Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Коберник - Нова програма

§ 7. СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ ТА ПРОЦЕСИ УРБАНІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ

Поміркуйте, які проблеми постають перед країнами Європи у зв'язку з регресивним типом вікової структури населення. Як країни долають ці проблеми?

Вікова та статева структура населення регіону. Більшості країн Європи притаманний регресивний тип вікової структури, що сформувався за першого типу відтворення населення. Для нього характерні мала частка дітей (17-21 %) і велика частка літніх людей (18-24%). Частка людей працездатного віку становить 55-60%, але вона поступово скорочується. Так, в Італії, Іспанії, Росії прогнозується скорочення кількості людей працездатного віку на 42%, у Німеччині та Бельгії - на 28%, навіть у Франції, де один із найвищих показників народжуваності, починається такий спад.

У статевій структурі населення Європи питома вага жіночого населення вища (52%) від чоловічого (48%). Це зумовлено в основному біологічними причинами.

Національна, мовна та релігійна структура населення. На території Європи проживає майже 90 різних за культурним та етнічним складом націй (без урахування азійської частини Росії). 33 з них є титульними державотворчими націями, що відбивається в назвах країн. 8 європейських націй належать до найчисленніших у регіоні (понад 30 млн осіб): російська, німецька, французька, англійська, італійська, іспанська, українська та польська.

У межах держав проживають численні етнічні та національні меншини, які становлять близько 14% населення регіону. За національною структурою населення більшості країн Європи є однонаціональним, оскільки етнічні межі в основному збігаються з державними кордонами. Багатонаціональних країн лише п'ять: Велика Британія, Іспанія, Швейцарія, Молдова та Росія. Двонаціональною є Бельгія.

95% населення Європи говорить мовами індоєвропейської мовної сім'ї, до якої належать різні гілки та мовні групи. Найпоширенішою в Європі є німецька мова. Нею користуються в шести країнах. Єдиною державною мовою німецька є в Німеччині, Австрії та Ліхтенштейні, а також однією з державних - у Швейцарії, Люксембурзі та Бельгії.

Крім того, частина населення Європи говорить мовами уральської мовної сім'ї, фінно-угорської гілки. Такими є угорська, фінська, естонська, а також мови народів Приуралля в Росії. На Мальті говорять мовою, близькою до арабської, яка належить до семіто-хамітської мовної сім’ї. Гагаузька та кримськотатарська мови належать до алтайської мовної сім'ї, тюркської гілки.

За релігійною належністю абсолютна більшість народів Європи сповідує християнство, яке представлене трьома основними гілками. Католицтво переважає в Південній та Західній Європі; протестантизм - у Північній Європі; православ'я - у Східній Європі. Мусульманство (іслам) сповідують в Албанії, Боснії і Герцеговині, в Приураллі в Росії. В Україні мусульманство представляє кримськотатарське населення.

Українська діаспора в країнах Європи. В Європі поза межами України живе багато людей українського походження. Українською діаспорою вважаються лише ті, хто живуть поза межами етнічних українських земель і відчувають духовний зв'язок з Україною. Умовно українську діаспору поділяють на східну (у межах колишнього Радянського Союзу) та західну (поза межами колишнього СРСР).

Українська діаспора в Європі почала формуватися з масової еміграції українців в останню чверть XIX ст. Причиною першої хвилі еміграції було аграрне перенаселення. Тоді основний потік найбідніших українських селян у пошуках кращого життя був спрямований до Америки. Українська діаспора в Російській імперії була майже вся хліборобською. Її було скеровано у Поволжя, на Урал, а пізніше до Західного Сибіру (Сірий Клин) та на Далекий Схід (Зелений Клин).

Пригадайте, які народи живуть у багатонаціональних країнах Європи. В яких державах найгостріше постали національні проблеми? Які існують способи їх подолання?

Перша світова війна спричинила другу хвилю масової української еміграції вже з політичних причин. Головним скупченням нової еміграції стала Європа. Так виникли осередки української діаспори в Чехословаччині, Німеччині, Польщі, Франції, Бельгії, Австрії, Румунії, Югославії. У 20-х рр. XX ст. почалася «заробітчанська» еміграція із західних українських земель до Франції.

Третя хвиля еміграції й значне розширення української діаспори в Європі відбулися після Другої світової війни. Багато українського населення в результаті війни опинилося в Німеччині та Австрії. Нова потужна українська громада виникла у Великій Британії, зміцніли громади у Франції, Бельгії, Нідерландах. Найчисленнішою була українська діаспора в Польщі, що складалася з українського населення, що його поляки переселили на західні й північні землі, які до 1945 р. належали Німеччині. У Польщі, Чехословаччині, Румунії, Югославії українці набули статусу національних меншин й мали культурно-суспільні організації, школи, пресу, видавництва. У Радянському Союзі українська діаспора хоч кількісно й перевищувала решту української діаспори в Європі, проте була розпорошена по всіх республіках СРСР. Українські преса, театри, клуби, школи поза межами УРСР із середини 1930-х років були ліквідовані, українці зазнали асиміляції.

Після здобуття незалежності почалася четверта хвиля еміграції з України. Українці виїжджають, зокрема, в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан всередині країни. Окрім фізичних міграцій набуло поширення явище «відпливу розуму» з України. Нині українська діаспора відома у 21 країні Європи (табл. 3).

Таблиця 3

Українська діаспора в Європі

Країна

Чисельність, тис. осіб

Східна або західна діаспора

Країна

Чисельність, тис. осіб

Східна або західна діаспора

1

Росія

1928

Східна

12

Литва

16

Східна

2

Молдова

442

Східна

13

Велика Британія

12

Західна

3

Білорусь

159

Східна

14

Словаччина

7

Західна

4

Чехія

54

Західна

15

Австрія

6

Західна

5

Румунія

51

Західна

16

Сербія

5

Західна

6

Португалія

48

Західна

17

Бельгія

5

Західна

7

Латвія

46

Східна

18

Боснія і Герцеговина

4

Західна

8

Польща

38

Західна

19

Угорщина

3

Західна

9

Франція

35

Західна

20

Болгарія

2

Західна

10

Естонія

23

Східна

21

Хорватія

2

Західна

11

Німеччина

20

Західна

Система розселення в регіоні. Розселення в Європі характеризується високими густотою населення та рівнем урбанізації. Середній показник густоти населення становить 65 осіб/км2. Європа - один з трьох ареалів світу з максимальною густотою населення. Найбільшого значення цей показник досягає в чотирикутнику міст Ліверпуль (Велика Британія) - Гамбург (Німеччина) - Базель (Швейцарія) - Париж (Франція). Там густота населення зростає до 1 000 - 3 000 осіб/км2, на заході Німеччини - навіть до 5 000, в Нідерландах - до 7 000 осіб/км2. Додержав з найвищим показником густоти населення в світі належить ряд європейських країн: Монако (18 679 осіб/км2), Ватикан (1 914 осіб/км2) і Мальта (1 432 осіб/км2). Найменший показник серед країн Європи має Ісландія - близько 3,0 осіб/км2.

1. Поясність причини високої густоти населення в Європі. Поміркуйте, які чинники спричиняють коливання густоти населення в межах регіону. 2. За таблицею 1 (с. 12) обчисліть середню густоту населення в Україні. Порівняйте її з країнами з різних субрегіонів Європи.

Нині рівень урбанізації в Європі становить 73%. Відповідно до офіційних прогнозів частка міського населення Європи стабілізується на рівні 82%.

Найбільшими її показниками вирізняються Монако - 100%, Бельгія - 98%, Мальта - 95%, Ісландія та Сан-Марино - 94%, Нідерланди та Люксембург - 90%.

Середній рівень урбанізації мають лише дві європейські держави: Молдова - 45% та Боснія і Герцеговина - 40%; низький рівень - Ліхтенштейн (14%).

В Європі існує 36 міст-мільйонерів (без азійської частини Росії). Серед них до міст-мультимільйонерів належать Москва (12,4 млн осіб), Лондон (8,7 млн осіб) та Санкт-Петербург (5,3 млн осіб). Серед міст-мільйонерів є два українські міста: Київ (2,9 млн осіб) і Харків (1,4 млн осіб).

Європа - батьківщина міських агломерацій. Нині їх у регіоні є близько 400, серед яких 62 агломерації з населенням понад 1 млн осіб, в яких проживає 27% міського населення Європи. Найбільшими з них є Лондонська (13,9 млн осіб).

Московська (12,7 млн осіб), Паризька (11,3 млн осіб), Рейн-Рур (11 млн осіб).

Голландська (6 млн осіб), Київська (5,2 млн осіб), Мадридська (5,1 млн осіб).

Міланська (4,1 млн осіб), Верхньосілезька (4 млн осіб).

Унаслідок зростання сусідніх агломерацій в Європі сформувалися мегалополіси Англійський (або Лон-Лів) та Прирейнський, в кожному з них проживає 30 - 35 млн осіб.

Англійський мегалополіс вбирає не менш ніж два десятки великих агломерацій, які разом займають близько 50 тис. км2 (мал. 15). Прирейнський мегалополіс є міждержавним. Він утворився на основі трьох великих агломерацій уздовж річки Рейн у західній частині Німеччини, Голландської агломерації на території Нідерландів та Лотаринзької на сході Франції.

Особливості процесів урбанізації в Європі. Процес урбанізації в Європі пройшов чотири послідовні стадії. Перша - власне урбанізація (від лат. urbanus - міський), за якої відбувалася концентрація населення в містах, особливо великих, що тривала в Європі до середини XX ст. Згодом почали загострюватися «хвороби урбанізації»: шум, стрес, забруднення довкілля. Через те міський спосіб життя перестав влаштовувати людей з високими статками, а також літніх людей, особливо чутливих до погіршення стану довкілля, росту злочинності, транспортних проблем тощо.

Із 50 - 60-х років XX ст. було помічено, що населення великих міст Європи почало скорочуватися. Люди залишали центральні райони міст, що почали спеціалізуватися на сфері послуг і перетворюватися на ділові центри або занепадати. Так розпочалася друга стадія урбанізації, яка одержала назву субурбанізація (від лат. sub - під, біля і міський). Це процес відтоку міського населення до передмість, внаслідок якого розвивається приміська зона й формують великі міські агломерації. Причому в ядрі такої агломерації живе лише 1/3-1/4 населення, основна маса людей - у передмістях і містах-супутниках.

Мал. 15. Англійський мегалополіс

Поміркуйте, з яких стадій складався процес урбанізації в Україні.

Перехід до третьої стадії відбувся в 70-х рр. XX ст., коли зростання міських агломерацій уповільнилося і посилився відтік населення і виробництва у невеликі містечка та сільську місцевість, де ціни на землю значно нижчі, робоча сила дешевша, а умови довкілля сприятливіші. Так виник процес рурбанізації (від англ. rural - сільський та міський) - поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість.

Наприкінці XX ст. урбанізація в Європі набула нових форм й перейшла до четвертої стадії. Почалося повернення людей з високими та середніми статками у перебудовані квартали міст, які до того вважалися непрестижними для проживання. Так розпочався процес протилежний субурбанізації - джентрифікація (від англ. gentrification - облагороджування) - реконструкція й оновлення раніше непривабливих частин міста та переїзд до них заможних верств населення.

Світові міста в Європі. В світі є такі міста, що відіграють важливу роль не лише в житті країни, а й економічному та політичному житті усього світу. Їх називають світовими (глобальними) містами, або альфа-містами. Такі міста вирізняються проведенням там міжнародних зустрічей, наявністю штаб-квартир міжнародних організацій тощо.

Таблиця 4

Світові міста в Європі

1. За таблицею 4 з'ясуйте, в яких країнах Європи є найбільше світових міст. 2. Визначте, які зі світових міст є столицями європейських держав, а які - ні.

Нині складено перелік зі 153 світових міст, з них в Європі 48 (табл. 5). За значенням ці міста умовно поділяють на три типи: альфа (15 міст), бета (20 міст) та гамма (13 міст). Рейтинг світових міст очолює Лондон, який відносять до типу альфа++. Серед українських міст до групи світових належить лише Київ, який посідає 73-тє місце та віднесений до типу бета. Світові міста вирізняються багатьма особливостями. Наприклад, Амстердам, Женева, Гаага - кількістю осіб іноземного походження; Лондон - довжиною метрополітену та авіапотоками; Москва та Лондон - кількістю осіб зі статком понад мільярд.

1. Які особливості статево-вікової структури населення Європейських країн? 2. Розкажіть про національну, мовну та релігійну структуру населення європейського регіону. 3. Розкажіть, як сформувалася українська діаспора в країнах Європи. 4. Яких послідовних стадій зазнав процес урбанізації в Європі? 5. Поясніть поняття «субурбанізація», «рурбанізація», «джентрифікація». 6. Як ви розумієте поняття «світове місто»? Наведіть приклади світових міст у різних субрегіонах Європи. 7*. Поясніть на конкретних прикладах, чи відбуваються явища «субурбанізації» та «джентрифікації» в Україні.