Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 37. Місцеві бюджети, місцеві податки та реформа децентралізації

Однією з головних засад успішного розвитку держави є ефективна та дієва система місцевого самоврядування. Для забезпечення виконання своїх функцій, створення належного життєвого середовища для населення громади органи місцевого самоврядування повинні мати достатні фінансові ресурси, основу яких складають кошти відповідних бюджетів.

Одним із важливих джерел доходів бюджетів органів місцевого самоврядування є місцеві податки і збори. Підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення їх частки у власних доходах місцевих бюджетів є одним із головних завдань фінансово-бюджетної політики держави та успіху реформи децентралізації.

До основних місцевих податків і зборів в Україні належать:

  • податок на майно (складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю);
  • єдиний податок;
  • збір за місця для паркування транспортних засобів;
  • туристичний збір.

Оскільки кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці, люди повинні мати можливість впливати на якість цих послуг. Це може бути лише тоді, коли відповідальні за їх надання органи знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконкоми. Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати всі місцеві питання і нести за це відповідальність. Для цього в Україні відбувається децентралізація — передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей — органам місцевого самоврядування.

Саме здатність місцевого самоврядування незалежно й ефективно забезпечувати населення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) суспільними благами шляхом узгодження видатків з місцевими потребами та вподобаннями становить ключову ідею реформи децентралізації в Україні.

Станом на жовтень 2018 р., створено 838 ОТГ, що є досить вагомим показником за період 2015-2018 рр. (табл. 4.15); їх площа становить 202 тис. км2, а кількість жителів перевищує 7 млн. осіб. Аналіз показників, наведених в табл. 4.15, дозволяє стверджувати, що відбувається позитивна динаміка зростання ОТГ як за їх чисельністю (у 5,3 рази), так і за кількістю жителів та площею (у 5,0 та 5,5 разів відповідно). Так, лідером серед регіонів України за темпами створення ОТГ є Житомирська, Хмельницька, Волинська, Запорізька, Чернігівська області, тоді як аутсайдерами — Черкаська, Вінницька, Київська, Закарпатська, Кіровоградська.

Таблиця 4.15

Динаміка формування ОТГ в Україні

2015

2016

2017

Кінець 2018

Динаміка 2015-2018, рази

Кількість ОТГ

159

366

665

838

5,3

Кількість територіальних громад, що утворили ОТГ

804

1748

3125

3839

4,8

Середня кількість територіальних громад, що об’єднуються в одну ОТГ

5,0

4,6

4,6

4,1

0,82

Кількість необ’єднаних територіальних громад

10411

9467

8090

7113

0,68

Кількість жителів в ОТГ (млн осіб)

1,4

3,1

5,7

7,1

5,0

Середня чисельність населення однієї ОТГ (осіб)

8720

8344

8384

8365

0,96

Площа ОТГ (тис. кв. км)

36,5

84,0

163,9

202,1

5,5

Частка власних доходів місцевих бюджетів протягом 2014-2018 рр. зросла до 7% ВВП, а частка місцевих податків і зборів у власних доходах місцевих бюджетів збільшилася до 30% (табл. 4.16).

Таблиця 4.16

Результати фінансової децентралізації в Україні

2014

2015

2016

2017

2018

Власні доходи місцевих бюджетів:

- млрд грн

68,6

98,2

146,6

192,7

231,0

- % ВВП

5,1

5,1

6,2

6,7

7,1

Частка місцевих бюджетів (з трансфертами) у зведеному бюджеті України, %

45,6

47,5

51,2

51,5

Частка місцевих податків і зборів у власних доходах місцевих бюджетів, %

0,7

26,6

28,8

27,3

30,0

Загалом, частка видатків органів місцевого самоврядування в загальних бюджетних витратах розвинених країн протягом останніх десятиліть складала близько 40%, тоді як для країн, що розвиваються, даний показник становив 25-26%. Важливим показником рівня бюджетної децентралізації є також частка власних доходів у структурі доходів територіальної громади. До країн, в яких такий показник перевищує 50%, належать Швеція, Данія, Фінляндія, Люксембург, Австрія, Франція, Ірландія, Португалія та ін. В середньому частка власних доходів органів місцевого самоврядування в загальних бюджетних надходженнях складає близько 37% для розвинутих країн та 24% — для країн, що розвиваються.

Про рівень фіскальної децентралізації свідчить також показник частки власних доходів місцевих бюджетів у ВВП. Так, у країнах ЄС близько 45% ВВП перерозподіляється через бюджетну систему, а частка доходів органів місцевого самоврядування у ВВП для ЄС-28 складає 11,3%. Дещо нижчим є значення даного показника у країнах Південно-Східної Європи, наприклад у Румунії та Молдові (9,4%), Болгарії, Хорватії, Сербії, Словенії, Україні (близько 6-7%).

За підсумками 2017 р., частка місцевих податків та зборів у структурі власних доходів усіх місцевих бюджетів України склала 27,3%, а бюджети ОТГ за рахунок місцевих податків і зборів сформували майже 32% дохідної частини своїх бюджетів (рис. 4.28).

Рис. 4.28. Частка місцевих податків і зборів у структурі місцевих бюджетів

Децентралізація в Україні як головний напрям конституційної реформи запозичила кращі європейські практики. Європейський досвід місцевого самоврядування акцент робить саме на базовий рівень — місто, село, територіальну громаду, а не область чи район.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Які податки і збори формують дохідну частину місцевих бюджетів України?

2. У чому полягає зміст децентралізації?

3. Наскільки успішною є реформа децентралізації в Україні?

4. Які показники фіскальної децентралізації можуть свідчити про її прогрес?