Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Кадоб’янська

Розділ 3. Шедеври європейської лірики першої половини XX ст.

3.1 Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці

Символ світового авангарду — «Чорний квадрат» Казимира Малевича. 1915 р.

Картина мистецького життя першої половини XX століття не порівнянна ні з однією з минулих епох. Напевне, жодна доба не породила такого розмаїття ідей щодо оновлення мистецтва її різноманітних форм самовиявлення митця. У сфері художньої творчості виникає безліч течій, груп, шкіл. У літературі на перший план висувається ліричне осмислення дійсності, і в поезії, і у прозі, й у драматургії. Провідна роль у мистецтві слова цього періоду безсумнівно належить поезії, що розвивалася в руслі модерністських та авангардистських тенденцій.

В історії поетичної творчості XX століття значне місце посів авангард (від фр. avantgarde — передовий загін). Авангардистські течії модернізму декларують найрішучіший розрив із цінностями попередньої культури, активно й іноді навіть агресивно пропагують свої погляди, вдаються до епатажу, акцій протесту, поєднують мистецьку діяльність із необхідністю соціального переустрою тощо. Характерні для авангардизму також сміливі експерименти з поетичною мовою та художньою формою.

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

Авангардизм — явище наднаціональне, про що свідчить інтернаціональний склад його представників (французи Анрі Матісс та Андре Бретон, іспанці Пабло Пікассо і Сальвадор Далі, поляк Ґійом Аполлінер, румун Трістан Тцара, італієць Томмазо Марінетті, росіяни Володимир Маяковський, Велимир Хлєбніков, Ігор Северянін). Духовною батьківщиною для більшості з них був Париж, де сформувалась переважна частина авангардистських течій першої половини XX століття. Франція була центром сюрреалізму й символізму, Німеччина — експресіонізму, Італія — футуризму.

Назва футуризм свідчила про намір створювати нове мистецтво, мистецтво майбутнього, про прихильність до змін і про рішучу відмову від традицій.

У 1909 році в Парижі теоретик і вождь міланської групи футуристів Філіппо Томмазо Марінетті (1876—1944) опублікував «Маніфест футуризму», в якому заявив про повний розрив з існуючим світом і його культурою. Він уславлював енергію, сміливість, відвагу й бунт, рішуче закликав рознести всі музеї та спалити бібліотеки (щоправда, Марінетті не поспішав палити власну багату бібліотеку).

Політика для футуристів була такою самою сферою творчості, як і поезія, вони активно закликали до участі Італії в Першій світовій війні, йшли на фронт добровольцями, оспівували війну як прояв сили. Під час Другої світової війни Марінетті був кореспондентом на Східному фронті, він остаточно розчарувався у фашизмі та впав у невластивий йому песимізм. Футуризм помер разом із Марінетті в 1944 році.

Події Першої світової війни і повоєнного часу сприяли формуванню такої літературної і художньої течії модернізму, як дадаїзм, що виникла одночасно у Швейцарії, Франції та США серед інтелігенції, схильної у своєму протесті проти війни до своєрідного художнього епатажу, і проіснувала з 1915 по 1923 рік.

На думку теоретика цього руху румунського і французького поета Трістана Тцара (справжнє ім’я — Самі Розеншток), поняття «дадаїст» означає абсурдність, французьке слово dada, знайдене ним у словнику, — дитячий коник, дитяче лепетання «так-так». Ця течія відображала розгубленість інтелігенції часів війни, кризу її художнього мислення.

Відкритий дадаїстами вираз абсурдності видимого світу підготував ґрунт для виникнення сюрреалізму — однієї з найпотужніших авангардистських поетичних течій першої половини XX ст., що проголосила зображення сфери несвідомого головною метою мистецтва. Як самостійний художній напрям сюрреалізм виник у 20-х роках XX ст. у Франції. Сюрреалісти ввели поняття «автоматичного письма», сенс якого полягає у спробах відокремити творчий процес від контролю розуму.

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

Великий вплив на сюрреалістів справили філософія інтуїтивізму Анрі Бергсона і теорія психоаналізу Зігмунда Фрейда. Як і дадаїсти, вони вдавалися до скандалу, епатажу, протестували проти сучасної цивілізації, політичних інститутів, держави.

Сальвадор Далі. Передчуття громадянської війни. 1936 р.

Перша виставка художників-сюрреалістів відбулась у 1925 році в Парижі. У 1930-х роках, коли сюрреалізм майже вичерпав свої можливості, починається сходження на вершину слави іспанця Сальвадора Далі. Важко знайти людину, яка не чула б про художника Далі. Його картини давно стали хрестоматійними, а скульптури прикрашають Париж, Відень, Нью-Йорк, Барселону. «Сюрреалізм — це я», — гордо заявляв художник.

Однією із провідних течій авангардизму був експресіонізм (вираження). У ліриці експресіоністів відчувається протест як природна реакція людини на безумство і жорстокість світу, які набувають глобального масштабу. Експресіоністи намагалися показати не саму дійсність, а лише абстрактне уявлення про те, що становить її суть. Експресіонізм у цілому не вносить до мистецтва чогось раніше йому невластивого: він лише доводить до крайнощів, деколи до «крику» ту експресію, яка властива будь-якому твору мистецтва.

На початку XX століття нового імпульсу для розвитку дістав символізм. Особливо яскраво символізм проявився в Росії.

Едвард Мунк. Крик. 1910 р.

ВИСОКА ПОЛИЦЯ

Абстрактно-символічні п’єси і вірші Вільяма Батлера Єйтса, написані на сюжети давніх кельтських легенд, відкрили світові красу стародавньої культури Ірландії й викликали справжній кельтський бум, який не вщух і дотепер.

Суттєво вплинула на розвиток світової поезії модерністська літературна течія імажизм (від англ. image — образ, уявляти), що існувала в англомовних країнах починаючи з 1908 року. Засадничим принципом поезії імажистів була настанова на образну насиченість. У лавах імажистів починав один із найбільших майстрів модернізму англо-американський поет Томас Стернз Еліот, якого в 1948 році було нагороджено Нобелівською премією за новаторство у становленні сучасної поезії.

Авангардистські та модерністські течії також розвивалися у слов’янській поезії: у творчості польського поета Юліана Тувіма, чеського митця Вітезслава Незвала, поетів «срібної доби» російської поезії Олександра Блока, Анни Ахматової, Володимира Маяковського, Бориса Пастернака та інших.

Діалог літератур

В українській літературі символізм найбільш притаманний представникам угруповань «Молода муза» та «Українська хата». Микола Вороний, Олександр Олесь, Олекса Слісаренко, Дмитро Загул, Павло Тичина надали символістичним формам актуального національного змісту. Спираючись на «філософію серця», вітчизняні письменники збагатили скарбницю світового символізму новими формами вираження душевних почуттів (особливою милозвучністю, використанням жанрів українського фольклору — пісні, думи, казки тощо, поєднанням абстрактних символів із реальними враженнями).

Лідер українського футуризму — поет Михайль Семенко, засновник низки українських футуристичних угруповань і журналів: «Флямінґо», «Аспанфут» у Києві, «Нова Генерація» у Харкові. До «Нової Генерації» належали, крім Семенка, поети Гео Шкурупій, Олекса Близько, деякий час під впливом футуризму перебував поет Микола Бажан.

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

  • 1. Розкрийте особливості розвитку європейської поезії в першій половині XX ст.
  • 2. Пригадайте, що таке модернізм. У чому причини його виникнення?
  • 3. Поясніть, як відобразились у поезії модернізму кризові явища початку XX ст.
  • 4. Поміркуйте, як ви розумієте поняття авангардизм. Чи є, на вашу думку, авангардисти «передовим загоном» мистецтва?
  • 5. Схарактеризуйте особливості естетичних пошуків представників різних течій авангардизму.
  • 6. Дослідіть, які напрями та течії європейської поезії першої половини XX ст. набули розвитку в українській літературі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СПІВПРАЦІ

  • Об’єднайтеся у групи і проілюструйте основні течії в європейській ліриці першої половини XX ст. роботами художників.