Підручник з Української літератури (рівень стандарту). 11 клас. Коваленко - Нова програма

ПОЕТ «ДОСКОНАЛОЇ ПРОСТОТИ» I ФІЛІГРАННОЇ ДУМКИ

ЄВГЕН ПЛУЖНИК

1898-1936

Суди мене судом твоїм суворим,

Сучаснику. — Нащадки безсторонні

Простять мені і помилки, й вагання,

І пізній сум, і радість передчасну, —

Їм промовлятиме моя спокійна щирість.

Євген Плужник

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 р. на Воронежчині — у степовій слободі Кантемирівці (звідси — і псевдонім Кантемирянин, під яким будуть опубліковані його перші українські вірші). Хлопець навчався в кількох гімназіях, а в 1918 р. разом із батьками переїхав на Полтавщину, звідки родом його батько. Деякий час учителював у селах, а в 1921 р. пов'язав долю з Києвом. За порадою старшої сестри та її чоловіка вступає до ветеринарно-зоотехнічного інституту, але згодом полишає його, бо обирає театральну освіту, яку також не завершить. Євген Плужник нарешті знаходить своє покликання в поезії. У 1924 р. він входить до літературного угруповання «Ланка».

За його життя, на якому фатально позначилася хвороба — туберкульоз, виходять дві збірки: «Дні» (1926) та «Рання осінь» (1927). У 1930-х рр. поет упорядкував ще одну збірку («Рівновага»), але її опублікували лише після його смерті (1948, Німеччина) і в 1966 році у «Вибраних поезіях» Євгена Плужника.

Члени літературного об'єднання «Ланка». Зліва направо: Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер'ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. 1925.

Він є автором роману «Недуга» (1928), кількох п'єс, сценаріїв (їх доля невідома) і перекладів, укладачем «Антології української поезії» (1930-1932, у співавторстві), словника «Фразеологія ділової мови» (1926-1927, разом із В. Підмогильним). І ці всі досягнення — за якихось десять років, зовсім недовгий період.

Обкладинка роману «Недуга» Видавництво «КМ-Букс». 2017.

Репресивна сталінська система планомірно боролася з українською інтелігенцією, звинувачуючи її в «контрреволюційній діяльності». У 1934 р. поета заарештовано, засуджено до розстрілу, який замінили десятьма роками ув'язнення. Тим часом його хвороба досягла найкритичнішої стадії.

Обкладинка книги віршів. Видавництво «Темпора». 2018.

На початку 1936 р. Євген Плужник помирає від туберкульозу в соловецькій тюрмі.

Філософська лірика поета

Для стилю Є. Плужника-лірика характерні стислість думки й водночас ліричність, емоційна чуттєвість, сповідальність. У його мистецькій палітрі поєдналися модерністські течії, як-от імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм, неоромантизм.

Поет по-філософськи осмислював феномени людського буття, духу, природи, як, наприклад, у вірші:

Каменя один приділ — лежати!

Вітрові один закон — лети!

Тільки я поставлений питати

як не цілі, то бодай мети...

Та хоч як — в лиця свойого поті —

зважу міру явищ і подій, —

камінь той лежатиме і потім,

вітер той летітиме й тоді.

Є. Плужник — один із найталановитіших поетів не лише «розстріляного відродження», а й ХХ ст. Хоча він прожив коротке життя, та ні хвороба, ні сталінський терор не вбили його духу, його бажання творити. Він художньо осягав земну красу, гармонійність світобудови, а також те, як соціальні проекти людства призвели до руйнації та катастрофи.

Євген Плужник створив неперевершені твори, позначені сповідальністю, щирістю інтонацій, багатством звукопису, глибиною думки.

«Вчись у природи творчого спокою...» (1927)

У вірші провідним мотивом є краса землі та захоплення нею. Передусім — гармонійністю світобудови («Мудро на землі...»). Мудро від колообігу пір року, від циклічності в трансформаціях природи: народження — розквіт — згасання — і знову народження... Проте автор акцентує саме на осінній атмосфері, адже осінь — символ людської зрілості: і фізичної, й духовної.

Олександр Мурашко. Вид на Дніпро. 1890-ті.

Ліричний герой ділиться важливою для себе істиною-відкриттям: аби реалізувати свій творчий потенціал, треба бути урівноваженим, мудрим і вчитися цього в природи:

Вчись у природи творчого спокою

В дні вересневі. Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою,

Кудись на південь линуть журавлі.

Вір і наслідуй. Учневі негоже

Не шанувати визнаних взірців,

Бо хто ж твоїй науці допоможе

На певний шлях ступити з манівців?

Адресат поезії — учень, вічний учень, яким є кожна людина, котра замислюється над сенсом свого існування, над найскладнішою наукою людських взаємин і моральних орієнтирів.

Проаналізована поезія Є. Плужника — майстерні зразки філософської лірики. Це медитації, тобто схвильовані й емоційно напружені роздуми над вічними цінностями буття. Вони сповнені експресії, виразником якої постає ліричний герой.

«Ніч... а човен — як срібний птах!..» (1928)

У вірші ліричний герой ніби на одному подиху висловлює своє зачудування неймовірною картиною ночі, а через неї — огромом і величчю світу:

Ніч... а човен — як срібний птах!..

(Що слова, коли серце повне!)

...Не спіши, не лети по сяйних світах,

Мій малий ненадійний човне!

І над нами, й під нами горять світи...

І внизу, і вгорі глибини...

О, який же прекрасний ти,

Світе єдиний!

У цій ліричній мініатюрі конкретна картина місячної ночі на човні органічно доповнюється алегоричною — емоційним переживанням ліричним героєм величі людини як вінця природи і водночас її малістю перед обличчям вічності, безмежністю світу.

Нагадаємо, що в художньому світі романтиків образ човна є традиційним, проте під пером Є. Плужника він набуває нових значень. Це вже не символ пошуку себе, свого ідеалу, свого місця в житті, а повноти буття, його краси, неповторності й загадковості («...човен — як срібний птах!»). Водночас ліричний герой усвідомлює, що людське життя серед цієї величі природи та світобудови — лише мить, яка промайне швидко, тому треба вчитися жити так, аби відчувати й наслідувати цю велику, але для людини скороминущу гармонію природи.

Образ човна в поезії символізує людське життя, ставлення до нього конкретної людини, яка не завжди може зупинитися й осягнути свої вчинки, їхню суть, власне, — своє призначення на цій землі. Аби підкреслити цю думку, автор приземлює образ човна, використовуючи епітети (малий ненадійний).

Пригадайте!

Що ви пам'ятаєте про поняття «ліричний герой»? Яким постає ліричний герой особистісної лірики Тараса Шевченка?

В. Державин1 влучно охарактеризував творчість Є. Плужника: «Поетичне мистецтво Є. Плужника — це природність актора, що грає на кону не літературну якусь «дійову особу», а себе самого». Отож літературознавець стверджує, що ліричний герой поета зливається з ним самим.

1 Володимир Миколайович Державин (1899-1964) — український літературознавець, критик, поет, перекладач, один з активних учасників Мистецького українського руху (МУР).

Ліричний герой у проаналізованих поезіях Є. Плужника постає перед нами надзвичайно чуттєвим, схвильованим, небагатослівним, таким, що розуміє ціну кожної миті життя, його неповторність, красу, захоплюється ними. Таким був і поет, як засвідчують його сучасники.

Запитання та завдання

1. Прокоментуйте рядки Є. Плужника, винесені як епіграф до теми.

2. Поміркуйте, чи можна в проаналізованих поезіях Є. Плужника ототожнювати ліричного героя та автора. Чому?

3. Визначте провідний мотив віршів «Ніч... а човен — як срібний птах!..», «Вчись у природи творчого спокою...». Які художні засоби використав автор для його розкриття?

4. Поясніть слова з поезії «Ніч... а човен — як срібний птах!..»: «...Що слова, коли серце повне!».

5. Яка функція трьох крапок у цьому творі?

6. Поясніть, як ви розумієте образний вислів «творчий спокій» із поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою...». Як ви гадаєте, автор має на увазі творчу людину чи людину взагалі? Свою думку аргументуйте рядками з твору.

7. З'ясуйте, які мотиви об'єднують ліричні твори Є. Плужника та П. Тичини.

8. Поясніть слова Л. Череватенка1: «Досконалість простоти — ось питома риса Плужникової поезії».

9. Випишіть із поезій Є. Плужника афористичні вислови і прокоментуйте їх.

1 Леонід Васильович Череватенко (1938-2014) — український поет, мистецтвознавець, кінокритик, сценарист.

Домашнє завдання

Вивчіть напам'ять одну з поезій Євгена Плужника (на вибір).

Читаємо із задоволенням

У центрі роману Є. Плужника «Недуга» (1928) — історія закоханості директора заводу Івана Орловця у відому співачку, яку він пам'ятав ще дівчиною. Прозаїк майстерно відтворив вир пристрастей, сумнівів і парадоксів людських стосунків, а також життя київської інтелігенції 1920-х рр. ХХ ст. Яка роль вибору в житті людини? Що таке гармонія стосунків і гармонія життя? Про ці актуальні й нині питання ви поміркуєте разом з автором.

Ви — творча особистість

Напишіть сценарій урочистого вечора, присвяченого відзначенню ювілею до дня народження Є. Плужника. Використайте вірші поета, спогади про нього дружини Г. Коваленко.

Я — читач, або перевіряємо себе

  • 1. З'ясуйте, які мотиви об'єднують ліричні твори Є. Плужника та П. Тичини.
  • 2. Зробіть порівняльний аналіз поезій М. Вороного «Блакитна Панна» і П. Тичини «Арфами, арфами...».
  • 3. У чому полягає особливість любовної лірики П. Тичини?
  • 4. Як П. Тичина уславив борців за вільну Україну?
  • 5. Поясніть назву збірки «Соняшні кларнети».
  • 6. Які особливості віршування творів раннього П. Тичини?
  • 7. Прокоментуйте думку С. Єфремова про П. Тичину: «Поет, мабуть, світового масштабу».
  • 8. Що ви пам'ятаєте про символізм? Які його ознаки? Як символізм виявився у творчості раннього П. Тичини?
  • 9. Випишіть із поезій Є. Плужника афористичні вислови й прокоментуйте їх.
  • 10. Охарактеризуйте ліричного героя поезій Є. Плужника.
  • 11. Пригадайте назви збірок Є. Плужника. Як ви розумієте ці назви?