Економіка. Профільний рівень. 11 клас. Криховець-Хом’як

§ 15. Основи управління проектами

Проект (з латинської — «кинутий вперед») — це комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей, протягом обмеженого часу при обмежених фінансових, трудових і матеріальних ресурсах. Класифікація проектів подана в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Класифікація проектів

Класифікаційна ознака

Види проектів

За розміром проекту (масштаб)

- малі (до 10 млн дол.)

- середні (10-50 млн дол.)

- великі (50-100 млн дол.)

- грандіозні (понад 100 млн дол.)

За термінами реалізації

- короткострокові (до 1 року)

- середньострокові (1-3 роки)

- довгострокові (понад 3 роки)

За складністю

монопроекти, мультипроекти та мегапроекти

За характером

міжнародні та вітчизняні проекти

Пам’ятайте!

Монопроект — це окремий проект певного виду і масштабу.

Мультипроект — це комплексний проект, який складається з кількох монопроектів, що вимагає багатопроектного управління.

Мегапроект — це комплексний проект розвитку регіонів, секторів економіки тощо, який складається з кількох монопроектів та мультипроектів, об’єднаних однією метою.

Особливого роду проект — інноваційний.

Інноваційний проект представляє собою складну систему взаємообумовлених за ресурсами, термінами і виконавцями заходів, спрямованих на досягнення конкретних цілей і завдань на пріоритетних напрямках розвитку науково-технічного прогресу.

Інноваційна програма — це комплекс взаємопов'язаних інноваційних проектів та проектів підтримки інноваційної діяльності.

Загалом проекти мають різні рівні науково-технічної значущості:

  • модернізаційний (псевдоінновації), коли конструкція або базова технологія кардинально не змінюються. Наприклад гами виробів, розширення асортименту продукції;
  • новаторський (поліпшують інновації). Наприклад додавання нових якостей, введення засобів автоматизації тощо;
  • випереджаючий (базисні інновації), коли конструкція заснована на випереджальних технічних рішеннях. Наприклад введення турбореактивних двигунів у літакобудуванні;
  • піонерний (базисні інновації, яких раніше не було). Наприклад перші персональні комп'ютери, мобільні ґаджети, біотехнології.

Управління проектом — діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях щодо часу, коштів (ресурсів) і якості кінцевих результатів.

Найпоширеніші системи управління проектами:

1. Основна система. Менеджером проекту виступає представник замовника, який не несе фінансової відповідальності за проект. Перевага такої системи полягає в об'єктивності менеджера, недолік — за проект відповідає тільки один замовник.

2. Система розширеного управління, де менеджер проекту несе відповідальність за реалізацію проекту в межах кошторисної ціни. У такому випадку менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з якою замовник укладає контракт «під ключ» з оголошеною вартістю проекту.

Життєвий цикл проекту — це період між моментом появи проекту та моментом його закриття.

За класифікацією Світового банку, життєвий цикл проекту поділяють на фази:

  • 1) доінвестиційну: (аналіз інвестиційних можливостей; попереднє техніко-економічне обґрунтування; розробка бізнес-плану);
  • 2) інвестиційну: (розробка проектної документації; проведення торгів і укладання контрактів; організація закупівель і постачання; матеріалізація (виконання) проекту);
  • 3) експлуатаційну: (завершення проекту; здача в експлуатацію; розширення виробництва, інновації).

Учасники проекту:

Замовник — фізична або юридична особа, яка вкладає у проект власні або позичкові кошти і приймає рішення щодо термінів реалізації проекту, його вартості та контролю якості.

Інвестор — особа або організація, яка фінансує проект.

Проектувальник — проектна організація, яка розробляє проектно-кошторисну документацію.

Керівник проекту (проект-менеджер) — юридична особа, якій замовник делегує повноваження з управління проектом.

Постачальник (генеральний постачальник) — організація, яка здійснює ресурсне забезпечення проекту.

Проектна команда — організаційна структура проекту.

Функція управління полягає у діяльності команди проекту з управління проектом. Усі функції управління поділяють на: базові функції:

  • управління предметною сферою проекту (змістовна сутність);
  • управління якістю (вимоги до результатів, стандарти);
  • управління тимчасовими ресурсами (бюджет часу);
  • управління вартістю (фінансовий і матеріальний бюджет); функції, що інтегрують:
  • управління персоналом проекту (добір, підготовка, організація роботи);
  • управління комунікаціями (моніторинг і прогнозування ходу робіт і результату);
  • управління контрактами (контрактація виконавців, матеріалів та ін.);
  • управління ризиком (зниження рівня невизначеності в проекті).

Будь-яка функція управління складається з п'ятьох відносно самостійних видів управлінської діяльності: планування, організації, координації, активізації, контролю, де кожний попередній вид діяльності є необхідною передумовою наступного.

Важливим аспектом діяльності підприємства є економічне обґрунтування доцільності капітальних вкладень, яке здійснюється на основі дослідження відповідних інвестиційних проектів.

Основні базові принципи оцінки ефективності капіталовкладень:

  • оцінка ефективності проектів інвестування капіталу, яку здійснюють на основі зіставлення обсягу інвестованих коштів, з одного боку, та сум і термінів повернення інвестованого капіталу — з іншого;
  • визначення необхідного обсягу інвестиційних витрат, враховуючи основні, і супутні витрати капіталу;
  • повернення інвестованого капіталу, який оцінюють на основі показника грошового потоку від інвестицій.

Під грошовим потоком від інвестицій розуміють грошові кошти, що включають отримані внаслідок здійснення інвестицій чистий прибуток та суму амортизаційних відрахувань:

де: ГП — грошовий потік, грн; П — річний прибуток, отриманий у результаті реалізації інвестицій, грн; АВ — річна сума амортизаційних відрахувань, грн.

У подальшому визначаємо теперішню вартість майбутніх грошових потоків від інвестицій.

Оскільки грошові кошти під впливом фактора часу знецінюються, то вартість грошей враховують шляхом дисконтування майбутніх грошових коштів.

Дисконтування передбачає коригування майбутніх потоків грошей на коефіцієнт, який відповідає певній дисконтній ставці, що враховує ризик та непевність, пов'язані з фактором часу.

В умовах очікування сталого річного темпу інфляції застосовують постійну річну ставку дисконту, і теперішню вартість отриманих у майбутньому грошових потоків обчислюють за формулою:

де: ТДВ — теперішня вартість майбутніх грошових потоків від інвестиційного проекту, грн; ГП — грошовий потік, очікуваний у t-му році від реалізації проекту, грн; r — річна ставка інфляції (у вигляді десяткового дробу); t — кількість років; 1/(1 + r)t — коефіцієнт коригування майбутніх сум грошових потоків.

Ставки для дисконтування грошових потоків від реалізації різних проектів добирають диференційовано, з урахуванням таких факторів, як очікуваний темп інфляції, премії за ризик, ймовірність низького рівня платоспроможності, тривалість періоду інвестування тощо.

Чиста теперішня вартість характеризує загальну абсолютну величину ефекту від реалізації інвестицій. Її обчислюють як різницю між теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків, отриманих протягом періоду експлуатації об'єкта інвестування, та сумою початкових інвестицій:

де: ЧТВ — чиста теперішня вартість проекту, грн; ТВ — теперішня вартість грошового потоку, грн; ПІ — початкові інвестиції, грн.

Якщо чиста теперішня вартість проекту перевищує нуль, то проект має бути схвалений як прибутковий; якщо ж вона має від'ємне значення або дорівнює нулю — проект слід відхилити, оскільки його реалізація завдасть збитків або не принесе підприємству додаткового доходу на вкладений капітал.

Застосовують два взаємопов'язані показники, за якими визначають абсолютну ефективність інвестицій: коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості), період (строк) окупності капітальних витрат.

Коефіцієнт економічної ефективності обчислюють:

- для окремих проектів або форм відтворення основних засобів діючих підприємств (це відношення приросту прибутку (зниження собівартості) до величини капітальних вкладень);

- для підприємств, що будуються (це відношення загальної суми прибутку до кошторисної вартості проекту):

Значення коефіцієнтів Ке треба порівнювати з нормативним коефіцієнтом Кн, що встановлений Міністерством економіки і складає 0,15. Проект є доцільним, коли Ке > Кн.

Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних витрат за певним варіантом обчислюють за формулою:

де: Ток — період окупності, роки; початкові інвестиції, гри; ГПд — середньорічна величина дисконтованих грошових потоків, гри.

Середньорічну величину дисконтованих грошових потоків визначають за формулою:

де: ТДВ — теперішня вартість проекту, гри; Т — кількість років експлуатації об’єкта інвестування, протягом яких очікують надходження грошових потоків.

Основними чинниками, що впливають на рівень ефективності інвестицій є:

  • 1) удосконалення проектно-кошторисної справи;
  • 2) поліпшення технологічно-відтворювальної структури інвестицій;
  • 3) скорочення тривалості інвестиційного циклу;
  • 4) застосування гнучких економічних методів управління інвестиційними процесами.

Запитання для роздумів, самоперевірки та колективного обговорення.

1. Наведіть визначення поняття «проект».

2. Які фактори необхідно враховувати під час прийняття інвестиційних рішень?

3. Перелічіть основні види проектів.

4. Які характеристики застосовують для визначення ефективності інвестиційного проекту?

Творчі завдання.

За допомогою інтернет-джерел знайдіть інноваційний проект, який розпочато в Україні, і проаналізуйте його.

1. Визначте фактори зовнішнього середовища, які найбільше впливають на проект.

2. Охарактеризуйте для кого і для чого призначений інвестиційний проект.

3. Визначте наявних та потенційних учасників проекту.

4. Вкажіть, на якій стадії життєвого циклу перебуває проект, і спрогнозуйте його подальший розвиток.

5. Назвіть види ризиків, властивих йому.

ПРАКТИКУМ-ТРЕНАЖЕР

Працюємо колективно / у групах. Розв’язування задач.

Задача-приклад 1. Визначте доцільність інвестицій у будівництво заводу в сумі 10 млн грн. Завод будують два роки, протягом яких інвестують відповідно по 5 млн грн. За перший рік після введення в експлуатацію завод зазнає збитків у сумі 1 млн грн, а протягом другого року — 0,5 млн грн. Завод випускає вентилятори в кількості 8000 шт. за місяць. Витрати на одиницю продукції — 42,5 грн, а відпускна ціна — 52,5 грн за штуку. Через 20 років завод старіє, і на цей момент його ліквідаційна вартість становитиме 1 млн. грн. Чи можна такі капіталовкладення вважати вдалими при нормі відсотка 4%?

Розв’язання

При витратах 42,5 грн і ціні 52,5 грн за одиницю продукції прибуток фірми за місяць становитиме: 8000 • (52,5 - 42,5) = 80000 грн; річний прибуток складе: 80000 • 12 = 960000 грн або 0,96 млн грн.

Для прийняття рішення про доцільність інвестицій слід підрахувати чисту дисконтовану вартість інвестицій:

З розрахунків бачимо, що ЧДВ < 0, отже, будівництво даного заводу принесе збитки, і вкладати кошти в цей об’єкт не варто.

Задача-приклад 2. Ринкова вартість звичайних акцій підприємства «Ореол» 450000 грн, привілейовані акції складають 120000 грн, а загальний позичковий капітал - 200000 грн. Вартість власного капіталу дорівнює 14%, привілейованих акцій — 10%, а облігацій підприємства — 9%. Визначте зважену середню вартість капіталу підприємства при ставці податку Т = 18%.

Розв’язання

Розраховуємо питому вагу кожного компонента капіталу:

ΣΚ =450 + 120 + 200 = 770 тис. грн.

W= 450 : 770 • 100 = 58,44%

W = 120 : 770 • 100 = 15,58%

W = 200 : 770 • 100 = 25,97%

WACC використовують для розрахунку ефективності інвестицій у якості ставки дисконту. Обчислення середньої вартості капіталу підприємства WACC:

Вид

Вартість

Частка

Зважена вартість

Позиковий капітал

9% • (1-0,18)

• 0,2597

=

1,916

Привілейовані акції

10%

• 0,1558

=

1,558

Звичайні акції

14%

• 0,5844

=

8,183

Зважена вартість капіталу (WACC)

11,65 %

WACC: 11,38%.

Вправи для саморозвитку.

Задачі для розв’язання

Задача 1. Акціонерне товариство планує реалізувати проект вартістю 100 тис., практичне здійснення якого спрямовано на організацію виробництва нового виду продукції. Фінансування проекту здійснюватиметься на початок першого року його реалізації. Очікуються такі грошові потоки на кінець року: 1-го — 50 тис., 2-го — 40 тис., 3-го — 50 тис. За розрахунковий період береться початок 4-го року. Визначити чисту приведену вартість проекту за дисконтної ставки 4 і 25 %; індекс доходності; внутрішню ставку доходності проекту; термін окупності.

Задача 2. Підприємство розглядає можливість реалізації інвестиційного проекту, який вимагає таких інвестицій: у 2010 р. — 300 тис., 2011 р. — 100 тис., у 2012 р. — 100 тис. Починаючи з 2013 року, підприємство планує отримувати протягом 8 років прибуток від реалізації проекту у сумі 150 тис. щорічно. Амортизація по проекту складає 30 тис. щорічно. Податок на прибуток 25%. Рік початку реалізації проекту — 2010. Дисконтна ставка по проекту — 10%. Обґрунтувати доцільність реалізації проекту, обчисливши такі показники: чисту теперішню вартість, індекс доходності, термін окупності.