Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 22. Форми власності

У кожній країні історично склалися два типи власності. Проте на різних етапах розвитку вони існували в різних формах.

Приватна власність, яка ґрунтується на власній праці, за сучасних умов мас невелику частку, тому що таке підприємство менш конкурентоспроможне. Такі підприємства характерні для селянського та особистого підсобного господарства. Вони бувають одноосібними й сімейними.

Основною формою власності в сучасній ринковій економіці є приватна власність, яка ґрунтується на найманій праці. Відносини між власником усіх засобів виробництва та найманими виробниками засновані на державному захисті прав власності.

Ще одна форма приватної власності — інтелектуальна власність, об’єктами якої є твори науки та літератури, патенти, ліцензії, знаки на товари та послуги, права на винаходи, права на інформацію щодо промислового, комерційного та наукового досвіду.

Існує також різновид приватної власності — особиста власність окремих осіб на споживчі блага, які здатні задовольнити потреби людини як споживача, але не здатні стати джерелом доходу. Це всі наші речі побуту, одяг, прикраси, літературні твори, носії інформації тощо.

Реальними формами суспільної власності є загальнодержавна, державна, кооперативна, акціонерна, власність господарських товариств, громадських організацій тощо. Державна власність — це форма власності на засоби виробництва, за якої їхнім володарем виступає держава. У розвинених європейських країнах на державний сектор припадає близько 96 % видобутку кам’яного вугілля, 70% виробництва електроенергії, понад 90 % залізничних та авіаційних перевезень. Об’єктами державної власності є: виробничі підприємства; об’єкти інфраструктури; рухоме й нерухоме майно, необхідне для функціонування адміністрації, армії, поліції; фонди соціальної інфраструктури — освіти, соціального забезпечення, охорони, здоров’я; засоби державної кредитної системи. Форми державної власності стають більш різноманітними: загальнодержавна (урядові, центральні структури, центральний банк тощо); територіально-регіональна (комунально-муніципальні служби й інші органи місцевого самоврядування); галузева (міністерства й відомства).

Розглянемо форми колективної власності.

• Кооперативна власність — форма колективної, суспільної власності, що будується на основі добровільного усуспільнення членами кооперативу належних їм засобів виробництва та грошових внесків (паїв). Спочатку кооперативні підприємства існували у формі споживчих і постачальних. Так, наприклад, закупівельно-збутові кооперативи — це об’єднання дрібних товаровиробників, які ставлять за мету організувати ефективний збут продукції членів кооперації, спільну закупівлю сировини та знарядь виробництва, а також предметів особистого споживання. Зараз існує кооперація виробнича, житлова, кредитна, споживча, промислова, збутова, сільськогосподарська, постачальна. У більшості сучасних країн найбільша частка належить сільськогосподарським кооперативам, тобто організаціям фермерів, які об’єднуються для спільного виробництва й переробки сільськогосподарської продукції, а також для забезпечення їхніх економічних потреб. Сьогодні в скандинавських країнах кооперативи реалізують до 80%, а в Японії — до 90% товарної продукції аграрного сектору. У Франції до 45 % виробництва та збуту овочів здійснюють кооперативи.

• Власність орендного підприємства — вироблена продукція, отримані доходи та придбане за ці доходи майно.

• Власність колективного підприємства виникає в тому випадку, коли майно державного підприємства переходить у власність трудового колективу, наприклад через викуп орендного майна. Засоби виробництва, вироблена продукція й отримані доходи є загальним надбанням його колективу.

• Корпоративна власність — власність групи осіб, однак умови її формування своєрідні. Корпорація — це насамперед акціонерне товариство, капітал якого створюється акціонерами. Акціонери (як приватні власники частки капіталу) отримують право на дохід у вигляді дивідендів на акції. Акціонерний капітал виник у період капіталізму вільної конкуренції. Розміри приватних капіталів виявилися недостатніми для створення таких підприємств, як залізниці, морські порти, електростанції. Акціонерне товариство є власником майна, створеного за рахунок продажу акцій, а також отриманого в результаті його господарської діяльності.

• Власність господарських асоціацій — власність на майно, добровільно передане їй підприємствами та організаціями, а також отримане в результаті її господарської діяльності. Майно організацій, що до неї входять, є виключно приватним.

• Власність громадських організацій — будівлі, споруди, житловий фонд, обладнання, майно культурно-освітнього й оздоровчого призначення, гроші, цінні папери. Усі члени громадських організацій, наприклад політичних партій, використовують його для своїх вигод, поки є членами цієї організації. При виході із громадської організації ніхто не мас права на частку майна.

• Власність релігійних організацій також не розподільна. Це будівлі, предмети культу, об’єкти соціального та благодійного призначення, майно, необхідне для діяльності цих організацій.

Існують і змішані форми власності: державно-колективна, державно-приватна, приватно-колективна, спільна з використанням іноземного капіталу тощо.

Власність в Україні представлена в таких формах: державна, колективна, приватна. За Законом України «Про власність» усі форми власності є рівноправними, тому держава створює рівні умови для розвитку всіх форм власності та їх захисту (табл. 1).

Табл. 1

Форми власності

Суб’єкти власності згідно із Законом України «Про власність»

Об’єкти власності

Державна

Народ України

Виключне право на національне багатство України: землю, надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, розташовані в межах території України та континентального шельфу, національні, культурні та історичні цінності

Державна

Держава в особі Верховної Ради України

Нерухоме та рухоме майно, а також об’єкти інтелектуальної власності, наприклад оборонні об’єкти, енергетична система, система транспорту, майно навчальних закладів, кошти державного бюджету

(комунальна)

Адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, міських, сільських, селищних рад народних депутатів

Кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства, майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров’я

Колективна

Юридичні особи: державні підприємства, орендні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії, інші громадські та релігійні організації

Виробничі ресурси, вироблена продукція, отримані доходи, цінні папери

Приватна

Громадянин України як власник приватного підприємства або приватний підприємець

Виробничі ресурси, вироблена продукція, отримані доходи, цінні папери

Громадянин України як фізична особа

Житлові будинки, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна й робоча худоба, земельні ділянки, об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте специфіку об'єктів певних типів власності за наведеними характеристиками.

1) Назвіть блага, які можуть бути й об'єктами приватної власності, яка ґрунтується на власній праці власника, й об'єктами приватної власності, яка ґрунтується на використанні найманої праці, й об'єктами особистої власності.

2) Що в умовах сучасного суспільного розвитку не може бути об'єктом будь-якої форми власності?

3) Які об'єкти в Україні перебувають виключно в державній формі власності?

4) У якій специфічній формі закріплюється право володіння об'єктами за корпоративної форми власності?

2. Американський економіст Пол Хейне стверджував, що «права власності — це права контролювати використання певних ресурсів і розподіляти витрати й вигоди, які виникають при цьому». Прокоментуйте цей вислів.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.