Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

ТЕМА 3. СПОЖИВАЧ В ЕКОНОМІЦІ. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЮ ТЕМУ, ВИ НАВЧИТЕСЬ:

• розрізняти споживчі блага за критерієм задоволення різних потреб;

• визначати бюджет споживача;

• наводити приклади раціональної та нераціональної поведінки споживача;

• обчислювати загальну та граничну корисність від споживання та той обсяг споживання, який забезпечує оптимізацію корисності;

• будувати карту кривих байдужості та лінію бюджетного обмеження.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якою є кінцева мета споживача?

2. Чи завжди люди мали однакові потреби? Наведіть приклади потреб первісної людини, потреби тих, хто жив в епоху Середньовіччя, потреби людини XIX ст. та сьогодення.

3. Що визначає раціональність вибору?

4. Як називають напрямок економічної думки, що досліджує граничні показники?

§ 11. Розвиток і безмежність потреб споживача

Ми вже знаємо, що основним стимулом економічного суспільного розвитку є потреби. Потреби — це прояв необхідності отримати певні блага, відчуття нестачі чогось, бажання це придбати.

Ми вже визначали, що кожна людина має економічні та неекономічні потреби. Економічні потреби поділяються на потреби споживачів та виробничі потреби. Виробничі потреби пов’язані з діяльністю будь-якого підприємства (фірми), тому це потреби у виробничих ресурсах. Виробничі потреби вивчаються в теорії раціональної поведінки фірми. У цій темі ми будемо вивчати потреби споживача (англ. consumer).

Якщо людина задовольняє свої потреби за допомогою природних речовин або явищ, якщо це потребує зусиль власної праці або безкоштовної послуги членів сім ї, друзів, то це — неекономічні потреби. Наприклад, у деяких людей існує потреба в спілкуванні, у тому, щоб слухати спів лісових птахів, потреба віри в Бога, потреба в тому, щоб хтось із членів родини приготував вечерю.

Ми вже сформулювали основне завдання економіки як науки — вивчення раціональних методів використання обмежених ресурсів із метою найбільш повного задоволення всіх потреб. У межах цього завдання наука мас виділити всі види наявних потреб і розглянути тенденції їхнього розвитку. Розглянемо основні напрямки класифікації економічних потреб споживача.

Фізіологічні потреби — це потреби в їжі, житлі, одязі тощо (це базові, або нагальні потреби людини, оскільки їх задоволення зумовлює можливість існування людини як біологічного виду).

Соціальні потреби — це потреби людини в духовному розвитку, освіті, підвищенні кваліфікації, спілкуванні, у розвитку творчих здібностей, суспільного виробництва, грошового обміну, обміні інформацією тощо (це те, що необхідно для розвитку здібностей людини в її існуванні як члена суспільства).

Потреби можуть бути раціональними й нераціональними (ірраціональними), адже вони або сприяють підтриманню життя та розвитку, або ні. Раціональність потребує, щоб вигоди при задоволенні потреби були більшими за витрати. Нераціональні — якщо благо завдає шкоди в процесі споживання або ж може призвести до негативних наслідків у майбутньому. Нераціональні потреби можуть не проявлятися через негативні наслідки, але витрати на їх задоволення дуже великі (добиратися до школи на гелікоптері).

Часто раціональна потреба може перетворитися на нераціональну. Наприклад, потреба в інтернет-інформації може перетворитися на нераціональну, якщо за комп’ютером проводити багато часу.

Потреби людини залежно від способу задоволення можуть бути особистими (індивідуальними) або груповими (колективними, суспільними). Індивідуальні — коли суб’єктом бажань є окрема людина, і реалізація цих бажань залежить від її власної діяльності (наприклад, мати свій комп’ютер, велосипед, роликові ковзани, автомобіль тощо).

Групові (колективні, суспільні) — це потреби, які можна задовольнити тільки спільними зусиллями певної групи людей (сім’я, клас, школа, місто, країна). Для реалізації групової (колективної, суспільної) потреби обов’язковим є прийняття спільного рішення.

Прикладом може бути прагнення колективу будь-якого підприємства мати сучасне устаткування для виробництва конкурентоспроможної продукції, мати спортзал у школі, потреба членів гуртка сучасного танцю перемогти на конкурсі художньої самодіяльності, потреба родини в літньому спільному відпочинку. Може спостерігатися простий збіг індивідуальних потреб: наприклад, усі учні класу, розуміючи значення спорту, вирішили займатися плаванням. Проте особливість групових потреб полягає в тому, що вона може бути реалізована тільки спільними зусиллями всіх членів групи, тільки одним якимось загальним методом. Кожен учень класу самостійно прийме рішення: який басейн відвідувати, які дні присвятити спорту, і якщо хтось передумає, то можливість задоволення потреб для всіх інших не зміниться. Інша справа, якщо всі учні класу хочуть перемогти в конкурсі художньої самодіяльності. Вони мають спільно вирішити, який номер будуть виконувати, і тільки спільними зусиллями можуть задовольнити цю потребу.

Суспільні потреби — це потреби міста, регіону, країни, групи країн. Наприклад, розвиток системи освіти й медичного обслуговування, зменшення забруднення навколишнього середовища. Уряд, персоніфікуючи колективні потреби громадян, піклується про майбутні покоління, прагне будувати дороги, лікарні, навчальні заклади, забезпечує військову охорону тощо.

За ознакою часу потреби можна поділити на поточні та перспективні. Так, наприклад, для певного учня або учениці середньої школи потреба мати підручник з економіки є поточною потребою, а, скажімо, потреба в навчанні на економічному факультеті університету — перспективна потреба. Отже, кожна потреба за класифікацією може бути або фізіологічною, або соціальною; або індивідуальною, або груповою (колективною, суспільною); або раціональною, або ірраціональною; або поточною, або перспективною.

За кількісною визначеністю та мірою реалізації потреби можна розглядати як:

• абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

• дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

• платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

• фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Існує й інший підхід до класифікації, який характеризує місце кожного типу потреб у суспільному розвитку. Найбільш поширеною є ієрархічна класифікація потреб, запропонована американським психологом XX ст. Абрахамом Маслоу. Вона вміщує такі основні ідеї та положення: люди постійно відчувають певні потреби; люди мають певні сильно виражені потреби, які можуть бути поєднані в окремі групи; групи потреб перебувають в ієрархічній взаємозалежності одна від одної; зазвичай людина відчуває одночасно декілька різних потреб, які перебувають між собою в комплексній взаємодії; потреби, які розташовані ближче до основи піраміди, мають бути задоволені в першу чергу; потреби більш високого рівня починають активно діяти на людину після того, як загалом задоволені потреби більш низького рівня.

Абрахам Маслоу (1908—1970)

Згідно з теорією А. Маслоу, існує п’ять груп потреб (мал. 1). Розглянемо характеристику кожної групи.

• Фізіологічні потреби. Потреби цієї групи розміщуються на першому поверсі умовної піраміди. До цих потреб відносять потреби, що забезпечують виживання людини як біологічної істоти (у їжі, воді, повітрі, теплі тощо).

• Потреби в безпеці. Це потреби в соціальних гарантіях: забезпеченні права на працю, отриманні медичної допомоги, середньої освіти, у пенсійному забезпеченні, захисті від внутрішніх та зовнішніх ворогів тощо. Ці потреби виражають прагнення людини зберегти певний рівень життя, зменшити економічні ризики.

• Соціальні потреби. Людина прагне участі у спільних діях, вона хоче дружби, любові, хоче бути членом певних об’єднань людей, із якими має спільні інтереси, намагається брати участь у суспільних заходах. Інколи саме соціальні потреби більшою мірою є об’єктивними. Людина повинна знайти можливості спілкування в колективі, який формується незалежно від її бажання (колектив класу, групи в навчальних закладах, трудовий колектив). Проте багато соціальних груп людина обирає за інтересами (різні гуртки, спортивні секції, клуби).

• Потреби у визнанні та повазі. Це потреби в позитивній оцінці індивіду з боку суспільства, в отриманні людиною певного соціального статусу, у повазі та визнанні з боку оточення. У ринковій економіці визнання проявляється через величину винагороди за працю. Тому для різних професій існує рівень кваліфікації. Визнання артиста народним — це не тільки високий соціальний статус, але й матеріальний стимул.

Мал. 1. Піраміда потреб за А. Маслоу

• Потреби в самореалізації. Ця група об’єднує потреби, пов’язані з прагненням людини розкрити свої здібності, розвивати в собі особистість та прихований у ній потенціал. Це процес саморозвитку особистості, постійного внутрішнього руху суб’єкта у своїй діяльності. На верхівку піраміди не кожен потрапляє зі своїми реалізованими потребами. Цьому заважають нереалізовані потреби на нижчих рівнях. У розвинених країнах завдяки високим пенсіям люди похилого віку починають цікавитися мистецтвом, дизайном, реалізують себе в бальних танцях тощо.

Ієрархію потреб не можна розуміти буквально. Так, наприклад, зовсім безглуздо стверджувати, що, якщо ви сьогодні не встигли поснідати, тобто потреба в їжі залишилася незадоволеною, то ви ні з ким не спілкуєтесь, тому що це потреба більш високого рівня. У той самий час у людському житті в цілому на перший план виступають потреби більш низького рівня, а коли вони задоволені — їхнє місце займають потреби більш високого рівня.

Розглянемо чинники, що впливають на формування та зміну потреб. Потреби не існують самі по собі — це завжди потреби конкретної людини. Потреби набувають конкретного змісту у зв’язку зі своєрідністю інтересів людини, її фізичними і психологічними особливостями й перевагами.

Та сама необхідність виявляється в різних бажаннях, що залежать від конкретної ситуації, кліматичних умов, вікових і статевих ознак людини, національних особливостей та індивідуальних інтересів, уподобань і переваг, а також від рівня розвитку науки і техніки й економічного розвитку країни. Тому потреби різноманітні.

Потреби мають низку властивостей:

• вони не лише багатоманітні, а й мають тенденцію до розвитку, тобто до кількісного зростання та якісного вдосконалення;

• вони підкоряються принципу заміщення. Одну й ту саму потребу можна задовольнити в різний спосіб (чай, кава, вода; опалювати приміщення можна вугіллям або дровами);

• їм притаманна властивість насичення (для задоволення потреби необхідна певна кількість благ);

• потреби, якщо вони не задоволені, спонукають людину до дії. Задоволення потреб мотивує людей. Якщо одна потреба задовольняється, то на її місце потрапляє інша — не задоволена.

Усі ці властивості проявляються в дії закону зростання економічних потреб, який за сучасних умов характеризується переходом: від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов’язаних із творчістю та самовдосконаленням; від речової структури споживання до переваження в ній послуг; від прагнення безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження.

Усвідомлення потреб і прагнення задовольнити їх набувають конкретної форми економічних інтересів. Ми вже розглянули інтереси ринкових суб’єктів: домогосподарств, фірм та держави. Реалізація інтересів потребує мотивації. Мотив у перекладі з латини означає «приводити в рух», «штовхати», тобто це усвідомлене спонукання. Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат: задоволення потреб. Процес суспільного виробництва буде ефективним, якщо інтереси всіх суб’єктів збігатимуться. Суспільство мас формувати матеріальні стимули в процесі реалізації економічних інтересів: систему заробітної плати; систему оподаткування; систему економічної відповідальності підприємців; систему захисту прав власності.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

Надайте класифікацію потреб за такими ознаками: 1) фізіологічна чи соціальна; 2) індивідуальна чи групова (колективна, суспільна); 3) раціональна чи нераціональна; 4) споживча чи виробнича; 5) поточна чи перспективна.

1. Сидоренко П. мріє, щоб Єврокубок із футболу відбувся в Україні.

2. Після зустрічі з Н. Жижченко, яка пише електронну музику в українському проекті «Онука» (ONUKA), учні та учениці 10-Б класу вирішили навчатися музики.

Відповідь. 1. Соціальна, суспільна, раціональна, споживча, перспективна. 2. Соціальна, індивідуальна, раціональна, споживча, поточна.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Напишіть економічний твір про відмінності в потребах населення Європи, Азії, Африки в наш час. Визначте вплив на потреби людини таких чинників, як кліматичні умови, культурні традиції та історичні особливості країн у цих частинах світу, а також рівень освіти населення.

2. Визначте роль реклами у формуванні потреб людини.

3. Проаналізуйте зміни ваших потреб в іграх за віковою ознакою. Наведіть приклади відомих національних ігор.

4. Перелічіть суб'єкти та об'єкти економічних інтересів. Як досягається єдність економічних інтересів у суспільстві?