Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 22. Особливості безробіття в Україні та напрямки його регулювання

Згідно зі статистичними даними, в І кварталі 2018 р. в Україні рівень безробіття серед економічного активного населення становив 9,7%, або знизився на 0,4 відсоткових пункти порівняно з І кварталом 2017 р. Серед осіб працездатного віку рівень безробіття дещо вищий і складає 10,0%. Загальна чисельність безробітних серед працездатного населення — 1713 тис. осіб, серед яких 55% (938 тис. осіб) — чоловіки. Понад 65% (1116 тис. осіб) безробітних проживають у міських поселеннях.

Динаміка безробіття в Україні наведена на рис. 4.10.

Рис. 4.10. Динаміка рівня безробіття в Україні у 2007-2018 рр.

Найвищий рівень безробіття серед осіб працездатного віку зафіксований у Луганській (17,8%) та Донецькій (15,0%) областях. Ще в 15 регіонах України рівень безробіття перевищував середній показник по Україні. Найменше від безробіття потерпало працездатне населення Харківської та Київської областей, де його рівень не перевищував 7% (рис. 4.11).

Рис. 4.11. Рівень офіційного безробіття за регіонами України у 2018 р.

Динаміка попиту і пропозиції на ринку робочої сили України відображена на рис. 4.12.

Рис. 4.12. Попит і пропозиція на ринку робочої сили в Україні у 2007-2018 рр.

На початок 2018 р. у країнах ЄС-28 безробітних серед економічно активного населення налічувалося 18,3 млн осіб, тобто рівень безробіття становив 7,4%. Найвищий рівень безробіття серед країн ЄС-28 був зафіксований у Греції (21,2%), а найнижчий — у Чехії (2,4%) (рис. 4.13).

Рис. 4.13. Рівень офіційного безробіття у країнах світу

Соціальний захист на ринку праці проявляється в таких державних гарантіях:

  • - реалізації прав громадян на працю та на допомогу з безробіття;
  • - оплаті праці на рівні, не нижчому від законодавчо встановленої мінімальної зарплати;
  • - наданні державної допомоги малозабезпеченим та багатодітним сім'ям;
  • - пенсійному забезпеченні;
  • - підтримці життєвого рівня населення шляхом перегляду основних соціальних гарантій відповідно до змін індексу цін на основні товари і послуги.

Подолання негативних наслідків безробіття в найближчій перспективі вирішальною мірою залежить від стратегії макроекономічних перетворень, розв'язання військово-політичних проблем, антикорупційних реформ і повинно знайти своє відображення в проведенні структурної перебудови національної економіки, в державних програмах сприяння зайнятості, забезпеченні фінансової стабільності економіки.

Це цікаво!

У 2006 р. Нобелівську премію миру за успішну боротьбу з бідністю отримав Мухаммад Юнус та заснований ним «Grameen Bank». Реалізована банкіром ідея була проста: надавати дешеві мікрокредити малозабезпеченим сім’ям, яким закритий доступ до звичайного банківського кредитування (не допомога чи субсидія, а саме позика).

Полем діяльності став Бангладеш 1970-х рр. Там Юнус взяв позику в державному банку і роздав її бідним — почав надавати маленькі суми під дуже низькі відсотки, причому зовсім без застави. Умова була одна: гроші давалися на відкриття сімейного бізнесу або його розширення.

У 1980-х рр. Юнус створив банк, заснований на моделі кредитування незаможних. За його словами, за 30 років відсоток неповернення становив менше 10% (частка прострочених більш ніж на три місяці позик у банківській системі України — 54%).

Після успіху «Grameen Bank» ідею з мікрокредитуванням взяли на озброєння уряди багатьох країн. На подібний експеримент за підтримки Світового банку пішло й Міністерство соціальної політики України.

Експеримент був закріплений у Постанові Кабміну №1154 «Про залучення до роботи членів малозабезпечених сімей і внутрішньо переміщених осіб» і реалізується у вигляді пілотного проекту «Рука допомоги». Проект діє в Харківській, Львівській і Полтавській областях. Учасники можуть отримати до 70 тис грн. Для порівняння: середня сума державного мікрокредиту на відкриття бізнесу у Великобританії становила в 2017 р. 6 тис фунтів, що з урахуванням купівельної спроможності фунта не набагато більше, ніж дає Мінсоцполітики. Однак для англійців позика коштує 6% річних, податкові преференції відсутні, а консультаційний супровід триває лише перший рік.

На відміну від кредитів Юнуса, які часом витрачалися на весілля, Мінсоцполітики не дає «живих» грошей. Воно фінансує придбання устаткування і матеріалів для запуску своєї справи і вимагає повернути гроші протягом трьох років. При цьому сума повернення зменшується на суму сплачених податків. У разі працевлаштування двох осіб з числа малозабезпечених на термін не менше двох років кошти повертати не потрібно. Щоб впровадити цю практику по всій країні, потрібно ухвалити закон, а щоб був ефект, слід витягувати малозабезпечених зі стану неробства.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Охарактеризуйте основні види державних соціальних гарантій.

2. Як пов’язані безробіття і бідність?

3. Чому багато соціальних програм виявляються малоефективними для подолання бідності серед населення?

Творчі завдання.

Україна є соціальною державою, адже 34,4% ВВП перерозподіляється через бюджет. Держава розпоряджається третиною всіх грошей, роздаючи їх тим, хто їх найбільше, на думку влади, потребує.

В Україні 300 тис сімей отримують допомогу як малозабезпечені. У 2017 р. на це було витрачено майже 12 млрд грн з держбюджету. При цьому третина одержувачів не працює і не особливо шукає роботу. Українці раніше за всіх ідуть на пенсію й отримують її, навіть якщо все життя не платили податки. Держава утримує не тільки пенсіонерів.

Грошова підтримка супроводжує українців з народження і до смерті: допомога при народженні, виплати багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, інвалідам, студентам, допомога з безробіття, оплата ЖКП, оплата житла для переселенців. Соціальний бюджет на 2018 р. в Україні можна порівняти за розмірами з військовим.

Згідно із законодавством України, соціальну допомогу можуть отримувати тільки ті, хто працює, вчиться, служить, стоїть на обліку в службі зайнятості — хто намагається працювати, але це не приносить достатньо грошей. Однак у реальності соціальні комісії на місцях можуть ухвалити рішення про виділення допомоги, навіть якщо працездатний член сім’ї не працює. Наприклад, якщо він хворий або в сім'ї троє і більше дітей. Таких у 2017 р. було близько 30% від усіх одержувачів.

Середній розмір допомоги у 2017 році становив 3743 грн, що можна порівняти з мінімальною зарплатою. Такі сім’ї також зазвичай користуються субсидією на оплату ЖКП і допомогою на дітей, що дозволяє отримувати до 7 тис грн.

Поміркуйте над наступними питаннями:

1. Чому ж система соціальної допомоги, витрачаючи стільки ресурсів держави, не здатна перемогти бідність?

2. Чому ж українці живуть набагато бідніше від сусідів?