Підручник з Економіки. 11 клас. Крупська - Нова програма

Шановні одинадцятикласники та одинадцятикласниці!

У 10 класі під час вивчення курсу економіки ви опанували базові знання про фундаментальні поняття, процеси та явища ринкової економіки. Тепер ви можете легко відповісти на запитання про завдання економічної науки та її значення в житті суспільства і людини, зміст основних економічних явищ, економічні потреби та інтереси споживачів, проблеми обмеженості ресурсів та вибору виробника, відносини власності, економічні системи й особливості економічного кругообігу, ринкове вирішення основних проблем економіки: що, як, для кого виробляти, гроші в ринковій економіці, основні параметри ринку, еластичність попиту й пропозиції, ринкова структура, доходи в ринковій економіці, ринкова інфраструктура (біржі, банки, страхові компанії та інші ринкові посередники). Закріпити свої знання ви могли, розв'язуючи різноманітні завдання як у межах навчальних тем, так і під час виконання практичних робіт.

В 11 класі настав час опанувати знання про підприємництво та різні аспекти діяльності підприємства, національну економіку та світове господарство. Ви ознайомитеся з основними функціями, які виконує підприємець, особливостями підприємств різних форм власності, організаційних та ринкових структур, дізнаєтеся про роль уряду в організації підприємницької діяльності. У підручнику розкрито закономірності функціонування національної економіки як цілого, роль уряду в забезпеченні цієї цілісності та інструменти урядового впливу на економіку.

Під час вивчення форм міжнародних економічних відносин та еволюції економічної інтеграції країн ви зможете сформувати уявлення про цілісність світового господарства та місце в ньому економіки України. Ви розглянете основні тенденції змін у міжнародних економічних відносинах, зміст глобалізаційних процесів та їх вплив на національну економіку.

Згідно з навчальною програмою, курс економіки спрямований на досягнення низки цілей:

  • засвоєння фундаментальних знань про економічне життя суспільства, а саме: основних економічних категорій, законів, закономірностей, тенденцій;
  • формування світогляду людини, що визнає такі загальнолюдські цінності, як свобода діяльності та вибору, право приватної власності, дотримання законності тощо;
  • сприяння розвитку навичок раціональної економічної поведінки людини як споживача, найманого працівника, підприємця, платника податків, користувача суспільних благ, члена місцевої громади, активного виборця тощо;
  • формування навичок самостійної роботи під час виконання практичних завдань. Зміст предмета «Економіка» (профільний рівень) в 11 класі складається із трьох розділів, що розподіляються на 14 тем. Для зручності ці теми в підручнику об'єднані в 62 параграфи.

Щоб вам було легше опанувати навчальний матеріал, ми додали окремі рубрики та сподіваємося, що їхні завдання підвищать ваш інтерес до предмета й дозволять краще орієнтуватися в економічних питаннях.

Рубрика «Опрацювавши цю тему, ви навчитесь» розкриває зміст основної навчальної мети. Нижче розміщені запитання рубрики «Пригадайте». Вони допоможуть повторити вже відомий вам матеріал, що підготує вас до сприйняття нового.

Рубрика «Зауважимо!» містить важливий матеріал за темою параграфа.

У рубриці «Навчаємося разом» ми спільно з вами будемо розв'язувати економічні задачі, а також оцінювати правильність тих або інших тверджень. Надалі ви зможете виконувати такі завдання самостійно.

Рубрика «Запитання та завдання» після кожного параграфа орієнтована на самостійну роботу та спрямує вас на найбільш важливі теоретичні й практичні питання теми. Ви зможете взяти участь у дискусії, висловити й аргументувати власну точку зору тощо.

Крім звичайних параграфів, підручник містить практичні роботи. Вони являють собою комплекс завдань за певною темою, виконання яких дозволить відпрацювати необхідні вміння та навички. Завдання до практичних робіт доцільно виконувати в окремому зошиті.

Після вивчення кожної теми вам пропонуються різнорівневі тестові завдання, які допоможуть перевірити знання й навички. Виконуючи їх самостійно, ви зможете ще раз звернути увагу на основні поняття теми й успішно їх закріпити. Завдання рубрики «Узагальнюємо знання» залучатимуть вас до дискусії з однокласниками та виконання різноманітних завдань за вивченою темою.

До підручника було розроблено електронний освітній ресурс interactive.ranok.com.ua, на якому можна пройти онлайн-тестування за кожною навчальною темою.

Із повагою, авторський колектив

Розділ I. Підприємство та підприємницька діяльність

ТЕМА 1. ОСОБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РОБОТА ПІДПРИЄМСТВА

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ НАВЧИТЕСЬ:

  • пояснювати зв'язок між формами власності та організаційними формами підприємств;
  • розрізняти підприємства за різними ознаками;
  • характеризувати переваги та обмеження різних форм організації підприємств;
  • аналізувати суперечності інтересів підприємця, громади й суспільства.

ПРИГАДАЙТЕ

  • 1. Які існують види виробничих ресурсів?
  • 2. Якими є види доходів власників факторів виробництва?

§ 1. Підприємництво як особливий вид діяльності: функції, інтереси та соціальна відповідальність підприємця

Історія підприємництва сягає корінням Середніх віків. Перші купці, ремісники, торговці вже були підприємцями-початківцями. Підприємництво зародилося ще на Русі у формі торгівлі та промислів. Першими підприємцями в Україні можна вважати дрібних торговців і купців. Пізніше, у XVII—XVIII ст., виникло мануфактурне виробництво, бурхливо розвивалися гірнича, суконна, полотняна промисловість. На початку XX ст. підприємництво на території України стало масовим явищем, зростав ринок робочої сили, відкривалися акціонерні банки, великі промислові й торговельні об'єднання. Проте в 1920—1930-ті рр. за часів радянської влади було націоналізовано всі великі підприємства та майно підприємців, а вільну підприємницьку діяльність держава не заохочувала. Тільки в 1990-ті рр. після здобуття Україною державної незалежності було відновлено в правах усі форми власності та підприємницьку діяльність.

Що ж слід розуміти під поняттями «підприємництво» і «підприємець»? Їх уперше вжив англійський економіст Річард Кантільйон (1680—1734), за визначенням якого підприємець — це людина, яка на свій страх і ризик спрямована до ринкового обміну з метою отримання прибутку.

На думку економістів із Великої Британії Адама Сміта (1723—1790) та Давида Рікардо (1772—1823), підприємець як власник капіталу заради реалізації певної комерційної ідеї та отримання прибутку йде на ризик, компенсацією якого і є підприємницький прибуток. Цікавим є твердження про те, що підприємець — це людина, яка планує, контролює, організує та володіє підприємством. Отже, використовуючи сучасні поняття, можна сказати, що в підприємцеві вбачали особу, яка поєднує в собі функції власника капіталу й управління цим капіталом.

Пізніше відомий французький економіст Жан Батіст Сей (1767—1832) дав оригінальне тлумачення суті підприємця: це економічний агент, який, комбінуючи фактори виробництва (земля, праця, капітал), «перетягує» ресурси зі сфери низької продуктивності та прибутковості до галузей, у яких вони можуть дати найбільший результат (прибуток, дохід). Більше того, він указував на активний, інноваційний характер підприємництва, пов'язаний не лише з пошуком, але й із необхідністю створення нових факторів виробництва.

Лише на межі ХІХ—XX ст. починається усвідомлення значення та ролі підприємництва. Французький економіст Андре Маршалл (1907—1968) першим додав до згаданих трьох факторів виробництва четвертий — організацію. Відтоді поняття підприємництва розширюється, як, власне, і функції, що йому надаються.

Значний внесок у теорію підприємництва зробив відомий американський вчений Пітер Друкер (1909—2005). На його думку, під підприємцем слід розуміти людину, яка відкриває власний бізнес, створює новий ринок, формує нових покупців.

Із цього випливає, що:

1. Підприємець — це власник капіталу, його керівник, що часто поєднує функції власника з особистою продуктивною працею.

2. Мотивом підприємницької діяльності є отримання прибутку шляхом виробництва економічних благ і їх реалізації з урахуванням попиту на них.

3. Підприємець бере на себе всі види ризиків, які можуть виникати в процесі виробничої діяльності.

4. Підприємницька діяльність — це інноваційна діяльність. Підприємці постачають на ринок нові товари або послуги, відкривають нові ресурси (або використовують старі на новий лад), сприяють розвитку нових технологій, створюють нові ринки, реорганізують існуючі підприємства.

Таким чином, підприємець виконує чотири функції, властиві саме цьому виду діяльності: ресурсну, управлінську, інноваційну та ризикову.

  • Ресурсна функція полягає в тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання ресурсів у процесі виробництва товару або надання послуги, організує виробництво, розподіляє засоби виробництва та трудову діяльність.
  • Управлінська функція підприємця полягає в прийнятті управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійсненні організації, плануванні, мотивації та контролю виробництва.
  • Інноваційна функція передбачає запровадження інновацій (нововведень), освоєння нової продукції, нових технологій і нових форм організації виробництва та праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача, перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.
  • Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність і мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, часом, діловою репутацією.

Для успішного здійснення підприємницької діяльності підприємцю необхідно знати законодавство, яке регулює цю діяльність у країні. У Господарському кодексі України зазначається, що «підприємницька діяльність (підприємництво) — це систематична, на власний ризик діяльність по виробництву товарів, послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими в порядку, встановленому законодавством».

Підприємця з-поміж решти людей вирізняють три особливості: прагнення незалежності, підвищене прагнення досягнення мети та схильність до ризику. Підприємці — це люди, що живуть за принципом: «Можеш — зроби». Психологи стверджують, що підприємці готові взяти на себе відповідальність за допущені помилки, так само, як і винагороду за досягнені успіхи. Вони ніколи не ставляться до невдачі як до фіналу, а лише як до набутого досвіду, на якому ґрунтуватиметься подальший успіх.

Дійсно, характер підприємницької діяльності висуває певні вимоги до особистості підприємця. Тому підприємець повинен мати не лише бажання або схильність до підприємництва, але й певні ділові якості та риси характеру, а саме: впевненість у собі, здатність ризикувати, рішучість і сміливість, уміння знаходити нестандартні рішення та оцінювати перспективність нових ідей.

Багато людей вважають, що єдиною метою підприємця є отримання прибутку, але це не так. Відомий американський економіст Йозеф Шумпетер (1883—1950) стверджував, що підприємець — це людина особливого складу. На його думку, прибуток для нього є лише символом успіху, а найголовніше — стати на незвіданий шлях, далекий від усталених рішень.

ЗАУВАЖИМО!

Білл Гейтс, співзасновник корпорації «Майкрософт», статок якого оцінюється в 90 млрд дол., значну частину коштів вирішив віддати на благодійність і потреби корпорації. Він заснував благодійний фонд, який фінансує програму «Глобальні бібліотеки». У 2009 р. в межах програми «Бібліоміст» фонд надав Українській бібліотечній асоціації грант у 25 млн дол. на створення в бібліотеках комп'ютерних класів і забезпечення їх безкоштовним доступом до Інтернету. Вчинок Б. Гейтса не поодинокий.

Так, Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» підтримує перший національний інтернет-портал Sirotstvy. net, на якому розміщена інформація для потенційних батьків про українських дітей, які потребують усиновлення. Гуманітарний штаб Р. Ахметова, створений 6 серпня 2014 р., надає максимальну допомогу всім мирним жителям Донецької та Луганської областей, які постраждали в результаті бойових дій.

Така й подібна до неї діяльність називається соціальною відповідальністю бізнесу, або корпоративною соціальною відповідальністю.

Соціологічні дослідження свідчать, що на першому місці серед мотивів діяльності підприємців опинилися можливість діяти самостійно, бажання проявити власні здібності та займатися улюбленою справою, а вже потім — отримання прибутку.

У підприємницькій діяльності поєднуються приватний і суспільний інтереси. Підприємець передусім реалізує свій особистий, приватний інтерес. Він організує власну справу таким чином, щоб отримати від неї найбільшу вигоду. У гонитві за максимальною вигодою підприємець може заощаджувати на умовах праці своїх службовців, завдавати шкоди навколишньому середовищу, зловживати рекламою тощо.

Безумовно, інтереси підприємців, громади й суспільства збігаються за певних умов, а в інших випадках між ними може виникати суперечність і навіть конфлікт. Наприклад, у разі виготовлення суспільних товарів і послуг із мінімальними витратами інтереси підприємців узгоджуються із суспільними, але вступають у конфлікт із ними в разі виготовлення неякісних товарів, завищення цін, ухиляння від сплати податків, створення фіктивних фінансових трастів, нелегального вивезення товарів і капіталу за кордон, виготовлення та продажу товарів, які загрожують здоров'ю та життю населення, тощо.

Однак роль бізнесу не завжди обмежується зароблянням грошей. Прибуток для підприємства — це як кисень для людини; але якщо вона думатиме тільки про дихання, то чимало втратить. Бізнес повинен мати ще якусь мету, крім прибутку. Прибуток — не самоціль, а засіб зробити щось корисне для інших. Підприємці за сучасних умов мають більш активно залучатися до розв'язання проблем, які постають перед країною та світом, бути більш соціально відповідальними.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Визначте, чи правильним є твердження, що поняття «підприємець» і «менеджер» — це синоніми.

Відповідь. Дійсно, нерідко ці поняття збігаються, оскільки підприємці-новатори на початку своєї справи виконують і функцію менеджерів. Крім цього, чимало менеджерів стали власниками або співзасновниками керованих ними підприємств.

Проте загалом це твердження не є коректним, адже один із них (підприємець) — власник, а інший (менеджер) — управлінець, до функцій якого належить організація діяльності підприємства. До того ж важливими ознаками підприємця, на відміну від менеджера, є економічна відповідальність за діяльність підприємства та ризик.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Як розвивалося вчення про підприємництво? Назвіть вчених, які зробили внесок у розвиток теорії підприємництва.
  • 2. Дайте визначення поняття «підприємництво».
  • 3. Які функції виконують підприємці?
  • 4. Які якості властиві сучасному підприємцю?
  • 5. Наведіть приклади успішних підприємців зі світо вим ім'ям.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст