Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Коберник - Нова програма

§ 15. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІСЦЕ КРАЇНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ, СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ

Офіційна назва - Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії

Склад території - 4 історичні області: Англія (45 графств і особлива адміністративна одиниця Великий Лондон), Шотландія (9 районів і острівна територія), Уельс (8 графств), Північна Ірландія (26 округів), самостійні адміністративні одиниці: о-в Мен, Нормандські о-ви. Має 14 залежних територій (Британські заморські території).

Член міжнародних організацій - ООН, НАТО та ін.

Офіційна мова - англійська

Релігія - християнство (протестантизм, католицтво)

Місце країни у світі та регіоні. Велика Британія - одна з «найстаріших» країн з ринковою економікою. Колишня величезна Британська колоніальна імперія після розпаду й досі зберігає свою присутність в усіх регіонах світу й очолює Співдружність Націй.

Сполучене Королівство посідає 5-те місце у світі та 2-ге в Європі (після Німеччини) за ВВП, 18-те місце в світі та 5-те в Європі-за золотовалютними резервами. Велика Британія - постіндустріальна країна. Велика Британія - ядерна держава, постійний член Ради Безпеки ООН. За військовою потужністю вона є п'ятою державою у світі та першою - в Європі.

Основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці. Місце Великої Британії у міжнародному поділі праці визначає ряд чинників. Основні з них: своєрідне ЕГП, історичний чинник, багаті фінансові та матеріальні ресурси, значні науково-технічний, працересурсний, споживчий та природно-ресурсний потенціал (мал. 40).

Мал. 40. Чинники, що визначають місце Великої Британії у міжнародному поділі праці

Економіко-географічне положення. Велика Британія є державою, що розташована в межах найбільшого європейського архіпелагу. На півдні держава має морські кордони з Францією через протоку Ла-Манш. Під найвужчою його частиною - Па-де-Кале - збудований тунель, яким здійснюється регулярне залізничне сполучення між двома країнами. На сході та південному сході вона відокремлена акваторією Північного моря від Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Нідерландів та Бельгії. Кордони суходолом має тільки з Ірландією. Всі сусідні держави, крім Швеції та Ірландії, входять до військово-політичного блоку НАТО.

Велика Британія лежить на перетині найважливіших морських та авіаційних шляхів сполучення між Північною та Західною Європою. Сприятливим для розвитку господарства Великої Британиії є її наближення до важливих мінерально-сировинних баз Європи. Так, залізні руди завозяться із сусідньої Швеції, частина природного газу - з Норвегії, ліс та пиломатеріали - зі Скандинавських країн.

Історичний чинник. У минулі століття у зв'язку з колоніальними захопленнями Велика Британія створила найбільшу в історії людства колоніальну імперію. В ній проживала чверть населення земної кулі. Переселенці з Британських островів склали основний етнічний елементу формуванні американської, англоканадської, англоавстралійської, англоновозеландської націй. Разом з тим розширювалася сфера вживання англійської мови.

Великих змін зазнала економіка Великої Британії внаслідок реалізації нової економічної політики уряду Маргарет Тетчер у 70-80-х рр. XX ст. Тоді відбулася масштабна приватизація державних підприємств, у результаті якої частину з них було закрито, іншу - продано приватному бізнесу. Крім того, відбулася деіндустралізація країни. Внаслідок цього цілі промислові райони було ліквідовано. Скоротилися старі традиційні матеріало-, праце- та енергомісткі й неекологічні виробництва: видобуток вугілля, чорна металургія, суднобудування, текстильне та взуттєве виробництва. Їх місце посіли новітні високотехнологічні виробництва машинобудування та хімічної промисловості.

Пригадайте, за яким планом характеризується ЕГП країни. Що означають поняття «політико-географічне положення» та «транспортно-географічне положення»?

Назвіть і покажіть на політичній карті світу країни, в яких англійська мова є державною. В який час розпалася Британська колоніальна імперія?

Нині головною особливістю макроекономічного розвитку країни є неоліберальна, т. зв. англосаксонська модель розвитку. Для неї характерна перевага вільного приватного підприємництва, на який припадає понад 80% загального обсягу виробництва. Політика уряду спрямована на створення максимально сприятливих умов для розвитку приватного бізнесу з деяким регулюванням господарства з боку держави.

Фінансові ресурси. Роль країни як головного світового фінансового центру світу залишається основним джерелом її економічної потужності. Основою фінансових ресурсів Великої Британії є найстаріша банківська система, яка належить до найрозвинутіших у світі. Фінансово-економічна еліта Великої Британії - це керівники банків та фінансово-промислових груп.

Науково-технічний потенціал. На науково-дослідні роботи країна витрачає 1,88% ВВП щороку. Велика Британія посідає 2-ге місце в світі після США за кількістю вчених-нобелевських лауреатів. Найбільш суттєвими є винаходи британської науки в галузі біотехнології, зокрема структури ДНК, в клонуванні, комп'ютерній томографії. Важливі винайдення стосуються суперпровідників, радіоастрофізики, досліджень озонових дір. Велика Британія є лідером у сфері електроніки й телекомунікацій. Одна лише компанія British Telecom щороку здійснює близько тисячі науково-дослідницьких відкриттів.

На початку 80-х років XX ст., коли промислові райони Великої Британії потерпали від кризи, прем'єр-міністр країни Маргарет Тетчер прийняла рішення про створення в цих регіонах, поблизу всесвітньо відомих університетів, технопарків.

Працересурсний потенціал. Для демографічної ситуації Великобританії характерним є І тип відтворення населення. Внаслідок урбанізації з початку XX ст. постійно знижується рівень народжуваності. Але він достатньо високий: 12,1 осіб/тис. Смертність низька: 9,4 осіб/тис. Природний приріст в країні: 2,7 особи/тис. Наслідком І типу відтворення населення є «старіння нації». Середній вік населення становить 40,2 року. Тривалість життя в країні висока - 80,54 року. В Англії темпи природного приросту є високими. Швидко зростає кількість населення Північної Ірландії, де природний приріст значно перевищує середній по країні й становить 6 осіб/тис., що зумовлено переважно релігійними причинами. Значно нижчими темпами збільшується число жителів в Уельсі. Натомість населення Шотландії та Північно-Східних промислових районів Англії скорочується.

З другої половини XX ст. спостерігається позитивне сальдо міграцій до країни. За кількістю іммігрантів Сполучене Королівство поступається в Європі лише Німеччині.

Історичний розвиток зумовив багатонаціональний склад населення Великої Британії та наявність представників різних мовних груп індоєвропейської сім'ї - германської та кельтської. Більшість становить англійське (80%), шотландське (15%) та ірландське (4%) населення. У Великій Британії живе близько 12 тис. осіб української діаспори.

Мал. 41. Статево-вікова піраміда Великої Британії, 2017 р.

Порівняйте статево-вікові піраміди Великої Британії (мал. 41) та Франції (див. мал. 31). З'ясуйте, яка з країн має кращі перспективи щодо забезпеченості трудовими ресурсами в майбутньому.

Маючи багатонаціональний склад населення, держава водночас є унітарною.

Трудові ресурси Великої Британії вирізняються високим рівнем кваліфікації, а через те - високою вартістю. Структура зайнятості: зменшилася частка працюючих у первинному та вторинному секторах економіки, натомість зросла у третинному секторі (мал. 42).

Природно-ресурсний потенціал. За особливостями рельєфу Велика Британія поділена на північно-західну гірську частину та південно-східну рівнинну.

Мал. 42. Значення секторів економіки Великої Британії, 2016 р.

Кліматичні особливості островів зумовлені теплими течіями Атлантичного океану. Річні амплітуди коливань температур незначні. Літо прохолодне, зима достатньо тепла. У горах Шотландії сніг лежить 1-1,5 місяці, а на півдні - не більш ніж тиждень, що дає змогу впродовж усього року використовувати природні пасовища.

Мінеральні ресурси Великої Британії розробляються багато років і їх значно виснажено. Старі промислові райони країни переорієнтовуються на нові види економічної діяльності. Оскільки усі вугільні шахти закрито, країна перетворилася з експортера вугілля на його імпортера. З паливних корисних копалин країна найкраще забезпечена нафтою та природним газом завдяки родовищам шельфової зони Північного моря. Велика Британія є другим у світі експортером каоліну (білої глини), з якої роблять порцеляну.

Країна багата на водні ресурси. Гідроенергопотенціал річок використовується в Шотландії та Північному Уельсі. Судноплавними є річки Темза та Северн.

Найродючіші бурі лісові ґрунти розміщені на рівнинах південного сходу, що уможливлює активне використання в рослинництві.

Система розселення. Великобританія є однією з найбільш густозаселених і високоурбанізованих країн світу. Середня густота населення становить 268,8 осіб/км2. Максимальний показник має Англія (понад 350 осіб/км2), мінімальний - Шотландія (у горах - до 2 осіб/км2). Найгустіше заселена територія від Лондона до Ліверпуля. Вже наприкінці XIX ст. в містах країни проживало майже 3/4 населення. У другій половині XX ст. спостерігався зворотний процес - субурбанізація. Нині активно відбувається джентрифікація великих міст.

Міст-мільйонерів у країні два: Лондон (8,6 млн осіб) і Бірмінгем (1 млн осіб). Лондон є столицею, головним політичним, культурним, фінансовим, туристичним та промисловим осередком, найбільшим транспортним вузлом країни. Разом з приміською зоною він утворює величезну міську агломерацію, яку називають Великим Лондоном. Там проживає 13,9 млн осіб (понад 20% населення країни). Від Лондона до Ліверпуля сформувався Англійський мегаполіс, в якому сконцентровано понад половину населення держави.

Дайте господарську оцінку природно-ресурсного потенціалу Великої Британії. Порівняйте з Німеччиною та Францією.

1. Пригадайте, що собою являють міська агломерація та мегаполіс? 2. На карті атласу знайдіть найбільші міста та міські агломерації Великої Британії.

Співдружність Націй. 53 незалежних держави, переважна більшість яких раніше входили до складу Британської колоніальної імперії (окрім Руанди та Мозамбіку), нині є членами міжурядової організації, що її раніше називали Британською Співдружністю, а нині відома як Співдружність Націй (мал. 43).

Мал. 43. Країни-члени Співдружності Націй

За малюнком 43 з'ясуйте, в яких регіонах світу розташовані країни-члени Співдружність Націй. Поміркуйте, що символізує прапор цієї організації.

Англійський монарх є формальним головою в 14 державах-членах Співдружності, що відомі як Королівства Співдружності. Де-юре (за законом) королева очолює ці держави та є символом вищої влади. У країнах є її представник - генерал-губернатор. Офіційно жителі цих держав не є підданими англійської королеви. Де-факто (насправді) в цих країнах існує свій уряд, який керує державою. До Королівств Співдружності належать Канада, Австралія та Нова Зеландія, країни, що розташовані в Карибському басейні та Океанії. Деякі з Королівств Співдружності навіть використовують державні атрибути Великої Британії.

1. Як особливості ЕГП Великої Британії впливали на її економічний розвиток у минулому й в наш час? 2. У чому полягає «англосаксонська» модель розвитку економіки Сполученого Королівства? 3. Схарактеризуйте працересурний потенціал Великої Британії. Порівняйте з іншими розвинутими країнами Європи. 4. Поясніть, як змінилася структура зайнятості населення Великої Британії внаслідок деіндустріалізації економіки. 5. Порівняйте значення природно-ресурсного чинника в економічному розвитку Великої Британії та Франції. 6*. Поясніть, який вплив на систему розселення у Великій Британії мали деіндустріалізація та реіндустріалізація.