Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Коберник - Нова програма

§ 10. ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

Сфера послугу країнах Європи. Провідним сектором економіки високорозвинутих країн Європи є сфера послуг. У ній працює 65% економічно активного населення. Заклади сфери послуг створюють близько 70% ВВП країн Європейського Союзу. Внесок сфери послуг в економічне зростання Європи перевищує внесок промисловості. У складі споживчих витрат населення частка послуг зростає найбільш швидко. У країнах Європи за останні півстоліття частка витрат людей на послуги зросла у 1,5 раза.

Транспорт. Країни Європи мають тісні економічні зв'язки всередині регіону та з усіма регіонами світу. Важливу роль в цьому відіграє потужна транспортна система, яка об'єднує мережу швидкісних залізниць, автомобільних шляхів, морських та річкових маршрутів, трубопроводів. Транспортні мережі країн мають або радіальну конфігурацію (наприклад, у Франції), коли дороги сходяться до столиці, яка є найбільшим транспортним вузлом, або поліцентричну (зокрема, у Німеччині), коли великих транспортних вузлів в країні є кілька.

Мал. 21. Високошвидкісні та швидкісні залізниці Європи

Основу транспортної мережі Європейського регіону становить система високошвидкісних залізниць (мал. 21). Високошвидкісними є потяги, що долають понад 250 км/год. Першими країнами з такими дорогами були Франція (з 1981 р.), Італія (з 1984 р.) та Німеччина. У них, а також в Іспанії використовується вітчизняний рухомий склад, в інших країнах Європи - іноземні потяги. Західна частина Європи об'єднана в єдину високошвидкісну залізничну мережу Eurostar і Thalys. За протяжністю високошвидкісних ліній 1-ше місце в Європі та 2-ге у світі (після Китаю) належить Іспанії. З 1994 р. розпочато регулярне залізничне сполучення між Парижем та Лондоном через прокладений під дном протоки Ла-Манш Євротунель.

В Європі значного розвитку набув автомобільний транспорт. Він забезпечує 80% пасажирських перевезень у регіоні. За протяжністю автомобільних шляхів серед країн Європи лідерами є Росія (1,4 млн км), Франція (1,0 млн км), Іспанія (681 тис. км), Німеччина (644 тис. км) та Швеція (573 тис. км). Європа є батьківщиною автобанів (від нім. Autobahn - автомагістраль) - швидкісних автострад підвищеної комфортності. Перший автобан був споруджений на півночі Італії у 1924 р. Нині найбільше таких трас є в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Франції та Великій Британії. Столиці країн сполучені міжнародними транспортними коридорами (мал. 22). Протилежні береги з'єднані, зокрема, Європейським маршрутом Е85 (від Балтійського моря до Чорного).

Мал. 22. Найважливіші пан'європейські транспортні коридори

Найбільший вантажообіг має морський транспорт. За тоннажем морського торговельного флоту серед країн Європи вирізняються Греція, Мальта, Норвегія, Велика Британія, Німеччина та Данія. Основою морського транспорту є морські порти. В Європі їх понад 900. В останні десятиліття європейські порти поступилися першістю за вантажообігом морським портам Азії. Найбільшим морським портом у регіоні і 6-м у світі є Роттердам у Нідерландах, який називають «морськими воротами» Європи. Він розташований у гирлі річки Рейн. Площа становить 105 км2. Порт витягнутий на 40 км й водночас може приймати 375 суден.

Авіаційний транспорт в Європі відіграє важливу роль у перевезенні пасажирів на великі відстані. Перші позиції за авіаперевезеннями пасажирів у регіоні посідають Велика Британія, Франція та Німеччина. 55% усіх перевезень припадають на міжнародні лінії, 45% - на внутрішні. В усіх країнах Європи працюють аеропорти. Найбільшими вважаються аеропорти, пасажирообіг яких становить понад 10 млн осіб за рік. Вони водночас є великими аеропортами-хабами, або вузловими аеропортами.

Аеропорт-хаб - це аеропорт, що його використовують авіакомпанії як пункт пересадки пасажирів, оскільки має велику частку стикованих рейсів.

В Європі до найбільших аеропортів-хабів (за 2017 р.) належать лондонський аеропорт Хітроу у Великій Британії (76 млн пасажирів), «Руассі-Шарль де Голль» (Париж) у Франції (65,9 млн), амстердамський аеропорт «Схіпхол» у Нідерландах (64 млн), аеропорт «Франкфурт» (Франкфурт-на-Майні) у Німеччині (61 млн) та міжнародний аеропорт «Мадрид-Барахас» в Іспанії (50,4 млн).

Трубопровідний транспорт є найдешевшим для доставляння рідких та газуватих вантажів. За довжиною трубопроводів провідне місце в Європі посідають Росія (260 тис. км) та Україна (45,6 тис. км). До найдовших трубопроводів світу належать прокладені територією Європи нафтопровід «Дружба» (5 200 км), газопроводи «Союз» (2 750 км) і «Прогрес» (4 451 км). Найбільша мережа підводних трубопроводів працює в Північному морі.

Мал. 23. Лондонська фондова біржа

Фінансова діяльність. Фінансові послуги становлять великий і зростаючий сектор у всіх країнах Європи, особливо в тих, господарство яких зазнає стрімкої модернізації. Нині важлива роль в об'єднанні Європи належить єдиній європейській валюті - евро. Вона стала другою світовою валютою.

У наш час спостерігається тенденція до посилення концентрації фінансових операцій у рамках міжнародних і регіональних фінансових центрів. Глобалізація ринків фінансових послуг сприяє інтенсивному росту і консолідації світових фінансових центрів. У цих містах зосереджено міжнародні банки, банківські консорціуми, фондові біржі, де здійснюються міжнародні валютні, кредитні операції, а також операції з цінними паперами й золотом.

Найбільшим фінансовим центром в Європі є Лондон (мал. 23). Лондонський фінансовий центр включає чотири ринки: золота, валют, коротко- та середньострокового кредитування, страхування. Лондонський валютний ринок є найбільшим у світі. Лондонська фондова біржа - найбільш інтернаціональна у світі: на ній торгує понад 445 міжнародних компаній зі 63 країн світу.

До великих фінансових центрів в Європі також належать Париж (Франція), Амстердам (Нідерланди), Цюріх і Женева (Швейцарія), Франкфурт-на-Майні (Німеччина). Унікальним фінансовим центром є Люксембург - місто-держава, в якому понад 35 % ВВП дає фінансовий сектор.

Освіта й наукова діяльність. Зростання ролі сфери послуг та інформації, прискорення технічного прогресу, зміна характеру людської діяльності вимагає якісної системи освіти. В регіоні існує єдиний Європейський простір вищої освіти на основі Болонського процесу (його підтримують 48 країн-учасниць, в т. ч. й Україна). Мета процесу - зближення, гармонізація та послідовність вищої освіти в країнах Європи. Рівні вищої освіти в усіх країнах мають бути максимально подібними, а наукові ступені легко порівнюватися. Таке рішення було оформлене в м. Болонья у 1999 р.

До топ-200 найкращих університетів Європи потрапили 46 британських, 36 німецьких, 19 італійських та 11 швецьких вишів. Протягом тривалого часу цей список очолюють британські університети Оксфорд і Кембридж.

Європа є одним зі світових осередків розвитку наукових досліджень. Бюджетні витрати на науку є найбільшими у Німеччині, Франції, Великій Британії та Італії. Територіальні форми організації науки різноманітні: невеликі «інкубатори», що обслуговують фірми з наукомісткими технологіями; більші технопарки різного профілю (наукові, технологічні, виробничі тощо) та величезні, широкого профілю технополіси.

Мал. 24. Технопарки і технополіси в Європі

1. За мал. 24 знайдіть технополіси в різних країнах Європи. Поясніть чинники їх формування. 2. Підготуйте інформацію про один з технополісів Європи.

Перші центри науки створювалися при університетах та інших центрах розвитку науки. Одні з них тяжіли до університетських міст, наприклад Кембриджу Великій Британії, Хайдельберг у Німеччині. Інші сформувалися у столицях або у великих агломераціях, зокрема Париж, Ліон у Франції; Единбург у Великій Британії; Берлін, Гамбург, Мюнхен у Німеччині; Рим, Мілан, Турин в Італії. Пізніше науково-технічні центри з'явилися у старих промислових районах: Рурі в Німеччині; Мідленді, Ланкаширі та Йоркширі у Великій Британії. Найбільше таких «міст науки» є в Німеччині, Франції, Великій Британії, Італії, Нідерландах, Бельгії, Іспанії (мал. 24).

Міжнародний туризм. Близько 60% населення Європи проводять свою щорічну відпустку в зарубіжних туристичних поїздках. Середньорічні темпи зростання числа іноземних туристів в Європі становить понад 5%, а валютних надходжень від них - 14%. Найбільші туристичні потоки у Франції (84,7 млн осіб на рік), Іспанії (60,7 млн осіб на рік), Італії (47,7 млн осіб на рік), Німеччині (31,5 млн осіб на рік) та Великій Британії (31,2 млн осіб на рік). Туризм також поширений у країнах «другого ешелону»: Болгарії, Чехії, Польщі, Словаччині, Мальті.

В Європі поширені різноманітні види туризму. Культурний туризм передбачає відвідування музеїв, виставок та історичних пам'яток. Цей вид туризму характерний для Італії, Греції, Франції, Великої Британії та інших.

Діловий туризм передбачає відвідування міжнародних ярмарків і професійних салонів. У цьому напрямі вирізняється Німеччина.

Ряд європейських країн відомі оздоровчим туризмом. У регіоні є курорти різного профілю: кліматичні (Франція; Італія), бальнеологічні, або spa-курорти (Чехія, Угорщина, Німеччина, Австрія), морські (Іспанія, Італія, Мальта, Хорватія, Греція, Болгарія), приозерні (Фінляндія, Польща, Угорщина, Швейцарія), гірські (Швейцарія, Австрія, Чехія) та ін.

Спортивний туризм буває активним і пасивним. Перший здійснюються заради особистих занять певним видом спорту, другий - для відвідування спортивних змагань. До цього виду туризму належать гірськолижні курорти (Швейцарія, Австрія, Німеччина, Чехія, Швеція), бази для занять вітрильним спортом (Мальта) тощо.

Паломницький (прочанський) туризм полягає у відвідуванні святих місць.

Паломників цікавлять Ватикан, у Греції - гора Афон, у Великій Британії - святині англіканської та римо-католицької церков, в Ірландії - свята гора Кроу тощо.

Розважальний туризм - це поїздки на карнавали (Італія, Німеччина), кориду (Іспанія), відвідування ігрових закладів (Монако).

Торгівля. Протягом XX ст. обсяги торгівлі в країнах Європи виросли в понад 9 разів. Торговельні послуги передбачають маркетинг, інжиніринг (експертно-консультативні послуги), фінансування, технічний супровід товару тощо. Комерсант став важливим посередником між виробником та споживачем.

Внутрішня торгівля реалізує товари всередині країни. У торговельному комплексі існують поряд дрібна роздрібна та велика комерційна торгівля. Їхніми сучасними формами є супер- та гіпермаркети. Ці установи повністю контролює великий капітал, який також відстежує нові форми розподілу товарів: торгівлю за каталогами, дисконтні магазини, інтернет-магазини тощо. До світових торгових гігантів належать німецькі мережі Metro та Tengelurann, французькі Carrefour та Promodes, бельгійська Delhazi de Lion, голландська Ahold та ін.

Використовуючи різні джерела інформації, складіть тематичний туристичний маршрут, який ознайомлюватиме з об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО у кількох країнах Європи.

Зовнішня (міжнародна) торгівля забезпечує обмін товарами і послугами міжнаціональними господарствами та між транснаціональними корпораціями. Країни Європи, що домінують у світовій торгівлі: Німеччина, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Італія, Бельгія, Іспанія та Швейцарія.

Економічні зв'язки України з країнами Європи. Основною формою зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами Європи є зовнішня торгівля. Український товарний експорт до країн Європи - це чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження, руди, насіння і плоди олійних рослин. Збільшується експорт свинини, м'яса великої рогатої худоби та птиці. У структурі імпорту товарів до України переважають енергоносії, машини та обладнання, продукція хімічної промисловості. Основні партнерські відносини України у сфері торгівлі налагоджені з Німеччиною, Польщею, Італією та Іспанією. Україна підтримує торговельні зв'язки з Росією, Білоруссю.

Важливе значення у зовнішніх зв'язках України з країнами Європи має надання послуг. Україна надає європейським країнам транспортні послуги (трубопровідні, морські, залізничні, авіаційні перевезення), послуги у сфері телекомунікацій, з переробки матеріальних ресурсів, комп'ютерні та інформаційні послуги. Натомість наша держава одержує послуги, що пов'язані з фінансовою діяльністю, послуги у сфері телекомунікацій, комп'ютерні, інформаційні, ділові, туристичні послуги. Основним партнером України у сфері послуг є Європейський Союз. Серед країн ЄЄ найбільше послуг від України одержують та їй надають Велика Британія та Німеччина.

1. Схарактеризуйте роль транспортної системи в економічному розвитку Європи. 2. Покажіть на карті найбільші морські порти та аеропорти-хаби в Європі. 3. Які особливості притаманні фінансовій діяльності в країнах Європи? Назвіть найбільші фінансові центри в Європі. 4. Для чого створюють в Європі технопарки і технополіси? 5. Які основні види міжнародного туризму залежно від мети поїздки характерні для країн Європи? 6*. Поміркуйте, як змінилися вектори зовнішніх економічних зв'язків України з країнами Європи протягом останніх десятиліть. 7*. Поясніть, наскільки позитивним є переважання сфери послуг порівняно з виробничою сферою в економіці високорозвинутих країн Європи.