Українська література. 8 клас. Коваленко

Світло української поезії

Навчальний маршрут розділу:

У цьому розділі ви:

прочитаєте поетичні твори:

  • Тараса ШЕВЧЕНКА («Думи мої, думи мої...», «Ой три шляхи широкії...», «Мені однаково, чи буду...»)
  • Лесі УКРАЇНКИ («Давня весна», «Хотіла б я піснею стати...», «Давня казка»);
  • Володимира СОСЮРИ («Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»);
  • Василя ГОЛОБОРОДЬКА («З дитинства: дощ», «Наша мова», «Теплі слова»);
  • Володимира ПІДПАЛОГО («...Бачиш: між трав зелених...», «Зимовий етюд»);
  • Василя ГЕРАСИМ'ЮКА («Чоловічий танець»);
  • Івана МАЛКОВИЧА («З янголом на плечі», «З нічних молитов»);
  • Анатолія МОЙСІЄНКА («Жовтень жовті жолуді...»);
  • Ігора ПАВЛЮКА («Дівчинка»);
  • Галини КИРПИ («Мій ангел такий маленький...», «Коли до вас темної ночі...»);

вивчите напам'ять вірші:

  • Тараса Шевченка «Мені однаково, чи буду...»;
  • Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати...»;
  • Володимира Сосюри «Любіть Україну!»

вивчите класифікацію лірики за тематикою; особливості пейзажної, інтимної, громадянської та філософської лірики; визначення поняття «вільний вірш»;

удосконалите вміння виразно й усвідомлено читати поезії, виділяти та коментувати основні мотиви і проблеми твору, визначати основний пафос, ідею кожного з них; розкривати образи; здійснювати порівняльну характеристику образів у ліро-епічному творі; висловлювати власні думки з приводу прочитаних поезій;

навчитеся складати план порівняльної характеристики героїв; вирізняти художні деталі й «вичитувати» підтексти в поетичних творах;

розвиватимете свої естетичні смаки та здатність відчувати енергетику поетичного слова;

зрозумієте, що вірші пишуть і читають серцем й немає точних рецептів для творення талановитих поезій

Після опрацювання розділу ви глибше розумітимете багатство й красу класичної і сучасної української поезії.

Визначте, які завдання із запропонованих вище ви вважаєте найважливішими. Додайте до них інші, що є значущими саме для вас. Подумайте, як досягатимете запланованого.

Попрацюйте в парі!

Поясніть, як ви розумієте вислів літературознавця М. Л. Гаспарова: «Лірика — це думка, яка водночас є почуттям». Обміняйтесь ідеями з цього приводу із сусідом (сусідкою) по парті.

Розгляньте зображення Мадонн, створених митцями різних епох. Опишіть їх і поясніть, чим вони вас вразили.

Сандро Боттічеллі1. Мадонна з книжкою (близько 1479 р.)

Олександр Охапкін. Українська Мадонна (початок XXI ст.)

1 Сандро Боттічеллі (1445-1510) — італійський живописець епохи Відродження.

Усі твори художньої літератури за способом організації художньої мови поділяють на прозові й віршовані.

Характерною ознакою віршованих творів є членування мовлення на рядки й наявність ритму та рими або тільки ритму.

  • 1. Прочитайте поезії Оксани Забужко та Ліни Костенко. Яку тему порушено в обох творах?
  • 2. Проаналізуйте поезії на наявність рими та ритму. Зробіть висновки, який із цих компонентів є обов'язковим для віршованої мови.

— Невже ще існують люди,

котрі читають вірші? —

спитав поет. —

Бо ж вірші — то тільки паперові серветки,

що слугують мені до промокання сліз.

Люди, котрі підбирають

мокрі паперові серветки, —

це ті самі, що лишаються

з потерпілим,

доки не приїде карета «швидкої»,

ті, що можуть подарувати квіти

незнайомій самотній жінці —

і піти собі, так і не назвавшись,

ті, хто завжди має час для заблуканих

перехожих

і для старих людей.

Невже ще є такі люди? —

спитав поет. —

Бо я до них не належу...

(Оксана Забужко)

Все більше на землі поетів,

вірніше —

тих, що вміють римувати.

У джунґлях слів поставили тенета,

але схопити здобич ранувато.

Зайці, папуги, гнізда горобині...

Великий щебет, писк і цвірінчання —

таке,

що часом хочеться людині

поезію шукати у мовчанні.

Хай метушиться дріб'язок строкатий,

міняє шерсть залежно від погоди...

Поете,

вмій шукати і чекати!

Найкращий вірш ще ходить на свободі.

(Ліна Костенко)

Як бачимо, обидва твори написані віршованою мовою, але в поезії Л. Костенко організуючими засобами поезії є ритм і рима, а в О. Забужко — лише ритм. Отже, обов'язковою ознакою віршованої мови є наявність ритму. Але це не єдина відмінність її від прози. Віршованим творам притаманні також висока емоційність і піднесеність вислову, ліризм1, образність мовлення.

1 Ліризм — ознака, властивість, коли почуття, душевні переживання панують над розумом.

Твори, написані віршованою мовою, називають поезією2. У широкому сенсі слово «поезія» означає взагалі художню літературу на противагу науковій. У вузькому — твори, написані ритмізованою мовою, або сукупність віршованих творів якогось народу, епохи, суспільної групи тощо.

2 Синонімом до терміну «поезія» є лірика.

Тетяна Павлик. Ноктюрн

Поетичні твори — це емоційна реакція автора на одну з миттєвостей життя. Саме тому вони, як правило, не мають розгорнутого подієвого сюжету й невеликі за обсягом. У поетичних творах висловлюється почуття та переживання через образ ліричного героя, який узагальнено виражає емоції багатьох людей або самого автора. Завдання ліричного героя — відтворити широку гаму почуттів і переживань, викликаних певною подією. Досягнути мети йому вдається переважно через монолог, а основним засобом викладу стає емоційний роздум. У поезії значно більшу, ніж у прозі, роль відіграють різні види тропів, звуконаслідування, побудова фрази тощо.

Усі твори, у яких відтворена почуттєва сфера людини, належать до ліричних.

Лірика — це один із трьох родів художньої літератури (поряд з епосом і драмою), у якому навколишню дійсність відтворено через вираження почуттів і переживань ліричного героя.

Найпоширенішими жанрами (різновидами) ліричних творів є ліричний вірш, пісня, романс, елегія, сонет тощо.

Відповідно до тематики всі поетичні твори умовно поділяють на чотири види: пейзажна, особиста (інтимна), громадянська (патріотична) та філософська лірика. Зважайте на умовність такого поділу: у творі, наприклад, громадянські мотиви можуть поєднуватись як із філософськими, так і з особистими чи пейзажними. Дехто з літературознавців навіть вважає, що чим довершеніший вірш, тим більше аспектів життя людини він зачіпає. Так, любов до Батьківщини, якщо вона справжня, — невіддільна від осмислення свого місця у світі, призначення в житті, тому якщо в поезії порушено ці проблеми одночасно, то в такому вірші громадянська лірика буде поєднана з філософською.

Наведіть приклади змішування видів лірики в улюблених творах.

У пейзажній ліриці відтворено переживання, викликані картинами природи.

Зверніть увагу, що пейзажна замальовка — не самоціль для поета. Йому важливо не стільки зобразити картину природи, скільки передати викликаний нею душевний стан. Навіть описуючи пейзаж, поет говорить про людину та її почуття, щастя, радість, сум тощо.

Я заздрю дубові гіллястому,

що на узліссі гордо зріс,

і в книгу спогадів я кластиму

листки пощерблених беріз.

І зачароване природою,

яка згасає восени,

вже серце дише сном і вродою

прийдешньої весни...

(Юрій Клен)

Іноді відтворення природи в пейзажній ліриці набуває символічного значення.

Обґрунтуйте тезу, що поезія Юрія Клена належить до пейзажної лірики. Поміркуйте, чи є символами1 образи дуба й весни. Обміняйтесь думками із сусідом (сусідкою) по парті.

1 Символ (грец. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який узагальнено виражає сутність певного явища (наприклад, хліб-сіль — символ гостинності в українців, блакитний колір — символ надії та ін.).

Основним мотивом творів особистої (інтимної) лірики є переживання автора, викликане коханням.

Палітра оспіваних почуттів в інтимній ліриці надзвичайно різноманітна: «вічне» кохання; палке кохання з першого погляду; натхнення, на яке надихає кохання; неможливість забути минулу любов; повернення в молодість через спогади про кохання; легковажна любовна пригода; страждання через розлуку; біль розставання й останнє побачення; безнадійне кохання тощо.

На заморожених руках

Сліди квітневих поцілунків,

І я прийшла ясна така,

І в цій кімнаті все так лунко.

Я буду тиха, тиха вся,

Щоб не розвіялась омана,

Щоб промінь цей, що ось засяв,

Ще цілий вечір не розтанув.

(Наталя Лівицька-Холодна)

Обґрунтуйте тезу, що поезія Н. Лівицької-Холодної належить до особистої (інтимної) лірики. Доведіть на прикладі вірша, що ліричним творам притаманні образність й емоційність.

У творах громадянської лірики автор порушує важливі питання життя народу та вітчизни.

Головними мотивами в ній є любов до батьківщини, боротьба за незалежність, захист рідної мови, активна громадянська позиція, відповідальність за себе і свою країну тощо. Ліричний герой таких творів — палкий патріот, який є виразником суспільних ідеалів. Наприклад:

Щоб стати народом, ще треба пройти крізь тунель

і виловить долю, як грайну сріблясту форель,

ще треба її розділити поміж усіма,

допоки сей люд не накрила снігами зима,

ще треба знайти серцевину в округлім кільці —

що зроблять живі, те не вчинять ніколи мерці.

Та потяг часу гримотить і розчавлює нас,

і темно в тунелі, і просвіт порталу погас,

і тільки, як лава в земному ядрі, гоготить:

твій ворог в тобі, лише ти його можеш убить...

(Леонід Горлач)

Порівняйте зміст цього вірша з попередніми двома. Чим вони тематично відрізняються? Як ви охарактеризуєте ліричного героя вірша Л. Горлача?

Філософська лірика присвячена узагальненому осмисленню сенсу буття та розмірковуванню про вічні цінності.

Філософській ліриці притаманний вихід за рамки національного й осмислення загальнолюдських проблем. Основні мотиви філософської лірики: добро і зло та сенс життя людини, місце особистості в земному вимірі, самопізнання, осмислення понять смерті/безсмертя людини тощо.

Благословен, хто може не спішить

Міщанство1 роздивитися ще зблизька,

В чиїм запасі літ майбутніх низка,

Щоб потім вже без промаху палить!

Я так не міг! Мабуть, моя колиска

Гарячими руками колисалась.

І глиняна моя у квітах миска

Гарячими руками наливалась...

Спочатку чув: твій шлях — лише до тина!

А потім чув: ти — гвинтик, не людина!

А зараз чую: гордий і неспинний!

Стають тоді гіркотними години,

Коли стрічаюся з людьми такими я.

Рости й подвоюйсь, гордосте моя!

(Микола Вінграновський)

1 Міщанин — людина з обмеженими інтересами й вузьким кругозором; обиватель.

Доведіть, що поезія М. Вінграновського належить до філософської лірики. Назвіть основні мотиви вірша.

Читаючи поезії, ви можете натрапити на такі, у яких автор порушує традиційну систему віршування. Їх називають вільними віршами2.

2 Зачинателем вільного вірша у світовій поезії вважають Волта Вітмена (1819-1892) — американського поета.

Ліричний твір, написаний ритмізованою мовою без рим, рядки якого різної довжини, називають вільним віршем.

Прикладом такого твору може бути поезія Максима Рильського:

Дощ утихає.

З мокрого гілля —

Коли стріпне його студений вітер —

Ще краплі падають, —

А в небесах

Крізь дим просвічують озера лазурові,

Озера лазурові!

Озера лазурові!

Пам'ятаймо: для створення вільного вірша немає єдиного усталеного способу. Талановиті поети завжди мають виявляти винахідливість, творчість і тонке відчуття образної мови. Пам'ятаймо, що читачеві поет має бути цікавий не тільки своїми експериментами з формою, а тим, які думки й переживання він посилає світу.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. У сучасному повсякденному житті натрапляємо на чимало прикладів ритмізованих поетичних одиниць. Наприклад, «Tefal — ти завжди думаєш про нас»; «Соса-Соlа — свято наближається» і навіть з ритмом і римою: «Мезим — шлунку легше з ним». Чи наявність ритму та рими може бути мірилом поезії? Свою відповідь обґрунтуйте.
  • 2. У вік цифрових технологій з'явились так звані «цифрові поезії». Прочитайте вголос приклади двох із них. Визначте за ритмом, який настрій у кожному такому «творінні». Висловіть своє ставлення до цих поетичних експериментів.

2 15 42

42 15

37 08 5

20 20 20

* * *

18 17! 18 16!

115 13 30 06!

90 17! 90 16!

240 110! 526!

  • 3. Прочитайте вислів Василя Голобородька: «Поезія — це свято мови, свято виявлених у вірші й закладених у мові різних можливостей, “гра в бісер”, яка ніяк або аж занадто опосередковано співвідноситься із реальним світом». Назвіть ключові слова в цій фразі. Наведіть приклади з віршів, поданих у цій статті, що ілюструватимуть думки поета.
  • 4. Організуйте в класі поетичний вечір «Свято читацьких захоплень». Доберіть і прочитайте на ньому свої улюблені поезії.
  • 5. У пошуковому сервісі Google доберіть репродукції полотен живописців, які можуть бути художньою ілюстрацією поняття «поезія».

Читаємо із задоволенням

Володимир Даниленко1 в книжці критики й есеїстики «Лісоруб у пустелі» пише: «Колись Мацуо Басьо висловив думку, що кожен талановитий поет може написати за життя два-три яскраві вірші, за якими оцінюють його творчість. А десять яскравих віршів може написати тільки майстер ... ми пам'ятаємо поетів за кількома найяскравішими віршами, які виконують у їхній творчості сольні партії...». Але, щоб визначити художньо досконалі мистецькі твори, потрібно прочитати принаймні одну-дві збірки поета. Радимо вам прочитати збірки сучасних українських авторів:

• Наталка Білоцерківець. Ми помрем не в Парижі. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2015.

• Сергій Жадан. Динамо Харків. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014.

• Ліна Костенко. Триста поезій. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2012.

• Олег Лишега. Зима в Тисмениці. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014.

• Ігор Римарук. Божественний вітер: останні вірші. — Чернівці : Букрек, 2012.

1 Даниленко Володимир Григорович (1959 р.) — український письменник-прозаїк, критик, літературознавець.