Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

Тема 12. Світова торгівля та міжнародна валютна система

§ 47. Міжнародний поділ праці. Світова торгівля: форми та переваги. Торговельний баланс

«Вільна торгівля — не принцип, а засіб для досягнення мети» (Бенджамін Франклін).

Міжнародна торгівля — це переміщення товарів та послуг через митні кордони різних країн.

Це історично перша форма міжнародних економічних

відносин. Міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу та здійснюється з метою забезпечення країни товарами і послугами, яких їй не вистачає, в обмін на ті, які вона виробляє задля покращення рівня життя населення. Зовнішня торгівля на сучасному етапі є надзвичайно динамічною. Це зумовлено значною мірою розвитком спеціалізації та кооперації виробництва в міжнародному масштабі, скасуванням ряду обмежень у міжнародній торгівлі, високими темпами розвитку нових індустріальних країн. Найвищі позиції в світовій торгівлі посідають розвинуті країни; найбільшими експортерами світу є: США, Китай, ФРН, Японія, Франція, Великобританія, Італія, Канада.

Вигідність міжнародної торгівлі обґрунтовується теоріями абсолютної і порівняльної (відносної) переваг. Принцип абсолютної переваги обґрунтував А. Сміт у своїй праці «Багатство народів» (1776). Абсолютна перевага виводиться зі співставлення рівнів продуктивності виготовлення певного товару в різних країнах. Абсолютну перевагу має та країна, в якій для виробництва одиниці продукції використовують менший обсяг ресурсів.

Принцип порівняльної переваги обґрунтував Д. Рікардо у «Принципах політичної економії та оподаткування» (1817). На прикладі Португалії та Англії він показав, що, незважаючи на нижчу продуктивність виробництва і сукна, і вина в Португалії порівняно з Англією, торгівля буде взаємовигідною, якщо Португалія буде спеціалізуватися на виробництві вина, а Англія — на виробництві сукна, і країни будуть обмінюватися цими товарами.

Сучасні економісти розвивають теорію порівняльних переваг на основі поняття альтернативних витрат (витрат втрачених можливостей). Виробник, який має найнижчі альтернативні витрати, має порівняльну перевагу перед іншими виробниками. Такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП).

Міжнародний поділ праці (МПП) — це найвищий ступінь розвитку суспільно-теориторіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь у МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, Сінгапуру, Південної Кореї та інших. І навпаки, в країнах, які не зуміли знайти своє місце у МПП, — нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Основні чинники розвитку МІНІ:

  • природно-географічні умови (клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне положення);
  • технічний прогрес (переваги науково-технічних досягнень, розвитку науки і техніки);
  • соціально-економічні умови (досягнутий рівень економічного й науково-технічного розвитку; механізм організації національного виробництва та зовнішньоекономічних відносин).

Розвиток міжнародного поділу праці породжує, з одного боку, виникнення фірм, що випускають обмежену номенклатуру напівфабрикатів, деталей чи спеціалізуються на окремих стадіях виробництва, а з іншого — даний процес приводить до поглиблення інтернаціоналізації виробництва, об'єднання вузькоспеціалізованих підприємств у єдині міжнародні виробничі комплекси. Це активізує міжнародну торгівлю між різними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та сприяє зростанню обсягів торгівлі не тільки готовими виробами, але й напівфабрикатами, що у свою чергу впливає на торговельний баланс країни.

Торговельний баланс країни — це різниця між вартістю всіх товарів і послуг країни, що експортується (вивозиться), і обсягом товарів та послуг, які вона імпортує (ввозить).

Він є найбільшою і найважливішою частиною поточного рахунку країни. Країна, яка експортує більше, ніж імпортує, має позитивний торговельний баланс. Якщо країна більше імпортує, ніж експортує, вона має негативний торговельний баланс, який ще називається торговельним дефіцитом. На торговельний баланс впливають курси валют, торговельні обмеження, такі як оподаткування, різниця в собівартості продукції між країнами-імпортерами та експортерами, а також політичні бар'єри в торгівлі. Баланс торгівлі дуже складно розрахувати через проблеми із записом та збором даних. Крім того, значна діяльність на «чорному» ринку призводить до того, що певне виробництво реєструється в одній країні, а не в іншій, що створює дисбаланс у загальній сумі всіх рахунків світового торговельного балансу.

Протекціонізм — це політика уряду, яка обмежує або стримує міжнародну торгівлю, часто з метою захисту місцевих підприємств і робочих місць від іноземної конкуренції. Переваги протекціонізму є предметом запеклої дискусії. Протекціоністська політика може бути реалізована чотирма основними шляхами: тарифами, імпортними квотами, стандартами на продукцію та державними субсидіями.

Лібералізація міжнародної торгівлі передбачає перехід багатьох країн до такого режиму торгівлі, при якому скасовуються кількісні обмеження імпорту, зменшуються митні збори та інші обмеження. Лібералізація торгівлі та інших форм економічної діяльності сприяє обмеженню політики протекціонізму та робить світову торгівлю більш вільною. Лібералізація зовнішньої політики охоплює майже всі країни світу незалежно від ступеня їх економічного розвитку. Особливо значні зрушення спостерігаються в країнах Латинської Америки, Африки, Азії, Східної Європи.

Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків країни характеризується її платіжним балансом.

Платіжний баланс — це співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).

Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким, що має позитивне сальдо); у протилежному випадку — пасивним (таким, що має від'ємне сальдо).

Міжнародні поточні розрахунки між країнами здійснюють у відповідних національних валютах згідно з існуючими валютними курсами або у твердій, конвертованій валюті.

Платіжний баланс складається з двох частин (рис. 5.4):

  • 1. Баланс поточних операцій.
  • 2. Баланс фінансових операцій та операцій з капіталом.

Платіжний баланс повинен бути нульовим. Тобто гроші, що надходять, і гроші, що виходять, повинні бути збалансовані. Але в більшості випадків такого не буває. Всі частини платіжного балансу взаємопов'язані. Дефіцит балансу поточних операцій означає, що експорт товарів та послуг є недостатнім для оплати імпорту товарів та послуг. Здійснити фінансування цього дефіциту можна шляхом отримання позики з-за кордону або продажу іноземцям матеріальних та фінансових активів країни, що відображається в балансі фінансових операцій з капіталом.

Та навпаки, позитивне сальдо супроводжується купівлею закордонних матеріальних та фінансових активів і відтоком грошових коштів згідно балансу фінансових операцій з капіталом. Незбалансованість міжнародного руху поточних операцій та фінансових операцій з капіталом регулюється зміною офіційних резервів (запасів іноземної валюти в центральному банку країни). Якщо в країни остаточно будуть вичерпані резерви, то їй загрожує дефолт.

Рис. 5.4. Структура платіжного балансу

Дефолт (англ. default — невиконання обов'язків) — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушені платіжні зобов'язання позичальника перед кредитором, існує нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики. Цим терміном позначають будь-які види відмови від боргових зобов'язань (тобто він певною мірою є синонімом поняття «банкрутство»), але, як правило, його використовують вужче, маючи на увазі відмову центрального уряду або муніципальної влади від своїх боргів.

Існує різниця між поняттями дефолт — невиконання фінансових обов'язків, неплатоспроможність — неможливість виплачувати зобов'язання та банкрутство — визнана господарським судом фінансова неспроможність.

Коли в країні дефолт, то наслідки можуть бути набагато серйознішими. Якщо споживачі дефолтні, то запозичення грошей ускладнює її функціонування. Тобто, немає грошей для виплати рахунків. З іншого боку, дефолт може призвести до того, що країна девальвує свою валюту для виплати боргу, що призведе до більш дешевої експортної продукції. Зрештою, це може повернути економіку на високий рівень.

Щодо України, то експорт товарів та послуг за січень-вересень 2018 року становив 41705,0 млн доларів, що на 9,3% більше порівняно з аналогічним періодом 2017 року, імпорт зріс на 15,0% — до 45 155,0 млн доларів.

Це цікаво!

Платіжний баланс України (2017-2018 рр.)

(млн дол. США)

Експорт

Імпорт

Сальдо

9 місяців

2017

9 місяців

2018

9 місяців

2017

9 місяців

2018

9 місяців

2017

9 місяців

2018

Усього (товари і послуги)

38158,0

41705,0

39270,5

45155,0

-1112,5

-3450,0

Країни СНД

7876,0

7945,3

8427,3

10047,5

-551,3

-2102,2

Інші країни світу

30282,0

33759,7

30843,2

35107,5

-561,2

1347,8

у т. ч. країни ЄС

14466,8

16717,1

16707,6

19035,8

-2240,8

-2318,7

Товари

31323,4

34551,1

25332,5

41019,8

-4009,1

-6468,7

Країни СНД

5049,0

5182,8

7965.3

9572,9

-2916,3

-4390,1

Інші країни світу

26274,4

29368,3

27367,2

31446,9

-1092,8

-2078,6

у т. ч. країни ЄС

12596,7

14612,1

14915,2

16869,6

-2318,5

-2257,5

Послуги

7860,8

8769,3

3939,9

4137,2

3920,9

4632,1

Країни СНД

2832,0

2767,3

462,0

474,6

2370,0

2292,7

Інші країни світу

5028,8

6002,0

3477,9

3662,6

1550,9

2339,4

у т. ч. країни ЄС

2464,1

2878,1

1793,4

2168,1

670,7

710,0

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

За даними статистичного відомства, негативне сальдо становило 3450,0 млн доларів (за 9 місяців 2017 року також негативне — 1112,5 млн доларів). За 9 місяців 2018 року негативне сальдо торгівлі товарами становило 6468,7 млн доларів (рік тому також негативне — 4009,1 млн доларів).

У той же час позитивне сальдо у сфері послуг становило 4632,1 млн доларів (за 9 місяців 2017 року також позитивне — 3920,9 млн доларів).

За даними Національного банку України, платіжний баланс у вересні 2018 року зведений з дефіцитом на рівні 582 млн доларів. Як відзначили в НБУ, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу у вересні розширився до 1,7 млрд доларів на тлі погіршення динаміки експорту та значних планових виплат з обслуговування державного боргу.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Чому існує міжнародна торгівля? Які переваги та недоліки міжнародної торгівлі?

2. Охарактеризуйте поняття «міжнародний поділ праці» та назвіть його чинники.

3. Охарактеризуйте поняття «торговельний баланс країни», «експорт», «імпорт», «протекціонізм», «лібералізм».

4. Назвіть форми торговельних обмежень.

5. Назвіть що таке дефолт? Які причини дефолту та чим він загрожує національній економіці?

Творчі завдання.

Завдання 1. Країни Албанія та Болгарія вирощують виноград і виготовляють вино. Витрати часу на 100 л вина і 100 кг винограду подано в таблиці.

Країна

Витрати часу на 100 кг винограду, год.

Витрати часу на 100 л вина, год.

Албанія

8

16

Болгарія

5

15

Яка країна має абсолютні переваги у виробництві вина, вирощуванні винограду?

На виробництві якого товару в міжнародному поділі праці варто спеціалізуватися Албанії? Болгарії?

Завдання 2. У Казахстані один працівник виробляє 1 т м’яса або 20 тис. т пшениці в рік. В Киргизстані працівник здатен виробити 2 т м’яса або 10 тис. т зерна. Всього в Казахстані зайнято на виробництві пшениці і м’яса 400 тис. осіб, а Киргизстані — 100 тис. осіб Президенти країн укладають угоду про економічне співробітництво, що включатиме ефективний розподіл праці у виробництві хліба і м’яса. Визначте ефективний розподіл часу за даною угодою.

Країна

Частка у світовому ВВП, %

Завдання 3. Використовуючи різні джерела, заповніть таблицю, де зазначте частку України та розвинутих країн у світовому ВВП.

Зробіть відповідні висновки.

Завдання 4. Використовуючи дані платіжного балансу України за 2017-2018 рр. (с. 263), проаналізуйте експорт/імпорт та сальдо торгівлі товарами та послугами.

Завдання 5. Відвідайте один з найближчих до Вашого будинку магазинів. Запишіть назви конкретних товарів у ньому, вироблених в інших країнах. Вкажіть назви країн-виробників.

Товар

Торгова марка (назва фірми-виробника)

Країна-виробник

Одяг, взуття

Побутова техніка, автомобілі

Меблі, декор

Парфуми, косметика

Продукти харчування

Завдання 6. Обчисліть сальдо торговельного балансу України за 20... рік.

Зовнішньоторговельний баланс України за 20... рік, млрд. доларів США

Експорт

Імпорт

Сальдо

Всього

?

?

?

у тому числі:

Товари

43342

56296

?

Послуги

15668

14206

?

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Яким був торговельний баланс України за 20... рік (активний чи пасивний)?

2. За якими статтями торговельний баланс має від’ємне сальдо?

3. Які зміни в структурі зовнішньої торгівлі необхідні задля покращення торговельного балансу України?

Вправи для саморозвитку.

Завдання 1. Складіть картосхему «Країни-основні торговельні партнери нашої країни». Виберіть систему позначок, наприклад величина позначки (квадрат, трикутник, круг тощо) показує частку країни в експорті та імпорті. Один вид позначки — торгівля товарами, інший — торгівля послугами. Позначки експорту та імпорту зробіть різного кольору. Зробіть висновок про значення міжнародних економічних зв’язків для України.

(Використано інтернет-джерела вільного доступу)

Завдання 2. Користуючись різними джерелами, знайдіть інформацію про товари і послуги у Вашому місті, які експортуються до інших країн. Проаналізуйте передумови, які визначили експортну спрямованість цих виробництв. Підготуйте коротке повідомлення.