових поколінь транспорту та зв'язку;
  • поглиблення міжнародного поділу праці, подальший розвиток інтернаціоналізації виробництва;
  • послаблення ролі традицій, соціальних зв'язків і звичаїв, інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.

Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з природно-антропогенними явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами й значенням, так і за способами розв'язання (мал. 2).

У сучасних умовах склалися основні форми міжнародного співробітництва в розв'язанні глобальних проблем:

  • здійснення спільних проектів і програм із ліквідації зон економічного лиха;
  • установлення уніфікованих норм і правил природокористування;
  • роззброєння та конверсія;
  • виділення кредитів і допомога країнам, що розвиваються, у розв'язанні проблем бідності, голоду, хвороб, неписьменності;
  • загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій тощо.

Мал. 2. Класифікація глобальних проблем

ЗАУВАЖИМО!

Реалії глобалізації, із якими стикається будь-яка національна економіка, змушують її шукати своє «природне» місце в системі міжнародних відносин. Індекс глобалізації вперше був представлений у 2002 р. та оновлений і докладно описаний у 2008 р.

Загальний індекс охоплює економічні, соціальні та політичні аспекти глобалізації. Він визначає глобалізацію як процес створення мережі зв'язків між суб'єктами на міжконтинентальні відстані, через різні потоки, включаючи людей, інформацію та ідеї, капітали і товари. При цьому глобалізацію розуміють як процес, який руйнує національні кордони, об'єднує національні економіки, культури, технології та політичне керівництво й формує складні взаємозалежні відносини. Індекс глобалізації визначають за трьома складовими:

  • 1) економічна глобалізація — характеризується як відстань від виробника до споживача товарів, капіталу і послуг, а також як інформація та взаємосприйняття, що супроводжують ринкові обміни;
  • 2) політична глобалізація — характеризується поширенням політики уряду;
  • 3) соціальна глобалізація — виражена в поширенні ідей, інформації, знань.

На додаток до трьох показників вимірювання індексу обчислюється також загальний індекс глобалізації та суб-індекси: економічні потоки; економічні обмеження; дані про рух інформації; відомості про особисті контакти; дані про культурну близькість.

Головними проявами глобалізації є: лібералізація торгівлі, фінансових потоків, НТП, трансформація політичної системи, зростання мобільності населення.

Лібералізація ринку руйнує національні бар'єри з метою інтеграції країн у світові ринки. У результаті активної лібералізації торгівлі торговельні бар'єри за останні 50 років зменшилися майже на 80 %. Основний критерій лібералізації (відкритості) світового ринку — це зростання частки експорту у ВВП.

Глобалізація фінансової системи пов'язана з фінансовою лібералізацією в розвинених країнах світу, відмовою від золотовалютного стандарту. Система плаваючих валютних курсів радикально змінила принципи функціонування міжнародної фінансової системи. Почалася ера вільного переміщення капіталу. Нові інформаційні й комунікаційні технології дозволяють оперувати одночасно майже на всіх світових біржах у режимі реального часу — 24 години на добу.

Збільшення прямих інвестицій безпосередньо пов'язане зі зростанням глобалізації виробничої сфери.

НТП глобалізує світову економіку через розвиток транспортних, комунікаційних та інформаційних технологій.

Розвиток транспорту привів до того, що значно прискорилися й стали дешевшими перевезення вантажів і пасажирів, скоротилася «економічна відстань» між країнами, які ніби наблизилися одна до одної. Найбільших змін зазнали авіаперевізники.

Ключову роль у НТП відіграло стрімке впровадження інформаційних технологій, що дозволяє транспортувати величезні потоки інформації в найкоротший термін за низькою вартістю. Розвивається електронна комерція, яка дозволяє суб'єктам, що перебувають у різних кінцях світу, легко знаходити торговельних партнерів у сфері як оптової, так і роздрібної торгівлі. Завдяки поширенню інтернету й комунікаційних технологій, наприклад, скандинавські країни майже повністю переорієнтували свої традиційні виробництва й інжиніринг на роботу у сфері інформаційних технологій. На сьогодні у Швеції та Фінляндії розміщено дві найбільші компанії з виробництва мобільних телефонів — «Еріксон» і «Нокіа», що дало змогу цим країнам посісти 3-тє та 5-те місця в рейтингу найбільш глобалізованих країн світу.

Глобалізація трансформує політичну систему в національному та міжнародному масштабах. Це демократизація політичної системи в більшості розвинених держав, що ґрунтується на свободі прав людини, стабільності, зовнішній відкритості й ліберальній формі конкуренції. Розвиток ЗМі та технологій впливу на масову свідомість спричинили справжню інформаційну революцію. Засобами перебудови свідомості є елементи масової культури — кіно, музика, телебачення. Перебудову менталітету «під глобалізацію» вже важко контролювати, оскільки це явище пустило коріння у свідомість цілих поколінь планети. Це стає основою економічної експансії розвинених країн у нові регіони.

Мал. 3. Двадцятка найбільш глобалізованих країн світу

Посилення процесів глобалізації так чи інакше вплинуло й на процеси природокористування. Значна диференціація країн як за запасами природних ресурсів, так і за ступенем техногенного та антропогенного впливу на довкілля вимагає зваженого підходу до формування глобальної конструкції екологічного регулювання.

Подолання екологічних загроз є складовою економічної політики кожної держави, що потребує ефективного інвестиційного забезпечення реалізації перспективних природоохоронних проектів (розширення заповідних зон, розбудова індустрії рекреаційного природокористування, поглиблення комплексності використання природних ресурсів у господарському обігу), фіскального стимулювання оновлення природоохоронної інфраструктури, формування конкурентного середовища на ринку природних ресурсів і дозволів на викиди шкідливих речовин. Деякі розвинені країни намагаються розв'язати власні екологічні проблеми за рахунок переміщення небезпечних для навколишнього середовища виробництв і відходів до менш розвинених країн. Таке явище дістало назву екологічного неоколоніалізму.

Глобалізація має суперечливий вплив як на окремі держави, так і на світову економіку загалом. З одного боку, вона відкриває нові можливості економічного зростання, а з іншого — породжує небачені загрози та ризики (табл. 2).

Таким чином, глобалізація — це реструктуризація та трансформація світової економіки, що змінює правила гри для всіх учасників, для якої характерним є посилення нерівномірності економічного розвитку, економічна взаємозалежність держав і небувале збільшення можливостей економічного, технологічного та інформаційного впливу на розвиток цивілізації (мал. 3).

Україна посідає 42-ге місце у світі за рівнем глобалізації. У рейтингу враховувалися дані щодо 62 країн світу (це 88% населення земної кулі й понад 91 % світової економіки).

Таблиця 2

НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

• Прискорення процесу поширення передових технологій, розвитку творчості та нововведень;

• удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання за рахунок розвитку глобальної конкуренції;

• підвищення якості життя, покращення добробуту родин, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей, знань;

• посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних війн;

• поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини

• Поглиблення нерівності соціально-економічного розвитку країн у глобальних масштабах;

• посилення диспропорцій у світовій економіці, зростання розриву між товарними та фінансовими ринками, загрози глобальних криз;

• зростання конфліктів різного характеру та масштабу, створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму;

• втрата національної ідентичності, поширення єдиних стандартів на національні культури;

• загострення глобальних проблем

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Дві фірми з вироблення синтетичних миючих засобів, які розташовані на протилежних берегах водойми й належать різним країнам (А і Б), скидають до річки шкідливі відходи (в умовних одиницях забруднення — викидах). На теперішній час до води потрапило 10 одиниць викидів, по 5 від кожної фірми. Міжнародний екологічний центр підрахував суспільні витрати на нейтралізацію цих викидів для кожної фірми та суспільні вигоди цієї нейтралізації. Дослідження довели, що здоров'ю не загрожують лише 6 одиниць викидів у воді. Яке рішення має ухвалити кожна країна за умов глобалізації економіки? Наскільки раціональним є рішення про однакові заходи щодо обох фірм: кожна фірма має зменшити викиди до 3 одиниць? Проаналізуйте дані табл. 1. Для прийняття рішення заповніть табл. 2.

Розв'язання. Наукові проекти, спрямовані на оздоровлення довкілля, застосовуються з позицій порівняльного аналізу граничних суспільних вигод і граничних суспільних витрат. В умовах глобалізації економіки при прийнятті рішень необхідно використовувати порівняльний аналіз за ринковими критеріями, які характеризують ефективне використання ресурсів і мінімізацію витрат.

Під час прийняття рішення необхідно дотримуватися правила: MR > MC.

За правилами розрахунків граничних витрат і граничного доходу заповнюємо таблицю.

MC2= TC2- TC1; MR3 = TR3 - TR2.

Країна A має очищати 2 одиниці викидів, а країна Б — 4 одиниці.

За однакового підходу щодо обох фірм суспільство зазнає збитків: на першій фірмі очищення 3-ї одиниці є нераціональним, витрати від цього рішення — 10. На другій фірмі неочищеною є 4-та одиниця, яка могла б принести вигоди в 40 одиниць, тобто витрати дорівнюють 40.

Таким чином, загалом витрати суспільства від неправильно прийнятого рішення становлять: 10 + 40 = 50 одиниць.

Таблиця 1

Одиниці викидів

Країна А. Фірма 1

Країна Б. Фірма 2

Сумарні суспільні витрати на нейтралізацію викидів (TC)

Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів (TR)

Сумарні суспільні витрати на нейтралізацію викидів (TC)

Сумарні суспільні вигоди від нейтралізації викидів (TR)

0

0

0

0

0

1

160

350

160

350

2

370

650

320

650

3

630

900

480

900

4

940

1100

640

1100

5

1300

1250

800

1250

Таблиця 2

Одиниці викидів

Країна А. Фірма 1

Країна Б. Фірма 2

Граничні витрати (MC)

Граничні вигоди (MR)

Порівняльний аналіз MR > MC

Граничні витрати (MR)

Граничні вигоди (MC)

Порівняльний аналіз MR > MC

1

160

350

+190

160

350

+190

2

210

300

+90

160

300

+140

3

260

250

-10

160

250

+90

4

310

200

-110

160

200

+40

5

360

150

-210

160

150

-10

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Назвіть напрямки прояву глобалізації у XXI ст.
  • 2. Проаналізуйте позитивні та негативні наслідки глобалізації для України.
  • 3. Визначте, чи правильним є твердження: «ТНК відіграють головну роль у глобалізації сучасного економічного життя». Обґрунтуйте свою відповідь.