Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 30. Види безробіття та їх рівень

Безробіття можна охарактеризувати за різними критеріями: причинами, терміном тривалості, критерієм поширення, формами прояву залежно від виявленої ініціативи, соціально-професійним складом безробітних тощо.

Людина може потрапити до категорії безробітних із різних причин. Це може відбутися в результаті чинників, які залежать від самого працівника, а також через не залежні від нього причини. людина може бути безробітною внаслідок того, що шукає вигідніше місце роботи або нову роботу у зв'язку з переїздом до іншого регіону, а може втратити роботу через структурні зміни чи кризові явища в економіці. Розрізняють фрикційне, структурне та циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття — тимчасове безробіття, яке пов'язане з добровільним або вимушеним пошуком роботи внаслідок професійного, вікового або регіонального переміщення робочої сили. Цей вид безробіття виникає тому, що і робочі місця, і люди є неоднорідними, а отже, потрібний певний проміжок часу на пошук відповідного місця роботи. Причиною цього виду безробіття може бути закінчення терміну дії контракту на попередньому місці роботи, звільнення внаслідок порушення трудової дисципліни, закінчення вищого навчального закладу, зміна місця проживання, пошук більш вигідного місця роботи тощо. До фрикційного безробіття належить також і так зване сезонне безробіття, обумовлене переважно сезонним характером природних чинників. Суттєвою особливістю цього виду безробіття є наявність певних знань і вмінь працівників, які можна продати на ринку праці в певний момент.

Фрикційне безробіття є неминучим для будь-якого суспільства й певною мірою бажаним явищем для економіки. Пошук та отримання більш продуктивної та вищеоплачуваної роботи сприяє збільшенню доходів зайнятого населення, підвищенню рівня життя їхніх сімей, зростанню обсягів національного виробництва за рахунок раціонального перерозподілу трудових ресурсів.

Проте, як вам уже відомо, попит на робочу силу є похідним від попиту на готову продукцію, яку вона виготовляє. Оскільки із часом структура споживання змінюється, то, відповідно, змінюється й попит на працівників. Певні професії та види робіт не знаходять попиту на ринку праці, застарівають. У результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Це викликає структурне безробіття — безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва й вимогам роботодавців. Цей вид безробіття виникає внаслідок не лише змін структури споживання, а також і структурної перебудови національної економіки, технологічного переоснащення виробничих процесів. Структурне безробіття є більш тривалим, ніж фрикційне, оскільки безробітні не можуть отримати роботу без відповідного опанування нових знань, навичок, перепідготовки або перекваліфікації. Саме необхідність мати певний час на підвищення або перекваліфікацію є специфічною для цього виду безробіття.

Циклічне безробіття — безробіття, яке виникає внаслідок зменшення сукупного попиту на робочу силу в періоди економічного спаду й депресії в усіх галузях і регіонах країни. Оскільки в період економічного спаду зменшується сукупний попит на товари та послуги, знижуються загальні обсяги національного виробництва, то закономірним є зниження зайнятості населення.

За терміном тривалості виділяють короткострокове, середньострокове та тривале безробіття. Під короткостроковим безробіттям розуміють відсутність роботи та її пошук протягом 1—3 місяців, під середньостроковим — 3—6 місяців, а під тривалим — понад 6 місяців.

За критерієм поширення безробіття поділяється на загальнодержавне, регіональне, галузеве, міське та сільське. Очевидно, що загальнодержавне — це безробіття в межах усієї країни, регіональне — у межах певної адміністративно-територіальної одиниці, галузеве — у межах однієї галузі, міське та сільське — безробіття в міській та сільській місцевості відповідно.

За формами прояву можна виділити відкрите та приховане безробіття. Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого економічно активного населення, ситуацію, за якої людина визнає, що вона не має роботи, і реєструється на біржі праці. Приховане безробіття — ситуація, коли частина безробітних людей не зареєстрована в офіційних даних (наприклад неповна зайнятість, відпустки за власний рахунок, відмова від пошуку роботи через розчарування й зневіру тощо). Держава намагається зменшити рівень безробіття, створити сприятливіші умови у працевлаштуванні для певних категорій населення, збільшити зайнятість.

Розрізняють три основні види зайнятості: повну, раціональну й ефективну. Повна зайнятість — це надання суспільством усьому працездатному населенню можливості займатися суспільно корисною працею, на основі якої здійснюється індивідуальне (у межах сім'ї) та колективне (за участю фірм, компаній, держави) відтворення робочої сили й задоволення всієї сукупності потреб. Разом із тим повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності та раціональності. Раціональна зайнятість наявна в суспільстві з урахуванням доцільності перерозподілу та використання трудових ресурсів, їх статево-вікової та освітньої структури. Цей вид зайнятості не завжди буває ефективним, оскільки здійснюється з метою покращення статево-вікової зайнятості, залучення до трудової діяльності працездатного населення окремих відсталих регіонів тощо. Ефективна зайнятість здійснюється відповідно до вимог інтенсивного типу відтворення та критеріїв економічної доцільності й соціальної результативності, зорієнтована на скорочення ручної, непрестижної, важкої праці.

Повну зайнятість ще називають зайнятістю на рівні природного безробіття. Природне безробіття включає фрикційне та структурне безробіття і є внутрішньою (природною) потребою будь-якої економіки. Це означає, що повна зайнятість досягається за умови відсутності циклічного безробіття.

ЗАУВАЖИМО!

Кейнсіанська концепція зайнятості послідовно й докладно доводить, що в ринковій економіці безробіття має не добровільний характер (у неокласичному його розумінні), а вимушений. Кейнсіанське трактування — це тлумачення циклічного безробіття, спричиненого періодичною відсутністю ефективного попиту.

Формулу рівня безробіття можна використати також для визначення рівнів фрикційного, структурного та циклічного безробіття, тобто:

Природний рівень безробіття змінюється з розвитком держави й суспільства. У 1960-ті рр. економісти визначали його на рівні 4 %, за сучасних умов він зростає й коливається від 3 до 7%. Це обумовлене різними чинниками. Наприклад, система страхування з безробіття, виплати з безробіття та їх зростання знижують стимули до швидкого працевлаштування. Це, з одного боку, сприяє досягненню більшої збалансованості структури робочих місць і структури робочої сили, а з іншого, — призводить до збільшення кількості безробітних і підвищення рівня безробіття. інструментом розв'язання цієї проблеми є державні інвестиції в інфраструктуру ринку праці (розгортання різноманітних систем перепідготовки кадрів, удосконалювання інформації про вакансії тощо). У короткостроковому періоді фінансування програм із регулювання зайнятості може збільшити навантаження на державний бюджет, проте вже в середньостроковій перспективі це сприятиме зниженню природного рівня безробіття.

Добровільне безробіття виникає внаслідок того, що деякі робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але погодилися б працювати, якби вона була вищою. Сюди належить також працездатне населення, яке з певних причин не бажає працювати. Вимушене безробіття виникає, коли людина в працездатному віці може і хоче працювати, має достатній рівень кваліфікації, шукає роботу, але не може знайти її через відсутність вільних робочих місць.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Населення регіону становить 14 млн осіб. Серед них економічно неактивне населення — 3,65 млн осіб; демобілізовані та звільнені зі Збройних Сил — 68 тис. осіб; звільнені внаслідок економічної кризи — 145 тис. осіб; звільнені за власним бажанням та особи, які шукають вигіднішу роботу, — 305 тис. осіб; звільнені в результаті зміни технології — 122 тис. осіб; особи, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості, — 54 тис. осіб; сезонні безробітні — 43 тис. осіб. Визначте: 1) кількість робочої сили; 2) кількість фрикційних безробітних; 3) кількість структурних безробітних; 4) кількість циклічних безробітних; 5) фактичний рівень безробіття; 6) природний рівень безробіття.

Розв'язання.

1) Кількість робочої сили визначаємо, вирахувавши із загальної кілько Рівень бе лення економічно неактивне населення: 14 - 3665 = 10 635 млн осіб.

2) До фрикційних безробітних відносимо звільнених за власним бажанням осіб, які шукають вигіднішу роботу, і сезонних безробітних: 0,305 +Природнийрівен осіб.

3) До структурних безробітних відносимо демобілізованих і звільнених зі Збройних Сил, звільнених у результаті зміни технології та осіб, які навчаються на курсах перепідготовки в центрах зайнятості:

0,068 + 0,122 + 0,054 = 0,244 млн осіб.

4) До циклічних безробітних відносимо звільнених унаслідок економічної кризи — 0,145 млн осіб.

5) Фактичний рівень безробіття визначаємо за формулою:

Отже,

6) Природний рівень безробіття можна визначити різними шляхами. Один із них:

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Дайте характеристику кожному з видів безробіття. Наведіть конкретні приклади.
  • 2. Поміркуйте, які ще чинники впливають на зростання природного рівня безробіття.
  • 3. Визначте статус осіб із точки зору їхньої зайнятості (зайняті, безробітні, економічно неактивні). Щодо безробітних уточніть форму безробіття.
  • 1) Військовий інженер-конструктор, який у 35 років вийшов на пенсію та не хоче більше працювати.
  • 2) Програмістка, яка звільнилася через погіршення зору та шукає роботу.
  • 3) Рахівниця, звільнена з роботи у зв'язку з комп'ютеризацією, яка навчається на курсах перекваліфікації.
  • 4) Робітниця швейного підприємства, яка перебуває в декретній відпустці.
  • 5) Шкільний учитель, який працює на півставки.
  • 6) Менеджер корпорації, який звільнився за власним бажанням і зареєструвався як приватний підприємець.
  • 7) Студентка другого курсу університету.
  • 8) Випускник академії, який уперше шукає роботу.
  • 9) Чоловік, який присвятив себе догляду за дітьми.