Біологія. 8 клас. Костильов

Урок 60. Порушення діяльності імунної системи

Напевне, усім знайоме слово «алергія». Це щось неприємне, пов’язане з нежитем, поганим самопочуттям і зниженою активністю. Багато хто чув слово «СНІД», яке символізує невиліковну хворобу. Уявіть собі, що те й інше пов’язане з порушеннями роботи імунної системи. З’ясуймо механізми цих явищ для того, щоб могти протистояти цим хворобам.

Ключові слова: синдром набутого імунодефіциту, алергія, аутоімунні захворювання.

Імунітет виникає не проти всіх хвороб. При вроджених чи набутих дефектах імунної системи виникають захворювання — імунодефіцитні, аутоімунні та алергічні. Розглянемо деякі з цих захворювань.

Імунодефіцитні хвороби пов’язані з порушенням діяльності імунної системи, у результаті чого інфекційні захворювання часто повторюються і перебігають важче, ніж зазвичай. Такі хвороби можуть бути вродженими (спадковими) і набутими. Зі спадковим імунодефіцитом людина народжується. Таких хвороб є небагато і їх лікуванням займаються педіатри.

Набутий імунодефіцит може бути викликаний хворобою або чинниками зовнішнього середовища (ліки, стрес, радіація). Одні хвороби можуть викликати незначне порушення, інші ж повністю позбавляють здатності боротися з інфекцією. Порушити діяльність імунної системи може і незбалансоване харчування, оскільки веде до дефіциту білків, вітамінів, мікроелементів. Якщо маса тіла стає на 70 % меншою від нормальної, то імунна система неодмінно страждає.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), викликає захворювання синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Цей вірус руйнує лейкоцити, які повинні знищувати бактерії, віруси, гриби, що веде до зниження опірності організму. Вся світова спільнота приділяє увагу СНІДу — хворобі, що охопила більшість країн і є загрозою для кожної людини. На сьогодні, за даними ООН, кількість людей у світі, що живуть зі СНІДом, близько 40 млн, з них більше 1,5 млн — діти. Понад 20 млн осіб уже померло. Європейськими «лідерами» за кількістю хворих є Іспанія, Італія, Франція, Німеччина, Велика Британія. У світі перше місце з поширення ВІЛ належить центральноафриканським країнам. Друге місце посідають Сполучені Штати Америки.

Збудник хвороби може жити, розмножуватися і передаватися через рідкі тканини внутрішнього середовища. У зовнішньому середовищі при 25 °С вірус зберігає здатність до зараження впродовж 15 діб, при 37 °С — 11 діб. Нагрівання вірусовмісних рідин при температурі 50 °С впродовж 30 хв знешкоджує ВІЛ, але він легко переносить температуру нижче нуля (до -70 °С). Часткова інактивація вірусу відбувається під впливом йонізуючого й ультрафіолетового випромінювання. Збудник гине від дії ацетону, ефіру, 20 % етилового спирту та деяких інших дезінфікуючих речовин. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але вплив вірусу на організм є таким, що навіть простий нежить може призвести до смерті людини. Уперше збудник хвороби було ідентифіковано в 1983 р., і за 30 років масштаби хвороби досягли епідемічних. Єдиним джерелом збудника інфекції для людини є людина, хвора на СНІД, або носій ВІЛ. Основними шляхами передачі збудника є:

  • використання нестерильних, заражених медичних інструментів у медичних установах та серед ін’єкційних наркоманів;
  • через кров: при переливанні крові, пересадці тканин та органів;
  • статевим шляхом: під час незахищених статевих стосунків, у тому числі гомосексуальних;
  • від хворої матері до новонародженої дитини. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передати вірус від матері до дитини знижується аж до 6 %.

За статистикою ВООЗ, серед пострадянських країн Україна посідає перше місце за поширенням СНІДу. Щомісяця у нас реєструється 800-900 нових випадків інфікування ВІЛ. Високими темпами захворювання прогресує серед підлітків. Стан здоров’я ВІЛ-інфікованих значно погіршується за наявності інших захворювань, алкоголізму, наркоманії. У даний час жінки становлять 45 % від усіх людей, які живуть з ВІЛ в Україні. Жінки перебувають у більшому ризику інфікування через їх біологічну та соціальну вразливість. Поширення СНІДу в Україні є нерівномірним. Найбільш ураженими є Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Миколаївська області, АРК.

За матеріалами ЮШСЕФ (англ. UNICEF — United Nations Children’s Fund — Дитячий фонд OOH) та «Гармонізованого звіту України про досягнутий прогрес у здійсненні національних заходів у відповідь на епідемію СНІДу (звітний період січень 2012 р. — грудень 2014 р.)» темпи поширення епідемії ВІЛ в Україні були одними з найвищих у світі. Україна є однією з найбільш уражених ВІЛ/СНІДом країн в Європі. Станом на грудень 2014 р. у країні було зареєстровано 264 489 людей, що живе з ВІЛ (0,59 % від загальної чисельності населення).

Станом на 1 січня 2015 р. найвищий показник інфікування ВІЛ було зафіксовано в Одеській (758,7 на 100 тис. населення), Дніпропетровській (736,6), Донецькій (670,5) та Миколаївській (650,7) областях, а також у АРК (480).

Поточні тенденції епідемії ВІЛ доводять, що більше уваги потрібно приділяти профілактичній роботі серед підлітків, груп ризику та молоді, інформаційно-просвітницькій роботі серед загального населення та запобіганню дискримінації людей, уражених ВІЛ-інфекцією, догляду за дітьми, народженими жінками, що живуть з ВІЛ, розвитку потенціалу постачальників послуг та підвищенню якості існуючої системи лікування, догляду та підтримці тих, хто вже уражений ВІЛ/СНІДом.

Для профілактики алкогольної та наркотичної залежності серед учнів 1-11-х класів середніх шкіл України було розроблено програму просвіти з питань запобігання вживання наркотиків.

Аутоімунні захворювання — це захворювання, обумовлені дією антитіл організму і Т-лімфоцитів проти власних антигенів (тканин і органів). В основі їх лежать порушення імунологічної реактивності, що проявляються реакціями, спрямованими проти власних антигенів.

Алергія — це підвищена чутливість організму до різних речовин, що виявляється під час контакту з ними. За статистикою, близько 10 % людей у світі страждають від цієї хвороби. Це може відбуватися при вдиханні, прийомі їжі, під час дотику. Алергія супроводжується підвищеною проникністю капілярів, підсиленням кровообігу в шкірі, слизових оболонках, появою свербіжного висипу, виділенням секретів залоз, спазмом бронхів. Реакції проявляються у вигляді нежитю, сльозотечі, висипів тощо. Викликають алергію часто нешкідливі для здорової людини продукти, різні чинники зовнішнього середовища: пил, пилок рослин, шерсть тварин, гриби, лікарські препарати. У деяких випадках алергенами можуть бути тепло або холод, а також речовини, що містяться в косметиці, тканинах, у слині і отруті комах і т. д. Крім того, алергія може мати і спадковий характер.

Основний фактор, що впливає на появу захворювання, пов’язаний з підвищеним синтезом імуноглобулінів. Причиною алергій здебільшого є порушення умов звичного середовища проживання. Зростання викидів різних виробництв, хімізація, підвищення радіаційного фону руйнують імунну систему людини. І замість нормального реагування на навколишній світ ця система починає помилятися і надчуттєво реагувати на контакт зі звичними, широко розповсюдженими речовинами, яких раніше й не помічала. Якщо контакт з подразником, що викликає алергію, буде частим і тривалим, то разова алергічна реакція перейде в хронічне захворювання із симптомами бронхіальної астми, або ураження шкіри, слизових.

Ослабленню захисних властивостей організму сприяють стрес, порушення екологічного стану, нераціональне харчування і т.д. У результаті збою імунна система починає реагувати навіть на тих наших співмешканців-мікроорганізмів, до яких ми давно пристосувалися: кишкова паличка, стафілокок, протей та інші. З непатогенних вони стають умовно патогенними. Для ослабленого організму достатньо різкої зміни клімату або стресу, і ці мікроби розмножуються вже без міри.

  • 1. Що являє собою синдром набутого імунодефіциту? Які основні способи передачі ВІЛ?
  • 2. Чому виникають аутоімунні реакції?
  • 3. Що являє собою алергія? Які причини її виникнення?

• Яке походження має поняття «вакцинація»? Чому Е. Дженнер використав саме його?