Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 11. Визначення оптимального обсягу виробництва. Максимізація прибутку підприємства. Закон максимізації прибутку (мінімізації витрат)

Із 10 класу ви вже знаєте, що раціональний виробник у короткостроковому періоді не встигає змінити виробничі потужності й тому намагається оптимізувати можливий обсяг випуску продукції для того, щоб отримати максимальний прибуток або мінімізувати збитки. Для цього можуть бути використані два підходи: 1) порівняння загального доходу із загальними витратами; 2) порівняння граничного доходу із граничними витратами.

Відповідно до першого підходу, підприємство максимізуватиме прибуток у тому випадку, якщо валовий дохід (TR) перевищуватиме загальні витрати (TC).

Точки A і B (мал. 10, а) — це точки беззбитковості, у яких TR = TC. До точки A і після точки B розміщені зони збитків. Тобто виготовляти менше Q1 та більше Q3 економічно недоцільно, збитково, оскільки TR < TC. Між точками A і B розташована зона прибутку, оскільки TR > TC. Оптимальним буде обсяг виробництва Q2, за якого різниця між TR та TC буде максимальною (відрізок CD).

Якщо ж діяльність підприємства в короткостроковому періоді збиткова, тобто валовий дохід за будь-якого обсягу виробництва менший за загальні витрати, але покриває змінні витрати, то підприємство намагатиметься мінімізувати збитки (мал. 10, б). Для цього необхідно обрати такий обсяг виробництва (QОПТ), за якого різниця між TR та TC буде мінімальною (відрізок EF). У випадку, коли валовий дохід не покриватиме змінні витрати, підприємство має залишити ринок.

За «золотим» правилом бізнесу підприємство оптимізуватиме свою діяльність (тобто максимізуватиме прибуток або мінімізуватиме збитки), виробляючи такий обсяг продукції, за якого граничний дохід дорівнює граничним витратам: MR = MC. Це твердження ще називають законом максимізації прибутку (мінімізації витрат).

В умовах досконалої конкуренції підприємство виготовляє такий обсяг продукції, який не впливає на ціну й не дає можливості диктувати її, ціну сприймають як задану величину, тому граничний дохід дорівнює ціні: MR = P. Незалежно від того, максимізує підприємство прибуток чи мінімізує збитки, у будь-якому випадку рішення про обсяг пропозиції воно прийматиме, керуючись одним і тим самим принципом — рівності ціни та граничних витрат виробництва (P = MC).

Мал. 10. Досягнення підприємством максимального прибутку (а) та мінімальних збитків (б)

Мал. 11. Оптимізація діяльності підприємства за «золотим» правилом бізнесу

Точки A і B (мал. 11) — точки перетину MC з AVC та ATC у їх мінімумах називаються критичними точками.

Якщо на ринку встановлюється ціна P1, підприємство виготовляє обсяг продукції Q1, але при цьому ціна не покриває ні постійних, ні змінних витрат. Тому підприємство має один шлях — залишити ринок.

Ціна P2 покриває лише змінні витрати, тому підприємство зазнає збитків у розмірі постійних витрат. У цьому випадку йому байдуже, закритися чи продовжувати виготовляти продукцію, у будь-якому випадку його збитки дорівнюють постійним витратам.

За ціни P3 покриваються змінні витрати та лише частина постійних витрат, тому підприємство зазнає збитків у розмірі частини постійних витрат, але продовжує процес виробництва.

Якщо на ринку встановлена ціна P4, а обсяг продукції становить Q4, покриваються і постійні, і змінні витрати, тоді підприємство перебуває в точці беззбитковості, коли підприємець отримує лише нормальний прибуток, а економічний прибуток дорівнює 0.

За умови встановлення ціни на рівні P5, коли обсяг продукції становить Q5, підприємство отримує економічний прибуток (площа прямокутника MNRS).

Кожна з точок, у яких P = MC, показує, яку кількість продукції та за якою ціною підприємство готове поставити на ринок, тобто показує залежність обсягу продукції від ціни. Оскільки жодне підприємство не буде виготовляти продукції менше, ніж Q2, то частина висхідного відрізка кривої MC, що перебуває вище точки перетину з кривою середніх змінних витрат (AVC), є кривою пропозиції підприємства.

Таким чином, якщо P < MC, підприємство має зменшити обсяги виробництва продукції (навіть коли підприємство отримує прибуток, прибуток зменшується). Якщо ж P > MC, то для оптимізації своєї діяльності підприємство має збільшити виготовлення продукції (навіть коли підприємство отримує прибуток, прибуток збільшується).

У довгостроковому періоді «золоте» правило бізнесу набуває вигляду:

MR = MC = P = ATC.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Функція витрат досконало конкурентного підприємства має вигляд TC = Q2 + 100Q + 1200. Ринкова ціна на продукцію підприємства становить 400 грн. Визначте обсяг випуску продукції, який забезпечує підприємству максимальний прибуток. Чому дорівнює цей максимальний прибуток?

Розв'язання. Підприємство максимізує прибуток за умови MC = P, граничні витрати є похідною від загальних витрат: MC = (TC)' = 2Q + 100.

Прирівнюємо граничні витрати із ціною продукції 2Q + 100 = 400.

2Q = 300;

Q = 150.

Отже, підприємство максимізує прибуток, виготовляючи 150 одиниць продукції.

Прибуток є різницею між виторгом і загальними витратами: Pr = TR - TC. Оскільки загальний виторг TR = Р • Q, то TR = = 400Q, тому: Pr = 400Q - Q2 - 100Q - 1200 = 300Q - Q2 - 1200. Підставимо оптимальний обсяг продукції: Pr = 300 • 150 - 1502 - 1200 = = 21 300 грн.

Таким чином, максимальний прибуток підприємства становить 21 300 грн.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Розкрийте сутність визначення оптимального обсягу виробництва за методом порівняння валового доходу й загальних витрат.
  • 2. Охарактеризуйте визначення оптимального обсягу виробництва за методом порівняння граничних витрат і граничного доходу.
  • 3. Функція середніх загальних витрат досконало конкурентного підприємства має вигляд:

  • Ринкова ціна на продукцію підприємства становить 20 грн. Визначте обсяг випуску продукції, за якого підприємство оптимізує свою діяльність.
  • 4. Функція витрат досконало конкурентного підприємства має вигляд: TC = 4Q2 + 20Q + 600. Попит на продукцію підприємства характеризується функцією QD=56 - Р. Визначте, за якою ціною підприємство реалізує свою продукцію в умовах оптимізації діяльності.