Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 47. Національна банківська система. Центральний банк країни. Комерційні банки в забезпеченні кредитних ресурсів

Грошово-кредитні установи, які діють на території України, розрізняються за своєю організаційно-правовою формою та спеціалізацією. Вони функціонують як законодавчо визначена та чітко структурована сукупність взаємопов'язаних елементів, іншими словами, являють собою банківську систему України. Національна банківська система виконує такі функції:

  • 1) емісійну, тобто створення грошей і регулювання грошової маси в обігу;
  • 2) трансформаційну, завдяки мобілізації тимчасово вільних коштів суб'єктів підприємництва та громадян і передачі їх у формі кредиту іншим суб'єктам;
  • 3) стабілізаційну, шляхом забезпечення сталості діяльності банків та ринку грошей.

Банківська система України побудована за дворівневим принципом. У статті 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (1991 р.) визначено, що банківську систему України утворюють Національний банк України (НБУ) та інші банки, які створені й діють на території України відповідно до положень цього Закону. Перший рівень банківської системи України представлений НБУ, який відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці та функціонування банківської системи. НБУ, як і центральні банки країн із ринковою економікою, виступає емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського регулювання та нагляду, монетарного та валютного регулювання економіки. За допомогою визначених законодавством функцій та операцій НБУ впливає на всі сфери економічного життя країни. Він здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, має право законодавчої ініціативи і у своїй діяльності підзвітний Президенту України та Верховній Раді України.

НБУ як головний банк держави виступає координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними й фінансовими процесами в економіці країни, зберігає кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів, здійснює розрахункове обслуговування центральних органів влади, бере участь в обслуговуванні державного боргу шляхом розміщення державних цінних паперів, їх покриття і виплати доходу за ними.

Як центральний банк держави НБУ регулює обсяг грошової маси, що позначається на стійкості національних грошей, стабільності цін та потребі в кредитних ресурсах. При цьому він застосовує відповідні інструменти, а саме:

  • визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
  • відсоткову політику;
  • рефінансування комерційних банків;
  • операції із цінними паперами на відкритому ринку;
  • депозитну політику;
  • управління золотовалютними резервами;
  • регулювання імпорту й експорту капіталу.

НБУ належить виключне право введення в обіг (емісії) банкнот і монет, він установлює правила введення в обіг, зберігання, перевезення грошей, визначає порядок здійснення касових операцій для банків, підприємств та організацій, організує інкасацію.

Виконуючи функцію банку банків, НБУ забезпечує функціонування платіжної системи, організує міжбанківські розрахунки, виступає для комерційних банків своєрідним кредитором останньої інстанції, здійснює кредитування (рефінансування) банків із метою підтримки їх ліквідності наданням ломбардних і стабілізаційних кредитів.

Як орган банківського регулювання та нагляду НБУ здійснює державну реєстрацію та ліцензування банків, визначає правила, що регламентують їх діяльність, установлює принципи й стандарти ведення бухгалтерського обліку та звітності в банках.

Важлива роль належить НБУ як органу валютного регулювання та валютного контролю, який видає нормативні акти щодо ведення валютних операцій, визначає структуру валютного ринку України та організує торгівлю валютними цінностями на ньому, видає ліцензії на проведення операцій із валютними цінностями, здійснює контроль за діяльністю банків та інших установ на валютному ринку. Отже, діяльність НБУ спрямована на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування та розрахунків у народному господарстві. Саме НБУ — орган державного управління, який відповідає за здійснення монетарної політики.

Комерційні банки складають другий рівень банківської системи України. Вони розрізняються за організаційно-правовою формою, спеціалізацією, сферою діяльності та власності. В Україні банки створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку. За формою власності банки в Україні є державними, приватними та змішаними. За територіальною ознакою вони поділяються на міжнародні, загальнонаціональні, міжрегіональні та регіональні, за належністю статутного капіталу та способом його формування — на пайові та акціонерні банки. Відповідно до чинного законодавства кооперативні банки створюються за принципом територіальності й поділяються на центральний та місцеві кооперативні банки. За видами здійснюваних операцій комерційні банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими). Банки самостійно визначають напрямки своєї діяльності та спеціалізацію за видами операцій.

Комерційні банки безпосередньо обслуговують підприємства, установи, населення, постійно й нерозривно пов'язані майже з усіма ланками відтворювального процесу. Завдяки їх діяльності забезпечуються акумулювання тимчасово вільних грошових коштів, передача накопиченого грошового капіталу до сфери його використання, здійснюється розподіл і перерозподіл капіталу за сферами та галузями виробництва. Комерційні банки здійснюють для своїх клієнтів понад 200 видів операцій і послуг, серед яких ведення депозитних рахунків на договірних умовах, безготівковий переказ коштів, приймання заощаджень, надання різних видів позичок, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб. Вони відіграють дуже важливу роль у забезпеченні кредитних ресурсів, оскільки створюють безготівкові гроші шляхом надання кредитів економічним суб'єктам.

Як зазначалося вище, резерви банків поділяються на дві частини: обов'язкові резерви, які перебувають у центральному банку як безвідсотковий депозит, і надлишкові резерви, які банки використовують для кредитування економічних суб'єктів. Комерційні банки в межах надлишкових (вільних) резервів, розмір яких значною мірою залежить від норми обов'язкових резервів, надають позички своїм клієнтам-позичальникам. Оскільки кредити мають цільовий характер, то кошти не зараховуються на поточні рахунки клієнтів, а спрямовуються до банку постачальника позичальника, і в такий спосіб створюються додаткові депозити. Банківська система не втрачає надлишкових резервів. Сума створених депозитів перевищує суму резервів, наданих центральним банком комерційним банкам, тому що кредитна діяльність банківської системи загалом спричиняє мультиплікативне розширення депозитів. Коли центральний банк вилучає з банківської системи резерви — стягує позички з комерційних банків або продає цінні папери чи іноземну валюту на відкритому ринку — відбувається відповідне мультиплікативне згортання депозитів. Слід відзначити, що кредити, видані комерційними банками готівкою, мультиплікативного розширення не дають.

Максимальну кількість нових банківських грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця додатково введених резервів, можна розрахувати за допомогою грошового мультиплікатора. Грошовий (банківський, або депозитний) мультиплікатор (μ) — коефіцієнт, який показує, у скільки разів зміниться грошова маса внаслідок зміни грошової бази на одиницю:

де rr — норма обов'язкових резервів, виражена у відсотках.

Оскільки на здатність банків створювати нові депозити, збільшуючи пропозицію грошей, впливають тільки банківські резерви, то грошовий мультиплікатор можна представити і як відношення грошової маси (пропозиції) до грошової бази:

Отже, пропозиція грошей залежить від величини грошової бази та грошового мультиплікатора: MS = μ • MB. Грошова база перебуває під певним контролем центрального банку. Відповідно, її обсяг може змінюватися внаслідок певних операцій центрального банку: операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютних операцій. Зміну мультиплікатора можуть викликати зміни норми обов'язкових резервів, облікової ставки, обсягу багатства економічних суб'єктів, тінізації підприємницької діяльності, стану довіри до банків тощо.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

1. Визначте, чи правильним є твердження: «Діяльність як центрального, так і комерційних банків спрямована на отримання прибутку». Обґрунтуйте свою відповідь.

Відповідь. Діяльність центрального банку не має на меті отримання прибутку, оскільки він створюється для інших цілей. Традиційно центральний банк виконує п'ять основних функцій: здійснює монопольну емісію банкнот, є банком банків, банкіром уряду, здійснює грошово-кредитне регулювання та банківський нагляд. Однак це зовсім не означає, що він не отримує прибуток.

Оскільки діяльність комерційних банків — це вид підприємницької діяльності, то вона безпосередньо спрямована на отримання прибутку. Однак слід зауважити, що, на відміну від усіх інших видів підприємницької діяльності, діяльність комерційних банків є найбільш ризикованою, оскільки вони працюють переважно із чужими коштами, які залучають як депозити. Прибуток комерційних банків можна обчислити як різницю між сумою відсотків за кредитами та сумою відсотків за депозитами.

Отже, твердження є неправильним.

2. У комерційному банку розміщено депозит на суму 25 000 грн. Норма обов'язкових резервів становить 20 %. Обчисліть розмір надлишкових резервів. Визначте, на яку суму може збільшити грошову масу цей депозит діяльність цього банку та діяльність усієї банківської системи.

Розв'язання. Надлишкові резерви банку (UR) — це частина депозиту (D) за вирахуванням суми обов'язкових резервів (MR). Тобто UR = 0,8D = 0,8 • 25 000 = 20 000 грн.

Отже, завдяки діяльності цього банку грошову масу можна збільшити саме на величину його надлишкових резервів — 20 000 грн.

Завдяки діяльності всієї банківської системи грошова маса зросте в таку кількість разів, яку обчислюємо за допомогою формули грошового мультиплікатора:

Таким чином, грошова маса, створена банківською системою, становитиме MS = μ • UR = 5 • 20 000 = 100 000 грн, тобто збільшиться на: 100 000 - 20 000 = 80 000 грн.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Охарактеризуйте роль НБУ.
  • 2. Які інструменти використовує НБУ для забезпечення стійкості національної валюти та стабільності цін?
  • 3. Охарактеризуйте роль комерційних банків.
  • 4. Що являє собою банківський мультиплікатор?
  • 5. У комерційному банку розміщено депозит на суму 7500 грн. Норма обов'язкових резервів становить 15%. Визначте розмір надлишкових резервів.
  • 6. Якщо Центральний банк купив державні облігації на суму 50 тис. дол., то якою буде пропозиція грошей за норми обов'язкових резервів 20%?