Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 46. Попит на гроші. Рівновага ринку грошей. Регулювання пропозиції грошей державою

Незважаючи на те, що за сучасних умов паперово-кредитні гроші не мають товарної основи, вони все ж таки є об'єктом купівлі-продажу на ринку грошей. Вивчаючи особливості різних ринків у 10 класі, ви дізналися, що ринок грошей — це механізм, за якого в результаті взаємодії попиту й пропозиції встановлюються рівноважне значення кількості грошей і рівноважна ставка відсотка.

Ви вже знаєте, що попит на гроші з боку різноманітних економічних суб'єктів формується завдяки виконанню грошима функцій засобу обігу та засобу накопичення. Цей загальний попит на гроші перебуває під впливом трьох моментів. Кожному суб'єкту необхідні гроші для оплати різних товарів і послуг. Цей попит називається трансакційним, або попитом на гроші для угод. Він прямо залежить від кількості товарів та послуг, які виробляються в суспільстві, і не залежить від відсоткової ставки. Визначити його можна за допомогою формули Фішера:

Графічно ж трансакційний попит являє собою абсолютно нееластичну криву попиту (мал. 1, а).

Кожна людина бажає в будь-який момент мати певну суму грошей про всяк випадок. Це так званий попит на гроші за мотивом обачливості. За своєю суттю він також не залежить від відсоткової ставки й досить часто входить до трансакційного попиту.

З іншого боку, люди можуть зберігати свої кошти не лише у вигляді грошових депозитів у банках, а й в інших активах (цінних паперах, нерухомості тощо). Це так званий спекулятивний попит, або попит на гроші для фінансових активів. Він обернено залежить від відсоткової ставки, адже чим вона нижча, тим вигідніше тримати гроші не в банках у вигляді депозитів, а вкласти їх в інші фінансові активи. Це вказує на те, що крива спекулятивного попиту має від'ємний нахил (мал. 1, б).

Сукупний (загальний) попит на гроші — це та загальна кількість грошей, яку економічні суб'єкти хотіли б мати для операцій та у формі активів за кожного можливого значення ставки відсотка. Графічно загальний попит на гроші можна визначити шляхом зміщення на горизонтальній осі кривої спекулятивного попиту на гроші на величину, яка дорівнює трансакційному попиту (мал. 1, в).

Попит на гроші змінюється під впливом різноманітних чинників, серед яких:

• чинники, які безпосередньо впливають на трансакційний попит (за формулою Фішера), а саме динаміка рівня цін на товари й послуги, рівень реального обсягу виробництва та швидкість обігу грошей. Причому від рівня цін на товари й послуги та реального обсягу виробництва попит залежить прямо, а від швидкості обігу грошей — обернено;

Мал. 1. Попит на гроші

• норма відсотка як основний чинник змін спекулятивного попиту. Нагадаємо, що норма відсотка обернено пропорційно впливає на попит на гроші;

• рівень економічної активності в країні, який позначається на реальному обсязі виробництва та кількості угод між економічними суб'єктами, виявляється в динаміці інвестиційних і державних видатків. Пропозицію грошей створюють готівкові та безготівкові гроші, що формують грошову масу — запас грошей, який економічні суб'єкти мають у будь-який момент у своєму розпорядженні й можуть спрямувати в обіг за сприятливих умов. Її контролює Центральний банк країни, підтримує на фіксованому рівні для забезпечення їх повноцінності. Для визначення грошової маси застосовують грошові агрегати (елементи грошової маси) відповідно до зменшення ступеня ліквідності:

M0 — готівка, тобто банкноти та монети, які перебувають в обігу поза банками.

M1 = M0 + кошти на поточних рахунках і безстрокових чекових депозитах.

M2 = M1 + строкові депозити, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій, кошти Держстраху й валютні заощадження.

M3 = M2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків і цінні папери.

Пропозиція грошей не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Центральним банком згідно із цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі пропозиції грошей її крива набуває вигляду вертикальної лінії.

Пропозиція грошей може бути змінена банківською системою завдяки емісії грошей. Причому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гроші, а комерційні банки — лише безготівкові.

Центральний банк змінює пропозицію грошей через надання позичок комерційним банкам, купівлю цінних паперів і валюти. Він створює так звані сильні гроші, або грошову базу, через готівкову та кредитну емісію. Грошову базу складає готівка, що перебуває в обігу поза банківською системою (гроші в населення), а також резерви комерційних банків (резерви на рахунках у центральному банку й готівка в касах банків). Грошову базу (MB, monetary base) можна визначити так:

MB = M0 + R,

де M0 — готівка в обігу; R — банківські резерви.

Як і на ринку продуктів або ресурсів, перетин кривих попиту та пропозиції визначає ціну рівноваги. У цьому випадку «ціною» виступає рівноважна ставка відсотка, тобто ціна, яку сплачують за користування грошима. Зміни рівноваги на ринку грошей можливі внаслідок змін у пропозиції грошей і попиті на гроші.

Крім того, держава регулює пропозиції грошей як прямими, так і непрямими методами. Пряме регулювання пропозиції грошей в економіці передбачає встановлення лімітів кредитування, відсоткових ставок, обсягу наданих кредитів тощо. Воно використовується, як правило, в умовах нерозвиненості банківської системи й ринку грошей загалом, у періоди посилення інфляції або фінансових криз. Непряме регулювання пропозиції грошей здійснюється завдяки основним інструментам грошово-кредитної політики: операціям на відкритому ринку, обліковій ставці та нормі обов'язкових резервів.

Одним із показників, який відображає довіру суспільства до національної валюти й політики монетарної влади, а також характеризує рівень кредитної активності, є монетизація економіки. Коефіцієнт монетизації розраховується як відношення грошового агрегату M2 (готівка, грошові кошти на рахунках підприємств і внески населення в банках) до ВВП у відсотках. Цей показник дозволяє визначити, чи достатньо грошей в обігу.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Попит на гроші для угод описано функцією MD = 0,6Y, а для фінансових активів — MD = 50 - 200і (і — відсоткова ставка в частках). Функція пропозиції грошей MS = 500 + 150і. ВВП становить 855 млрд грош. од. Визначте: 1) параметри рівноваги на ринку грошей; 2) обсяг ВВП, якщо за незмінної відсоткової ставки грошова маса збільшиться на 228 млрд грош. од.

Розв'язання.

1) Параметри рівноваги на ринку грошей визначаються шляхом прирівнювання величини сукупного попиту на гроші до величини пропозиції грошей.

Величина сукупного попиту на гроші є сумою величин трансакційного та спекулятивного попиту. MDтранс = 0,6Y = 0,6 • 855 = 513 млрд грош. од.; отже, MD сукуп = 513 + 50 - 200і = 563 - 200і.

MD сукуп = MS,

563 - 200і = 500 + 150і,

63 = 350і,

і = 0,18.

Тобто рівноважна відсоткова ставка становить 18 %, рівноважна кількість грошей MS = 500 + 150 • 0,18 = 527 млрд грош. од.

2) якщо за незмінної відсоткової ставки грошова маса збільшиться на 228 млрд грош. од., то 0,6Y + 50 - 200 • 0,18 = 500 + 150 • 0,18 + 228.

0,6Y = 741,

Y = 1235 млрд грош. од.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Охарактеризуйте чинники змін попиту на гроші та пропозиції грошей.
  • 2. Відшукайте в Інтернеті інформацію про зв'язок між пропозицією грошей і загальним рівнем цін та проаналізуйте її.
  • 3. Кожна гривня, призначена для угод, обертається в середньому 8 разів за рік, і її спрямовують на купівлю кінцевих товарів і послуг на суму 2000 млрд грн. Попит на гроші як на фінансові активи (спекулятивний попит на гроші) наведено в таблиці. Знайдіть рівноважну ставку відсотка, якщо пропозиція грошей на початку року становила 360 млрд грн, але була збільшена на 10%.

Ставка відсотка, %

16

14

12

10

8

Попит на гроші як на активи, млрд грн

56

86

116

146

176