Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

§ 39. Ринковий попит: зміст, функція попиту від ціни

Сутність ринкового механізму розкриває взаємодія попиту і пропозиції. Попит формують споживачі або покупці, а пропозицію — виробники або продавці.

Попит (demand, D) — це платоспроможна потреба споживача. Тобто попит не є бажанням щось придбати або можливістю купити той чи інший товар, це їх поєднання — потреба економічного суб’єкта, яку він здатний оплатити.

З’ясувати сутність попиту можна теоретично, аналітично та графічно.

Говорячи про попит, слід згадати, що існують певні обмеження для задоволення потреб споживача на ринку у вигляді його доходу та ціни товару або послуги. Тому попит — це та кількість товарів та послуг, яку споживач бажає і здатний придбати за кожного рівня цін у певний проміжок часу.

Залежність між обсягом попиту на певний товар та його ціною називають функцією попиту:

Qd = f (Р),

де Qd (quantity) — кількість товару, на яку заявлено попит;

Р (price) — ціна цього товару. Звернемося до умовного прикладу. Якщо ціна шоколадного батончика «Стимул» коливатиметься від 6 до 2 грн, рішення школяра придбати цей товар представлено таким чином (табл. 1).

Табл. 1

Ціна шоколадного батончика (Р), грн

Кількість шоколадних батончиків, на яку заявлено попит (Qd), шт.

6

6

5

7

4

8

3

10

2

16

Таблицю, що показує залежність між кількістю певного товару, на який заявлено попит, та його ціною, називають шкалою попиту.

Зверніть увагу на те, що при аналізі попиту зміна ціни розглядається від більшого значення до меншого. Це зумовлено існуванням бар’єру платоспроможності споживача або верхньої межі цін, про яку йшлося в попередньому параграфі.

Для графічного представлення попиту використаємо традиційне із часів Альфреда Маршалла позначення на горизонтальній осі — кількості товару, а на вертикальній осі — його ціни (мал. 1).

Слід розрізняти поняття «величина попиту» і «попит». Величина попиту (обсяг попиту) — це певна кількість товару, яку споживач бажає і здатний купити за конкретну ціну. Наприклад, школяр згоден придбати 8 шоколадних батончиків за ціною 4 грн. Графічно величина попиту позначається окремою точкою на кривій попиту. Попит — усі можливі альтернативи покупок за кожної ціни, графічно — уся лінія D.

І шкала, і графік попиту відображають обернений зв’язок між величиною попиту та ціною, який називається законом попиту. Його суть полягає в тому, що за інших незмінних умов при зниженні ціни певного товару зростає кількість товару, яку споживач бажає та здатний придбати, і навпаки. Дію закону попиту підтверджує, по-перше, здоровий глузд. Дійсно, розсудливий покупець готовий купувати товари в меншій кількості за високого рівня цін і в більшій кількості — за низького рівня цін. По-друге, діє закон спадної граничної корисності. Оскільки корисність кожної наступної одиниці блага менша, ніж попередньої, то покупець готовий придбати додаткову одиницю певного блага за нижчу ціну. По-третє, впливає ефект доходу. Суть цього ефекту в тому, що зниження ціни певного товару означає зростання реального доходу споживача, його купівельної спроможності, а отже, і можливості придбати цей товар у більшій кількості. По-четверте, маємо ефект заміщення. Зростання ціни певного товару спонукає споживача замінити його споживання відносно більш дешевим субститутом, що призведе до зменшення обсягу попиту на цей товар у разі зростання ціни на нього.

Мал. 1. Крива попиту

Незважаючи на наведені аргументи на користь оберненого причинно-наслідкового зв’язку між величиною попиту й ціною певного товару, іноді в суспільстві можна спостерігати «неправильну» поведінку закону попиту, яка відображається додатним нахилом кривої попиту.

Ці винятки з правил проявляються в разі дії:

• ефекту Гіффена, який стосується так званих «товарів для бідних». Товарами Гіффена називають малоцінні товари або товари низької якості, які мають високу питому вагу у структурі споживання покупця. До них можна віднести картоплю, макарони, крупи, які є основними продуктами харчування багатьох сімей. Отже, зростання ціни на ці товари, побоювання втратити можливість їх споживання спричинятиме зростання величини попиту на них;

Мал. 2. Крива ринкового попиту

• ефекту Веблена, або ефекту сноба, що стосується так званих «товарів для багатих». Цей ефект діє тоді, коли купується не сам товар, а престиж, пов’язаний із його придбанням. Прикладом можуть бути дорогі автомобілі, витвори мистецтва, рідкісні речі, володіння якими для деяких споживачів є свідченням їхньої винятковості, авторитету, значущості.

У більшості випадків закон попиту поводиться «правильно».

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит. Індивідуальний попит — це попит на товар окремого споживача. Ринковий попит — попит на товар усіх споживачів, сума індивідуальних попитів. Його можна отримати, якщо додати величини індивідуального попиту за кожного рівня цін. Наприклад, доповнимо попередні дані (табл. 2).

Табл. 2

Ціна шоколадного батончика (Р), грн

Кількість шоколадних батончиків, на яку заявлено попит, шт.

Величина ринкового попиту, шт.

І школяр

II школяр

III школяр

в

в

5

4

15

5

7

9

6

22

4

8

11

8

27

3

10

14

11

35

2

16

18

15

49

На основі цих даних можна отримати криву ринкового попиту на шоколадні батончики «Стимул» (мал. 2). Графічно крива ринкового попиту визначається як сума горизонтальних відрізків обсягів індивідуального попиту всіх покупців товару за всіх можливих значень ціни.

Усі закономірності, розглянуті вище для індивідуального попиту, характерні й для ринкового попиту.

У реальному світі крива попиту ступінчаста. В ідеальному варіанті крива ринкового попиту має вигляд прямої лінії та описується рівнянням: Qd = а + b * Р, за від’ємного коефіцієнта b.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

1. Серед покупців бананів двоє готові купити 1 кг за 10 грн, троє — за 12 грн, п’ятеро — за 8 грн, ще четверо — за 6 грн. Побудуйте криву попиту на банани. Розв’язання. Перш за все складаємо шкалу попиту. Починаємо з найвищої ціни, бо попит завжди обмежений бюджетом. Отже, за ціною 12 грн величина попиту складає 3. Якщо ціна на банани буде 10 грн, то ці три покупці, які готові були купити 1 кг за 12 грн, із великим задоволенням придбають їх за нижчою ціною. До них приєднаються також ще двоє покупців, які із самого початку були готові купити товар за 10 грн. Тим самим величина попиту буде 5. За умови продажу бананів за ціною 8 грн до попередніх п’яти покупців приєднаються ще п’ятеро, що свідчитиме про величину попиту 10. Нарешті, за ціною 6 грн усі покупці, а їх 14, будуть готові купити цей товар. Отже, маємо таку шкалу попиту, за допомогою якої й будуємо криву попиту на банани.

Ціна (Р), грн

Величина попиту (Q), кг

12

3

10

5

8

10

6

14

2. Відомо, що за ціною 50 грн покупці придбають 200 одиниць певного товару X, а за ціною 20 грн — 500 одиниць. Складіть рівняння попиту на товар X, якщо залежність між ціною та кількістю товару лінійна.

Розв’язання. Задачу можна розв’язати двома способами.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Чи є різниця між попитом і потребами?

2. У чому полягає різниця між попитом і величиною попиту?

3. Як ефект доходу й ефект заміщення підтверджують дію закону попиту?

4. Наведіть приклади товарів Гіффена і товарів Веблена.

5. У студентській групі 24 особи. Шляхом опитування з'ясовано, що шестеро студентів могли б виділити щоденно на харчування в студентській їдальні на обіди по 10 грн, двоє студентів — по 15 грн, четверо студентів — по 8 грн, восьмеро студентів — по 5 грн, двоє студентів — по 12 грн і ще двоє студентів — по 20 грн. Проте лише половина студентів кожної групи, яка сформувалась за рівнем доходу, бажає обідати в студентській їдальні. Побудуйте графік попиту на обіди в студентській їдальні.