Українська література. 9 клас. Коваленко

Коли навчальний рік завершено...

Добіг до завершення навчальний рік. Сподіваємося, що ознайомлення на уроках літератури з кращими взірцями української духовної культури X—XIX ст. збагатило вас інтелектуально й естетично, принесло велике емоційне задоволення. Твори, які ви вивчали, зберігають пам'ять про різні історичні епохи й людей, які жили в ті часи, їхні думки й переживання, прагнення і мрії. Але художня література попередніх століть не лише викликає до життя голоси минулого. Вона спрямовує вас у майбутнє, щоб ви могли скористатися ідеями й художніми відкриттями митців у власному житті, часом навіть несподіваним і сміливим чином.

У променях світла книжки ви відкриваєте для себе духовний світ її автора. Вона ненав'язливо формує ваші цінності, робить вас добрішими й мудрішими. Ви, напевно, помітили, що один і той самий художній твір справляє різне враження на різних людей залежно від їхнього життєвого досвіду, чутливості до художнього слова, розвитку естетичних смаків тощо. Водночас, як не дивно, з плином років ви з'ясуєте, що змінюється й ваше сприйняття конкретної книжки. Перечитуючи вкотре вже знайомі твори, ви вони викликають у вас іншу реакцію, ніж при першому прочитанні. Скажімо, «Енеїда» чи «Наймичка» в чотирнадцять і сорок років сприйматимуться вами по-різному, адже ви за цей час змінитеся, а отже, текст відповідно набуде нових сенсів і нових інтерпретацій.

Запевняємо вас, що той, хто подружився з книжкою змолоду, на все життя збереже трепетне очікування насолоди діалогу з її автором. Напевне, ви дуже здивуєтеся, почувши, що спочатку люди читали тільки вголос, і лише після того, як «винайшли» читання мовчки, у кожного з читачів установився непорушний, можна сказати, інтимний зв'язок із книжкою. Це відбулося приблизно в IV ст. н.е. Відтоді текст став особистою таємницею читача, який зосереджує головну увагу не на його промовлянні, а на дорогоцінних словах, які звучать лише для нього.

Ще віддавна люди зрозуміли, що книжка справляє на кожного колосальний вплив. Вона не тільки спонукає думати, а й діяти відповідно до прочитаного. Книжка в усі часи закликала боротися за свободу, виступати проти тиранії. Саме тому в усіх країнах, зокрема й в Україні, щоб тримати бідноту в покорі, правителі забороняли їм навчатися грамоти, встановлювали заборону на друк книжок рідною мовою, зрештою — знищували. Так, скажімо, в Афінах у 411 р. до н.е. були спалені праці Протагора. Імператор Калігула наказав спалити книги Вергілія й Тита Лівія, а в 303 р. імератор Діоклетіан засудив до спалення всі християнські книги. Прикладом жорстокої розправи над книжкою в сучасній історії стало спалення сотень тисяч книжок фашистами. Ви вже знаєте також, як забороняли протягом століть українське художнє слово спочатку в царській Росії, а потім і в Радянському Союзі.

Але, попри численні випадки розправи над книжками, вони житимуть доти, доки в них є читачі. Тому сподіваємося, ви не розлучатиметеся з українською книжкою й на канікулах.

Літературний навігатор

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

  • 1. Назва твору і його автор.
  • 2. Рік написання та видання.
  • 3. Історія написання (видання) твору (у разі потреби).
  • 4. Назва збірки, складовою якої є вірш.
  • 5. Кому присвячено твір.
  • 6. Наявність епіграфа, його значення.
  • 7. Жанр твору, належність до різновиду ліричних творів за тематичною ознакою.
  • 8. Життєва ситуація, яка ймовірно могла викликати ліричне переживання.
  • 9. Ліричний сюжет, конфлікт почуттів, відтворений у вірші.
  • 10. Провідний мотив (почуття, переживання, настрій, відтворені в поетичному творі).
  • 11. Якщо поезія подієворозповідна, можна виділити, що дало поштовх до початку оповіді, розвиток, кульмінацію ліричного сюжету.
  • 12. Характеристика образу ліричного героя. Почуття, виражені ліричним героєм вірша; почуття, які викликає вірш у читача.
  • 13. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи), їх роль у творі. Поетичний синтаксис (риторичні запитання, звертання, вигуки, повтори, антитези, їх художні функції).
  • 14. Версифікація твору (рими, віршовий розмір), її роль у розкритті провідного мотиву.
  • 15. Музичне життя твору (за наявності).

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН АНАЛІЗУ ДРАМАТИЧНОГО ТВОРУ

  • 1. Назва твору і його автор.
  • 2. Рік написання та видання.
  • 3. Життєва основа, задум, історія написання (видання) твору.
  • 4. Тема, ідея, проблеми, порушені в ньому, пояснення назви твору.
  • 5. Композиція твору. Система дійових осіб, їх місце й роль у розвитку драматичної дії та розв'язанні конфлікту. Головні й другорядні дійові особи.
  • 6. Елементи сюжету (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка). Основний конфлікт і його зміст, етапи розвитку конфлікту у творі, тип конфлікту (зовнішній, внутрішній, їх взаємодія). Характер розв'язки: комічна, трагічна, драматична, трагікомічна.
  • 7. Аналіз окремих дій, сцен, епізодів твору.
  • 8. Характеристика головних персонажів (поведінка, самохарактеристика, характеристика іншими героями, манера поведінки, мова героя, авторські ремарки, що дають уявлення про нього, тощо).
  • 9. Жанрова своєрідність твору (трагедія, комедія, драма).
  • 10. Вираження авторської позиції (ремарки, діалоги, вибір імен, лірична атмосфера тощо).
  • 11. Проблема інтерпретацій і сценічна історія драматичного твору.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН АНАЛІЗУ ПРОЗОВОГО ТВОРУ

1. Назва твору і його автор.

2. Рік написання та видання.

3. Епіграф, його значення.

4. Кому присвячено твір.

5. Життєва основа, задум, історія написання (видання) твору. Конкретно-історичний контекст у період створення художнього твору.

6. Тематика, ідейний зміст, проблеми, порушені у творі, пояснення вибору автором назви твору. З'ясувати авторське ставлення до теми, ідеї твору.

7. Особливості жанру твору.

8. Організація твору як художнього цілого:

  • а) композиція: поділ на частини, розділи, їх значення; наявність прологу й епілогу, їх роль у творі; наявні позасюжетні елементи та їх роль у творі;
  • б) сюжет як складова композиції, його елементи (експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка). Основний конфлікт і його зміст, етапи розвитку конфлікту у творі.

9. Система образів.

10. Мова твору.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН АНАЛІЗУ ОБРАЗУ ГЕРОЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

При аналізі образу героя в художньому творі необхідно звернути увагу на те, які типові явища життя відбилися в художньому образі, виявити індивідуальні риси, властиві йому, та розкрити своєрідність створеного автором образу.

1. Умови, соціальне середовище, у якому живе й діє персонаж. Ситуація, у якій він опиняється.

2. Основні прийоми створення образу персонажа:

  • а) портретна характеристика героя (часто висловлює авторське ставлення);
  • б) характеристика героя через його дії та вчинки (у системі сюжету);
  • в) психологічний аналіз (відтворення внутрішнього світу героя: почуттів, думок, спонукань, руху внутрішнього життя героя та його почуттів);
  • г) авторська характеристика;
  • ґ) характеристика героя іншими дійовими особами;
  • д) використання художніх деталей.

3. Висновки про роль персонажа в розкритті ідейного змісту твору, висловлення власного ставлення до нього.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст