Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 49. Міжнародна валютна система та етапи її розвитку. Валютний курс

«Стабільна монетарна політика слідує за інфляційними очікуваннями, а не за історичними показниками» (Аді Годрей).

Міжнародна валютна система — це сукупність грошових відносин, пов'язаних із формуванням, а також із розподілом валютно-фінансових і кредитних фондів, використанням розрахункових та платіжних засобів у сфері міждержавних економічних зв'язків.

Кінцева мета функціонування міжнародної валютної системи полягає в забезпеченні ефективності міжнародної торгівлі товарами і послугами та досягненні обопільної вигоди учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнародна валютна система мала кілька етапів розвитку.

Перший етап — система золотого стандарту — охоплює період з 1870-х років до початку Другої світової війни (1939). За цією системою курс, національної валюти визначався на основі золотого паритету, тобто з урахуванням офіційно встановленого золотого вмісту валют, що обмінювалися між собою. Наприклад, на початку системи золотого стандарту 1 дол. США містив 23,22 г золота, а золотий вміст британського фунта стерлінгів становив 113 г золота.

За системи золотого стандарту національні банки були зобов’язані обмінювати паперові гроші на відповідну кількість золота. Але з розвитком міжнародної торгівлі, у зв’язку зі збільшенням її обсягів і кількості паперових грошей, для багатьох країн почали виникати труднощі щодо золотого забезпечення цих грошей. Тому з часом обмін паперових грошей на золото припинився.

Другий етап — Бреттон-Вудська валютна система, принципи якої були закладені в угоді, підписаній 44 країнами в 1944 р. під час конференції у Бреттон-Вудсі (США). За цією угодою, всі країни-підписанти запроваджували фіксований валютний курс до американського долара за допомогою фіксації в своїх валютах золотого вмісту. Іншими словами, кожна країна, визначаючи самостійно вміст золота в своїй валюті, вирішувала, яким має бути курс її валюти відносно американського долара на умовах золотого паритету. Але, на відміну від системи золотого стандарту, від країн не вимагалося обмінювати свої валюти на золото. Конвертованість у золото зберігалася лише за американським доларом — за ціною 35 дол. за одну унцію (480 г).

Головною причиною припинення дії Бреттон-Вудської валютної системи стала нестабільність курсу американського долара, за допомогою якого визначався курс усіх інших валют.

Третій етап — Ямайська валютна система, започаткована в 1976 р., коли члени Міжнародного валютного фонду підписали Ямайську угоду. За цією угодою, замість золотофіксованих валютних курсів запроваджувалася система плаваючих валютних курсів. За таких умов курс національної валюти в кожній країні був поставлений у залежність від стану національної економіки та конкурентоспроможності її товарів на міжнародних ринках. Правила, визначені Ямайською угодою, лежать в основі сучасних міжнародних валютних відносин, які допускають кілька різновидів плаваючого валютного курсу: вільне плавання, кероване плавання, спільне плавання тощо.

Це цікаво!

Протягом всієї історії деякі види грошей набули широкого розповсюдження за межами країн, що їх випускали. Коли країна або імперія мала регіональний або глобальний контроль над торгівлею, її валюта ставала домінуючою і здійснювала контроль над грошовою системою того часу. Адже найкраща валюта для використання є найбільш ліквідною, яка випускається країною з найрозвинутішою економікою, а також зазвичай з найбільшими імпортно-експортними ринками. Немає єдиної валюти, яка є виключним засобом світової торгівлі, але деякі з них можуть стати. Ось короткий огляд деяких найстабільніших валют в історії:

Перський дарік. Дарік був золотою монетою, і використовувався в Персії між 522 р. до н. е. і 330 р. до н. е.

Римська валюта. Валюти, такі як aureus (золото), denarius (срібло), sestertius (бронза), dupondius (мідь) використовувалися в Римській імперії з 250 року до н. е.

Талер. Приблизно з 1486 р. по 1908 р. талер і його варіації використовувалися в Європі як стандарт, за допомогою якого можна було оцінити валюту різних держав.

Іспансько-американське песо. Близько 1500 р. до початку XIX століття цей сучасник талера широко використовувався в Європі, Америці та на Далекому Сході; він став першою світовою валютою наприкінці XVIII століття.

Британський фунт. Витоки фунта датуються вже близько 800 р. н. е., але його вплив зростав у 1600-ті роки як неофіційний золотий стандарт; з 1816 р. до 1939 р. фунт був світовою резервною валютою (до розпаду золотого стандарту).

Долар США. Акт монети 1792 року встановив долар як основу для грошового рахунку, і він увійшов в обіг через два роки як срібна монета. Його сила як глобальної резервної валюти розширилася в 1800-х роках і продовжується до сьогодні.

Євро. Офіційно в обігу з 1 січня 1999 року, у наш час евро є валютою в багатьох європейських країнах.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Поява обмінних валютних курсів національних валют пов'язана з розвитком міжнародної торгівлі, яка давно вже стала невід'ємною частиною економічної діяльності країн світового співтовариства.

Обмінні курси впливають не тільки на стан міжнародної торгівлі, а й значною мірою і на національну економіку країни. Водночас зміни в різних секторах економіки, особливо в кризових ситуаціях, відображаються в коливаннях обмінних курсів національних валют.

Валютний курс — це ціна одиниці іноземної валюти, виражена в національній грошовій одиниці.

На основі валютного курсу зіставляють цінові структури окремих країн, темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів. Зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту та зростанню експорту, і навпаки, зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту та падіння експорту. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості товарів та послуг, адже через механізм валютних курсів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які здійснюють зовнішньоекономічні зв'язки.

Це цікаво!

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

На валютний курс впливають такі фактори, як зміни обсягів ВВП, стан торговельного балансу країни, рівень інфляції, внутрішня та зовнішня пропозиція грошей, процентні ставки, перспективи політичного розвитку тощо. Всі ці обставини ускладнюють визначення та вибір режиму валютного курсу.

Як свідчить світовий досвід, центральні банки застосовують такі види режимів валютних курсів:

  • фіксований валютний курс;
  • вільно плаваючий курс;
  • регульовано плаваючий валютний курс;
  • систему множинних валютних курсів.

Фіксований валютний курс — це офіційно встановлене центральним банком фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни. Фіксований валютний курс є найсприятливішим за умови внутрішніх кризових ситуацій у нестабільній економіці. Він забезпечує нижчі темпи інфляції та досить стабільні умови для зовнішньоекономічної діяльності, бо створює можливість прогнозувати розвиток ситуації в країні.

Вільно плаваючі курси являють собою співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається залежно від попиту та пропозиції валют на валютному ринку країни. Плаваючі курси частіше використовують у країнах із розвинутою ринковою економікою та високим рівнем доходу.

Регульовано плаваючий валютний курс характеризується тим, що в процесі його встановлення на валютному ринку відчутний вплив центрального банку країни, який згладжує різкі короткострокові, а іноді й середньострокові коливання курсу з метою зробити його більш передбачуваним та таким, що стимулює зовнішню торгівлю.

Система множинних валютних курсів має як позитивні, так і негативні аспекти. Вона найбільш прийнятна для країн, які роблять перші кроки в напрямі ринкової системи курсоутворення та конвертованості національної грошової одиниці. Однак тривале використання цієї системи може негативно вплинути на ефективність процесу відтворення, оскільки поступово нагромаджуються негативні тенденції в розподілі ресурсів, а також змінюється структура відносних цін.

Вибір валютної стратегії має враховувати фактори, які мають значний вплив на валютний ринок, а саме: темпи інфляції, стан платіжного балансу, різницю процентних ставок за кредит, спекулятивні валютні операції, прискорення або затримування міжнародних платежів, ступінь довіри до національної грошової одиниці на національному та світових валютних ринках.

В Україні встановлення курсу національної валюти до іноземних валют у своєму розвитку пройшло кілька стадій, а саме: від застосування вільно плаваючого курсу національної валюти до фіксованого з подальшим переходом до регульовано плаваючого курсу, що сприятиме стабілізації валютного ринку країни. Конкретною метою регулювання курсу гривні на сучасному етапі мають бути заохочення експорту і стимулювання притоку капіталу в Україну, підтримка ефективного рівня імпортних операцій.

Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових одиниць, який використовують у розрахунках з бюджетом і митницею, під час планування та аналізу зовнішньоекономічної діяльності, для всіх видів платіжно-розрахункових відносин держави з юридичними та фізичними особами, оподаткування, а також для бухгалтерського обліку всіх операцій, здійснених в іноземній валюті.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Що таке міжнародна валютна система?

2. Які є міжнародні інститути валютного регулювання?

3. Охарактеризуйте розвиток міжнародної валютної системи.

4. Як формується валютний курс та що впливає на курс національної валюти?

5. Що означають поняття «девальвація» та «ревальвація»?

6. Який вплив зміни курсу національної валюти на умови зовнішньої торгівлі та інші параметри національної економіки?

Творчі завдання.

Завдання 1. У 2018 році в республіці Альфанії індекс цін склав 200% порівнянно з 2015 роком. У республіці Бетанії — 100%. Рівноважний обмінний курс склав 3 песо (Альфанії) = реал (Бетанії). Визначте обмінний курс у 2018 році.

Розв’язання

Оскільки ціни в Альфанії виросли в 2 рази, то обмінний курс 2 • 3 песо = 1 реала. Відповідь: 6 песо = 1 реал.

Завдання 2. У країні X в якості грошових коштів використовують су, а країні У — песо. Валютний курс: 1 су = 3 песо. Визначте, скільки буде коштувати товар у країні У, якщо в країні Xвін коштує 600 су.

Завдання 3. В країні А темп інфляції склав 20% у рік, у країні В — 15% у рік. Яким буде курс валюти країни А, якщо на початок року він становив: 1 гр. од. країни В = 5 гр. од. країни А?

Завдання 4. У республіці Бетана 1 кг товару А коштує 500 луїдорів, а в республіці Дельта — 1500 песо. Визначте, виходячи з паритету купівельної спроможності, валютний курс луїдора.

Завдання 5. У республіці Бананії 1 тройська унція золота коштує 2000 реалів, а в Кавовій республіці — 5000 лір. Визначте валютний курс ліри.

Завдання 6. Ви поклали на депозит 1000 грн у банк під 10% річних на основі простих відсотків на 4 роки. Визначте суму депозиту з відсотками, яку отримаєте через 4 роки.

Завдання 7. Ви маєте 10 млн грн і хочете подвоїти цю суму через 5 років. Яке мінімально прийнятне значення відсоткової ставки?

Завдання 8. Банк видав кредит у розмірі 100 тис. грн строком на 1 рік. Клієнт зобов’язаний повернути банку через рік 140 тис. грн. Яка відсоткова ставка банку за наданий кредит?