Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 6. Малі, середні та великі підприємства. Прибуткові та неприбуткові підприємства

Підприємства можна класифікувати також за ознакою розміру. існування різних за розміром підприємств об'єктивно обумовлено різним рівнем суспільного розподілу праці, характером спеціалізації та усуспільненням виробництва, специфікою галузей та їхніми технологічними особливостями.

Як свідчить світова практика, основним критерієм поділу підприємств на великі й малі є середня кількість працівників, зайнятих протягом року на підприємстві, розмір статутного капіталу, обсяг активів, обсяг обороту (прибутку, доходу) тощо. Так, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якої належать економічно високорозвинені країни, визначає підприємства з кількістю працівників до 19 осіб як дуже малі, до 99 осіб — як малі, від 100 до 499 осіб — як середні й понад 500 осіб — як великі.

Згідно із Господарським кодексом України, суб'єктами мікропідприємництва вважаються підприємства, у яких кількість працівників протягом року становить 10 осіб і менше, а обсяг валового доходу від реалізації продукції не перевищує 2 млн євро. Малими незалежно від форми власності визнаються підприємства, у яких кількість працівників протягом року не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період становить менш ніж 10 млн євро. Середніми вважаються підприємства, у яких працює до 250 осіб та обсяг валового доходу до 50 млн євро. На великих підприємствах працюють понад 250 осіб, а обсяг валового доходу перевищує 50 млн євро.

Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не збігається із Господарським кодексом і передбачає зміни в цих критеріях. Відповідно до Закону, класифікація має такий вигляд (табл. 1).

Для того щоб належати до тієї чи іншої категорії, підприємству треба виконати щонайменше два критерії із трьох за рік, який передує звітному. У структурі сучасної змішаної економіки співіснують та органічно доповнюють одне одного малий, середній і великий бізнес. Проте, на відміну від двох останніх, малий бізнес є вихідним, найбільш численним, а тому й найбільш поширеним сектором економіки. Роль малих, середніх і великих підприємств у загальному обсязі випуску продукції в Україні, кількості найманих працівників наведено в табл. 2.

Суб'єктами малого підприємництва в Україні є як фізичні особи — підприємці, зареєстровані в установленому законом порядку, так і юридичні особи (підприємства) будь-якої організаційно-правової форми та форми власності. Суб'єкти малого підприємництва мають право перейти на спрощену систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності (на вибір суб'єкта малого підприємництва), яка передбачає: заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку й застосування спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Таблиця 1

КЛАСИФІКАЦІЯ КРИТЕРІЇВ ПіДПРИЄМСТВ ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ «ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ТА ФІНАНСОВУ ЗВІТНІСТЬ В УКРАЇНі»

Критерій (за рік)

Мікропідприємства

Малі підприємства

Середні підприємства

Великі підприємства

Балансова вартість активів

До 350 тис. євро

До 4 млн євро

До 20 млн євро

Понад 20 млн євро

Чистий дохід

До 700 тис. євро

До 8 млн євро

До 40 млн євро

Понад 40 млн євро

Середня кількість працівників

До 10 осіб

До 50 осіб

До 250 осіб

Понад 250 осіб

Таблиця 2

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ — СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ ЗА РОЗМІРАМИ у 2017 р.

Показники

Великі підприємства

Середні підприємства

Малі підприємства

Частка кількості підприємств відповідного розміру в загальній кількості, %

0,1

4,4

95,5

Кількість найманих працівників (штатні та позаштатні працівники), % до загальної кількості найманих працівників

27,3

45,4

27,3

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), % до загального обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг)

38,0

42,8

19,2

Роль і місце малого бізнесу в національній економіці найкраще проявляються в його функціях. Функції малого бізнесу в стабільній ринковій економіці:

  • формування конкурентного середовища;
  • малий бізнес, оперативно реагуючи на зміни кон'юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості;
  • здійснення прориву в багатьох важливих напрямках науково-технічного прогресу (НТП), передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики (сприяє прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукоємної продукції);
  • розв'язання проблеми зайнятості. Ця функція проявляється в здатності малого бізнесу створювати нові робочі місця та поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів і структурних зрушень економіки. У розвинених країнах на малий бізнес припадає в середньому 50 % усіх зайнятих та до 70—80 % нових робочих місць. У період економічних криз у країнах відбувається процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, натомість малі фірми їх не тільки зберігають, але й створюють нові;
  • зменшення соціальної напруженості й демократизації ринкових відносин (малий бізнес є фундаментальною основою формування середнього класу, сприяє соціально-політичній стабільності суспільства). Становлення значної кількості суб'єктів малого бізнесу має позитивне значення для національної економіки, що значною мірою обумовлює створення сучасної ринкової економіки із соціальною спрямованістю.

Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Тому за метою діяльності всі підприємства можуть бути прибутковими (комерційними) і неприбутковими (некомерційними).

Прибуткові підприємства здійснюють підприємницьку діяльність із метою отримання прибутку й подальшого його розподілу між засновниками підприємства та створюються як господарські товариства або виробничі кооперативи. Про виробничі кооперативи йшлося в § 5, а зараз детальніше розглянемо господарські товариства.

Господарські товариства створюються шляхом об'єднання майна його засновників та участі їх у діяльності товариства з метою отримання прибутку. Господарські товариства є юридичними особами. Вони можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законодавством.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства та командитні товариства.

• Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості акцій, які їм належать. Акціонерні товариства можуть бути двох типів:

  • 1. Публічні (відкриті) акціонерні товариства — акціонерні товариства, акції яких можуть поширюватися шляхом відкритої підписки й купівлі-продажу на фондових біржах (наприклад «Мотор Січ», Львівський автобусний завод).
  • 2. Приватні (закриті) акціонерні товариства — акціонерні товариства, акції яких розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб. Їх не можна поширювати шляхом підписки, купувати та продавати на біржі (наприклад Новокраматорський машинобудівний завод, Нафтопереробний комплекс «Галичина»).

• Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на паї, розмір яких визначається установчими документами. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном, а учасники — у межах своїх внесків.

• Товариством із додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого також поділений на паї між засновниками. Проте це товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність за боргами в кратному розмірі до внеску кожного учасника.

• Повним товариством є господарське товариство, усі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства й несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном.

• Командитним товариством є господарське товариство, у якому один або кілька учасників (ними можуть бути тільки підприємства) здійснюють підприємницьку діяльність і несуть відповідальність усім своїм майном, а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками. Неприбуткові підприємства — юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність, спрямовану на досягнення економічних, соціальних та інших результатів отримання прибутку та подальшого його розподілу серед учасників (членів). Вони можуть створюватися державними підприємствами, а також іншими суб'єктами підприємницької діяльності (громадянами, їх об'єднаннями, приватними підприємствами) згідно із Законом України «Про об'єднання громадян».

Неприбутковими підприємствами є: споживчі товариства та їх спілки, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, об'єднання громадян (політичні партії, громадські організації, профспілки), благодійні, релігійні організації, установи, інші передбачені законодавством види юридичних осіб (торговельно-промислові палати, фондові біржі, товариства власників житла, кредитні спілки). Споживчі товариства можуть об'єднуватися в спілки споживчих товариств (місцеві або центральна спілки), які створюються на добровільних засадах із можливим делегуванням товариствами частини своїх повноважень і виконання окремих функцій.

Об'єднання громадян — добровільне громадське об'єднання, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами прав і свобод.

• Політична партія — об'єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, метою діяльності яких є участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого й регіонального самоврядування та представництва в їхньому складі.

• Громадська організація — об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів. Громадські організації мають право займатися підприємницькою діяльністю тільки через створені ними підприємства як окремі юридичні особи. Характерною рисою громадських організацій є те, що кошти та інше майно об'єднань громадян, у тому числі тих, що ліквідуються, не можуть перерозподілятися між їхніми членами й використовуються для виконання статутних завдань, на благодійні цілі або спрямовуються в дохід держави.

Благодійні організації — недержавні організації, головною метою діяльності яких є здійснення благодійної, безкорисливої діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб. Правовий статус визначає Закон України «Про благодійництво та благодійні організації».

Релігійні організації створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати й поширювати віру та діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури. Правовою основою діяльності є Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації». Релігійні організації можуть бути таких видів: релігійні громади, управління та установи, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства, духовні навчальні заклади, а також утворювані ними об'єднання. Для виконання статутних завдань вони можуть засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають права юридичної особи.

Підприємства, які ми розглядали або за формами власності, або за організаційними формами, чи за іншим критерієм формують галузеві й міжгалузеві комплекси, які, у свою чергу, разом з організаціями, домашніми господарствами об'єднані в єдину систему економічними відносинами, виконують певні функції в суспільному розподілі праці щодо вироблення товарів та послуг і складають основу національної економіки.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

1. Визначте, чи правильним є твердження: «Малий бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки».

Відповідь. Так, твердження є правильним, оскільки цей сектор економіки історично й логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Він був первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме тому дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для країн, які розвиваються шляхом відтворення ринкової системи господарювання. Здатність малого бізнесу до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує до першочергових заходів для розвитку економіки України.

2. Визначте, чи правильним є твердження: «Неприбуткові підприємства можуть отримувати прибуток».

Відповідь. Так, це твердження є правильним. Неприбуткові підприємства можуть отримувати прибуток, але не мають права його розподіляти між членами підприємства. Прибуток фірма має спрямовувати на досягнення цілей, установлених для неї засновниками. Більше того, вони мають право здійснювати підприємницьку діяльність за наявності двох умов: вона має бути спрямована для досягнення поставлених перед організацією некомерційних цілей і відповідати їм за своїм характером (наприклад, громадська організація може здійснювати прибуткову видавничу діяльність, але не має права вести торговельно-посередницьку діяльність).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Які критерії поділу підприємств за розміром існують у світовій практиці та в Україні?
  • 2. Чому вважається, що ринкова економіка базується на малому бізнесі?
  • 3. Які форми й методи державної підтримки малого бізнесу необхідні для його ефективного розвитку в сучасній економіці?
  • 4. Яке значення має мале підприємництво в ринковій економіці?
  • 5. Які соціально-економічні переваги має малий бізнес?
  • 6. Чим відрізняються прибуткові підприємства від неприбуткових?
  • 7. Проаналізуйте види прибуткових фірм і назвіть види відповідальності, які вони мають.
  • 8. Якщо учасники товариства несуть відповідальність усім майном, то до якої форми власності належить підприємство?
  • 9. У чому полягає різниця між обмеженою та додатковою відповідальністю підприємств?
  • 10. Якою є мета створення неприбуткових підприємств? Які організаційні форми вони мають?
  • 11. Підготуйте повідомлення за темою «Портрет підприємця» (на прикладі з вашого населеного пункту або області).


Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.