Підручник з Художньої культури. 10 клас. Климова

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 13. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці. Збірка «Сад божественних пісень» Г. Сковороди

Українському музичному мистецтву доби бароко притаманні багатоголосий спів і такі жанри, як хоровий концерт, псалом, кант, романс. Широко застосовувався у той час партесний спів* (від латин. partes — голоси). Співаки, які виконували партесні твори, називалися партесниками.

* Партесний спів — різновид багатоголосого (найчастіше чотириголосого) хорового виконання а capella за окремими партіями (голосами).

Партесний концерт

Основним жанром української професійної музики XVII — першої половини XVIII ст. був партесний концерт**. Як вам уже відомо, слово «концерт» походить від латинського, що означає «змагатися». Отже, саме в партесному концерті епізоди, виконувані ансамблем солістів, протиставляються епізодам, які виконує хор.

** Партесний концерт — одночастинний багатоголосий хоровий твір віртуозного характеру.

Сторінка «Мусікальної грамоти» М. Дилецького

Фестиваль духовної музики

В Україні партесний концерт з’явився наприкінці XVI ст., поступово формувався як жанр, досяг кульмінації свого розвитку та занепав у другій половині XVIII ст. Серед найвидатніших композиторів — авторів концертів — Симеон Пекалицький, Іван Колядчин, Микола Дилецький.

Тексти для творів партесного стилю запозичувалися з літургії, всеношної та інших служб; використовувалися також і світські тексти. За характером музики та образним змістом партесні концерти умовно можна поділити на урочисті й лірико-драматичні (скорботні).

Партесні концерти виконували чоловічі голоси — чоловіки й хлопчики. Темброва палітра концертів була досить багатою. Партесні концерти писали не тільки на духовні, а й на світські сюжети, отже хорова музика відбивала життя народу.

Хоровий концерт

Хоровий концерт — феномен музичної культури України, важливою жанровою ознакою якого було органічне поєднання новітніх досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу.

Пригадайте визначення поняття «хоровий концерт». Який твір цього жанру та якого композитора ви слухали на одному з уроків музичного мистецтва?

Рукописи М. Березовського: а) «Обідня»; б) концерт «Не отвержи мене во время старости»

У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу — М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського — хоровий концерт досяг вершини свого розвитку. У їхніх творах втілено прогресивні художні ідеали того часу, в них у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості. Ці композитори зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві.

Максим Березовський. В історію вітчизняної музики М. Березовський — композитор, диригент, співак — увійшов передусім як засновник циклічного хорового концерту. Він створив новий тип класичного хорового концерту, який поєднує італійську вишукану майстерність з візантійською поміркованістю та суто українською сердечною мелодійністю, щедрою красою й духовністю.

І. Коломієць. Пам'ятник М. Березовському в Глухові. Сумська обл.

Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» є одним із кращих творів світової духовної музики. Це великий циклічний концерт, який написано для чотириголосого хору з використанням поліфонічних форм, зокрема фуги.

До творчої спадщини М. Березовського належать опера «Демофонт», духовні концерти, сонати для клавесина, соната для скрипки і чембало*.

* Чембало — різновид клавішного музичного інструмента, попередник фортепіано.

Максим Березовський — творець нового стилю багаточастинного духовного концерту, що поєднав традиції українського хорового мистецтва, зокрема партесного співу, і західноєвропейського класицизму.

Артемій Ведель. Музика А. Веделя — композитора, хорового диригента, співака — глибоко національна, емоційно насичена, яскраво образна. Він втілив у музиці нові вимоги часу, своєрідно розвинув традиції хорового співу і партесних концертів.

Що ви пам'ятаєте про Артемія Веделя? Який твір композитора ви слухали на одному з уроків музичного мистецтва?

Творча спадщина А. Веделя збереглася не повністю. Нам відомі 31 хоровий концерт, серед них — «Доколе, Господи...», окремі твори для хору, зокрема «Херувимська», 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоанна Златоустого, «Всеношна» та один світський кант**.

** Кант (латин. cantus — спів) — старовинний урочистий, головним чином релігійний, спів.

У своїй творчості композитор широко використовував народнопісенний матеріал: мелодичні звороти, ладово-гармонійні особливості, мелодику і гармонію пісень-романсів тощо. У музичній мові Веделя помітними є такі риси, зокрема певні мелодичні звороти, які згодом будуть характерні для творчості композиторів-романтиків. Хорова творчість Артемія Веделя — безцінне надбання української музичної культури.

Дмитро Бортнянський — відомий український співак, композитор і диригент.

Який твір Дмитра Бортнянського ви слухали на одному з уроків музичного мистецтва? Що ви знаєте про творчість цього композитора?

І. Гречаник. Меморіальна дошка, присвячена А. Веделю, на стіні Києво-Могилянської академії

Майже весь життєвий шлях Д. Бортнянського був пов’язаний із музичною освітою. Корені його творчості сягають глибин давньої української хорової традиції.

Музична спадщина Бортнянського величезна. Він створив 6 опер на італійські лібрето, понад 100 хорових творів, літургійні співи та багато іншого. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною музичного мистецтва доби бароко.

У своїй творчості Дмитро Бортнянський спирався на традиції української духовної музики, хорового літургійного співу українських православних церков. Твори композитора сповнені інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосого українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, поєднане із західноєвропейськими традиціями, зокрема італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.

Д. Бортнянський

Збірка «Сад божественних пісень» Г. Сковороди

Григорій Сковорода був усебічно обдарованою людиною — філософом-мислителем, письменником, педагогом, музикантом. Як поет, композитор і професійний музикант, Г. Сковорода збагатив національну музично-поетичну творчість новими темами і образами. Його музично-поетична творчість представлена кантами й піснями, а пісні власне знаменують собою народження нового на той час жанру — сольної пісні з інструментальним супроводом. Сковороду вважають засновником жанру побутових, світських, сатиричних пісень. Його пісні співали українські кобзарі і звичайні люди. Часто пісні й канти у виконанні лірників і бандуристів називали в народі «сковородинівськими». Ці пісні й у наш час побутують серед народних.

Г. Сковорода

Які твори Г. Сковороди ви знаєте, які з них ви слухали на уроках музичного мистецтва?

До спадщини письменника-філософа належить збірка «Сад божественних пісень», у якій відбилися життєві події та роздуми автора. У збірці увага зосереджена на думці, що людина повинна бути вільною, щоб реалізувати свої можливості. Автор наголошує, що свобода — це вищий дар і благо для людини.

За жанром «Сад божественних пісень» можна віднести до духовної лірики. Збірка містить 30 пісень та заключний вірш під назвою «Мелодія». Ліричний герой збірки перебуває у пошуках правди, добра і щастя. В основі кожної пісні — «зерно» зі Святого Письма. Кожна з пісень збірки мала виконуватися на мелодію, складену автором.

Музичні інструменти, що належали Г. Сковороді

Основу збірки становлять сатиричні алегоричні пісні соціальної спрямованості. До них належить і найвідоміша, 10-та пісня-кант «Всякому городу нрав и права», в якій Сковорода виділив усіх тих, хто заслуговує на осуд.

Ця пісня стала дійсно народною. В репертуарі лірників і кобзарів XIX ст. та в усному народному побутуванні вона зазнала певного шліфування, текстових змін і доповнень.

Пам'ятник Г. Сковороді. Переяслав-Хмельницький

• Які характерні риси притаманні партесному концертові?

• Чим обумовлена сутність жанру хорового концерту?

• Назвіть спільні та відмінні риси музичної мови творів М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського.

• Що б ви назвали основним «стрижнем» збірки «Сад божественних пісень» Г. Сковороди?

• Виконайте живописні чи графічні композиції за мотивами текстів кантів Г. Сковороди (на ваш вибір).

• Доберіть твори (чи фрагменти творів) українських поетів і письменників про Г. Сковороду.

• Робота в групах: створіть добірку матеріалів про життєвий і творчий шлях М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського (на вибір).