Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 34. Зв’язок інфляції та безробіття

Безробіття та інфляція — невід'ємні супутники макроекономічної нестабільності. А чи існує між ними зв'язок? Уважно вивчивши й узагальнивши дані щодо безробіття та номінальної заробітної плати у Великій Британії за 1861—1957 рр., англійський економіст Олбан Філліпс виявив нелінійну залежність між динамікою номінальної заробітної плати та рівнем безробіття. Він з'ясував, що існує деякий рівень безробіття (6—7 %), за якого рівень заробітної плати постійний, і її приріст дорівнює 0. Коли безробіття знижується нижче цього природного рівня, спостерігається більш швидкий приріст заробітної плати, і навпаки.

Оскільки існує співвідношення між темпами змін заробітної плати й цін, то модель Філліпса кейнсіанці перетворили на співвідношення між безробіттям і темпами, якими змінюється рівень цін як важливого параметра інфляції. Залежність між інфляцією та безробіттям у короткостроковому періоді почали називати кривою Філліпса.

Крива Філліпса графічно зображує вибір між інфляцією та безробіттям і вказує на обернено пропорційну залежність динаміки їх показників (мал. 2).

Крива Філліпса дає основні орієнтири щодо варіантів вибору економічної політики: або достатньо висока зайнятість із максимальним економічним зростанням, але за умов швидкого підвищення цін, або достатньо стабільні ціни, але за умов значного безробіття.

Мал. 2. Крива Філліпса

Тривалий час крива Філліпса була основою соціально-економічного регулювання в країнах розвиненої ринкової економіки. Багато західних економістів і зараз виходять із того, що існує однонаправлений рух змін у заробітній платі й цінах, а також різноспрямованість між цими величинами та безробіттям. Однак події 1970-х — початку 1980-х рр. суперечили ідеї альтернативного зв'язку «рівень інфляції — рівень безробіття», втіленій у кривій Філліпса. У цей час, насамперед в економіці США, виникло явище стагфляції — інфляції, що супроводжується стагнацією (застоєм) виробництва й високим рівнем безробіття в країні, одночасним підвищенням рівня цін і рівня безробіття. Це викликало критику обґрунтованості кривої Філліпса як надійного регулятора в економіці. Були потрібні інші підходи, що враховують ускладнення характеру зв'язку між зайнятістю та інфляцією. і вони були знайдені у формі концепції природного рівня безробіття.

Сучасна теорія інфляції ґрунтується на неокласичній концепції природного рівня безробіття. Природний рівень безробіття — це найнижчий підтримуваний рівень, за якого ринки праці та ринки товарів збалансовані та який може існувати в країні без ризику зростання інфляції.

Більшість сучасних економічних вчень визнає альтернативність інфляції та безробіття, існування кривої Філліпса в короткостроковому періоді. У довгостроковому ж періоді крива Філліпса набуває вигляду вертикальної прямої, тобто альтернативної залежності інфляції та безробіття не існує.

Хоча багато економістів визнають концепцію природного рівня безробіття, чимало запитань у ній залишаються без відповіді. Аналіз сучасних тенденцій в економіці західних країн доводить дієвість основної залежності моделі Філліпса — послаблення інфляційного процесу супроводжується зростанням безробіття. Це свідчить про складність, багатоманітність способів реалізації та форм прояву глибинних соціально-економічних закономірностей. із численних альтернативних можливостей слід відшукати таке поєднання темпу інфляції та рівня безробіття, за яким сукупний негативний ефект безробіття й інфляції був би мінімальним.

Із визнання існування зворотної залежності між безробіттям та інфляцією випливає важливий висновок для економічної політики: стимулюючи економічне зростання й підвищення рівня зайнятості, уряд одночасно стимулює посилення інфляції в економіці.

З іншого боку, проведення антиінфляційної політики здатне призвести до економічного спаду та зростання безробіття. Саме так потрібно трактувати характер взаємозв'язку між безробіттям та інфляцією, як він випливає з визнання існування кривої Філліпса. У жодному разі не можна трактувати питання так, що для підвищення зайнятості треба посилити інфляцію, або, навпаки, для зниження інфляції потрібно збільшити безробіття.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Як показати стагфляцію графічно?

Розв'язання. Графічно показати стагфляцію можна за допомогою моделі «сукупний попит — сукупна пропозиція». Оскільки стагфляція — це ситуація в країні, коли інфляція супроводжується стагнацією виробництва й високим рівнем безробіття, то це означає зміну макроекономічної рівноваги внаслідок зменшення сукупної пропозиції та графічного зсуву кривої AS ліворуч. Аналіз параметрів нової макрорівноваги підтверджує це.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Визначте, чи правильні твердження. Обґрунтуйте свою думку.
  • 1) Крива Філліпса демонструє взаємозв'язок між природним і циклічним безробіттям.
  • 2) Крива Філліпса справедлива за будь-яких умов.
  • 3) Стагфляція — це поняття, тотожне гіперінфляції.
  • 2. Охарактеризуйте зв'язок між безробіттям та інфляцією.