Українська література. 8 клас. Коваленко

Переднє слово до допитливих читачів

Опитування в багатьох країнах світу засвідчують зменшення уваги молоді до читання. Доводиться констатувати прикрий факт, що людина, яка не читає, не може повноцінно розвиватися й мислити, а суспільство приречене на постійне відставання від цивілізованих народів. Якщо хочемо йти в ногу зі світом, багато читаймо! Пам'ятаймо: «Люди, які читають книги, завжди будуть вести за собою людей, які дивляться телебачення». Тому кожен із вас має зробити вибір сам.

Зрозуміло, що шлях до «професійного читача» тривалий і непростий. Але чим більше ви докладатимете зусиль, опановуючи мистецтво пізнання художнього твору, тим більше вражатимуть результати — зростатиме ваш інтелектуальний розвиток, ви долучатиметеся до скарбниці світової художньої думки, отримуватимете незрівнянну естетичну насолоду від художнього твору та розвиватимете мистецький смак. Дружнім наставником у процесі виховання культури читання вам завжди буде підручник української літератури. За попередні роки навчання ви вже багато дізналися цікавого, опанували основи аналізу художнього твору. Але процес пізнання безкінечний, тому ми продовжимо відкривати разом нові таємниці мистецтва слова. Маємо надію, що ви навчатиметесь із задоволенням.

У цій навчальній книжці ви працюватимете з вже відомими вам рубриками.

Рубрика «Поміркуйте над прочитаним» пропонує систему запитань, відповідаючи на які, ви глибше зрозумієте художній твір. Не бійтеся бути оригінальними у відповідях! Не поспішайте спертися на авторитетну, але чужу думку. Сучасний японський письменник Харукі Муракамі писав із цього приводу: «Найважливіше — не те велике, до чого додумалося багато людей, а те маленьке, до чого дійшов ти сам». Стосовно розуміння літературного твору це означає, що кожен із вас повинен скласти про художній твір свою думку, адже скільки читачів, стільки і його інтерпретацій.

Візьміть до уваги, що в рубриці «Запитання та завдання» завдання, надруковані зеленим кольором, ви можете виконувати за бажанням.

Рубрики «Ваші літературні проекти», «Ви — творча особистість», «Література в колі мистецтв» виводитимуть вас за рамки вивченого художнього твору; ви розширите уявлення про письменника, збагатитеся новими знаннями, відкриватимете цілісність і гармонійність навколишнього світу. Пам'ятайте, що завдання цих рубрик ви теж можете обирати за бажанням і погоджувати терміни їх виконання з учителем. Не забувайте представляти результати своєї роботи всім, кого ви поважаєте.

У цьому році підручник пропонує вам також нові рубрики. Перша — «Історичні координати» — допоможе зорієнтуватися в часі, коли жив і творив письменник, адже на його долю, становлення світогляду, формування художнього стилю тощо впливають обставини й оточення.

Рубрику «Коли твір прочитано...» ви можете опрацювати після завершення роботи над художнім текстом, але вивчати цей матеріал не обов'язково, якщо не бажаєте підпасти під вплив інтерпретацій автора підручника чи науковців. У зв'язку з цим проведемо невелику історичну аналогію. Англійський поет Джон Кітс недолюблював Ісаака Ньютона, бо той пояснив причину появи на небі веселки, знищивши зачарування цим явищем і таємничість. Ми ж прагнемо, щоб кожен художній текст заграв у вашій уяві всіма кольорами райдуги, але якщо вам потрібна консультація, то підручник стане вам у пригоді.

І, нарешті, рубрика «Читаємо із задоволенням» пропонує книжки, які подарують вам насолоду від зустрічі з новими письменниками та їхніми творами. Організуйте в класі марафон «Ні дня без читання», беріть участь у конкурсах на кращого читача, обмінюйтеся враженнями й думками, радьте одне одному інші художні тексти!

РАДІСНОГО І ТВОРЧОГО ЧИТАННЯ КОЖНОМУ З ВАС!

Вступ, або Як зрозуміти магію художнього слова

• Художня література як одна з форм духовної діяльності людини.

• Функції художньої літератури.

• Багатозначність художнього образу.

• Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові образи тощо).

• Аналіз художнього твору.

Коли ми хочемо пізнати народ, то вивчаємо його культуру, тому що вона охоплює всі види діяльності людини — матеріальну й духовну.

Під матеріальною культурою розуміють усю сукупність створених людиною речей: предмети побуту, знаряддя праці, пристрої, споруди тощо. До духовної культури зараховують досягнення в галузі науки, мистецтва, філософії, релігії, освіти тощо. Результатом духовної діяльності людини є створення духовних цінностей — ідей, образів, теорій, утілених у наукових, релігійних чи художніх творах. Унаслідок духовної діяльності людей змінюється їхня свідомість, що впливає на цивілізаційний поступ окремих народів та людства в цілому.

Протягом тисячоліть мільйони мислителів працювали на духовний розвиток суспільства. Імена великої частини з них залишилися для нащадків невідомими. Безсмертя здобули лише ті, хто написав вершинні мистецькі твори, здійснив значні наукові винаходи, хоч вони, звісно, спиралися на досягнення попередників.

Стосовно мистецтва, то цей процес сучасною мовою визначимо так: у всі часи існували представники масової культури (поп-культури) і представники культури елітарної. Перші метою своєї діяльності ставили пристосувати мистецтво до наявного рівня розвитку людини, задовольнити її невибагливі потреби. Щоб засвоїти твори поп-культури, людині потрібно докласти мінімум зусиль, але вони не підносять, не розвивають її духовність. Це не означає, що твори поп-культури не мають права на існування: кожен може обрати те, що йому більше до вподоби. Проте саме літературні шедеври змушують нас міркувати, можливо, часом і посперечатися з автором, а значить, стимулюють нас до розвитку, до вироблення вміння бачити світ під різними кутами зору.

Представники елітарної культури розуміють, що кожна ЛЮДИНА унікальна, тому своїми творами намагаються «очистити» її від нашарувань буденності, розвинути її неповторність. Саме тому вони й геніальні, що пробуджують у людині кращі риси, прагнуть до перетворення й удосконалення світу. Їхні твори поза часом.

Історія кожному з митців відводить своє місце в історії культури. Процес відбору кращих духовних надбань людства визначний сучасний письменник Умберто Еко1 образно сформулював так: «Культура пам'ятає лише піки творення, Гімалаї..». Тож, ознайомлюючись із шедеврами, ви під'єднуєтесь до колосальної енергії любові, яку концентрує мистецтво, долучаєтеся до ідей, які ніколи не втратять для людства актуальності. Але, щоб зрозуміти генія, треба постійно підніматися духовно до його рівня, самому трішки ставати генієм. Розвинути в собі кращі якості людині допомагають літературні твори.

1 Еко Умберто (1932-2016) — італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик.

Поняття «література» в широкому значенні означає будь-які твори, оформлені писемно. У вузькому — це художні тексти, які створені за допомогою слова і мають естетичну1 вартість.

1 Естетика — наука про прекрасне й потворне.

Із сказаного вище випливають такі основні функції художньої літератури:

  • естетична, тому що цей вид мистецтва розвиває почуття прекрасного в людині, орієнтує її на засвоєння загальнолюдських цінностей, дає естетичну насолоду;
  • пізнавальна, адже літературні твори дають змогу зрозуміти світ і самих себе, допомагають пізнати, у чому полягає цінність і сенс життя людини. Наприклад, читач часто «програє» події твору у власній свідомості, ставить себе на місце персонажа. Так ми вчимося, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації, бачимо можливі наслідки своїх учинків, маємо можливість не робити тих помилок, які допускають герої того чи іншого твору;
  • виховна, бо література формує моральні цінності, світогляд та ідеали читача.

Крім того, художня література приносить читачеві неймовірне задоволення, насолоду від читання, через співпереживання з героями вона сприяє його моральному очищенню та вдосконаленню.

Особливістю художньої літератури є її образність. Це означає, що письменник відтворює картину світу, пропустивши її через власну свідомість і втіливши свої спостереження в образах.

Образ — це конкретна й водночас узагальнена картина життя, створена за допомогою авторської фантазії', що має естетичне значення.

Узагальненість образу полягає в тому, що в ньому поєднано багато схожих життєвих явищ або людських характерів. Конкретність образу означає, що він має індивідуальні особливості. Пам'ятаєте новелу Л. Пономаренко «Гер переможений», яку ви читали минулого року? У ній образ Фрідріха, з одного боку, є носієм ознак усіх завойовників, що зазнали поразки, з іншого — має притаманні тільки йому індивідуальні риси характеру та зовнішність.

За предметом змалювання образи поділяють на образи-персонажі, образи-пейзажі, образи-речі, образи-символи тощо.

Образи-персонажі відтворюють певний людський характер, вони найчастіше стоять у центрі зображення, наприклад, образ Захара Беркута в однойменній повісті І. Франка, образ Івана Сили в повісті О. Гавроша.

Усі інші образи в художньому творі найчастіше виконують додаткову роль і підпорядковані розкриттю образу-персонажа. Наприклад:

образ-пейзаж (змальовує явище природи):

...Тихі, ніжні зорі

спадали з неба — білі, непрозорі —

і клалися в намети. Біло, чисто

попід наметами...

(Леся Українка, «Лісова пісня»);

образ-річ (зображує предмет):

Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що насподі в посуді одбувається щось. Руки оживають потроху, то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось плещуть, бгають та гладять там всередині, і раптом з дна посуди, з-під молока, підіймається круглее сирове тіло, що якимсь чудом родилось. Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне, і коли ватаг його виймає, зелені родові води дзвінко стікають в посуду...

(М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків»);

образ-символ (надає конкретним явищам узагальненого змісту):

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

(Т. Шевченко, «Думка»)

У цьому прикладі образ-символ терну автор використав на позначення важкого, непрохідного шляху, життєвих труднощів і перешкод.

За способом творення і сприйняття образи поділяють на зорові, слухові, дотикові тощо.

Зорові образи

...світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

(Т. Шевченко, «Сон» («У всякого своя доля...»)

Слухові образи

...у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі, але в цю хвилину старий чорногуз поважно пройшов травою до болота, поклонився на всі чотири сторони, піймав необережну жабу і під глухий клекіт сполохав на ставищі дику качку.

(Г. Косинка, «В житах»)

Образом можна вважати троп або й увесь художній твір, адже він у цілому є конкретним утіленням бачення автором картини світу.

Художні образи багатозначні. Проаналізувати літературний твір — значить інтерпретувати його ідеї, визначити проблеми, які порушує автор, охарактеризувати образи, дослідити мову твору тощо.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

  • 1. Опрацюйте статтю підручника. Поясніть, як ви розумієте тезу, що художня література є однією з форм духовної діяльності людини.
  • 2. Оберіть один із художніх творів, що вам найбільше подобається, і поясніть на його прикладі естетичну, виховну та пізнавальну функції літератури.
  • 3. Наведіть приклади образів за предметом змалювання та за способом творення і сприйняття.
  • 4. У 7 класі ви ознайомилися з видами читання і удосконалювали свої вміння застосовувати різні стратегії під час роботи з художніми текстами. Розгляньте інтелект-таблицю «Види читання» на першому форзаці й прокоментуйте її.
Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст