Підручник по Всесвітній історії. 7 клас. Крижановський - Нова програма

Релігія і культура

У середині І тис. н. е. серед китайських верхів поширився буддизм. Простий люд віддавав перевагу даосизму — релігії, що відстоювала рівність, засуджувала потяг до влади, багатства і слави, обіцяла безсмертя. Але найпопулярнішим у країні стало конфуціанство, яке перетворилося у своєрідну релігію. Китаєць намагався, як це радив Конфуцій, бути милосердним, не чинити зла іншим, дбати про громадські інтереси, шанобливо ставитися до старших і, особливо, до батьків. Перетворивши ці правила поведінки в непорушний закон, китайці робили своє співжиття більш-менш упорядкованим.

Згадай, хто такий Конфуцій?

Поступово буддизм, даосизм і конфуціанство злилися в Китаї в одну релігію. Кожен китаєць був трохи буддистом, трохи даосом, найбільше ж — конфуціанцем.

Держава дбала про освіту, бо їй потрібні були грамотні чиновники. Освіченим вважався той, хто вмів читати, писати, рахувати, стріляти з лука, правувати колісницею, знав обряди і музику. В окремих монастирях навчали бойових мистецтв (у-шу).

Китайці досягли вагомих успіхів у математиці, астрономії, медицині. Вони винайшли порох (його використовували для феєрверків), компас і сейсмограф. У IX ст. в Китаї було надруковано за допомогою штампів з опуклими ієрогліфами першу книгу — «Алмазну сутру». З’явилася перша газета, відкривалися величезні бібліотеки. З гуманітарних наук у Китаї розвивалися історія та географія. У XV ст. було складено грандіозну енциклопедію у понад 11 тисяч томів, які загалом нараховували понад 900 тисяч сторінок.

Китайці писали ієрогліфами, тобто фігурними знаками. Згадай, який ще народ користувався в давні часи таким письмом?

Китайський компас. Ручка намагніченої «ложки» оберталася на полірованій бронзовій пластині і, як це вважається, показувала на південь

Китайський прилад для визначення коливань земної кори. Під час землетрусу із пащ металевих драконів у розкриті пащечки пустотілих жабок, розташованих навпроти, дзвінко падали кульки

Багатоповерхові буддійські пагоди. Китайці вірили, що вони захищають від злих духів

Китайський скельний монастир — «Бінлін»

«Печери тисячі Будд». Печери розташовані у кілька ярусів (центральна печера — десятиярусна)

Розписи однієї з «Печер тисячі Будд». У ніші — глиняна статуя Будди

Порцелянова статуетка богині домашнього затишку Гуань-інь

Китай ряснів пагодами, буддійськими і даоськими храмами. Буддійський храм «Печери тисячі Будд», який складався майже з 500 печер, прикрашали фрески загальною довжиною 25 кілометрів! Поширеним було малярство по шовку. Китайські майстри прославилися своїми виробами з бронзи і порцеляни.

Сейсмограф — прилад для визначення коливань земної кори під час землетрусу.

Пагода — баштоподібне багатоярусне буддійське святилище.

Для допитливих

Китайський мандрівник Сюань Цзан (VII ст.) довідався, що в одній із «Печер тисячі Будд» іноді можна побачити тінь Будди. Він проник у цю печеру. Стіни її здавалися голими. Але коли Сюань Цзан почав молитися і бити поклони, вся печера раптом осяяла, і на її східній стіні справді з'явилося жовто-червоне зображення Будди...

Це «чудо» пояснюється просто. Коли з яскравого сонячного світла потрапляєш у напівтемну печеру, її фрески, допоки не звикне око, залишаються невидимими і «проявляються» лише через певний час. Цей світловий ефект уміло використали давні маляри. Він надає розписам «Печер тисячі Будд» особливої чарівності.

Для всезнайок

У середні віки китайці винайшли також сірники, темні окуляри (з їх допомогою приховували своє ставлення до судового вироку під час його оголошення), повітряні змії і кулі (їх наповнювали гарячим повітрям), парасолю для захисту від дощу, гральні карти тощо.

Високі надбання китайської культури запозичили японці, в’єтнамці, корейці, монголи. Вони вважали знання китайської мови й культури найпершою ознакою освіченості та вченості.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Роздивися схему головних періодів історії середньовічного Китаю. Постарайся запам’ятати.

2. Згадай, які продукти і речі прийшли до Європи з Китаю.

3. Вибери правильну відповідь та поясни свій вибір.

1) Провідну роль у китайському суспільстві відігравали:

а) рицарі;

б) чиновники;

в) духовенство.

2) Китайські селяни:

а) працювали на феодалів;

б) буди незалежними господарями;

в) на феодалів не працювали, але й незалежними господарями не були.

3) Основними причинами руйнівних селянських повстань у середньовічному Китаї буди:

а) високі державні посади;

б) безправ'я селян;

в) релігійні розбіжності;

г) зубожіння більшості селян.

4). Китайський імператор виконував:

а) суто релігійні обов'язки;

б) суто політичні обов’язки;

в) більш релігійні, ніж політичні обов’язки.

4. Накресли схему державного управління Китаєм у ІІІ—XV ст. як здійснювалося державне управління Китаєм у ІІІ—XV ст.?

5. Назви основні досягнення середньовічної китайської культури.