Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Коберник - Нова програма

§ 2. ПОЛІТИЧНА КАРТА

Джерела знань про регіони та країни світу. Оскільки країнознавство містить дані з багатьох напрямів знань - географії, етнографії, демографії, історії, економіки, політології, проведення комплексних країнознавчих досліджень потребує енциклопедичних знань про регіони і країни. Це передбачає пошук у різних джерелах відомостей та аналіз потрібної країнознавчої інформації, а також її застосування для розв'язування актуальних проблем.

Усі джерела інформації про регіони та країни світу можна поділити на статистичні, історичні, картографічні, інформаційні. Статистичні джерела інформації дають змогу відобразити певні кількісні співвідношення, а іноді й якісні закономірності розміщення населення і господарства регіонів і країн. Важливим наслідком цього є моделювання різних соціально-економічних процесів та об'єктів.

Аналіз історичних документів у країнознавстві уможливлює розгляд розвитку регіонів і країн у часі. Знання історичного минулого необхідне для розуміння сучасної географії населення і розміщення продуктивних сил, а також для прогнозування їх змін на прикладі конкретних регіонів і країн світу.

Економічні та політичні карти є, з одного боку, інструментом економіко-географічних досліджень будь-якої території, а з іншого - його результатом. Нанесені на карту об'єкти та явища відображають їх взаєморозміщення і взаємозв'язки між ними. Карта є дієвим інструментом наукових досліджень. Через те її використовують на всіх етапах дослідження територій: від збирання вихідних даних до розроблення нових наукових матеріалів. Складання різноманітних тематичних карт підвищує інформаційну місткість географічного матеріалу.

Нині набули важливого значення інформаційні джерела знань. Інтернет та спеціально створені геоінформаційні системи (ГІС) є сучасним засобом збирання, збереження та аналізу різноманітних відомостей про територію. ГІС дають змогу поєднати модельне зображення території з інформаційними таблицями, космічними та аерозображеннями земної поверхні.

Політична карта та її особливості. У вузькому розумінні - це тематична географічна карта, на якій показано поділ світу на держави та залежні території з нанесенням існуючих кордонів. На ній також зображено столиці держав та інші великі міста, найважливіші транспортні магістралі. У широкому розумінні політична карта світу є зібранням відомостей про політичну географію світу.

Політична карта є нестабільною. Вона відбиває утворення нових незалежних держав, зміну їх політичного статусу, об'єднання країн і втрату ними суверенітету, уточнення кордонів, зміни назв держав. Інколи столиці переносяться до іншого міста або змінюються їх назви. Всі ці зміни фіксує політична карта світу. Головною її властивістю є динамічність, тобто здатність постійно змінюватися.

Що таке територія та акваторія? Важливим поняттям політичної географії є «територія». У міжнародному праві під територією (від лат. territorium - область) розуміють простори земної кулі з її сухопутною й водною поверхнями, надрами й повітряним простором, а також космічний простір з небесними тілами в ньому.

Ділянку водної поверхні певної водойми або її частини (моря, затоки, порту) у визначених межах називають акваторією (від лат. aqua - вода).

Територія є об'єктом господарської діяльності. За правовим режимом виокремлюють три типи територій: державну територію, територію з міжнародним режимом, територію зі змішаним режимом.

Державною територією є така, що перебуває під суверенітетом певної держави. До територій з міжнародним режимом відносять ті, що лежать поза межами державних територій та перебувають у загальному користуванні всіх держав відповідно до міжнародного права. До територій зі змішаним режимом відносять континентальний шельф і морські економічні зони у Світовому океані.

Головні об'єкти політичної карти. Головними об'єктами політичної карти є країни, держави та території (мал. 2).

Мал. 2. Головні об'єкти політичної карти

Країна - заселена територія з визначеними кордонами, що в політико-географічному відношенні може мати державний суверенітет або бути залежною від інших держав.

Країною є будь-яка держава. Водночас не кожна країна є державою.

Держави. Головною ознакою держави є наявність суверенітету - повноти законодавчої, виконавчої та судової влади на її території.

Держава - суверенне (незалежне) політичне самостійне утворення, яке здійснює владу на певній території та забезпечує в її межах господарську діяльність.

Більшість держав є офіційно визнаними усіма або майже усіма іншими державами. Головне місто держави - столиця.

Обмежують територію країни державні кордони: як сухопутні, так і морські.

Державний кордон - вертикальна площина, що відокремлює одну країну від інших.

Непорушність державних кордонів означає визнання їх іншими державами, тобто відсутність територіальних претензій та неможливість їх перетину без узгодження з даною державою.

До складу території держави входять: 1) площа суходолу, що обмежена державним кордоном, включаючи надра (до технічно доступної глибини), внутрішні води, повітряний простір над країною; 2) згідно з Конвенцією ООН з морського права власністю держави, яка має вихід до моря або відкритого океану, є територіальні води - акваторія, що прилягає до берега в межах 12 морських миль (22,2 км), а також 3) повітряний простір над державою. Крім того, нині 40% Світового океану поділено на морські економічні зони до 200 морських миль (370,4 км) завширшки та на глибину до 500 м.

У результаті територіальних конфліктів на політичній карті виникли самопроголошені особливі країни-утворення - невизнані держави.

Невизнані держави, або квазідержави (від лат. quasi - ніби, немовби; начебто держави), - це країни, які в односторонньому порядку проголосили незалежність, але не одержали загального міжнародного визнання.

Деякі з них користуються економічною або військовою підтримкою країн, що зацікавлені в їх існуванні. До невизнаних держав належать, наприклад, Тайвань (який офіційно є частиною Китаю, визнаний 24 країнами), Турецька Республіка Північного Кіпру (визнана лише Туреччиною), Абхазія та Південна Осетія (на території Грузії, визнана 4 країнами), Придністров'я (частина Молдови, не визнана жодною країною світу), Косово (на території Сербії, визнана 111 країнами світу) та ін. У 2014 р. на частинах територій Донецької та Луганської областей України було створено т. зв. Донецьку Народну Республіку (ДНР) та Луганську Народну Республіку (ЛНР). Їх самопроголошене керівництво діє проти центральної влади від гаслом «федералізаціїУкраїни». Генеральна прокуратура України визнала ЛНР та ДНР терористичними організаціями.

Території. Окрім держав на політичній карті існують різні за своїм статусом території: залежні території, території з невизначеним статусом, міжнародні території. Статус країн мають залежні території, кожна з яких перебуває під політичним або військовим контролем однієї із суверенних держав.

Залежна територія - це країна, яка перебуває під владою іноземної держави-метрополії.

Нині на політичній карті світу залишилося понад 40 залежних територій. їх позначено тим самим кольором, що й країну-метрополію, яка ними володіє. Головне місто залежної території називають адміністративним центром. З-поміж залежних територій розрізняють колонії та протекторати. Колонії позбавлені політичного суверенітету та економічної самостійності. їх управління здійснюється на основі спеціального режиму. До колоній, зокрема, належать Гібралтар (Велика Британія), Гвіана (Франція), Французька Полінезія, Фарерські Острови (Данія) та ін. Протекторати зазвичай визнають над собою суверенітет певної держави в міжнародних відносинах, але зберігають незалежність у внутрішніх справах. Нині подібні міждержавні відносини склалися між США та «вільно асоційованими державами», як Пуерто-Ріко або Північні Маріанські Острови.

Пригадайте, між якими державами в сучасному світі відбуваються збройні конфлікти через спірні території. Покажіть їх на карті.

Існують території з невизначеним статусом: окуповані, нейтральні або спірні території, зокрема частково окупована Ізраїлем Палестина (визнана 134 країнами світу), Західна Сахара, що окупована Марокко, Крим, що окупований Росією.

Існують спірні території, чия державна приналежність є предметом суперечки між двома (або декількома) державами або суб'єктами господарювання. Вони склалися історично. Спеціалісти з міжнародних проблем у наш час налічують на земній кулі близько 300 спірних територій через етнічні, прикордонні, територіальні суперечки між країнами. Часто це пов'язано з колоніальним минулим. Через це відбуваються регіональні збройні конфлікти. Таких міждержавних сутичок трапляється понад Юна рік.

Особливий статус міжнародної території має Антарктида, хоча згідно з Договором про Антарктиду від 1 грудня 1959 р. материк не належить жодній державі. Проте це не має офіційного визнання.

До міжнародних територій належать відкриті моря (тобто частини моря, які не входять ні в територіальні води, ні у внутрішні води будь-якої держави), а також моря, які безпосередньо сполучаються з океанами (наприклад, Середземне море). У мирний час вони не є власністю жодної держави й відкриті для користування всіх держав. Кожний корабель у відкритому морі вважається плаваючою територією держави, під прапором якої він перебуває.

До територій з міжнародним режимом також відносять міжнародні річки, протоки та канали, глибоководні частини морського дна за межами континентального шельфу. Космічний простір (у т. ч. Місяць та інші небесні тіла) згідно з нормами міжнародного космічного права не підлягає національному привласненню й відкритий для дослідження та використання всіма державами.

Сучасна політична карта окремих регіонів та світу. На сучасній політичній карті світу налічується близько 240 держав та територій. Кількість суверенних держав у XX ст. постійно зростала. Нині їх офіційно є 194. За геосхемою ООН, на політичній карті Європи розташовано 44 суверенні держави, в Азії - 47, в Океанії - 14, в Америці - 35, Африці - 54.

193 суверенні держави входять до міжнародної Організації Об'єднаних Націй (ООН), яка створена для підтримки та укріплення міжнародного миру, безпеки та розвитку співробітництва між країнами. Статут ООН підписала 51 держава на конференції у Сан-Франциско (США) невдовзі після завершення Другої світової війни. Україна входить до складу ООН з моменту створення цієї організації. Місцем перебування центральних установ ООН є Нью-Йорк (США).

1. Наведіть приклади джерел географічних знань про регіони та країни світу. 2. Яку карту називають політичною? Які її особливості порівняно з іншими географічними картами? 3. Назвіть головні об'єкти політичної карти. 4. Поясніть відмінності між поняттями «територія», «акваторія», «держава», «країна», «залежна територія». 5. Що входить до складу території держави? 6*. Підготуйте інформацію про невизнані держави та залежні території у різних регіонах світу. Поясніть причини їх виникнення й перспективи подальшого існування.