Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

§ 13. Гранична корисність благ — основа споживчого вибору. Закон спадної граничної корисності

Уявіть, що ви втамовуєте спрагу в спекотний літній день. Спробуйте оцінити за 10-бальною шкалою корисність кожної з п’яти випитих склянок газованої води. Ви відчуваєте, що в міру втамування спраги кожна наступна склянка води матиме для вас дедалі меншу корисність.

Додаткова корисність, що додасться кожною наступною порцією товару, мас назву гранична корисність (MU). Marginal utility — так поняття звучить англійською, якою його, власне, і почали застосовувати. Поняття «гранична корисність» слід розуміти як власну оцінку потреби в останній порції певних благ.

Гранична корисність (MU) — це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності за умови зміни кількості блага на одиницю:

Оскільки людина мас потребу не взагалі в тому чи іншому предметі, а в певній його кількості, то потреба в ньому задовольняється відповідно до закону насичення потреб. Це перший закон, названий іменем його автора — німецького економіста Германа Госсена (1810—1858), який формулюється так: у міру збільшення кількості споживаного товару його корисність зменшується.

Для ілюстрування цього закону австрійський економіст Ойген фон Бем-Баверк наводить такий приклад. Людина усамітнено живе в лісі. Вона зібрала п’ять мішків зерна до наступних жнив. У чому полягає їх значущість для цієї людини? Один мішок хліба потрібний, щоб не померти з голоду, другий — щоб зберегти здоров’я й сили. Третій мішок він використовує для відгодівлі свійської птиці, четвертий — на виготовлення горілки, п’ятий — на корм папузі, якого тримає для розваги. Усі мішки мають однакову цінність. Проте якщо їх розташувати за зменшуваною для людини цінністю, то найвищу цінність матиме перший мішок зерна: він необхідний для збереження її життя. Цю найвищу цінність можна оцінити в 10 балів. Корисність другого мішка буде оцінена дещо нижче, скажімо, у 8 балів. Корисність (або цінність) решти слід оцінити в 6, 4 і, зрештою, в 1 бал. Таким чином, у міру зниження корисності зменшується суб’єктивна цінність мішків із зерном. Перехід до насичення потреби в зерні відбувається не одразу, а поступово. Корисність кожної нової одиниці (партії) блага (товару) зменшується.

У процесі збільшення кількості споживаного товару або послуг корисність від споживання кожної додаткової одиниці зменшується, а загальна корисність при цьому зростає. Тільки коли гранична корисність набуває від’ємних значень, загальна корисність зменшується.

Отже, раціональний споживач максимізує корисність від блага X, якщо припинить його споживання, як тільки гранична корисність останньої спожитої одиниці стане рівною нулю, тобто не додасть більше жодного задоволення.

Закон спадної граничної корисності стосується абсолютної більшості благ. Проте існують блага, при споживанні яких гранична корисність є висхідною (колекціонування, антикваріат, а також антиблага: алкоголь і наркотики для залежних від них осіб).

Таке становище пояснює парадокс води й алмаза (парадокс Адама Сміта). При збільшенні споживання води гранична корисність кожного додаткового літра значно зменшується, а кожний додатковий карат алмаза збільшує корисність коштовностей. Ціни визначаються не загальною, а граничною корисністю.

ПОРАДИ ПІДПРИЄМЦЮ

Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) має важливе практичне значення для діяльності фірм. Він відображає зв'язок між зниженням граничної корисності та зменшенням кількості товарів, яку споживачі готові купити. Виходячи з дії першого закону Госсена він має «призупинити падіння граничної корисності» зменшенням ціни на додатковий продукт. Літрова пляшка «напою» коштує 14 грн. Гранична корисність другого літра цього напою для покупця нижча, ніж першого, тому той самий напій у півторалітровій пляшці має коштувати менше ніж 21 грн (14*1,5). Якщо покупцеві пропонують продукт відповідно до його шкали цінностей, тобто дешевше, наприклад за 17 грн, то зазвичай покупець здійснює таку покупку.

Ми уже визначали, що в умовах ринкової економіки споживач робить вибір із позиції обмеженості свого доходу. Тому споживача цікавить віддача з одиниці витрат, тобто яку граничну корисність можна отримати з певного блага, витративши одну грошову одиницю. Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком. Сукупна корисність ринкового кошика утворюється додаванням значень граничної корисності кожної одиниці товарів. Корисність кошика обчислюється як сума граничних корисностей кожної одиниці товарів, що містяться в ньому. Споживач віддасть перевагу тому товару, який додає на кожну грошову одиницю більше корисності.

Порівнюючи граничні корисності кожної одиниці товару з розрахунку на грошову одиницю, споживач послідовно переключає свій вибір з одного товару на інший, поки в межах свого бюджету вже не зможе збільшити сумарної корисності.

Прийнявши оптимальне рішення, споживач перебуває в стані рівноваги. Рівновагу споживача описує другий закон Госсена: для максимального задоволення потреб в умовах обмеженості благ необхідно припинити споживання всіх благ у точках, де інтенсивність задоволення від споживання кожного блага стає однаковою.

Тоді умова споживчої рівноваги може бути виражена в такий спосіб:

Якщо умова рівноваги не виконується, наприклад MUX/PX > MUYY, споживач має стимул до зміни структури споживання. Він почне перерозподіляти бюджет на користь товару X, при збільшенні споживання якого гранична корисність MUX буде спадати, а гранична корисність товару У, кількість якого зменшиться, буде зростати до відновлення рівноваги. При цьому сукупна корисність нового набору товарів у межах того самого бюджету зросте. Отже, рівновага у споживанні максимізує добробут споживача.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

1. Функція граничної корисності від споживання блага Х має вигляд MU = 20 - 2Х, а від споживання блага Y гранична корисність MU = 28 - 2Y. Зазвичай раціональний споживач купує 5 одиниць блага X і 10 одиниць блага Y. Гранична корисність грошей становить 1/2. Визначте ціни благ X та Y.

2. Перше яблуко дає хлопцеві задоволення, яке він оцінює у 28 ютилів. Кожне наступне яблуко дає додаткове задоволення на 2 ютилі менше, ніж попереднє. Скільки яблук має з’їсти хлопець, щоб максимально задовольнити свою потребу? Розв’язання. Сукупна корисність починає зменшуватися, коли гранична корисність стає від’ємною. Граничну корисність за умовами задано формулою спадної арифметичної прогресії з першим членом 28 і різницею 2, тому MUi = 28-2(і-1) або MUi = 30-2i, де і — номер члена прогресії (порядковий номер яблука). Розв’язуємо нерівність 30 — 2i < 0; 30<2і, звідки і > 15. Таким чином, починаючи з 16-го яблука сукупна корисність зменшується. Раціональний споживач за цих умов має з’їсти 15 яблук.

3. Споживач склав для себе таблицю корисності трьох благ. На 25,2 гри він купив 3 шт. товару А за ціною 2 гри, 4 шт. товару Б за ціною 2,8 грн та 2 шт. товару В за ціною 4 грн.

Кількість одиниць товару

Товар А,

MU

Товар Б,

MU

Товар В,

MU

і

15

12

10

2

10

11

8

3

8

10

6

4

7

7

3

5

5

6

1

1) Доведіть, що споживач не досяг максимуму корисності при його бюджеті.

2) Який набір благ забезпечує споживачеві максимум корисності при його бюджеті? Розв’язання. 1) За даними таблиці ми маємо: MU = 8; MU4B= 7; MU2B = 8.

Асортимент куплених споживачем благ не задовольняє другий закон Госсена: 8/2 не дорівнює 7/2, 8 не дорівнює 8/4; тому максимуму корисності не досягнуто. 2) Необхідно обчислити MU/Р для кожного товару.

Кількість одиниць товару

Товар А

Товар Б

Товар В

MU

MU/P

MU

MU/P

MU

MU/P

і

15

7,5

12

4,29

10

2,5

2

10

5

11

4,54

8

2

3

8

4

10

3,57

6

1,5

4

7

3,5

7

2,5

3

0,75

5

5

2,5

6

2,14

1

0,25

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Визначте граничну корисність другої упаковки йогурту за такими даними: максимізуючи корисність, споживач купує на тиждень три упаковки кефіру за ціною 12 грн за упаковку та дві упаковки йогурту за ціною 18 грн за упаковку. Граничну корисність третьої упаковки кефіру споживач оцінює в 9 ютилів.

2. Як треба змінити обсяг споживання бананів, щоб максимізувати корисність, якщо зараз споживач купує по 5 кг яблук та бананів, оцінивши для себе корисність останнього кілограма яблук у 6 ютилів, а останнього кілограма бананів — у 8 ютилів. Ціна за 1 кг яблук — 18 грн, а за 1 кг бананів — 27 грн. 3. Зробіть розрахунки та заповніть пропущені дані в клітинках.

Кількість одиниць товару

Загальна корисність, TU

Гранична корисність, MU

3

15

5

6

4

9

33

12

36

1