Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Коберник - Нова програма

§ 6. НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ: ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ

Демографічні процеси. Вам відомо з попередніх класів, що кількість та якість населення, а також причини, які призводять до їхньої зміни, вивчає наука «демографія». Тобто вона розглядає демографічні процеси. До них належать природний рух, або відтворення населення, та механічний рух, або міграції населення, а також пов'язані з ними процеси. Якість населення передбачає, передусім його можливість до самовідтворення. Вона характеризується такими основними показниками, як шлюбність, розлучуваність, рівень здоров’я.

Природний рух населення. Внаслідок природного руху населення відбувається його відтворення, тобто безперервна зміна поколінь. Ситуацію з відтворенням населення в сучасній Європі називають «демографічною зимою». Для неї характерні найнижчі серед регіонів світу показники народжуваності (10,34 %) та природного приросту населення (0,05 %). У деяких європейських країнах природний приріст припинився, а у 21 країні у 2016 р. відбувалася навіть депопуляція - систематичне зменшення абсолютної кількості населення (табл. 2). Все це ознаки першого (звуженого) типу відтворення населення, що спричиняє низку проблем.

Таблиця 2

Демографічні процеси в країнах Європи, 2015-2016 рр.

Країна

Народжуваність, %

Смертність, %

Природний приріст, %

Тривалість життя, роки

Сальдо міграцій, %

Рівень урбанізації, %

1

Ірландія

14,5

6,5

8,0

80,68

4,09

63,0

2

Ісландія

13,8

6,3

7,5

82,97

4,43

94,0

3

Албанія

13,1

6,7

6,4

78,13

-3,30

56,4

4

Гібралтар (Брит.)

14,1

8,4

5,7

79,28

-3,28

100,0

5

Люксембург

11,4

7,3

4,1

82,17

17,16

89,9

6

Норвегія

12,2

8,1

4,1

81,70

7,25

80,2

7

Ліхтенштейн

10,4

7,3

3,1

81,77

5,08

14,3

8

Франція

12,3

9,3

3,0

81,75

1,09

79,3

9

Велика Британія

12,1

9,4

2,7

80,54

2,54

82,3

10

Швеція

12,0

9,4

2,6

81,98

5,42

85,7

11

Македонія

11,5

9,1

2,4

76,02

-0,48

57,0

12

Швейцарія

10,5

8,2

2,3

82,50

4,74

73,8

13

Нідерланди

10,9

8,8

2,1

81,23

1,95

89,9

14

Бельгія

11,4

9,7

1,7

80,88

5,87

76,3

15

Мальта

10,1

9,2

0,9

80,25

1,98

95,3

16

Фінляндія

10,7

9,9

0,8

80,77

3,10

84,1

17

Андорра

7,8

7,1

0,7

82,72

0,00

85,6

18

Чорногорія

10,2

9,6

0,6

74,00

Немає даних

63,8

19

Іспанія

9,4

9,1

0,3

81,57

8,31

79,4

20

Данія

10,4

10,3

0,3

79,25

2,20

87,5

21

Австрія

9,5

9,5

0,0

81,39

5,56

65,9

22

Сан-Марино

8,6

8,6

0,0

83,24

8,03

94,2

23

Словаччина

9,8

9,8

0,0

76,88

0,04

53,8

24

Росія

12,87

12,88

-0,01

70,47

1,69

73,9

25

Польща

9,6

10,3

-0,7

77,40

-0,46

60,6

26

Молдова

11,8

12,6

-0,8

70,42

-9,67

44,9

27

Чехія

9,5

10,4

-0,9

78,48

2,33

73,0

28

Боснія і Герцеговина

8,8

9,9

-1,1

76,55

-0,38

39,6

29

Італія

8,7

10,3

-1,6

82,12

4,10

68,8

30

Португалія

9,1

11,1

-2,0

79,16

2,67

62,9

31

Естонія

10,3

12,5

-2,2

76,47

-3,60

67,6

32

Греція

8,5

11,2

-2,7

80,43

2,32

77,7

33

Білорусь

10,5

13,3

-2,8

72,48

0,70

77,0

34

Румунія

9,0

11,9

-2,9

74,92

-0,24

54,4

35

Монако

6,6

9,6

-3,0

89,52

3,83

100,0

36

Хорватія

9,0

12,1

-3,1

76,61

1,39

58,7

37

Німеччина

8,5

11,6

-3,1

80,57

1,24

75,1

38

Словенія

8,3

11,5

-3,2

78,01

0,37

49,7

39

Угорщина

9,1

12,8

-3,7

75,69

1,33

70,8

40

Україна

10,5

14,4

-3,9

71,57

-2,25

69,5

41

Латвія

9,9

14,4

-4,5

74,23

-6,25

67,4

42

Литва

10,0

14,5

-4,5

74,69

-6,27

66,5

43

Сербія

9,0

13,6

-4,6

75,26

0,00

55,5

44

Болгарія

8,8

14,5

-5,7

74,39

-0,29

73,6

45

Ватикан

-

-

-

-

-

-

Європа

10,34

10,29

0,05

78,77

71,8

Світ

19,26

7,77

11,49

68,35

54

Після нетривалого бебі-буму, характерного для кінця 1940 - 50-х рр. як демографічного наслідку Другої світової війни, у більшості європейських країн виявилася чітка тенденція до зниження рівня народжуваності та зростання рівня смертності. Народжуваність у Європі за останні півстоліття скоротилася вдвічі. Сучасна жінка в Європі протягом життя народжує в середньому 1,3 - 1,5 дитини, що не забезпечує розширеного відтворення майбутніх поколінь, для якого потрібно 2,1 дитини на одну жінку. Найнижчі показники - 1,15 - 1,2 дитини на кожну жінку - зареєстровано в Італії, Іспанії й Португалії. Винятками є лише Албанія та Ірландія, де наразі переважає молоде населення.

Існують і соціально-економічні чинники зниження рівня народжуваності, такі як зайнятість жінки на роботі, пізнє взяття шлюбу (жінки - 24 - 28 років, чоловіки - 26 - 30 років), часті розлучення подружжів, зростання «ціни дитини» (економічно дорого утримувати дитину), підвищення рівня культури суспільства, поширення міського способу життя, виробничий травматизм, шкідливі звички, економічні та політичні потрясіння в ряді країн, нещасні випадки тощо. Внаслідок складної демографічної ситуації частка Європи в світовій кількості населення за останні 65 років скоротилася з 15,5 до 9,9 %.

Отже, демографічну кризу, що вразила країни Європи, визначають дві протилежні тенденції: з одного боку, зменшення рівня народжуваності, з другого - зростання тривалості життя. Все це призводить до старіння й загального скорочення кількості населення країн внаслідок природних чинників. Відповідно до прогнозів ООН, до 2025 р. загальна кількість населення Європи практично не зміниться, а до 2050 р. почне скорочуватися.

Демографічна політика. У всіх країнах Європи у зв'язку зі складною демографі фічною ситуацією проводять демографічну політику, спрямовану на збільшення народжуваності. Впроваджувана система заходів демографічної політики в цілому подібна, хоча різниться розмірами різного роду виплат та інших пільг. У країнах ЄС було схвалено закони, відповідно до яких передбачено тривалі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами зі збереженням зарплати у повному обсязі або 75 - 90% від неї. Молодятам надають одноразові позики, матеріальну допомогу в зв'язку з народженням кожної наступної дитини за прогресивно зростаючою шкалою, щомісячну допомогу на дітей, переважне право на придбання квартири багатодітним родинам, на утримання дітей у дитячих установах. Крім того, заборонено законами країн звільняти жінок з роботи в період декретної відпустки.

1. Пригадайте, які ознаки характерні для першого типу відтворення населення. Які проблеми з ним пов'язані? 2. За довідковою таблицею «Демографічні процеси в країнах Європи» (див. табл. 2) порівняйте середні показники народжуваності, смертності, природного приросту, тривалості життя в окремих країнах Європи, регіоні в цілому та світі. Назвіть країни з найнижчим показником народжуваності в світі (8 — 9 % та менше), найвищими показниками смертності (14-16 %), найбільшою тривалістю життя (понад 80 років). До яких типів і підтипів країн за рівнем економічного розвитку належать ці країн и? У якому з чотирьох субрегіонів Європи демографічна ситуація є найгіршою та найкращою?

За довідковою таблицею «Демографічні процеси в країнах Європи» (див. табл.2) порівняйте показники природного приросту та сальдо міграцій у деяких країнах, що розміщені в різних субрегіонах Європи. З'ясуйте, в яких субрегіонах і країнах сальдо міграцій перевищує природний приріст, а у яких є меншим за нього. Поясніть причини одержаних даних. Які причини міграцій людей до Європи?

У Скандинавських країнах запроваджено безкоштовне дошкільне навчання для дітей 4 і 5-літнього віку, гарантовано оплачувану відпустку з догляду за дитиною (частина з якої обов'язково надається не матері, а саме батькові), місячну допомогу на дитину.

Механічний рух населення. З початку 90-х років XX ст. механічний рух (міграції) населення став основним чинником його зростання в країнах Західної та Північної Європи. Ці субрегіони - основний світовий центр притягання імміграційних потоків з Південної та Східної Європи, Північної Африки, Західної та Південної Азії, островів Карибського моря. Там практично в усіх країнах населення зростає завдяки припливу іноземного населення, який випередив природний приріст. За кількістю іноземних підданих серед країн Європи лідирують Німеччина (понад 7 млн осіб), Франція та Велика Британія.

Останнім часом імміграція до країн Європи набула масового характеру. Нині немісцеве населення становить у середньому близько 10% від загальної кількості населення регіону.

Основними причинами імміграції до європейських країн є економічні: майже 40% офіційних переселенців прибули до європейських країн у пошуках роботи. Решта - ті, хто звернувся з проханням про притулок або приїхали із метою возз'єднання з родиною. Врешті-решт і ця група людей згодом опиняється на ринку праці. Водночас у Європі перебуває близько 5 млн нелегальних мігрантів.

Імміграція до Європи має позитивні та негативні наслідки. З одного боку, приїжджі люди навіть за високого рівня безробіття місцевого населення стають джерелом дешевшої робочої сили в країнах, де вже сьогодні кожна шоста людина старша за 65 років.

З іншого боку, політичні міграційні потоки в Європу мають негативні наслідки. Масовий притік мігрантів з охоплених війнами країн Африки та Близького Сходу призводять до численних людських жертв на шляху до Європи та в самій Європі. Притік мігрантів спричиняє серйозне фінансове навантаження: для їхнього облаштування уряди європейських країн виділяють значні кошти. Мігранти створюють додаткове соціальне навантаження. Україна не фігурує як кінцева точка прибуття політичних біженців, а є країною-транзитером на їхньому шляху до ЄС.

1. Які процеси належать до демографічних? 2. Схарактеризуйте природний рух населення в Європі. 3. Поясніть, що таке демографічна політика. Які її основні заходи є Європі? 4. Які позитивні та негативні наслідки імміграції до країн Європи? 5*. Поясніть, чому за достатньо високого рівня безробіття високорозвинуті країни Європи заохочують притік іммігрантів з інших країн. 6*. Оцініть працересурсний потенціал різних субрегіонів Європи: кількість, якість, вартість трудових ресурсів.