Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

§ 10. Зв’язок доходів підприємця та витрат. Валовий дохід (загальний виторг). Нормальний прибуток. Бухгалтерський та економічний прибуток. Рентабельність

Підприємець залучає до виробництва ресурси для створення продукту, його подальшої реалізації та отримання доходу. Саме дохід є спонукальним мотивом і джерелом існування та розвитку підприємства.

На рівні фірми валовий дохід означає загальну суму доходів від усіх видів діяльності фірми: виторг від реалізації товарів, робіт і послуг; дохід від надання фінансових послуг іншим підприємствам; доходи у вигляді дивідендів, відсотків, від володіння борговими вимогами; доходи від операцій оренди тощо. Основою валового доходу виробничих підприємств є валовий дохід від реалізації продукції. Валовий дохід, або загальний виторг (TR, total revenue), — це грошова сума, яку отримує фірма від продажу певної кількості одиниць продукції. Він дорівнює добутку ціни товару на його кількість: TR = Р • Q.

Якщо розрахувати дохід, який припадає на одиницю проданого товару, отримаємо середній дохід (AR, average revenue):

В умовах досконалої конкуренції середній дохід дорівнює ціні.

Дохід, отриманий від реалізації кожної останньої, додаткової одиниці товару, називається граничним доходом (MR, marginal revenue):

В умовах досконалої конкуренції граничний дохід дорівнює ціні. Як будь-яка гранична величина є похідною від загальної, так і граничний дохід є похідним від загального доходу MR = TR'. Слід розрізняти поняття «дохід» і «прибуток». Поняття «дохід» є ширшим, ніж «прибуток». Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства. Прибуток (Pr, profit) — це частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства: Pr = TR - TC.

В економічній науці та господарській практиці розрізняють нормальний прибуток, бухгалтерський прибуток і економічний прибуток.

Нормальний прибуток є одним з елементів внутрішніх витрат; це дохід підприємця на його ресурс — підприємницькі здібності, тобто нормальна винагорода за його діяльність, ризик, ініціативу, необхідна для його утримання в цій галузі. Нормальний прибуток визначається як добуток середньої серед підприємств рентабельності (вираженої у відсотках) і розміру інвестованого в справу капіталу.

Оскільки бухгалтери й економісти по-різному розглядають витрати, вони по-різному сприймають і результати. Бухгалтерський прибуток — це різниця між загальним виторгом і явними (зовнішніми) витратами. Бухгалтери, оцінюючи результати за звітний період, не враховують неявні витрати, оскільки їх неможливо підтвердити документально. Економісти, оцінюючи альтернативні варіанти використання залучених ресурсів, ураховують і неявні витрати. Економічний прибуток — різниця між загальним виторгом і всіма явними (зовнішніми) та неявними (внутрішніми) витратами. Його можна розрахувати також як різницю між бухгалтерським прибутком і неявними (внутрішніми) витратами. Величину економічного прибутку економісти порівнюють із можливими втраченими доходами на власні ресурси підприємця та оцінюють доцільність підприємницької діяльності. Так, наприклад, якщо бухгалтерський прибуток менший за суму втраченої заробітної плати та відсотків на депозит, назвати таку підприємницьку діяльність економічно вигідною неможливо. Якщо за висновком економістів підприємство ледь покриває витрати, то це означає, що відшкодовуються і зовнішні, і внутрішні витрати, а підприємець отримує такий дохід, який лише утримує його в цій діяльності, — це нормальний прибуток. Економічний прибуток — це дохід, отриманий понад величину нормального прибутку. Нормальний прибуток включається до економічних витрат, а економічний прибуток — ні, він є надлишком виторгу над ними. Економічний прибуток може бути додатним, від'ємним і нульовим. Якщо фірма не може повністю покрити економічні витрати, її власники прагнутимуть кращого альтернативного використання ресурсів поза межами цієї діяльності.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази та продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків. Якщо з прибутку вирахувати податки та збори, отримаємо чистий прибуток.

Крім цього, прибуток — це основний показник ефективності роботи підприємства.

Проте абсолютні розміри прибутку не є достатньою підставою для характеристики якості цієї роботи, оскільки різні підприємства можуть отримати, наприклад, однаковий прибуток, вклавши різний за розміром капітал або виготовивши різну кількість продукції. Тому якість роботи підприємства визначають за відносним показником, який відображає ступінь прибутковості щодо того чи іншого фактора виробництва. Таким показником є рентабельність.

Рентабельність підприємства обчислюють як відношення прибутку до вартості основних виробничих фондів та оборотних засобів, виражене у відсотках. Якщо, наприклад, рентабельність виробництва 25 %, то це означає, що кожна гривня, вкладена в основні виробничі фонди та оборотні засоби, приносить 25 коп. прибутку.

Рівень рентабельності часто називають нормою прибутку. Цей відносний показник дає змогу порівнювати ефективність роботи різних підприємств.

Крім рентабельності підприємства, для виявлення ефективності виробництва окремих товарів обчислюють рентабельність продукції. Рівень рентабельності продукції визначають як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво.

Величина середньої рентабельності дуже відрізняється залежно від галузі. Так, у банківській сфері рентабельність може доходити до 100% і більше, у торгівлі цей показник перебуває на рівні 20—30 %, у харчовій промисловості — 10—15 %, у легкій промисловості — 7—10%, у важкому машинобудуванні — 2—5 %.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

На свою діяльність підприємство витратило 130 000 грн змінних витрат. Загальний виторг склав 408 000 грн. Визначте величину постійних витрат підприємства, якщо рентабельність його продукції становить 20 %.

Розв'язання. Ми вже знаємо, що

TC = FC + VC, отже, FC = TC - VC.

Величину TC можна обчислити за формулою рентабельності, адже

де ROM — рентабельність реалізованої продукції; Pr — прибуток.

Тобто

підставивши відомі дані, отримаємо:

З іншого боку, ми знаємо, що Pr =TR-TC, тому Pr = 408 - 5Pr, звідси 6Pr = 408, тому Pr = 68 000 грн, а TC = 5 • 68 000 = 340 000 грн.

Отже, FC = 340 000 - 130 000 = 210 000 грн.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Поясніть різницю між поняттями «дохід» і «прибуток».
  • 2. Охарактеризуйте бухгалтерський та економічний прибуток.
  • 3. Поясніть різницю між нормальним та економічним прибутком.
  • 4. Що таке чистий прибуток?
  • 5. Як обчислюють рентабельність підприємства?