Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Комаровська - Нова програма

ДАЛЕКОСХІДНИЙ КУЛЬТУРНИЙ РЕГІОН

Вишукане і технічно досконале мистецтво Далекого Сходу охоплює мистецькі традиції Китаю, Японії, Монголії, В'єтнаму, Камбоджі, Кореї. Воно пройшло тривалий шлях розвитку — самобутній і самодостатній, заснований на мудрих філософських поглядах й унікальних духовних системах самозбереження культурної традиції. Найголовніше в них — зв'язок людини з природою, прагнення самовдосконалення, гармонія людини і світу. Кредо далекосхідних культур: «Спочатку вдосконалюй себе, а потім і світ навколо себе».

На Сході все може перетворюватися на мистецтво — витончене й привабливе. Мистецтво Далекого Сходу — це не лише архітектура і музика, танець і живопис, поезія і театр. Мистецтво Далекого Сходу — це і чайні церемонії, і бойові мистецтва, засновані на спостереженнях за рухами диких звірів, і заворожлива «стіна» ієрогліфів, у смисл яких закладено енергію життя.

Мандруючи Далеким Сходом, відвідаємо країни, які вплинули на мистецтво своїх найближчих сусідів, а також на культуру Європи і Америки. Безумовно, і в Україні високим є інтерес до мистецьких традицій Китаю та Японії. І він невпинно зростає, адже мистецтво цих країн вражає не лише спадком давніх митців,— воно спрямоване в майбутнє.

МИСТЕЦЬКА ПОДОРОЖ КИТАЄМ

Китай — країна, якій світ багато в чому завдячує прогресом: тут створено один із перших сонячних календарів; винайдено компас (III ст. до н.е.), сейсмограф (II ст. до н.е.), порох (X ст. н.е.), папір (І ст. н.е.), книгодрукування (VI-VIII ст.), порцеляну (III-V ст.); складено один із перших каталогів зірок та ін. Мистецтво Китаю — дивовижне й багатогранне. Воно міцно пов'язане з філософсько-релігійними вченнями конфуціанства, даосизму, буддизму, які вплинули на історію китайської культури та мистецтво всього Далекосхідного регіону.

«Вірю в давнину і люблю її!» — у цій відомій фразі Конфуція втілено глибоке шанування традицій, що стало підвалиною китайської культури.

1. Ваза періоду династії Мін. 1368-1644 рр.

2. Великий китайський мур

ХУДОЖНІ ДИВА КИТАЮ

Увагу всіх, хто подорожує Китаєм, привертають особливі будівлі — пагоди. Вони є в кожному місті і майже в кожному парку. Пагода (китайською бао-та) перекладається як «вежа скарбів». Це буддійська меморіальна споруда і сховище реліквій.

Для народів Далекого Сходу пагода є не просто архітектурною спорудою, а найважливішим релігійно-філософським символом. Яруси пагоди символізують етапи духовного просвітлення, щаблі сходження до Неба. Спорудження високих пагод мало на меті звеличення буддизму і посилення його впливу на людей.

Пагоди нерідко виконували також функції сторожових споруд для захисту території. А невеликі пагоди будували з метою позитивного впливу на місцевість і поліпшення фен-шуй.

Щоб побачити одну з найбільш знаменитих китайських пагод, відвідаємо місто Ханчжоу. Це пагода Люхе — «пагода шести гармоній», названа так на честь шести гармоній буддизму: неба, землі і чотирьох сторін світу. Вона побудована 970 р., складається з 13 ярусів і становить 60 м заввишки. Всередині пагода має гвинтоподібні сходи, конструкція яких символізує один із головних принципів буддизму — принцип циклічності.

Ознайомтеся з іншими визначними пам'ятками традиційної архітектури Китаю і країн Далекого Сходу, які перебували у сфері впливу китайської культури.

Теракотова армія, будівництво Великої Китайської стіни, об'єднання царств Давнього Китаю у складі єдиної імперії,— усе це заслуга великого імператора Цінь Ши Хуанді, який правив у III ст. до н.е. Ще за життя правителя почалося зведення його усипальниці неподалік від міста Сіаня.

Легенда розповідає, що для охорони спокою Цінь Ши Хуанді в потойбічному світі разом із ним мали бути заживо поховані

1. Пагода храму Фогуан. Шаньсі

2. Пагода Диких Гусей. Синай

3. Пагода Люхе. Ханчжоу

Теракота (від італ. terra — земля, глина і cotta — обпалена) — обпалена кольорова високоякісна гончарна глина і вироби з неї, які не покриваються поливою.

4. Теракотова армія

5. Обличчя теракотового воїна

6. Імператор Цінь Ши Хуанді

Бісквітна порцеляна — виріб із неглазурованої порцеляни, що був підданий одиночному або подвійному випалу. Його матова, трохи шорстка поверхня має білосніжний колір.

4000 його воїнів. Але це могло призвести до невдоволення народу, тому імператор вирішив замінити справжніх воїнів глиняними копіями, збільшивши їх кількість удвічі.

Минуло багато століть, перш ніж 1974 р. усипальниця була випадково виявлена селянами, які копали колодязь. Теракотова армія імператора Цінь Ши Хуанді стала одним із найбільших відкриттів XX ст. Унікальність теракотових воїнів полягає в тому, що при детальному розгляданні ми не знайдемо серед них хоча б двох схожих — усі обличчя й постаті індивідуальні.

Усі глиняні фігури колись були дуже яскраво розфарбовані, але до нас дійшли вже не такими яскравими.

Поміркуйте над історичною і художньою цінністю теракотової армії. Чим, на вашу думку, вона цікава для наших сучасників?

Азійські правителі вірили: якщо хтось замислив їх отруїти, то наявність отрути в їжі чи напої викаже китайський порцеляновий посуд. Тому порцеляну виписували з Китаю. Ця країна дала світу шедеври порцеляни, секрети виготовлення якої передавалися від покоління до покоління.

У VII ст. за доби династії Тан (608-907) з'явилися перші витвори з білої прозорої порцеляни. У період династії Сун (960-1279) керамісти створювали вази кольору «неба після дощу», застосовуючи для прикрашання бісквітної порцеляни кольорову емаль.

Найяскравішою добою китайської порцеляни є період панування династії Мін (1368-1644). Одноколірність, що досі панувала в оздобленні витворів, поступилася місцем барвистості. У розписах з'явився синій колір, і вперше розпочалося виробництво білої порцеляни з малюнками на поливі після обпалювання («у цай» — п'ятиколірна порцеляна).

Форми порцелянових виробів найрізноманітніші: декоративні вази, дзбани різного призначення, чайний посуд, тарелі та ін. Серед мотивів розпису переважають півонії і хризантеми, плоди і тварини, трапляються пейзажі й жанрові сценки. Дуже частим є зображення імператорського дракона, якого легко розпізнати за п'ятьма кігтями. Тривало й виробництво однотонної порцеляни, поступово вводиться зелений колір.

1-3. Зразки давнього китайського посуду з порцеляни

З епохою Маньчжурської династії (XVII—XVIII ст.) пов'язана діяльність найвизначнішого кераміста XVIII ст. Тань Іна, який написав кілька праць про мистецтво керамічного виробництва і дав опис 58 типів орнаментації порцеляни.

За цієї доби віртуозна майстерність керамістів сягнула вершин у виготовленні сапфірово-синіх предметів на кобальтовій основі. Випускалися також вироби огірково-зеленого, фіолетового, жовтого, червоного кольорів, а білий колір був представлений у кількох відтінках (молочний, мигдалевий, слонової кістки та ін.).

Витонченість форм, чистота і білизна поверхні, багатство візерунка і барвистість розпису притаманні витворам XVII—XVIII ст. Пластичністю форм вирізняються фігури божеств, міфічних героїв, легендарних красунь.

Вершиною майстерності китайських митців XVIII ст. є винайдення технології неперевершеної за витонченістю та крихкістю порцеляни «яєчна шкаралупа».

Нині велику колекцію китайської порцеляни зібрано в Музеї порцеляни в Цзиндечжені — провідному центрі її виробництва.

ЗАВДАННЯ:

• Китай славиться своєю сучасною архітектурою. Підготуйте презентацію найбільш оригінальних споруд нашого століття.

Дізнайтеся, який жанр став одним із провідних у китайському живописі VII ст. н.е. Що в ньому було такого, чого європейське мистецтво досягло лише в XIX ст. у художників-імпресіоністів? Підказка: назва цього жанру в перекладі означає «гори і води».

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Створіть ескіз порцелянового виробу на сюжет «зеленого» або «рожевого» сімейств.

МУЗИЧНА МОЗАЇКА

В основі світовідчуття давніх китайців, що позначилося й на музичному мистецтві, є культ Верховного божества — Неба — й поклоніння правителю, який є «Сином Неба», а також погляд на природу як живий організм. Людина в культурі Китаю прагне не підкорити природу, а відчуває життя в усій його природній повноті. У хмарах і дощі, вітрі й блискавці китайці вбачали волю богів, уявляючи природні явища в образах драконів, звірів, птахів.

Конфуцій порівнював музику з мікрокосмосом, що відображає будову Всесвіту, закони якого не можна порушувати. Неоціненним скарбом китайської музики є «Книга пісень» («Шицзін»), яка містить 305 пісень різних жанрів. Її авторство приписують Конфуцію.

Про значення співу й музикування в китайській традиції свідчать знайдені пам'ятки. Однією з найбільш цінних є мармуровий рельєф з гробниці Ван Чучжи (924), що зберігається нині в Інституті культурних реліктів провінції Хебей. На ньому зображено придворний ансамбль з 24 музикантів-жінок. Праворуч бачимо диригента, а в нижній частині — двох танцівників.

Особливе місце в сюжетах китайських пісень посіли картини природи, а самі пісні традиційно виконуються в супроводі музичних інструментів: «Свічі під вітерцем» (для хуциня), «Коли розтане на полях останній сніг» (для ансамблю пипаїстів), «Куріпки, що злітають» (соло для флейти ді), «Весна на озері», «Коли золотими іскорками виграють гілки верби» (соло для флейти сяо) та багато інших. Інструментальний супровід створює образний фон для розгортання вокальної мелодії і порівнюється з її «тінню».

Своєрідності й поетичності китайським мелодіям надає сувора стриманість виконання у поєднанні з візерунчатими зворотами й варіативними повторами мелодії, несподіваними змінами регістрів (з високого у низький і навпаки), неповторним вільним ритмом.

4. Придворний ансамбль, зображений на барельєфі гробниці Ван Чучжи

Китайські музичні інструменти:

5. Гуслі чжен

6. Бамбукова флейта

7. В-гонг

8. Піпа

Спочатку в китайській музиці існувала система з дванадцяти звуків (люй-люй), де парні втілювали світлі сили Неба, а непарні — темні пасивні сили Землі. Разом вони означали зміну місяців року і годин доби. Згодом з неї виокремилася пентатоніка — система з п'яти звуків, які ототожнюються з п'ятіркою першоелементів — вогнем, водою, землею, повітрям, деревом і кольорами (білий, чорний, червоний, синій, жовтий). І навіть мають соціальний зміст: правитель, чиновники, народ, діяння, речі.

1. Галина Уланова у виконанні партії Тао Хоа

2. Янсон-Манізер. Галина Уланова в партії Тао Хоа

3. Танець дракона

Особливістю китайських пісень є сольна основа. Це пояснюється невід'ємністю її мелодики від багатозначної фонетики китайської мови. Смисл тексту залежить від інтонації, смислові відтінки якої підсилює мелодія. Тому й розкрити найменші деталі і підтекст може лише одноголосний сольний спів.

Китайські легенди розповідають про вплив співу на людину і природні явища: він міг зупинити шалений вітер, приборкати жар сонця; завдяки співу фантастичними темпами проростають зерна.

Ще з І ст. до н.е. в Китаї було відомо понад 80 різновидів національних інструментів. Визначну роль відігравали барабани й гонги; превалювала різка звучність. Серед інших — «се» і «чжен» (китайські настільні гуслі), чотириструнна «піпа»; «хуциней», «ерху», «сиху» та ін.

Пригадайте, яку роль виконували барабани й гонги в українській козацькій музичній традиції.

Відомими в усьому світі є китайські танці: ритуальний танець дракона, танець лева (парний танець, побудований на акробатичних трюках), жіночий танець з віялами, танець «Нішан юї» («Пісня суму», який виконують дівчата в костюмах з пір'їв, наче на хмаринках); танець богині милосердя Гуань Інь та ін.

«Балетна» тема була дуже популярною у скульптурній порцеляновій мініатюрі XX ст. Порівняйте зображення: Тао Хоа — світлини з вистави і Тао Хоа — образ, переданий у порцеляновій пластиці.

ЗАВДАННЯ:

• Знайдіть в інтернет-мережі інформацію про китайські інструменти і послухайте їхнє звучання. Зверніть увагу на різноманіття матеріалів, з яких вони виготовлялися (каміння, глина, мідь, шкіра, деревина, гарбуз, шовк). Пофантазуйте і випробуйте властивості матеріалів у власноручному виготовленні найпростіших інструментів.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Спробуйте зімпровізувати «китайські» мелодії, наприклад по чорних клавішах фортепіано.

НА ТЕАТРАЛЬНИХ ПІДМОСТКАХ

Національним скарбом Китаю визнано китайську оперу — різновид традиційного музичного театру, що поєднує інструментальну музику, спів, пантоміму, акробатику та елементи бойових мистецтв. Цікаво, що саме на бойових позах побудовані й танцювальні. Але стрижнем сценічного дійства є музика — навіть розмовні діалоги римуються й підпорядковуються музичному ритму. Найвідоміший різновид китайської опери — пекінська опера, яка сформувалася понад 200 років тому.

Вистави китайського театру створювалися на поширених в народному епосі сюжетах: «Золота черепаха», «Сирота із родини Чжао», «Історія Білого змія», «Гонитва за єдинорогом». Образи дійових осіб відповідають певним амплуа: Молодий герой, Полководець, Молода жінка, Злий, Добрий, Скривджений, Жартівник, Месник тощо. Жіночі ролі мають назву «дань», чоловічі — «шен», комедійні — «чоу», персонаж, що змінює маски,— «цзин».

Поясніть, як ви розумієте термін «амплуа». Наведіть приклади з європейського театрального мистецтва.

Кожен із персонажів опери має відповідний грим із символікою кольорів: жовтий — велич імператора, червоний — хоробрість і вірність, чорне обличчя — відвага і безкорисливість, зелений — впертість, білий — хитрість, підступність, прагнення влади. Цікаво, що для гриму комедійних персонажів використовують особливу позначку — білу пляму навколо носу, що може вказувати на спритність і гострий розум.

Дізнайтесь з різних джерел походження символічного значення кольорів китайського театру, яке часто пов'язано з історичними подіями або постатями.

4. Святкова китайська маска дракона

5. Давньокитайська маска з дерева

6. Зразки гриму акторів Пекінської опери

Надбанням китайського мистецтва є театральні маски. Глядачів під час дії вражає майстерність артистів швидко і непомітно змінювати маски, що можна порівняти з цирковим трюком. Іноді актори використовують кілька масок, змінюючи їх у певному порядку, як вимагає сюжет.

1-3. Актори Пекинської опери

4-5. Сцени з вистави пекінської опери

6. Китайський ієрогліф «Музика»

Декорації у виставах майже відсутні, а реквізит замінюють символічні прийоми. Це змушує глядачів домислювати те, що відбувається на сцені.

У костюмах персонажів китайської опери часто використовувалися довгі, півметрові і навіть метрові, рукави з шовкової тканини.

У побуті давні китайці не носили рукави такої довжини. Для чого, на вашу думку, така деталь костюму була потрібна в театрі? Яку сценічну виразність вона містить?

Знайдіть на фото з вистав китайської опери згадані в тексті характерні деталі.

ЗАВДАННЯ:

• Перегляньте в інтернет-мережі фрагменти вистав пекінської опери. Розгляньте зразки гриму акторів і запропонуйте свої варіанти тлумачення амплуа.

• Чимало творів присвятив Китаю — його природі, повсякденному життю, особистостям — видатний український художник Василь Забашта (1918-2016). Серед створених митцем полотен є портрети артистів театру, цирку, з якими він зустрічався під час подорожі Китаєм. Поцікавтесь «китайською» темою в українському живописі.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

• Перегляньте китайський народний танець з віялами. Порівняйте його з танцем Тао Хоа з віялами з балету Рейнгольда Глієра «Червоний мак». За бажанням знайдіть опис та зразки цього предмета танцювального реквізиту і зробіть його власноруч.

• Спробуйте написати ієрогліф «Музика». Спочатку дізнайтесь більше про мистецтво каліграфії.