Підручник з Географії (рівень стандарту). 11 клас. Коберник - Нова програма

§ 32. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ПОБУТОВИХ ТОВАРІВ

Пригадайте! 1. Які вам відомі побутові товари? 2. Які чинники зумовлюють розвиток різних хімічних виробництв? 3. Які послідовні технологічні стадії виробництва тканин на текстильних комбінатах? 4. Які вам відомі виробництва харчових продуктів та напоїв?

Виробництво фармацевтичної продукції: чинники та особливості розташування підприємств. Фармацевтична індустрія України виробляє близько чверті відомих у світі найменувань лікарських препаратів. Цьому сприяють економічний (наявність споживача) та соціальний (наявність наукової бази та кваліфікованої робочої сили) чинники. Водночас сировинна база (діючі речовини ліків) українських виробників поки що залежить від імпортних поставок, що збільшує собівартість продукції.

Нині фармацевтична промисловість України об'єднує близько 160 різних підприємств колективної (77 %), державної (18%) та приватної форм власності. Великих 22 виробники дають 85 % загального обсягу вітчизняної продукції. Серед основних виробників лікарських засобів в Україні є підприємства Києва: «Фармацевтична фірма "Дарниця"» (майже 15% загального обсягу вартості продукції), «Київмедпрепарат» (14,4 %), «Фармак» (11 %), «Борщагівка», «Індар», «Київський вітамінний завод». Серед інших міст фармацевтичною продукцією вирізняються Харків («Здоров'я»), Львів («Галичфарм»), Одеса («Біостимулятор»), Тернопіль, Умань.

На вітчизняному ринку працюють провідні виробники фармацевтичної продукції країн Європи: Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Франції, де зосереджено головні офіси провідних фармацевтичних ТНК. Швидкими темпами освоюють український ринок корпорації Індії.

• Дослідіть, фармацевтичну продукцію яких виробників (вітчизняних або іноземних) частіше використовує ваша родина. З'ясуйте, в яких містах було одержано фармацевтичні вироби українського походження. Поясніть чинники розвитку фармацевтичного виробництва в цих містах.

Виробництво товарів побутової хімії. Основними тенденціями розвитку ринку побутової хімії є поступове скорочення імпорту готових товарів (із США, Польщі, Китаю, Німеччини, Туреччини, Греції) та зростання вітчизняного виробництва, але з використанням імпортної сировини. Цьому сприяють високе мито на імпорт готових товарів побутової хімії та низьке - на ввезення сировини для їхнього виробництва. Через те зарубіжні виробники розгорнули в нашій країні виробництво під відомими споживачам торговельними марками. Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних мийних засобів посідає компанія Procter & Gamble: 7-ма позиція в рейтингу 100 найдорожчих брендів світу. З українського заводу Procter & Gamble, що в Дніпропетровській області, поставляються дешеві пральні порошки Gala, а також мило Shandy, Safeguard, Camay.

• Дослідіть, мийні засоби яких торгових марок застосовує ваша родина. З'ясуйте, за кордоном чи в Україні їх було вироблено.

Великим центром вітчизняного виробництва товарів побутової хімії є Вінниця, де виробляють мило та порошкуваті мийні засоби для прання, миття посуду, чищення.

Особливості розвитку виробництва меблів. В Україні виробляють меблі для помешкань, офісів, підприємств торгівлі, кухонні меблі. Зокрема, великі меблеві фабрики працюють у великих містах: Києві, Харкові, Донецьку, Львові, Житомирі. Серед найбільших спеціалізованих меблевих підприємств відомі Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпровський та Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат «Стрий» та інші.

Особливості розвитку й просторової організації виробництва текстилю, одягу, взуття. Виробництво текстилю в Україні представлене первинною обробкою сировини (льону та вовни), виробництвом тканин і нетканих матеріалів (ватин, повстина, синтепон, холофайбер), трикотажних виробів, канатів (мал. 136). У нашій державі налагоджено виробництво бавовняних (70 % тканин), шовкових (18 %), вовняних (10 %), лляних (1 %), конопле-джутових тканин. На власній сировині працює лише лляна промисловість, тому її підприємства зорієнтовано на сировинний чинник. Переважно на імпортній сировині працює вовняна, шовкова та конопле-джутова промисловість. Використовує виключно привозну сировину бавовняна промисловість. Ці виробництва орієнтуються у своєму розміщенні на працересурсний чинник (жіночі трудові ресурси). Майже третина з нині діючих комбінатів зорієнтовано на зовнішній ринок.

Мал. 136. Легка промисловість України

Найбільшим у бавовняній промисловості України є виробниче об'єднання (ВО) «Текстерно» у Тернополі - єдине в країні виробництво з повним технологічним циклом переробки бавовнику-сирцю.

Шовкова промисловість в Україні виробляє натуральний (з імпортних коконів шовкопряда), штучний (з природних полімерів) і синтетичний (з продуктів переробки природного газу, нафти) шовк. Найбільшими підприємствами є Черкаський шовковий комбінат, Волинський шовковий комбінат у Луцьку (спеціалізуються на виробництві штучного та синтетичного шовку) та Київський шовковий комбінат (єдине вітчизняне підприємство з виробництва натурального шовку).

Вовняна промисловість представлена в Київській області Богуславською суконною фабрикою (дає товари із чистої вовни та комбінованих волокон: вовняні ковдри, пледи, подушки, рушники, хустки), в Хмельницькій області Дунаєвецькою суконною фабрикою (костюмні та пальтові тканини, пледи, пряжа).

Відроджується українська лляна промисловість. Усі стадії переробки льону представлено в місті Глухові Сумської області, де працює компанія «Лінен оф Десна». На повну потужність працює Житомирський льонокомбінат. Реорганізований у виробництво «Т-Стиль» Рівненький льонокомбінат, що замість льону нині виробляє тканини з віскози та бавовнику.

Активно розвивається трикотажна промисловість, що виробляє з вовняної та бавовняної пряжі, а також зі штучних волокон різноманітні плетені вироби: трикотажне полотно, панчохи, шкарпетки, рукавички та ін. Її розміщення зорієнтовано водночас на споживача й трудові ресурси. Нині в Україні працює понад 60 трикотажних фабрик. У Києві відома одна з найстаріших трикотажних фабрик України - «Роза». Це виробник штучного хутра та виробів з нього, верхнього та спіднього трикотажу для дітей та дорослих. Київська трикотажна фабрика «Киянка» відома верхнім трикотажем, виробництвом плетених шапок, шарфів тощо. Працюють трикотажні підприємства в Харкові, Одесі, Житомирі, Чернівцях, Миколаєві, Черкасах, Мукачеві на Закарпатті, Горішніх Плавнях та Кременчуці на Полтавщині.

Виробництво одягу (швейна промисловість) в Україні має повсюдне поширення. Найбільшими центрами швейної промисловості є Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Львів, Чернівці. Левова частка виробленої продукції йде на експорт. Виробництво взуття зменшилося через неспроможність конкурувати з продукцією світових брендів. Нині існує понад 30 взуттєвих підприємств, зокрема у Львові, Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Черкасах, Броварах та ін. Виробництво хутряного одягу представлено кількома фабриками, які працюють у Тисмениці (на Івано-Франківщині), Харкові, Вінниці, Рівному, Києві, Жовтих Водах (на Дніпропетровщині).

Особливості розвитку й просторової організації виробництва харчових продуктів. Україна вже вийшла на світовий ринок з окремими видами харчових продуктів й має великий потенціал для подальшого розширення асортименту якісної продукції, спрямованої як на внутрішній ринок, так і на експорт. Харчова промисловість належить до найважливіших виробництв у господарстві України. Останнім часом відбуваються позитивні зрушення щодо технологічного рівня забезпечення виробництв, розширення обсягів та урізноманітнення асортименту продукції, залученні вітчизняного та іноземного капіталу. Однак через використання харчових добавок, барвників, консервантів збільшується термін зберігання продовольчих товарів і водночас погіршується якість та виникає небезпека їхнього споживання. Для України залишається актуальним нарощування потужностей харчової промисловості з метою не лише повного забезпечення населення якісними та різноманітними харчовими продуктами вітчизняного виробництва, а й зростання частки в експорті готових товарів з високою часткою доданої вартості.

Харчова промисловість України складається з понад 20 виробничих напрямів, що дають як готову продукцію, так і напівфабрикати. Основними чинниками їхнього розміщення є або сировинний, або чинник споживача. Це залежить від низки особливостей. Перша з них - матеріаломісткість виробництва. Якщо витрати сировини перевищують вихід кінцевої продукції у кілька разів, виробництва розміщують біля джерел її постачання. Крім того, чинник сировини є визначальним у разі, якщо сировина втрачає якість під час тривалого перевезення. Витрати сировини на 1 т кінцевої продукції у цих виробництвах дуже високі. Через те всі зазначені виробництва зорієнтовано на сировинний чинник (мал. 137). Ті виробництва, кінцева продукція яких має короткий термін зберігання або втрачає якість під час транспортування, а на виробництво 1 т продукції затрачається близько 1 т сировини, тяжіють до споживчого чинника. Такі виробництва розміщуються в багатьох населених пунктах. Деякі виробництва харчової промисловості, витратити сировини в яких перевищують 1 т на 1 т кінцевої продукції, можуть бути зорієнтовані або на сировинний, або споживчий чинник.

Мал. 137. Виробничий склад та чинники розміщення харчової промисловості

В Україні значного рівня розвитку набуло олійно-жирове виробництво. Україна є одним із світових лідерів з виробництва соняшникової олії й посідає 1-ше місце в світі за її експортом. Оскільки основні посівні площі під олійними культурами розташовано у степовій зоні, там розміщено підприємства олійно-жирової промисловості. В Україні працює близько 10 великих виробників рослинної олії, які контролюють до 90 % всього виробництва. Найбільшим виробником соняшникової олії в Україні є компанія «Сантрейд» (Дніпро), яка випускає олію під торговою маркою «Олейна». Працюють потужні олійно-жирові комбінати в Полтавській, Харківській, Одеській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Вінницькій областях. Окрім олії вони виробляють маргарин, майонез, мило, кондитерські жири тощо (мал. 138).

Мал. 138. Товари олійно-жирового виробництва України

Виробництво цукру в Україні нині переживає спад через зменшення попиту на буряковий цукор на світовому ринку й зростання - на тростинний. Понад половину одержаного цукру в країні споживає населення, решта є сировиною для кондитерського, хлібопекарного, виноробного виробництв, виробництва безалкогольних напоїв та інших. Розміщення цукрової промисловості переважно визначається площами цукрового буряку в лісостеповій зоні. Більшу частину цукру дають Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області. На відходах цукрового виробництва працює спиртова промисловість.

Виробництво тваринних жирів і сиру представлене майже 50 маслосирзаводами, наближеними до сировини. Найвідоміші з них: Каланчацький (Херсонська область), Баштанський (Миколаївська область), Вапнярський та Тульчинський (Вінницька область), Васильківський (Київська область), Глобінський та Пирятинський (Полтавська область), Звенигородський комбінат (Черкаська область), корпорація «Клуб сиру» (Київ), «Бель Шостка Україна» (Сумська область) та інші.

У південних областях України та на Закарпатті, де розміщено основні посіви теплолюбних овочевих культур, плантації ягід та сади, розвиваються переробка та консервування фруктів і овочів. Головними центрами розвитку є Каховка (Херсонська область), Ізмаїл (Одеська область), Мелітополь та Бердянськ (Запорізька область). Працюють також підприємства у Черкасах, Житомирській, Вінницькій, Полтавській областях. Центрами переробки та консервування риби, що виробляють рибні консерви, є приморські міста: Очаків, Білгород-Дністровський, Бердянськ, Генічеськ, Маріуполь, Миколаїв.

Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів в Україні набуло промислових масштабів із 30-х рр. ХХ ст. Підприємства хлібопекарної промисловості існують у багатьох населених пунктах. Їх називають хлібозаводами, а їх об'єднання - хлібокомбінатами. У частині з них виробничі процеси автоматизовано. У великих містах хлібозаводів може бути декілька. Державна акціонерна компанія «Хліб України» - провідний оператор на українському ринку зерна, виготовлення хлібних та інших борошняних виробів. В Україні працює понад 60 підприємств з виробництва макаронів, у т. ч. найбільші в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Хмельницькому, Рівному.

Одне з найважливіших у харчової промисловості України - виробництво кондитерських виробів, у якому працює близько 800 підприємств. Продукція експортується до більш ніж 50 країн світу. Частка України на світовому ринку кондитерських виробів досягає 1%. Найбільші кондитерські підприємства України: Roshen (фабрики в Києві, Вінниці, Маріуполі, Кременчуці, є філії у Литві), ЗАТ «АВК» (головний офіс у Києві, фабрики в Дніпрі, Донецьку, Луганську, Мукачеві), ЛКФ «Світоч» (Львів; контрольним пакетом акцій володіє швейцарська корпорація Nestle), ЗАТ «Крафт Фудз Україна» (є частиною компанії США, Тростянець Сумської області, філія у Вишгороді під Києвом), ЗАТ «ВО «Київ-Конті» (Костянтинівка Донецької області) (мал. 139).

Мал. 139. Кондитерські вироби вітчизняного виробництва

Виробництво молочних продуктів поширене в багатьох населених пунктах і налічує понад 350 підприємств. В Україні спостерігається стабільне зростання обсягів виробництва практично всіх основних видів молокопродуктів. Найбільш рентабельним є виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру.

Традиційним для нашої держави є виробництво напоїв: пива, безалкогольних напоїв, соків, мінеральних вод. На українському ринку пива діють 50 заводів. Майже 2/3 ринку контролюють 2 українські підрозділи найбільших світових пивоварних концернів: «САН ІнБев Україна» (об'єднує пивзаводи Чернігова, Харкова, Миколаєва) - 32 % та Carlsberg Group (підприємства Києва, Запоріжжя, Львова) - 29,5 %. Працюють великі вітчизняні пивні корпорації: ЗАО «Оболонь» (24,5 %) (підприємства Києва, Фастова, Охтирки), ПрАТ «Ефес Україна» (Донецьк) (5,2 %) та ТзОВ ТВК «Перша приватна броварня» (Львів, Радомишль) (2,8 %). Також існують близько 25 «незалежних» броварень, що не входять до складу великих пивних корпорацій. Серед виробників безалкогольних напоїв найвідомішими є центри Бровари («Кока-Кола»), Київ («Росинка»), натуральних соків і газованих напоїв - Миколаїв («Сандора», дочірня компанія «Пепсі»). Розливом природних мінеральних вод відомі: на Полтавщині - Миргород, Прикарпатті - Трускавець та Моршин, Закарпатті - Поляна, Донеччині - Слов'янськ.

Виробництво м'яса та м'ясних продуктів забезпечує населення свіжим та мороженим м'ясом, м'ясними напівфабрикатами, ковбасними виробами та м'ясними консервами. М'ясокомбінати є в усіх областях України, найбільші з них у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Луганську, Львові.

Переробляє різні види зерна на борошно й крупу борошномельно-круп'яне виробництво. Споживачами його продукції є хлібопекарні, макаронні, кондитерські, комбікормові заводи. Відходи та деякі крупи йдуть для годівлі худоби. В Україні борошномельно-круп'яна промисловість є у великих, середніх та малих містах. Найбільшими центрами є Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль.

Виробництво виноградних і плодово-ягідних вин в Україні знане своїми давніми традиціями. Великі виноробні райони зорієнтовано на сировину: виноград або садово-ягідні культури. До них належать Крим, Закарпаття, Одеська, Херсонська та Запорізька області. Там виробляють марочні вина - високоякісні вина тривалої витримки. Відомими брендами виноробної промисловості України є «Алушта», «Сонячна Долина», «Чорний доктор», «Наддніпрянське», «Троянда Закарпаття». На винзаводі «Масандра» (Крим) традиційно роблять вина під світові бренди: портвейн, херес, мадеру.

За традицією до харчової промисловості відносять виробництво тютюнових виробів. Окрім цигарок, цигаркового тютюну та махорки воно спеціалізується на виробництві нікотинових препаратів, лимонної та яблучної кислот, засобів боротьби зі шкідниками рослин. В Україні працюють великі тютюнові фабрики в Кременчуці, Прилуках, Києві, Харкові, Львові. Вони є власністю японської, британської, німецької, американської компаній. Невеликі тютюнові фабрики в Дніпрі, Одесі, Донецьку контролюються вітчизняним капіталом. Тютюнова промисловість є імпортозалежною. В Україну сировина та готові тютюнові вироби завозять із більш ніж 40 країн світу.

• Підготуйте інформацію про виробництво харчових продуктів і напоїв, що їх споживає ваша родина. Вітчизняним або зарубіжним виробникам ви надаєте перевагу й чому?

1. Поясність чинники розвитку та особливості розташування підприємств з виробництва фармацевтичної продукції або товарів побутової хімії в Україні. 2. Поміркуйте, які існують перспективи розвитку окремих виробництв текстильної промисловості в Україні. 3. Які конкурентні переваги забезпечують розвиток в Україні різноманітних виробництв харчових продуктів і напоїв? 4*. Підготуйте інформацію про виробництва побутових товарів у вашій місцевості. Поясніть чинники їхнього розміщення.