Підручник з Мистецтва. 10 (11) клас. Комаровська - Нова програма

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЛИНИ УКРАЇНСЬКОЇ ПІВНОЧІ

Північ України оповита славою княжих і гетьманських часів. Її мистецька спадщина — наша національна гордість. Пізнання мистецтва цього краю вчить шанувати історію, розуміти, як важливо берегти таланти рідної землі і пам'ятати тих, хто присвятив своє життя мистецтву.

Архітектурні шедеври, парки і палаци, що надихають на художні відкриття і потрясіння; музика геніїв, яка вражає світ красою і глибиною; безцінний акторський талант Марії Заньковецької, і, безумовно, всесвітнє визнання фільмів Олександра Довженка. Усе це чекає на нас під час мандрівки.

1. Катерининська церква. Чернігів

2. Борисоглібський собор. Чернігів

ХУДОЖНІ СКАРБИ СІВЕРСЬКОГО КРАЮ

Давньоруська спадщина. Після прийняття київським князем Володимиром Великим християнства на наших землях поширилася хрестовокупольна (або хрестовобанна) система будівництва культових споруд, перейнята з Візантії.

Головний об'єм споруди в плані утворює хрест. Центральна частина увінчується куполом. Довкола нього — інші, менші за розмірами. Головна частина православного храму завжди зорієнтована на схід. Вона утворює півкруглі виступи — апсиди. У центральній апсиді — вівтар, де відбувається богослужіння, у бокових — підсобні приміщення (жертовник та дияконник). Внутрішній простір рядами стовпів ділиться на поздовжні галереї — нави (нефи). У західній частині розташовується вхідне приміщення — нартекс (він же притвор, або бабинець).

У княжому місті Чернігові побачимо п'ять перлин — п'ять церков домонгольського періоду нашої історії. І знайдемо їх у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній».

Найдавніша перлина — Спасо-Преображенський собор. Споруда унікальна поєднанням візантійської хрестовокупольної системи з елементами романської базиліки. Подібної конструкції не має жоден із давньоруських храмів. Собор увінчаний п'ятьма куполами.

3. Симаргл. Фрагмент різьбленої капітелі з Борисоглібського собору

4. Спасо-Преображенський собор. Чернігів

5. П'ятницька церква. Чернігів

Спаський собор з найдавніших часів служив князівською усипальницею. Тут похований князь Мстислав Володимирович, його дружина, син, інші князі. Серед них — герої «Слова про Ігорів похід» Всеволод Святославич та Ярослав Всеволодович.

Ще один свідок княжої доби — Борисоглібський собор. Хрестовокупольний, шестистовпний, увінчаний однією банею собор є характерним зразком чернігівської архітектури. Її особливістю було застосування кам'яних різьблених деталей у декоруванні споруд. На білокам'яних капітелях півколон фасадів собору — переплетені різьблені рослинні орнаменти і фантастичні персонажі слов'янської міфології, зокрема Симаргл, охоронець Дерева Життя. Це зразки так званого «звіриного стилю», поширеного ще у скіфів задовго до нашої ери.

Звернімо увагу на динамічну пірамідальну композицію П'ятницької церкви. Особливі триступеневі арки-закомари утворюють поступовий перехід від основного об'єму до купола і посилюють ефект спрямованого вгору руху.

Поміркуйте над значенням мистецької спадщини епохи Київської Русі для української культури. Чому для нас, сучасних українців, важливо знати і цінувати цю спадщину?

Качанівка — місце натхнення. У часи жорстокого придушення російським царатом української національно-культурної ідентичності було особливе місце, де плекалася пам'ять про славну козацьку минувшину, зберігалися історичні раритети, твори мистецтва.

Колись поміщицький маєток, а тепер Національний історико-культурний заповідник розташований у мальовничій місцевості.

Палацово-парковий ансамбль Качанівки заснований в 1770- х рр. За проектом зодчого Карла Бланка український архітектор Максим Мосцепанов звів палац та спланував при ньому парк.

Господарі Качанівки — нащадки давнього козацько-старшинського роду Тарновських були шанувальниками мистецтва.

У 1842 р. Григорій Тарновський купив у молодого Шевченка його живописний твір «Катерина», започаткувавши знамениту шевченківську колекцію сім'ї.

1. Успенський собор Єлецького монастиря

2. Маєток Тарновських. Качанівка, Чернігівська обл.

3. В. Штернберг. Садиба Г. Тарновського в Качанівці

4. Т. Шевченко. Катерина

5. Павільйон Глінки. Качанівка

6. І. Рєпін. Фрагмент картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» з портретом В. Тарновського

В Качанівці композитор Михайло Глінка працював над оперою «Руслан і Людмила».

Влітку 1880 р. Ілля Рєпін тут замальовував козацькі реліквії, писав портрети, пейзажі, працював над картинами «Вечорниці» і «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

В унікальному зібранні раритетів Василя Тарновського були шабля Богдана Хмельницького, особисті речі гетьманів Івана Мазепи, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, козацька зброя, клейноди та ін. Свою колекцію меценат заповів Чернігівському губернському земству. На її основі 1902 р. було відкрито Музей українських старожитностей, який пізніше увійшов до складу Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського. Імена представників славного роду назавжди закарбовані в історії нашої культури.

ЗАВДАННЯ:

• Дослідіть, які архітектурні перлини княжої доби збереглися в Овручі (Житомирщина) і Новгороді-Сіверському (Чернігівщина).

• У Чернігові та в інших місцях північної частини нашої країни збереглися унікальні пам'ятки архітектури українського бароко. Розшукайте самостійно інформацію про них і підготуйте розповідь-презентацію.

З'ясуйте особливості палацово-паркового ансамблю в Сокиринцях. Біографії яких видатних людей пов'язані з ним?

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Уявіть себе землевласником XIX ст. Якою б ви хотіли бачити свою садибу? У якому стилі побудували б свій палац? Зробіть начерк плану вашого маєтку і ескіз палацу. Кого з художників, поетів, музикантів хотіли б приймати у себе? Влаштуйте імпровізоване свято «Мистецькі зустрічі».

МУЗИЧНА МОЗАЇКА

У старовинному Глухові народилися особистості, яким судилося перетворити невелике містечко на мистецьку столицю України. При гетьманському дворі Кирила Розумовського працювали театр і оркестр, давалися концерти, ставилися балети. У XVIII ст. у Глухові було створено співочу школу, яка стала джерелом талантів для придворної співочої капели у Санкт-Петербурзі. З її стін вийшли два з трьох великих реформаторів хорового співу — Максим Созонтович Березовський (1745—1777) і Дмитро Степанович Бортнянський (1751-1825). Третій у плеяді геніїв — киянин Артемій Ведель. Об'єднує їх те, що вони стали відкривачами нового музичного жанру — хорового концерту.

В Італії, в Болонській музичній академії на мармуровій дошці на стіні золотом висічено ім'я Massimo Beresovski. Він став другим композитором-іноземцем, пам'ять про якого вшановано в такий спосіб. Перший — В.А. Моцарт. Найвизначнішим твором М. Березовського є хоровий концерт «Не отверзи мене во время старости».

«Українським Моцартом» називали і Д. Бортнянського. У його творчості переплелися вітчизняні і західноєвропейські музичні традиції.

Культурним центром Чернігівщини з давніх-давен були Сокиринці і знаменитий Палац Галаганів.

Із Сокиринцями пов'язано ім'я кобзаря Остапа Вересая (1803-1890), який майже 40 років мандрував шляхами України, виконуючи народні пісні і думи. Улюбленою піснею О. Вересая була «Про правду і кривду».

Мандруємо Чернігівщиною далі. В поетичному селі Іржавець народився світоч української музики Лев (Левко) Миколайович Ревуцький (1889-1977).

У Симфонії № 2 Ревуцького усі три частини побудовані на темах народних пісень: веснянка «Ой, весна, весниця», жалісна «Ой, не жаль мені та ні на кого»; «Ой Микито, Микито, чи є рілля на жито» та «Ой там в полі сосна», «У Києві на ринку»; «А ми просо сіяли».

Які з використаних Л. Ревуцьким у симфонії пісні знайомі вам?

На річці Тетерів стоїть стародавній Житомир. У приміщенні обласної філармонії працював перший в Україні спеціально збудований кам'яний театр. Його стіни досі пам'ятають гастролі корифеїв української сцени, виступи знаменитого негритянського актора Айри Олдріджа.

Хоровий концерт у XVIII ст. — багаточастинний твір духовного змісту, призначений для святкових православних богослужінь. Хоровий концерт виконувався а cappella.

У Глухівській співочій школі навчався і юний Антон Лосенко — майбутній живописець, засновник стилю класицизм у російському мистецтві, основоположник російського історичного живопису. Його також як володаря красивого голосу вивезли до Петербурзької придворної капели.

1. Пам’ятник Дмитрові Бортнянському. Глухів, Сумська обл.

2. Айра Олдрідж

3. Л. Жемчужников. Кобзар на шляху

4. Остап Вересай

5. Борис Лятошинський

Пісні від Вересая записував письменник Пантелеймон Куліш, а художник Лев Жемчужников створив його портрет. Спів кобзаря пропагував Микола Лисенко. Павло Чубинський (автор слів нашого гімну) побудував у Сокиринцях хату, де знаний кобзар знайшов прихисток.

У Житомирі народився Борис Миколайович Лятошинський (1895-1968). Його симфонічною творчістю українська музика була вписана в європейський контекст. Новаторський симфонізм Лятошинського називають філософсько-драматичним.

Лятошинський вважається основоположником модернізму у вітчизняній музиці.

Пригадайте основні риси модернізму в різних видах мистецтва.

Для музичного модернізму характерне заглиблення у світ індивідуальних емоцій і почуттів, напружена ритміка, загострені звучання і складні дисонансні співзвуччя.

ЗАВДАННЯ:

• Підготуйте сценарний план екскурсії «Музичні подорожі до Глухова».

• Послухайте твори: М. Березовський. Хоровий концерт «Нє отверзи»; Д. Бортнянський. «Херувимська». Опишіть свій емоційний стан — враження від музики. Використайте ці твори під час «екскурсії».

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Послухайте Симфонію № 3 Б. Лятошинського. Доберіть твори живопису для експозиції на виставці, яка була б суголосна образам цього музичного твору. Прокоментуйте свій вибір. Дайте назву виставці.

НА ТЕАТРАЛЬНИХ ПІДМОСТКАХ

Велич таланту. Чернігівщина подарувала українцям безцінний скарб — легендарну Марію Костянтинівну Заньковецьку (1854-1934). Історичною подією і в житті актриси, і в історії українського театру став її дебют на професійній сцені в ролі Наталки Полтавки у трупі М. Кропивницького.

Ще в юності Марія отримала від свого вчителя словесності пророчий подарунок — «Кобзар», який він свого часу отримав від самого поета. Згодом Заньковецьку називатимуть «духовною дочкою» Кобзаря. Ім'я М. Заньковецької вписано в літопис нашої культури як першої народної артистки республіки. Геніальній актрисі кілька разів пропонували перейти на російську сцену. Але М. Заньковецька відповідала: «Моя Україна надто бідна, щоб її можна було покинути».

М. Заньковецькій

Де йшла вона — там сходили троянди,

Куди дивилася — зірки.

Із сліз її — займались діаманти,

З зітхань — знімалися чайки.

Хто чув її, той чув наш степ зелений,

Стояв у нашому гаю.

Той розумів наш біль і гнів шалений

І плакав в нашому краю.

Олександр Олесь

1. Марія Заньковецька

2. Г. Кальченко. Пам’ятник М. Заньковецькій. Київ

ЗАВДАННЯ:

• Дізнайтесь про найвидатніші ролі Марії Заньковецької.

• Дослідіть, які з п'єс, в яких вона грала, є в репертуарі сучасних українських театрів.

• Який з українських тетарів носить ім'я геніальної артистки?

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Напишіть сценарій літературно-музичної композиції про життєву долю актриси. До кола персонажів уведіть постаті її друзів і сподвижників.

У ПРОСТОРІ КІНОЕКРАНА: ГЕНІЙ ІЗ СОСНИЦІ

Для українського кіно 1928 р.— знаковий: на екрани вийшла «Звенигора» Олександра Петровича Довженка (1894-1956), українського письменника, кінорежисера, класика світового кіно родом із села Сосниця, що на Чернігівщині. Фільм став сенсацією.

Трохи згодом, у 1930 р., з'явилася «Земля» — німа чорно-біла стрічка, що за сюжетом розповідає про тогочасні події колективізації.

«Земля» змусила весь світ заговорити про українське кіно. У центрі фільму — метафоричний і гармонійний образ землі, що завжди була і залишиться сенсом буття українців. Поява на землі трактора, наче вторгнення у красу, яке бачимо у фільмі, означало порушення гармонії, руйнування космічного зв'язку людини з землею.

Заборонений в СРСР, як і «Звенигора», фільм «Земля» в Європі мав грандіозний успіх. Італійські кінематографісти назвали О. Довженка «Гомером кіно».

Нині «Земля» — серед п'ятірки шедеврів світового кіно за даними ЮНЕСКО.

3. Олександр Довженко

4. Кадр із фільму О. Довженка «Земля»

ЗАВДАННЯ:

• Перегляньте фільм «Земля». Відчуйте красу і «підтекст» німого кіно. Розкажіть про свої враження. Нині з'явилася практика «розфарбовувати» старі стрічки. На вашу думку, чи можливо так «оновити» фільми Довженка?

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ:

Відомий факт: Марія Заньковецька часто розглядала твори портретного або побутового живопису, скульптури і говорила, що це для неї — прекрасна школа акторської майстерності. Як ви це розумієте? Оберіть для себе подібний прикладі продемонструйте свої судження.