Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 38. Позитивні та негативні зовнішні економічні ефекти та роль уряду в їх регулюванні

У результаті виробництва або споживання якоїсь продукції можуть виникати зовнішні ефекти та здійснюватися позитивний чи негативний вплив на виробничу діяльність або споживання третіх осіб. Зовнішні ефекти, або екстерналії — це побічні наслідки економічної діяльності, які не регулюються ринком і впливають на інтереси третіх осіб як у сфері виробництва, так і у сфері споживання.

Зовнішні ефекти спостерігаються в тих випадках, коли на економічний стан суб'єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших економічних суб'єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсаційної шкоди). Унаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників і споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві загалом).

Негативні зовнішні ефекти — це ситуація, коли діяльність певних економічних суб'єктів завдає шкоди третім особам, які не є ні виробниками, ні покупцями цього блага. Наприклад, хімічний завод виливає стічні води в річку, у якій рибалки ловлять рибу. Чим більше стічних вод виливатиметься, тим меншим буде вилов рибалок.

Позитивні зовнішні ефекти — це вигоди третьої особи, які виникають унаслідок діяльності певних економічних суб'єктів. Наприклад, хобі одного із жителів міста — розведення квітів. Це сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого встановлені неподалік.

Оскільки зовнішні чинники не відображаються в ринкових цінах, вони можуть стати причиною економічної неефективності. Вам відомо, що фірми вступають у конкурентну галузь, якщо ціна перевищує середні витрати виробництва, і виходять із галузі, якщо ціна нижча за середні витрати. За довгострокової рівноваги ціна дорівнює довгостроковим середнім витратам. За негативних зовнішніх ефектів середні витрати виробника цього блага на виробництво є меншими, ніж суспільні витрати. У результаті деякі фірми залишаються в галузі, навіть коли з міркувань ефективності їм варто було б вийти з неї.

Виробництво, пов'язане з негативними зовнішніми ефектами, призводить до неефективного використання ресурсів економіки. Виробник-забруднювач штучно використовує надлишкові ресурси, а інший виробник недоотримує їх і випускає менше продукції порівняно з ефективним випуском. У результаті структура економіки виявляється неефективною, її можна покращити, усунувши вплив негативного зовнішнього ефекту за допомогою державного регулювання.

Позитивні зовнішні ефекти створюють додаткову вигоду для третіх осіб, які не сплачують за неї відповідному споживачу або виробнику. У разі позитивного зовнішнього ефекту у виробництві суспільні витрати менші, ніж витрати виробника за всіх обсягів випуску, суспільно оптимальна кількість продукції більша, а її ціна нижча порівняно з рівноважними ринковими витратами. Такий позитивний зовнішній ефект називається технологічним переливом. Уряду доцільно надавати субсидії таким виробникам на величину різниці між індивідуальними та суспільними граничними витратами. Це дозволить зрушити криву пропозиції праворуч і збільшити рівноважну кількість продукції до суспільно оптимальної.

Із метою коригування наслідків зовнішніх ефектів уряд може застосовувати:

  • прямі (адміністративні) методи регулювання — заборону або встановлення обмежень (нормативів) на викиди речовин, які забруднюють довкілля, запровадження штрафних санкцій;
  • ринкові методи — установлення прав власності на ресурси та вільний обмін цими правами, запровадження коригуючих податків і субсидій, продаж дозволів на викиди. Ринкові методи переводять додаткові суспільні витрати або вигоди із зовнішніх ефектів у внутрішні витрати чи вигоди окремої фірми, оптимізують розподіл ресурсів, сприяють здешевленню суспільного виробництва продукції. Цей процес дістав назву інтерналізації, або трансформації, зовнішніх ефектів.

Теоретичними методами інтерналізації негативних зовнішніх ефектів є податок Пігу та субсидія Пігу. Їх зміст полягає в доведенні індивідуальних граничних витрат до рівня суспільних.

ЗАУВАЖИМО!

Інтерналізація зовнішніх ефектів не завжди потребує втручання держави. У разі визначеності прав власності й можливості обміну цими правами покращенню ситуації сприяють приватні рішення, а ринок може самостійно впоратися з проблемами зовнішніх ефектів. Коли приватні сторони мають можливість досягти згоди й не несуть надмірних додаткових витрат із розподілу ресурсів, то вони здатні укласти взаємовигідну угоду й досягти ефективного результату. Це твердження дістало назву теореми Коуза. Результативність угоди залежить від рівня трансакційних витрат — витрат на укладення угод, пов'язаних із встановленням прав власності.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

За допомогою графіків попиту та пропозиції покажіть зміни, які відбудуться внаслідок державного регулювання: 1) на ринку продукції хімічного заводу, виробництво якого призводить до забруднення навколишнього середовища; 2) на ринку освітніх послуг, які приносять вигоди суспільству.

Розв'язання.

1) Коли виникають негативні зовнішні ефекти, виробники перекладають частину своїх витрат на суспільство, і їхні граничні витрати знижуються. Фірма, яка забруднює довкілля, занижує свої витрати виробництва та має криву пропозиції S0. Продукція заводу виготовляється в надмірній кількості (Q0) і за надто низькою ціною (P0). Крива пропозиції S1 ураховує всі витрати завдяки введенню державою спеціального податку.

2) Побічні вигоди, які приносять суспільству освітні послуги, означають, що крива ринкового попиту не охоплює всіх вигод, пов'язаних із постачанням цього блага. Крива попиту D0 показує лише приватні вигоди, а крива D1 містить і побічні вигоди, які отримує суспільство внаслідок субсидій споживачам цього блага. Якщо ж уряд, стимулюючи виробників блага, що приводить до позитивного зовнішнього ефекту, надає їм дотації, то крива пропозиції S0 переміщується в положення S1 та усуває недостатнє надання ресурсів.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Охарактеризуйте позитивні та негативні зовнішні ефекти.
  • 2. Наведіть приклади негативних і позитивних наслідків економічної діяльності.