Біологія. 8 клас. Костильов

Урок 52. Пам’ять

Пригадайте, як останнього разу ви намагалися вивчити вірш. Чи відразу це вам вдалося? Зазвичай ні. А ще пригадайте, чи завжди вам було так важко це зробити? Теж ні. Виявляється, наша пам’ять — неймовірно складна річ, функціонування якої має багато складових і етапів, про які на цьому уроці ми й дізнаємося.

Ключові слова: пам’ять короткочасна, довготривала, первинна, вторинна, третинна, сенсорна, образна, емоційна, забування.

Пам’ять — психічний процес, що полягає у збереженні, закріпленні й наступному відтворенні будь-якою системою організму певної інформації. Розрізняють пам’ять як біологічну функцію й пам’ять як вищу нервову діяльність. Пам’ять як біологічна функція — це передусім генетична пам’ять, яка відтворює структуру та форми поведінки кожного організму відповідно до історії розвитку його виду. Наприклад, кожен павук-хрестовик будує ловильну сітку без будь-якого навчання. Також явище імунітету (імунологічна пам’ять) допомагає імунним клітинам за потреби виробляти специфічні антитіла впродовж усього життя. Психічна пам’ять — це здатність мозку сприймати, добирати, закріплювати, зберігати, втрачати, відтворювати тимчасові зв’язки, що утворилися внаслідок навчання. Ця фізіологічна функція є притаманною всім живим істотам. Особливістю пам’яті людини є те, що вона формується здебільшого на мовній основі, а інформація зберігається у формі загальних понять.

Загальну схему механізму пам’яті можна уявити так: усі подразнення, що надходять у кору кінцевого мозку через першу та другу сигнальні системи, кодуються в мовну форму. На основі цього за допомогою мислення формується ідея, яка передається в довгострокову пам’ять для зберігання. При вилученні інформації з довгострокової пам’яті відбувається зворотний процес: спочатку вилучається загальне положення, яке потім утілюється в мовну форму. Саме переведення інформації з форми окремих слів у форму абстрактної думки є умовою й абстрактного мислення, і надзвичайно великої місткості пам’яті при відносно невеликій кількості запасу слів людини.

За тривалістю збереження інформації розрізняють види пам’яті:

  • сенсорна — триває долі секунди, забезпечує орієнтування під час руху та інших динамічних процесів, дає можливість відібрати частину інформації і відправити її на аналіз чи запам’ятовування. Коли ми слухаємо скоромовку рідною мовою, ми встигаємо зрозуміти звукові сигнали і сприйняти їх як мову, зрозуміти значення. Слухаючи мову, яку ми щойно почали вивчати, ми сприймаємо лише окремі сигнали;
  • короткочасна — утримує одноразову інформацію до хвилини, забезпечує повсякденну діяльність;
  • оперативна — забезпечує виконання певного роду діяльності: математичне обчислення, набір тексту на клавіатурі тощо;
  • довготривала — утримує інформацію роками.

За способом запам’ятовування пам’ять буває мимовільною та довільною. Мимовільна пам’ять виникає без спеціальних методів запам’ятовування, а довільна — з використанням спеціальних методів чи засобів.

За типом психічної активності виділяють такі види пам’яті: рухова, емоційна, моторна, образна, словесно-логічна, словесно-механічна.

Рухова пам’ять забезпечує стереотипне відтворення рухів у виконанні фізичної роботи, керуванні транспортним засобом чи приладом, у танці, виконанні гімнастичних вправ та ін.

Емоційна пам’ять являє собою здатність організму відтворювати пережитий раніше емоційний стан разом із обставинами, що його викликали, та суб’єктивним ставленням до неї. Для цієї пам’яті властивими є швидкість формування, міцність та мимовільність відтворення.

Під образною пам’яттю розуміють закарбування у нервовій системі образу важливого, привабливого або неприємного подразника (колір, запах, смак, зовнішність тощо). Образна пам’ять формує уявлення про об’єкти та явища навколишнього світу. Вона є вродженою властивістю нервової системи, що лежить в основі процесу навчання.

Словесно-механічна пам’ять діє, наприклад, під час написання тексту, гаптування, пошуку шляху.

Словесно-логічна пам’ять створюється поняттями, що закріплюють значення слів у поєднанні із сенсорними та іншими сигналами, що фіксуються корою півкуль головного мозку. Цей вид пам’яті відповідає за закріплення зв’язків між поняттями і словами.

Пам’ять досягає найбільшого розвитку у віці людини 20-25 років і зберігається на цьому рівні приблизно до 50 років, після цього здатність до запам’ятовування та відтворення інформації поступово зменшується. Професійна пам’ять зберігається на високому рівні й у похилому віці.

Важливою особливістю пам’яті є забування, тобто припинення можливості відтворення необхідної інформації в потрібний момент. Для відтворення потрібного матеріалу необхідно мати механізм її вивільнення в разі потреби.

Поняття про характер та його риси. Характер — це сукупність психологічних рис людини, які проявляються в різноманітних сферах її духовного життя і діяльності та залишаються відносно сталими. Оцінити людину як особистість можна лише за її вчинками, а не за тим, якої вона про себе думки. Характер — одна з найважливіших характеристик індивідуальності людини, що відображає неповторну своєрідність її особистості. Кожній людині властивими є лише притаманні їй риси характеру, наприклад принциповість, послідовність, мужність, чесність, дисциплінованість, активність та ін.

За характером взаємостосунків люди бувають щирими, товариськими або замкнутими, відвертими або потайливими, чуйними або нечуйними, доброзичливими або злими, ввічливими або грубими, довірливими чи недовірливими тощо. Деякі риси характеру визначають ставлення людини до самої себе — це почуття власної гідності, скромність або самовпевненість, образливість, егоцентризм (постійна зосередженість на собі та своїх переживаннях), егоїзм тощо. Є риси характеру, що виражають ставлення людини до праці, до своєї справи — ініціативність, наполегливість, працелюбність або лінощі, прагнення до подолання труднощів або страх перед ними, сумлінність, акуратність тощо.

Багато рис характеру людини закладаються ще в ранньому дитинстві й можуть проявлятися впродовж її життя.

Вплив соціальних чинників та спадковості на формування особистості. У людини можна виробити найрізноманітніші умовні рефлекси на основі безумовних. Разом з тим, швидкість їх вироблення та стійкість будуть залежати від типу нервової системи людини.

Умовні рефлекси на прості подразники (рухові й вегетативні) виробляються найшвидше в дітей і найповільніше у людей похилого віку. Це давно зауважив Аристотель: «Чому, коли ми старші, у нас сильніший розум, а коли молодші, то легше навчаємося?» Проте в дітей молодшого віку умовні рефлекси хоча й виробляються порівняно швидко, та довгий час залишаються нестійкими і важко автоматизуються.

Умовні рефлекси на комплексні подразники в людини утворюються майже з такою швидкістю, як і на прості сигнали. Найшвидше це відбувається у зрілому віці, причому дуже часто одразу в спеціалізованій формі (без фази генералізації). Після утворення умовного рефлексу на комплекс подразників окремі компоненти комплексу втрачають своє сигнальне значення при ізольованому застосуванні, що свідчить про синтезування їх у єдине ціле.

Виходячи з того, що особистості властивий свій характер, темперамент, свідомість тощо, які формуються під впливом соціального середовища, можна однозначно стверджувати незаперечну роль останнього у формуванні особистості.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження різних видів пам’яті.

Мета дослідження: визначити можливості різних видів пам’яті та встановити можливість її тренування.

Матеріали та обладнання: 10 карток із зображеннями різних предметів або комп’ютерне слайд-шоу; картка з 10 парами слів, пов’язаними між собою змістом; картка з 10 парами слів, не пов’язаними між собою змістом.

Хід дослідження

1. Дослідження рухової пам’яті: А) учитель виконує десять рухів, після чого учні записують їх послідовність по пам’яті; Б) учитель виконує інші десять рухів, учні відтворюють їх у тій самій послідовності, що була продемонстрована, після чого записують результати.

2. Дослідження образної пам’яті. Учні переглядають слайд-шоу або картки із зображеннями, які демонструє вчитель, після чого записують побачені предмети в тій послідовності, у якій вони були продемонстровані.

3. Дослідження словесно-механічної пам’яті. Учитель демонструє протягом 15-20 с картку з 10 парами слів, не пов’язаних змістом; спершу відкриває ліву половину картки, потім праву, учні записують послідовність правої половини слів тоді, коли вона закрита і, відповідно, лівої тоді, коли вона закрита.

4. Дослідження словесно-логічної пам’яті. Учитель демонструє протягом 15-20 секунд картку з 10 парами слів, пов’язаних між собою змістом; спершу відкриває ліву половину картки, потім праву, учні записують послідовність правої половини слів тоді, коли вона закрита, і, відповідно, лівої тоді, коли вона закрита.

5. Результати дослідження заносять у таблицю:

Види пам’яті

Кількість правильно відтворених елементів

Рухова без відтворення

Рухова після відтворення

Образна

Словесно-механічна

Словесно-логічна

Вкажіть, який тип пам’яті розвинений краще.

  • 1. Що таке пам’ять?
  • 2. Назвіть види пам’яті за тривалістю зберігання інформації.
  • 3. Порівняйте короткочасну та оперативну пам’ять.
  • 4. Порівняйте мимовільну та довільну пам’ять.
  • 5. Яке значення має рухова пам’ять?
  • 6. Схарактеризуйте моторну пам’ять.
  • 7. Порівняйте образну і словесно-логічну пам’ять.