Підручник з Економіки. 10 клас. Крупська - Нова програма

§ 8. Продукт виробництва: його структура та призначення

Ми вже з’ясували, що виробництво — це процес поєднання виробничих ресурсів із метою створення економічних благ (товарів і послуг). Тобто продуктом виробництва (праці) є економічне благо.

Економічне благо характеризується трьома ознаками.

1. Економічне благо завжди обмежене. Обмеженість — це дуже важливе поняття. Воно визначається не кількістю блага, а співвідношенням наявності блага й потребою в ньому. Обмеженість — недостатність із погляду бажання мати це благо. Те саме благо в різних умовах може бути економічним і неекономічним (вільним). Пісок у пустелі — це неекономічне (вільне) благо; пісок у кар’єрі — необхідне благо для будівництва, тобто обмежене, а отже, економічне благо.

2. Економічні блага відрізняються від неекономічних тим, що вони є результатом свідомої діяльності людей, орієнтованої на виробництво певних благ для задоволення певних потреб.

3. Благо має розподілятися через суспільний обмін, і його може отримати або той, хто готовий заплатити його ціну, або той, за кого погодилося заплатити суспільство. Зверніть увагу саме на суспільний обмін. Якщо продукт праці не пройшов етап ринкового кругообігу, то цей продукт не може бути враховано економікою, тому це неекономічне благо. Якщо ваша бабуся зв’язала светр і подарувала комусь (або продала й при цьому не є приватним підприємцем), то цей светр не є економічним благом. Економіка враховує товари й послуги тільки через ринковий оподаткований продаж.

Класифікація економічних благ відбувається за кількома критеріями. По-перше, усі товари й послуги можна розділити за ознакою споживання. Якщо вони споживаються в процесі задоволення потреб людей, то це прямі (споживчі) блага. Споживчими благами можна задовольняти і особисті, і групові потреби; і фізіологічні, і соціальні потреби; і за власні гроші, і за рахунок державного бюджету. Прикладами споживчих благ є одяг, житло, побутові товари, товари особистої гігієни, циркова й театральна вистава, транспортні перевезення. Прямі блага споживаються таким економічним суб’єктом, як домашнє господарство. Прямі блага можна назвати благами для сучасності, оскільки вони задовольняють потреби в процесі поточного споживання. Якщо ж товари й послуги споживаються в процесі виробництва інших товарів і послуг, то це непрямі (інвестиційні, виробничі) блага. Інвестиційні товари — це те, що купує фірма для виробничої діяльності: верстати, устаткування, транспорт, сировину, тобто речовий фактор виробництва. Фірма споживає й виробничі послуги: юридичні, рекламні, аудиторські. Тобто споживачем інвестиційних благ виступає такий ринковий суб’єкт, як фірма. Інвестиційні блага називають благами для майбутнього, тому що засоби виробництва, технології, наукові розробки забезпечують зростання виробничих можливостей, що гарантує вищий рівень споживання в майбутньому.

За критерієм сплати в процесі розподілу економічних благ їх поділяють на індивідуальні, суспільні та квазісуспільні блага.

Товари індивідуального споживання (предмети споживання й засоби виробництва) мають певні ознаки:

• такі товари подільні, тобто існують у вигляді порівняно малих одиниць, які доступні окремим покупцям; ці речі піддаються принципу виключення (із їх споживачів виключається людина або фірма, яка не в змозі платити за благо за ринковою ціною);

• власником речі стає той, хто бажає та спроможний сплатити за неї; такі товари мають ознаку конкурентності (споживачі конкурують між собою за те, кому дістануться корисні властивості цього товару або послуги). Споживачем такого блага може бути тільки один суб’єкт (або одне домогосподарство, або одна фірма). Суспільні блага мають такі ознаки:

• корисні речі є неподільними, оскільки складаються з настільки великих одиниць, що їх важко продати окремим особам;

• на ці блага не поширюється принцип виключення (тобто неможливо усунути людей від використання вигід цих благ, якщо вони не бажають за них платити);

• за них споживачі не конкурують між собою — одночасно отримати користь під час їхнього споживання може багато суб’єктів (скільки б не було перехожих на освітленій вулиці, користь від споживання для всіх суб’єктів однакова).

Виробництво суспільних благ суперечить раціональності ринку, тому їх виробляє державний сектор. Кошти на створення суспільних благ держава збирає у вигляді податків. Класичним прикладом суспільних (державних) благ є маяк, сигналами для орієнтування якого користуються всі морські судна. Сюди можна віднести суспільну безпеку, національну оборону й багато чого іншого.

Виділяють також квазісуспільні, або квазідержавні (латин. quasi — нібито), блага. До них може бути застосований принцип виключення, але держава вважає за необхідне брати на себе оплату цих благ. До цього виду благ належать бібліотеки, музеї, профілактичне медичне обслуговування, безкоштовний проїзд у транспорті для певних соціальних верств населення.

На перший погляд здасться, що велика кількість безкоштовних благ характеризує уряд із позитивного боку. Проте наявність квазісуспільних благ — це ознака низького рівня доходів населення. За свої доходи члени суспільства не можуть задовольнити свої потреби, від яких залежить розвиток суспільства в цілому (наприклад освіта), і держава змушена втручатися в розподіл благ через надання квазісуспільних послуг.

НАВЧАЄМОСЯ РАЗОМ

1. Визначте, чи правильним є твердження: «Проїзд у маршрутному автобусі (тролейбусі), на відміну від проїзду в таксі, є прикладом суспільного блага». Стисло обґрунтуйте свою відповідь.

Відповідь. Проїзд і в маршрутному автобусі (тролейбусі), і в таксі є прикладом індивідуального блага, тобто блага подільного, підвладного принципам виключення (можна легко виключити зі споживання цих благ тих, хто не заплатив за проїзд) і конкурентності (споживачі конкурують між собою за отримання цього блага, тобто за місце у транспорті).

Проте проїзд в автобусі (тролейбусі) може бути квазісуспільним благом, тобто держава може виділити деякий тип споживачів, за яких вона погоджується платити, наприклад, проїзд в автобусі для пенсіонерів може бути безкоштовним. Твердження є неправильним.

2. Доповніть схему класифікації благ, використавши наведені блага: 1) лікарські рослини; 2) послуги авіаперевезення;

3) Детективи Е. С. Гарднера; 4) партитура вальсів Й. Штрауса; 5) феєрверк на день міста; 6) комп’ютер; 7) проїзд у метрополітені; 8) нафта; 9) послуги пожежної служби; 10) бетонозмішувач.

Алгоритм класифікації економічних благ

1) Усі названі блага необхідно поділити на неекономічні та економічні за трьома ознаками. Одні й ті самі блага належать і до економічних благ, і за певних умов до неекономічних. Неекономічні блага: лікарські рослини, зібрані в лісі людьми для власного споживання; нафта як невидобутий природний ресурс. Економічними благами можуть бути всі перелічені блага, у тому числі лікарські рослини в аптеці або як сировина для виробництва шампуню; нафта — як сировина (природний виробничий ресурс) у хімічній промисловості.

2) Поділяємо блага на споживчі (прямі) та інвестиційні (непрямі). Одні товари чи послуги можуть бути тільки споживчими (детективи, феєрверк, проїзд у метрополітені); інші — тільки інвестиційними (нафта, бетонозмішувач). Існують такі товари й послуги, які споживаються і домашніми господарствами, і фірмами (лікарські рослини, послуги з авіаперевезення, партитура вальсів, комп’ютер, послуги пожежної служби).

3) Поділяємо блага на індивідуальні, тобто ті, які домогосподарство або фірма купують за свої фінансові ресурси, та суспільні (за ознаками невиключення та неконкурентності). Поділ може бути тільки за принципом «або — або». Індивідуальні-. лікарські рослини, послуги з авіаперевезення, детективи, партитура вальсів, комп’ютер, проїзд у метрополітені, нафта, бетонозмішувач. Суспільні блага: феєрверк (як дійство) на день міста, послуги пожежної служби. Ці блага оплачує держава з державного або міського бюджету. Індивідуальні блага можуть бути ще і квазісуспільними, якщо держава бере на себе оплату за ці блага замість певних верств населення. У нашому прикладі це проїзд у метрополітені. Поставимо відповідні цифри у схему.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Назвіть товари та послуги, які за певних обставин можуть бути і споживчими, і інвестиційними.

2. Наведіть приклади квазісуспільних благ, які отримує ваша родина.

3. Доповніть схему класифікації благ, використовуючи такі блага: 1) стіл; 2) мінеральна вода; 3) шоколад; 4) підйомний кран; 5) театральна вистава; 6) послуги перукаря; 7) консультація юриста; 8) кедрові горіхи; 9) кедрова олія; 10) фонтан на площі міста.