Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 48. Міжнародне регулювання торговельних відносин

«Я вірю, що міжнародні торговельні угоди завжди приносять користь обом країнам» (Філ Найт).

У все більш глобалізованому світі важливу роль в імпорті та експорті відіграють міжнародні організації. Їх функції включають підтримку стандартів для забезпечення безпеки, надання допомоги країнам, що розвиваються, досягнення економічної безпеки, а також встановлення норм щодо того, як країни укладають торговельні угоди та вирішують конфлікти. Ці організації є ключем до чіткої комунікації та дотримання правил імпорту та експорту.

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ/СОТ), яка має тривалу історію.

Вже в 1920 р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулася фінансова конференція представників 30 країн, на якій вони висловили побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.

У жовтні 1946 р. в Лондоні Економічною і Соціальною Радою ООН була скликана конференція для розробки проекту організації, який потім обговорювався на конференції в Женеві (серпень 1947 р.). Саме на цій конференції було розроблено пакет торговельних правил, що став відомим під назвою Генеральна угода про тарифи і торгівлю (General Agreement on tariff and trade - GATT) (ГАТТ). Ця угода набула чинності з 1 січня 1948 р., 23 країни стали членами-засновниками ГАТТ. Головною метою ГАТТ було забезпечити умови для розвитку міжнародної торгівлі, послабити торговельні бар'єри й регулювати торговельні спори.

15 квітня 1994 року 147 держав і більше 30-ти міжнародних організацій (зокрема ООН і МВФ) під час світової конференції в Марракеші підписали угоду про заснування Світової організації тогівлі (World Trade Organization — WTO) (СОТ).

Світова організація торгівлі (СОТ) є найбільшою міжурядовою економічною організацією у світі. Згідно з офіційним веб-сайтом, кінцевою метою СОТ є «забезпечення максимально ефективних, передбачуваних і вільних торговельних потоків». Протягом усієї історії існувало кілька угод про світову торгівлю, які підписали представники країн-членів і ратифікували їх відповідними законодавчими органами. Основними угодами є такі, які розроблені для встановлення спільного підходу до обробки торговельних угод між країнами та процесів вирішення конфліктів. СОТ є форумом для переговорів між країнами-членами. У СОТ беруть участь 164 країни. Головний офіс компанії знаходиться в Женеві (Швейцарія).

Членство у СОТ має такі основні переваги:

  • полегшення ринкового доступу до головних експортних ринків та посилення його безпеки;
  • доступ до механізмів розв'язання суперечок у торговельних питаннях;
  • створення сприятливіших умов доступу на світові ринки товарів і послуг на засадах передбачуваності й стабільності розвитку торговельних відносин із країнами-членами СОТ;
  • доступ до механізму СОТ стосовно врегулювання, що забезпечує захист національних інтересів і подолання дискримінації; можливість реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів шляхом ефективної участі у виробленні нових правил міжнародної торгівлі.

Негативні наслідки членства у СОТ:

  • - використання країни-претендента на вступ розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукції;
  • - скорочення традиційних ринків збуту для національного експорту внаслідок цінової конкуренції, вимог міжнародних стандартів;
  • - занепад неконкурентоспроможних галузей економіки, зокрема сільського господарства;
  • - існування неузгодженості національних стандартів якості продукції з міжнародними нормами;
  • - зменшення золотовалютних резервів, пов'язане зі збільшенням обсягів імпорту;
  • - різке посилення конкуренції з боку імпорту, що призведе до розорення багатьох національних виробників (особливо малих), які зорієнтовані на внутрішній ринок, а також багатьох сільгосппідприємств (особливо в галузі тваринництва).

5 лютого 2008 року в Женеві відбулося засідання Генеральної Ради СОТ, на якому було підписано Протокол про вступ України до СОТ. 16 травня 2008 року Україна стала повноправним членом цієї організації.

Вступ України до СОТ відкрив перспективи для розвитку національної економіки. Україна на абсолютно рівних умовах та правах з іншими членами організації бере безпосередню участь у формуванні новітніх правил торгівлі на світовому ринку в рамках поточного раунду багатосторонніх торговельних переговорів з метою максимального врахування національних інтересів нашої держави в торговельно-економічній сфері.

Набуття Україною членства в СОТ створило необхідні передумови для підписання в червні 2010 року Угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн), яка набрала чинності з 1 червня 2012 року; стало потужним стимулом для започаткування переговорів з Європейським Союзом щодо створення зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом було підписано 21 березня 2014 року, а економічну 27 червня 2014 року.

Європейський Союз (ЄС), є найбільшим регіональним міждержавним інтеграційним об'єднанням з елементами наднаціональності, що проявляються в розробці та проведенні єдиної політики у сфері торгівлі, сільського господарства, транспорту тощо. З підписанням та ратифікацією у 2014 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відносини сторін почали розбудовуватися в якісно новому форматі політичної асоціації та економічної інтеграції. Під час підписання цієї Угоди 27 червня 2014 року Президентом України П. О. Порошенком та під час її ратифікації 16 вересня 2014 року Верховною Радою України було зроблено заяви, що Україна розглядає укладення Угоди про асоціацію як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети європейської інтеграції — набуття повноправного членства України в Європейському Союзі.

Окремі розділи Угоди про асоціацію почали тимчасово застосовуватися з 1 листопада 2014 р., з 1 січня 2016 року почала функціонувати поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. Процес ратифікації Угоди всіма державами-членами та інституціями ЄС було завершено 11 липня 2017 р. У повному обсязі Угода набула чинності 1 вересня 2017 р.

Серед основних цілей Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України 26 травня 2015 р., визначено забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу. Згідно зі Стратегією, Угода про асоціацію між Україною і ЄС визначає стратегічні орієнтири для проведення системних політичних і соціально-економічних реформ в Україні, широкомасштабної адаптації законодавства України до норм і правил ЄС.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Назвіть передумови створення СОТ.

2. Назвіть переваги та обмеження членства в СОТ.

3. Які переваги та недоліки вступу України в ЄС?

Творчі завдання.

Завдання 1. Пригадайте, що таке Світова організація торгівлі, заповніть таблицю.

Переваги вступу України до СОТ

Недоліки вступу України до СОТ

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Завдання 2. Нижче представлено таблицю, яка характеризує виробничі можливості Німеччини і Франції щодо виробництва автомобілів та мотоциклів. Припустимо, що структура попиту така, що за відсутності зовнішньої торгівлі в Німеччині виробляється і споживається 8 тис. автомобілів і 3 тис. мотоциклів, а у Франції — 8 тис. автомобілів і 9 тис. мотоциклів.

Виробничі можливості Німеччини

Альтернативи вибору ресурсів

А

В

С

D

Е

F

Автомобілі (тис.шт.)

10

8

6

4

2

0

Мотоцикли (тис.шт.)

0

3

6

9

12

15

Виробничі можливості Франції

Альтернативи вибору ресурсів

А

В

С

D

Е

F

Автомобілі (тис.шт.)

20

16

12

8

4

0

Мотоцикли (тис.шт.)

0

3

6

9

12

15

Дайте відповіді на запитання:

1. На виробництві яких товарів вигідно спеціалізуватися Німеччині і Франції?

2. Який буде приріст загального виробництва автомобілів і мотоциклів, отриманий у результаті подібної спеціалізації?

3. В яких межах може встановитися світова ціна одного автомобіля?

4. Припустимо, що світова ціна встановилася на рівні 1 автомобіль = 1 мотоцикл, а обсяги зовнішньої торгівлі складають 10 тис. автомобілів і 10 тис. мотоциклів. Яким буде виграш від спеціалізації і торгівлі для кожної країни?

Завдання 3. Україна імпортує французьку парфумерію за ціною 8 дол. за одиницю. При цьому обсяг її внутрішнього споживання складає 110 млн одиниць щороку, а вітчизняне виробництво — 30 млн одиниць. Після введення Україною імпортного мита на французьку парфумерну продукцію внутрішня ціна товару зросла до 8,8 дол. за одиницю, а ціна його поставок з-за кордону знизилася на 0,2 дол. за одиницю. При цьому щорічний імпорт продукції скоротився до 40 млн одиниць, а внутрішнє виробництво зросло до 50 млн.одиниць.

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Розрахуйте величину виграшу (втрат) українських споживачів і виробників парфумерної продукції.

2. Як запровадження імпортного тарифу на французьку парфумерну продукцію вплинуло на вітчизняний добробут?