Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

§ 61. Товарні біржі. Роль уряду в їх функціонуванні

Біржа — це постійний оптовий ринок масових взаємозамінних товарів. У звичайному розумінні біржа, з одного боку, являє собою місце, де регулярно в один і той самий час проводять торги за певними товарами. Щоб стати біржовим, товар має відповідати цілому ряду вимог. Насамперед необхідно, щоб він був масовим, а отже, не монопольним. Фактична величина продажу називається лотами, тобто партіями, що повинні бути числом, кратним біржовій одиниці. Ще однією вимогою до біржового товару є якість, а отже, в угоді вона обов’язково визначається за стандартами й технічними умовами, договірними умовами, при попередньому огляді й за зразками.

З іншого боку, біржа — це об’єднання торговців та посередників, які спільно несуть витрати на організацію торгів, встановлюють правила торгівлі та стежать за їх дотриманням.

Більшість бірж — це неприбуткові організації. їхні члени отримують вигоди не від їх функціонування, а від участі в торгах. Біржова торгівля організується для полегшення процесу торгівлі, захисту та страхування від коливання цін.

Залежно від того, який товар купується й продається, на біржі розрізняють товарні біржі, товарно-сировинні, валютні, фондові та біржі праці.

Товарна біржа — це особливий суб’єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозиції товарів, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє підвищенню ефективності пов’язаних із ним торговельних операцій. Товарна біржа як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інший рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Серед основних функцій товарних бірж слід виділити перш за все такі:

• організація товарного ринку або ринку сировини за допомогою біржового механізму. Саме за допомогою купівлі-продажу контрактів на постачання продукції регулюють попит та пропозицію цієї продукції, ліквідують деякі дисбаланси між прогнозованими та фактичними їх рівнями;

• виявлення та регулювання біржових цін на поточний період і на перспективу;

• розроблення товарних стандартів, реєстрація марок фірм;

• регулювання різних суперечливих питань за допомогою арбітражу та третейського суду;

• біржове страхування від коливання цін — хеджування;

• забезпечення гласності торгів;

• розробка біржових контрактів;

• гарантування виконання угод;

• інформаційна діяльність.

Біржу називають царством посередників. Із покупцями й продавцями можуть працювати різні посередники — брокери й дилери. Брокери — посередники, які працюють від імені та за рахунок клієнта. Дилери — посередники, які працюють від свого імені й самі несуть витрати.

Товарні біржі не є однорідними, вони різняться за різними критеріями. Так, наприклад, залежно від асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів).

Відповідно до принципу організації біржової діяльності розрізняють публічноправові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічноправові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах), Росії. Вони передбачають доступ до біржових торгів будь-якого підприємця, якого занесено до торгового реєстру. Приватноправові біржі (закритого типу) діють у Великій Британії, США та інших країнах. За сучасних умов приймають відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж. Це означає, що в діяльність приватноправових бірж втручається держава шляхом прийняття відповідного законодавства й створення спеціальних органів для контролю за їхньою діяльністю. Тому можна говорити про виникнення змішаного типу організації біржової торгівлі. В Україні товарні біржі належать до приватноправових, тому що ступінь державного регулювання торговельно-біржової діяльності вкрай незначний і самі біржі мають здебільшого закритий характер.

Залежно від місця й ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні та національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток від різниці в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країни, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов’язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торговельного та податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.

Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах із розвиненою ринковою економікою та надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі діють у США, Франції та Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі не можна вважати міжнародними в повному розумінні цього слова, оскільки ні валютний, ні торговельний, ні податковий режими, які діють у Росії та Україні, не забезпечують достатньою мірою вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.

Національні біржі діють у межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властиві певній країні. При цьому валютний, податковий і торговельний режими забороняють проведення арбітражних угод та участь у біржових торгах фірм й осіб — нерезидентів країни.

ПОРАДИ ПІДПРИЄМЦЮ

Правові умови створення та діяльність товарних бірж у вітчизняній економіці визначаються Законом України «Про товарну біржу» та Господарським кодексом України. У цьому Кодексі та прийнятих відповідно до нього законах розглядаються основні умови створення та діяльності товарної біржі, її права та обов'язки, правила здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі, порядок державної реєстрації товарної біржі, характеристика органів управління біржею та її організаційної структури.

Оскільки з майже 500 зареєстрованих в Україні бірж лише незначна їх кількість функціонує повноцінно, у межах регулювання діяльності товарних бірж держава має приділяти особливу увагу питанням сприяння концентрації попиту та пропозиції на біржах шляхом ліцензування й законодавчого обмеження кола біржових товарів і завдяки організаційній концентрації регулятивних і наглядових процедур.

Однак і самі товарні біржі мають докладати певних зусиль щодо подальшого підвищення рівня якості біржової торгівлі: брати участь у навчанні брокерів, підготовці необхідної інформації для подальшого її поширення в засобах масової інформації, розширювати спектр послуг, які біржа надає клієнтам, удосконалювати засоби котирування цін із метою сприяння виявленню реальних цін на ринках.

Залежно від сфери діяльності біржі поділяють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торговельно-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торговельних зв’язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва та споживання товарів. В Україні до таких бірж можна віднести Товарну біржу АПК центральних областей України (місто Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу тощо. Регіональні біржі — це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні це Донецька товарна біржа, Харківська товарна біржа, Одеська товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа,

КІЛЬКІСТЬ БІРЖ В УКРАЇНІ*

Рік

Загальна кількість зареєстрованих бірж

Універсальні

Товарні та товарно-сировинні

Агропромислові

Інші

1992

64

22

28

4

10

1995

77

23

24

8

22

1996

74

19

25

9

21

1997

167

46

54

23

44

1998

199

46

75

25

53

1999

273

62

111

29

71

2000

339

88

146

28

77

2001

359

97

157

31

74

2002

402

113

176

32

81

2003

432

118

201

31

82

2004

464

119

227

34

84

2005

439

115

244

30

50

2006

448

114

258

29

47

2007

461

114

272

30

45

2008

482

118

293

30

41

2009

484

103

318

26

37

2010

510

106

341

25

38

2011

537

106

368

25

38

2012

562

107

391

25

39

2013

574

108

400

24

42

2014

586

107

415

23

41

2015**

555

104

391

24

36

* За даними ukrstat.org на початок року; без урахування фондових бірж і їхніх філій.

** Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа «Сівера» та ін.

За основними видами угод, що укладають у ході біржової торгівлі, виділяються такі види бірж: біржі реального товару, ф’ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані. У біржовому залі немає ні товарів, ні грошей. Тут продаються й купуються, як правило, не самі товари, а титул власності на них або біржові контракти на їхню поставку. При цьому продавець зобов’язаний мати відповідний товар у наявності й доправити його покупцю в обумовлений біржовим контрактом строк. Це означає, що на товарних біржах відбувається не тільки купівля-продаж реального товару. Поширеними стають форми торгівлі контрактами, яку відрізняє в основному фіктивний характер угоди, що може закінчуватися виплатою різниці в ціні. Найпоширенішими серед таких угод є форвардні операції — укладання двосторонніх контрактів на постачання товару в майбутньому в зазначений термін, але оплачених на момент укладання угоди; ф’ючерсні контракти — угоди про продаж товару певного сорту (якості, марки) за фіксованою на момент укладання угоди ціною та виконанням операції через певний період часу. Зазвичай ф’ючерси укладають не з метою купівлі-продажу, а з метою страхування угоди з наявним товаром або з метою отримання різниці в ціні товару на момент закінчення дії контракту. Ще одним видом угод є опціонні операції — угоди, згідно з якими фірма купує та отримує право на майбутню купівлю товару за встановленою в контракті ціною.

Провідне місце в практиці світової біржової торгівлі посідають ф’ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф’ючерсного ринку являє собою сукупність усіх наявних товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф’ючерсних бірж можна назвати такі: Чиказька торговельна біржа (Chicago Board of Trade), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange), Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (LondonInternational Financial Futures Exchange), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange), Бразильська товарна й ф’ючерсна біржа (Brasil Mercantile Futures Exchange), німецька електронна біржа ДТБ (Deutsche Terminborse), французька біржа МАТІФ (Marche aTerme International de France), Нью-Йоркська товарна біржа «Наймекс» (New York Mercantile Exchange), Лондонська біржа металів (London Metal Exchange).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення біржі та назвіть її види.

2. Охарактеризуйте основні функції товарних бірж.

3. Охарактеризуйте основні види біржових угод.

4. У чому полягає відмінність між брокерами й дилерами?

5. Визначте роль уряду в організації діяльності бірж.